А) зміни забарвлення індикатора; б) нагрівання; в) перемішування; г) додавання відповідного реагенту. 1.5.14. Індикатори – це органічні барвники складної будови, які змінюють своє забарвлення залежно від: а) нагрівання; б) охолодження; в) рН-розчину; г) концентрації. 1.5.15. Зміна забарвлення індикатора при кислотно-основному титруванні показує: а) середовище розчину; б) точку еквівалентності; в) кількість кислоти; г) кількість лугу. 1.5.16. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні сильної кислоти сильною основою: а) сильно кислому; б) слабокислому; в) нейтральному; г) слабо основному. 1.5.17. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні слабкої кислоти сильною основою: а) сильно кислому; б) слабокислому; в) сильноосновному; г) слабоосновному. 1.5.18. В якому середовищі буде точка еквівалентності при титруванні сильної кислоти слабкою основою: а) сильно кислому; б) слабокислому; в) сильноосновному; г) слабоосновному. 1.5.19. В якому випадку скачок рН при титруванні буде зміщуватись в лужну сторону? а) при титруванні слабкої кислоти лугом; б) при титруванні сильної кислоти лугом; в) при титруванні слабкої кислоти слабкою основою; в) при титруванні сильної кислоти слабкою основою; 1.5.20. Точка еквівалентності при титруванні сильної основи сильною кислотою знаходиться при: а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0. 1.5.21. Точка еквівалентності при титруванні слабкої кислоти лугом знаходиться при: а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0. 1.5.22. Точка еквівалентності при титруванні слабкої основи сильною кислотою знаходиьться при: а) рН<7; б) рН>7; в) рН=7; г) рН=0. 1.5.23. Що таке зворотне титрування? а) в присутності індикатора титрування робочого розчину досліджуваним розчином; б) титрування надлишку робочого розчину, доданого до досліджуваного; в) титрування в присутності індикатора робочим розчином досліджуваний розчин. 1.5.24. На яких реакціях ґрунтуються титриметричні методи ацидиметрії і алкаліметрії? а) на реакціях нейтралізації кислот, фенолів, амінів, амінокислот, основ. б) на реакціях осадження в певному середовищі (рН); в) на окисно-відновних реакціях за участю окисників і відновників. 1.5.25. Які класи речовини можна визначити методом ацидиметрії? а) кислоти і солі; б) солі і основи; в) кислоти і основи. 1.5.26. Які класи речовин можна визначити методом алкаліметрії? а) кислоти і солі; б) солі і основи; в) кислоти і основи. 1.5.27. Чи можна розрахувати молярну концентрацію еквіваленту речовини в розчині за результатами титриметричного (об’ємного) аналізу? а) так; б) ні; в) тільки за масою наважки. 1.5.28. Чи можливо за точною наважкою КОН приготувати «стандартний розчин» для титриметричного аналізу? а) так; б) ні; в) після попередньої очистки. 1.5.29. Ацидиметрія – це метод визначення вмісту: а) основ у розчині титруванням стандартним розчином кислот; б) багатоосновних кислот у розчині титруванням розчином натрій гідроксиду; в) кислот у розчині титруванням стандартним розчином основ; г) гідросульфітів у розчині титруванням стандартним розчином натрій гідроксиду. 1.5.30. В методі ацидометрії робочим розчином є розчин з точно відомою концентрацією: а) лугу; б) кислоти; в) солі; г) води. 1.5.31. Методом ацидометрії можна визначити концентрацію: а) лугу; б) кислоти; в) солі; г) води. 1.5.32. В методі алкаліметрії робочим розчином є розчин з точно відомою концентрацією: а) лугу; б) кислоти; в) солі; г) води. 1.5.33. Методом алкаліметрії можна визначити концентрацію: а) лугу; б) кислоти; в) солі; г) води. 1.5.34. Розчин якої речовини використовується як титрант при алкаліметричному визначенні: а) натрій гідроксиду; б) хлоридної кислоти; в) натрій хлориду; г) сульфітної кислоти. 1.5.35. Кислотність шлункового соку визначають у клінічних одиницях (к.о.), які виражаються об’ємом: а) 0,1М розчину лугу, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку; б) 0,1М розчину кислоти, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку; в) 0,01М розчину лугу, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку; г) 0,01М розчину кислоти, що пішов на титрування 100см3 профільтрованого шлункового соку. 1.5.36. Загальна кислотність є: а) вищою за вільну кислотність; б) нищою за вільну кислотність; в) рівною вільній кислотністі; г) нищою за зв’язану кислотність. 1.5.37. Чому дорівнює молярна маса еквівалента сульфатної кислоти у реакції з натрій гідроксидом: а) 49 г/моль; б) 98 г/моль; в) 196 г/моль; г) 49 г. 1.5.38. Чому дорівнює молярна маса еквівалента хлоридної кислоти у реакції з кальцій гідроксидом: а) 36,5 г/моль; б) 18,25 г/моль; в) 36 г; г) 73 г/моль. 1.5.39. Чому дорівнює молярна маса еквівалента натрій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою: а) 20 г/моль; б) 40 г/моль; в) 40 г; г) 80 г/моль. 1.5.40. Молярна маса еквіваленту Al2(SO4)3 складає (г/моль): а) 171; б) 114; в) 57; г) 342. 1.5.41. Чому дорівнює молярна маса еквівалента аміаку у реакції з хлоридною кислотою : а) 17 г/моль; б) 34 г/моль; в) 2 моль; г) 14 г/моль. 1.5.42. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. оксалатної кислоти у реакції: Н2С2О4 + 2NaOH = Na2С2О4 + 2Н2О а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼. 1.5.43. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. натрій гідроксиду у реакції: Н2С2О4 + 2NaOH = NaС2О4 + 2Н2О а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼. 1.5.44. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. сульфатної кислотиу реакції з амоній гідроксидом: а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼. 1.5.45. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. амоній гідроксиду у реакції з хлоридною кислотою: а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼. 1.5.46. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. кальцій гідроксиду у реакції з сульфатною кислотою: а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼. 1.5.47. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. ацетатної кислотиу реакції з барій гідроксидом: а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼. 1.5.48. Вкажіть фактор еквівалентності fекв. барій гідроксиду у реакції з оксалатною кислотою: Н2С2О4 + Вa(OH)2 = ВaС2О4 + 2Н2О а) ½; б) 1; в) 1/3; г) ¼. ІІ рівень 2.5.1. Розрахуйте масу калій гідроксиду, якщо на титрування 10мл цього розчину витрачено 10,63мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,02моль/л. 2.5.2. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Ba(OH)2 + 2HCl = BaCl2 + 2H2O? 2.5.3. Яка маса сульфатної кислоти у 25 мл розчину, на титрування якого витрачено 15.49 мл розчину барій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л? 2.5.4. За якою формулою обчислюють масу хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 2NaCl + 4H3BO3? 2.5.5. Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти у розчині, на титрування 10 мл якого витрачено 13.89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією 0,01моль/л. 2.5.6. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента аміаку у 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,1 моль/л. 2.5.7. На титрування 20 мл розчину ацетатної кислоти моль/л. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента ацетатної кислоти у розчині: 2.5.8. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента калій гідроксиду в розчині, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 16,39 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/л: 2.5.9. Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти в розчині, на титрування 10 мл якого витрачено 13,89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л. 2.5.10. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента аміаку у 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л: 2.5.11. Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти в 25 мл розчину на титрування якого витрачено 15,49 мл розчину калій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л: 2.5.12. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента натрій гідроксиду в розчині об’ємом 100 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 12,36 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л: 2.5.13. Яка молярна концентрація еквівалента аміаку в 50 мл розчину, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 12,53 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л: 2.5.14. Яка маса аміаку в 50 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л: 2.5.15. Розрахуйте масу натрій гідроксиду у розчині об’ємом 100 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 12,36 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л: 2.5.16. Розрахуйте масу калій гідроксиду у розчині, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 10,63 мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/л: 2.5.17. Розрахуйте масу ацетатної кислоти у розчині об’ємом 50 мл, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 8,96 мл розчину натрій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,005 моль/л: 2.5.18. Яка маса аміаку у 100 мл розчину, якщо на титрування 10 мл цього розчину витрачено 19,23 мл розчину хлоридної кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л: 2.5.19. Яка маса сульфатної кислоти у 25 мл розчину, на титрування якого витрачено 15,49 мл розчину барій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л: 2.5.20. Розрахуйте масу калій гідроксиду, якщо на титрування 10мл цього розчину витрачено 10,63мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,02моль/л. 2.5.21. За якою формулою обчислюють молярну концентрацію еквівалента барій гідроксиду згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Ba(OH)2 + 2HCl = BaCl2 + 2H2O? 2.5.22. Яка маса сульфатної кислоти у 25 мл розчину, на титрування якого витрачено 15.49 мл розчину барій гідроксиду з молярною концентрацією еквівалента 0,01 моль/л? 2.5.23. За якою формулою обчислюють масу хлоридної кислоти згідно з даними титриметричного аналізу за реакцією Na2B4O7 + 2HCl + 5H2O = 2NaCl + 4H3BO3? 2.5.24 Яка молярна концентрація еквівалента сульфатної кислоти у розчині, на титрування 10 мл якого витрачено 13.89 мл розчину кальцій гідроксиду з молярною концентрацією 0,01моль/л. 2.5.25. Розрахуйте молярну концентрацію еквівалента аміаку у 10 мл розчину, якщо на титрування цього розчину витрачено 9,79мл розчину сульфатної кислоти з молярною концентрацією 0,1 моль/л. 2.5.26. Розрахувати молярну концентрацію еквівалента розчину соляної кислоти, одержаного при змішуванні 1 об’єму 3,7 % її розчину (ρ=1,09 г/мл) і 3 об’ємів води. 2.5.27. При гіперацидному гастриті, язві шлунку призначають натрію гідрокарбонат в таблетках по ,3 г три рази на день після їди на протязі 10 днів. Розрахувати масу препарату необхідну на курс лікування. 2.5.28. При гіпертонічній хворобі І і ІІ ступеня призначають призначають внутрішньом’язево по 1 мл 0,5 % розчину девінкану щоденно на протязі 5 тижнів. Розрахувати масу препарату, необхідного для забезпечення курсу лікування. 2.5.29. При урологічних операціях призначають внутрішньо фурадонін по 0,15 г три рази в день. Курс лікування 8 днів. Розрахувати масу препарату, необхідного на курс лікування: 2.5.30. Який об’єм фізіологічного розчину (0,9 % NaCl, ρ= 1 г/мл) можна приготувати із 0,1 моля кухонної солі? 2.5.31. Для полоскання, спринцювання, а також промивання шлунку використовують 0,01 %-й розчин (ρ= 1 г/мл) калію перманганат. Розрахувати необхідного для приготування 2 л такого розчину. 2.5.32. Для лікування легеневих захворювань в медичній практиці використовують 10 %-й розчин йодиду калію. Яку кількість (масу КІ) необхідно взяти для приготування 2 кг такого розчину? 2.5.33. Розрахувати масу бури Na2B4O7 необхідну для приготування 500мл розчину з молярною концентрацією еквівалента рівною 0,02 моль/л. 2.5.34. При циститах, пієлітах призначають щоденне внутрішньовенне введення по 5 мл 40 %-го розчину гексаметилентетраміну (Мr = 140) напротязі 10 днів. Розрахувати молярну концентрацію препарату в розчині і його масу необхідну для курсового лікування. БУФЕРНІ РОЗЧИНИ 1.4.1. Характерною властивістю буферних систем є: а) постійність величини рН при розведенні або при додаванні невеликої кількості кислоти чи лугу; б) незначна зміна значення рН при додаванні невеликої кількості кислоти; в) зміна значення рН при розведенні; г) незначна зміна рН додаванні невеликої кількості лугу. 1.4.2. Як впливає розведення буферних систем на значення рН: а) не впливає; б) майже не змінює; в) змінює значення рН в сторону кислого середовища; г) змінює значення рН в сторону лужного середовища. 1.4.3. Величина рН буферних систем залежить: а) від константи дисоціації слабкого електроліту і від співвідношення компонентів; б) від співвідношення компонентів і температури; в) від константи іонізації і не залежить від співвідношення компонентів; |