Порядок взаємодії туристичних фірм з авіакомпаніями. Договори з авіакомпаніями бувають трьох видів: – агентська угода; – договір на квоту місць на регулярних авіарейсах; – чартер (оренда літака). Деякі авіакомпанії вважають своїми агентами усі туристські фірми, які мають з ними договір на квоту місць. Проте у чистому вигляді агентська угода – це робота з реалізації авіаквитків, тобто коли туристська фірма дістає можливість самостійно виступати як агентство авіакомпанії з продажу авіаквитків, що спрощує і прискорює процедуру бронювання і оформлення проїзних документів. Туристська фірма сама виступає як каса з продажу квитків авіакомпанії, тобто сама виписує квитки і має відповідне комп'ютерне устаткування і право доступу до мережі бронювання даної авіакомпанії. У цьому випадку авіакомпанія має додатковий пункт продажу (однією з умов агентської угоди є продаж під тури квитків саме цієї авіакомпанії). Агентська угода з авіакомпанією обумовлює такі моменти: - хто і на яких умовах забезпечує наявність обладнання для оформлення авіаквитків і їх бланків; - питання про підготовку кадрів для обслуговування цього обладнання; - обсяг продажів (частіш за все встановлюються індивідуально – по кількості квитків в місяць або за виручкою від продажів; - межі можливих продажів (регіонально або за сегментами споживачів); - за чиєю ціною продаються авіаквитки – за ціною авіакомпанії або за ціною турагентства (частіше всього за ціною авіакомпанії); - ціни і тарифи продажів авіаквитків; - умови оплати авіаквитків – передоплата або оплата в міру продажу; - розмір комісійної винагороди за продаж авіабілетів (до 9 % від проданого тарифу); - терміни й регулярність подачі звітів авіакомпанії, їх форма й необхідна документація у додатках до них; - розмір банківських гарантій на користь авіакомпанії або Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) (від 20 тис. дол.); - членство в ІАТА. При укладанні договорів на квоту місць на регулярних авіарейсах квота місць може бути твердою або м'якою. Це впливає як на умови договору, так і на спеціальні пільги і знижки. При твердій квотімісць уся відповідальність за не реалізовані місця лягає на туристську фірму, незалежно від причини. Фінансові втрати несе турфірма. При м'якій квотімісць встановлюються терміни можливої відмови туристської фірми від квоти або частини квоти місць з причини не реалізації туристських путівок. Ці терміни передбачають можливість подальшої реалізації цих місць самою авіакомпанією або її іншими агентами. Договір на квоту місць включає: - Графік функціонування турів у напрямку «туди» і «назад» з повідомленням місця призначення - Кількість туристів в кожній групі (квота місць) - Терміни подачі замовлень та викупу квитків - Терміни зняття замовлень без штрафних санкцій (м'яка квота) - Види тарифів на квитки, пільгові тарифи, умови надання пільг - Пільги та знижки на квоту місць - Терміни повернення викуплених але не використаних квитків, матеріальна відповідальність відповідно до термінів повернення (м'яка квота) Чартер – договір перевезення, укладений між власником транспортного засобу (фрахтівником) та наймачем (фрахтувальником) на оренду усього транспортного засобу або його частини на визначений рейс або термін. При організації чартерних авіаперевезень замовник і авіакомпанія визначають маршрут, обумовлюють обов'язки сторін, з'ясовують відповідність орендного договору міжнародним правилам і визначають вартість рейсу, що включає оренду літака, витрату палива, роботу екіпажа, обслуговування в аеропорту. При підписанні чартерного договору обумовлюють: - вид (марку) літака - клькість місць, що підлягає продажу - вартість оренди літака; - маршрут із визначенням аеропортів вильоту та прибуття - термін дії договору - регулярність здійснення авіарейсів - можливість та граничний термін відміни авіарейсу та відповідні санкції Вартість чартерного перевезення є значно меншою за рейсову і залежить від орендної плати за літак, коефіцієнту завантаження, кількості рейсів тощо. До вартості чартера включають 2 порожніх перельоти: перший – після відправлення першої групи та другий – коли порожній літак відправляється за останньою в сезоні групою (діє формула N+1 – кількіть рейсів на один більша від кількості заїздів). Нормальні відносини з авіакомпаніями при оренді повітряного судна передбачають його оплату з обов'язковим підведенням балансу після кожного польоту. При укладанні чартерного договору авіакомпанія ставить туроператора в жорсткі рамки. Вимагається попередня оплата першого і останнього рейсу чартерного циклу. Оплата рейсу здійснюється за 7-10 днів до початку перевезення. Практика чартерних програм показує, що їх організація має сенс тільки тоді, коли за 4-5 місяців можливе проведення як мінімум 15-17 здвоєних рейсів (туди і назад). Як правило, рейси виконують 1-2 рази на тиждень, рідше - з періодичністю в 10 днів або в 2 тижні. Слід зазначити, що за сезон реально можна організувати 20 заїздів (при щотижневих польотах). Проте чартер можна планувати і з частотою 2 рази на тиждень. Тоді кількість польотів за сезон зростає до 40. Це знижує тариф, але є нереальним для завантаження тільки однією фірмою. Цим пояснюється виникнення на ринку туристських перевезень фірм-оптовиків (консолідаторів), що зосереджують у своїх руках великі чартери і розподіляють їх серед більш дрібних фірм у вигляді блок-чартерів(тобто по 10-30 місць). Продаж блоків здійснюється за трьома варіантами: твердий, м'який і комбінований блоки. Твердий блокпередбачає строгі договірні зобов'язання за термінами продажу і оплаті. Замовник вносить передоплату, розмір якої звичайно включає вартість двох парних рейсів. Тарифи при реалізації твердого блоку на 5-10% нижчі, ніж на м'якому. До того ж при договорі на твердий блок оператор і агент фіксують ціну на весь період дії чартеру, що дає можливість реалізаторам варіювати ціни в пік сезону і в кінці нього. М'який блок - при якому замовник не має ніякої фінансової відповідальності, але має право в наперед обумовлені терміни повністю або частково відмовитися від своїх місць. Такий блок більш зручний для турагента, проте якщо відмова відбудеться пізніше встановленого терміну, то замовнику належить виплатити штраф. Як правило м'які блоки застосовують рідко, оскільки вони не завжди вигідні власнику чартеру (авіакомпанії чи фірмі-оптовику ). Найбільш поширений продаж місць на чартерні рейси комбінованим способом, що поєднує елементи двох вищезазначених варіантів. Загальна кількість місць, що входять до блоку, ділиться у визначеній пропорції на дві частини, одна з яких реалізується за твердою системою, а інша – за м'якою. У світовій практиці розрізняють такі різновиди чартерів: – закритий чартер– перевезення оплачується організацією, яка купує чартер для своїх співробітників, як правило, за маршрутом, що не входить до регулярних повітряних ліній. Пасажири перевезення не оплачують. Чартери такого типу займають незначну частку в обсязі чартерних перевезень; – ефініті-чартер– цільове перевезення групи пасажирів, об'єднаних за професійною ознакою: члени аматорських, спортивних і спеціальних клубів, союзів ветеранів, професійних асоціацій. Замовником чартеру є відповідна організація; – інклюзив-турчартер– чартерне перевезення туристів. Вартість чартеру сплачує туристська фірма. Чартерний тариф перевезення входить до пакету вартості туру. Цей тариф нижче, ніж тариф інклюзив-туру при регулярних перевезеннях; – блок-чартер– замовник купує частину комерційної місткості літака (блок місць на регулярному рейсі складає 30—40 місць). Замовник платить за блок в цілому незалежно від фактичної зайнятості крісел в блоці. Такі чартерні перевезення вигідні авіакомпаніям тільки в період високого попиту, оскільки блок місць продається за ціною, істотно меншою, ніж його вартість за повним тарифом; – нецільовий комерційний чартер (нон-ефініті)– група пасажирів у цьому випадку формується без жодних обмежень з професійної спільності. Турфірма (замовник чартеру) повністю сплачує вартість чартеру з розрахунку мінімальної кількості пасажирів, рівної 40-50 чоловік; – спліт-чартер– змішане перевезення, при якому на різних дільницях маршруту пасажирів перевозять регулярними і чартерними рейсами. На даному виді чартеру дозволяється комбінувати різні групи пасажирів; наступні з різною метою і навіть в різні кінцеві пункти маршруту. |