 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Розділ 3. Нова інквізиція в Іспанії
Сусідство Німеччини й Іспанії дало розселитись катарам і вальденцям у Піринеях. Спочатку дії інквізиторів були обережні. Наприклад, в Кастельбо, центрі катарів в Іспанії, інквізитори зруйнували пару будинків, засудили втікачів, кинули під варту кілька чоловіків і жінок. У XIV ст. завдяки указам іспанських королів, всі королівські чиновники надавалися у розпорядження інквізиторів, захисники віри активізувалися. У 1302 р. дуже багато єретиків було передано до світської влади. Для єретиків починають загорятися вогнища. У 1314 р. інквізиція виявила велику кількість єретиків, у результаті ті, хто уникнув багаття були вигнані з королівства. У 1344 р. посаду інквізитора в Іспанії отримує - Микола Эмерик. Найзнаменитіший інквізитор «старої інквізиції» в Іспанії. Эмерик прославився насамперед своїми жорстокими переслідуваннями іудеїв, спіритуалів та інших, а також як автор роботи «Керівництва для інквізитора». Але занадто завзята старанність нового інквізитора викликала хвилю обурення серед народу, і король вирішив усунути його з посади. Інквізиція в Іспанії не відрізнялася від заснованих інквізицій в інших країнах. Усе змінилося XV ст., коли вона отримує нової форми та політичне значення[14, c.312]. У XV ст. відбувається кілька знаменних подій: об'єднання Арагону і Кастилії у єдину державу Іспанію, звільнення півдня Пиринеїв з під влади мусульман і відкриття Америки. Іспанську інквізиція було засновано в 1478-1483 рр. У цей самий період королівська сім'я - Ізабелла і Фердинанд об'єднують майже весь Піринейский півострів під своїми музичними початками. У 1477 р. інквізитор з Сицилії Барберис дає Фердинандові і Ізабеллі пораду створити інквізицію для боротьби з відступниками. І тепер 1 листопада 1478 р. був випущений папою Сикстом IV документ, який наказує Фердинандові і Ізабеллі призначити двох чи трьох єпископів в ролі інквізиторів. Відмінною рисою заснованого трибуналу було верховенство Фердинанда замість папи. Головними противниками ж «нової» інквізиції стають євреї і маври. Перший трибунал інквізиції було відкрито 1481 р. в Севільї: «Святий трибунал інквізиції, заснований проти нечестих єретиків в королівствах Іспанії, розпочалося в Севільї в 1481 році, під час перебування папи Сікста IV. Є багато теорій у тому, кому була потрібна інквізиція. Зокрема вважається, що держава солідно поповнювала скарбницю за її рахунок, оскільки кожен засуджений незалежно від рівня його провини піддавався конфіскації майна. Чи тому, що інквізиція це гарант політичної і духовної єдності із метою іспанського народу, вираженого в девізі «єдиний закон, єдиний король, єдина віра»[10, c. 315]. Похмура слава іспанської інквізиції затьмарила злодіяння інквізиторів в інших країнах. Про її криваві діяння написані сотні книжок, про неї пишуть і писатимуть як іспанські історики, і історики в інших країнах, намагаючись як розповісти нащадку про її жорстокісь, а й пояснити їх, дати раду складним кореням, що породили і випробовували цей репресивний орган на службі церкві та іспанської корони. У Іспанії інквізиція досягла свого «вищого » ступеня розвитку. Іспанська інквізиція стала прикладом, еталоном для установ також і в усьому християнському світі. І це дійсно, ніде інквізиція не діяла так жорстоко і ніде вона не з'єднувала у собі у такій «досконалій» формі риси церковної і політичної (державної) поліції, як це було в Іспанії, керованої католицькими монархами. XV-XVI ст. в історії Іспанії, - це початок кризи феодального світопорядку. Інквізиція, у цій ситуації, була останньою надією церкви зберегти втрачене панування. Томас де Торквемада переконує королів об'єднаної держави Кастилвї і Арагону, Ізабеллу і Фердинанда у тому, що Нова інквізиція повинна зміцнити королівську владу. Нова інквізиція стає грізною зброєю абсолютизму у владі під прикриттям внутрішніх Збройних Сил – Святій Германдади. У 1480 р. з'явилися перші інквізитори: Мігель де Морильо і Хуан де Сан Мартін. Через появ чуток про єврейську змову почалися перші арешти, і було перше аутодафе, підготовка в'язня до екзекуції, спів жалобних гімнів, оприлюднення вироку, одягання в санбеніто, масова страта, згодом по 2 рази на місяць. У 1482 р. папа стверджує 8 нових інквізиторів, серед яких був і Томас де Торквемада. Торквемада був ченцем домініканського монастиря, що вирізнявся суворістю і аскетизмом. Згодом він працює духівником королеви та її чоловіка. Він потай сприяв установі інквізиції, а 1483 р. став Генеральним інквізитором Кастилії. На відміну від середньовічної, Іспанська інквізиція залежала більше від королівської влади, ніж від папства, і має надзвичайно широкі можливості головного захисника християнської віри, дозволяючи їй втручатися практично у всі сфери життя. Торквемада задумав накинути на всю країну густу мережу інквізиційних судилищ. Після запеклого опору дворянства в 1484 р. дали згоду на створення трибуналів в Арагоні. Але багаті «конверсо» однаково пручалися і влаштовували таємні замахи на інквізиторів після першого процесу. На той час «фабрики смерті» охопили всю Іспанію[13, c.214].
|
