ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ЯВИЩЕ ЛЕКСИЧНОЇ АНТОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1 234

Мета: Конкретизувати поняття про антоніми й джерела антонімії, навчити розрізняти типи антонімів.

Теоретичні питання

1. Поняття про антоніми. Природа антонімічних відношень.

2. Типологічна характеристика антонімів. Конверсиви.

3. Стилістичне навантаження антонімів. Енантіосемія. Антитеза. Оксиморон.

(вдома виконати завдання 51, 52, 56)

Завдання 51. Проаналізуйте (усно) структуру словникової статті, узятої зі «Словника антонімів» Л.М. Полюги (К., 1999).

БАТЬКІВЩИНА ↑↓ ЧУЖИНА

Країна, в якій людина народилася Чужа, далека від рідного краю

і є її громадянином, вітчизна, рідний земля, чужениця, чужий край.

край.

Ο Батьківщина дорога, друга, любима, міцна, могутня, найкраща, прекрасна, наша, рідна, чудова, щаслива ↑↓ чужина сильна, осоружна. Бути, жити, виростати, залишатися, зростати, знаходитися, перебувати на батьківщині ↑↓на чужині. Батьківщина – мати ↑↓ чужина – мачуха.

Любов до батьківщини, дума про батьківщину, обов’язок перед батьківщиною, туга за батьківщиною. Неприхильність до чужини, згадка про чужину, не мати обов’язку перед чужиною, не тужити за чужиною. Забути, згадувати, захищати, любити, пам’ятати, покинути батьківщину, чужину.

Повернутися на батьківщину ↑↓на чужину.

Ο Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино! Навіть свої серця…

Тут, на чужині, серед цих австрійських яруг, вона [пісня] якось особливо глибоко хвилювала бійців своєю болісною тугою, пристрасним закликом неподіленого почуття (О. Гончар).

∩ Батьківщина ↑↓ чужениця, вітчизна ↑↓ чужина.

Завдання 52. Доберіть антонімічні відповідники до поданих слів. Укажіть, за якими семантичними показниками протиставляються антоніми.

В-1. Хвалити, любити, святковий, мажорний, майбутній, штучний, ар’єргард, безлюдний.

В-2. Буденно, корисливий, дисгармонія, асиміляція, хоробрий, шкідливий, лівиця, багато.

В-3. Молодість, батьківщина, розквіт, визволяти, ніжний, безмежний, весело, реальний.

Завдання 53. Подані пари слів розподіліть за групами.

В-1. Градуальні антоніми.

В-2. Комплементарні антоніми.

В-3. Векторні антоніми.

Брат – сестра, день – ніч, багато – мало, туди – звідти, живий – мертвий, підніматися – спускатися, чоловік – жінка, холодний – гарячий, заносити – виносити, присутній – відсутній, сміливий – боягуз, порожній – повний, похвалити – погудити.

Завдання 54. Випишіть антоніми з поданих прислів’їв і приказок. З’ясуйте, до якого семантичного типу вони належать.

В-1. 1. Гірко поробиш – солодко з’їси. 2. Знайшов – не скач, згубив – на плач. 3. Вчення – світ, а невчення – тьма. 4. Ні богові свічка, ні чортові кочерга. 5. Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога. 6. Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.

В-2. 1. Не позичай, бо злий обичай: як віддає, то ще й лає. 2. М’яко стеле, та твердо спати. 3. Янгольський голосок, та чортова думка. 4. Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. 5. Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині – димом. 6. Уночі тріщить, а вдень плющить.

В-3. 1. Святий звичай – не позичай: позичаєш чуже й ненадовго, а віддавати своє прийдеться й назавжди. 2. Захотілось – запрягайте, розхотілось – розпрягайте. 3. Кричала ворона, як вгору летіла, а як вниз, то й опустила крила. 4. По дочці і зять милий, по невістці і син чужий. 5. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить. 6. Густо дивиться, та рідко бачить.

Завдання 55.Прочитайте речення, дотримуючись норм виразного читання. Назвіть лексичні й контекстуальні антоніми, визначте їхній частиномовний статус і стилістичне навантаження.

1. Так і ступити без них не міг би, Так би із ними ділився надіями. 2. І ти ясна, і я прозорий. 3. У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя... 4. У палацах пишних – не в печері – Варвари космічної доби Мріють дати людству на вечерю Атомні опеньки і гриби. 5. Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг. 6. У мою б увірвалася мову, Щоб сказати в тривожну мить – Ненаглядна, злюща, чудова, Я без тебе не можу жить!.. 7. Але правди в брехні не розмішуй. Не ганьби все підряд без пуття... 8. Довго вітер уперто віяв, Але чомусь і він тепер, Зазирнувши тобі під вії, У волоссі твоєму вмер. 9. Але ж я не спати – жити! Жить і мріять люблю... 10. Хоч на щастя життя багате, Але кожну людину ждуть І печалі, і сум, і втрати, І не можна їх обминуть. 11. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, В морозні ранки і в вечірній час, І в свята гомінкі, і в дні робочі Ми думаємо, правнуки, про вас. 12. Коли грозує далеч неокрая У передгроззі дикім і німім, Я твоїм ім'ям благословляю, Проклинаю іменем твоїм. 13. О жорстока! Щастя хоч краплину В душу мою змучену згуби – Полюби і зрадь через хвилину, Та хоч на хвилину полюби! 14. Я живу з тобою і для тебе, Вийшов з тебе, в тебе перейду. 15. Тепер ви знов, позв'язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб... 16. Те, що кидали ви, як намисто, Міліонам красунь до ніг, Я в душі недоторканно чистим Для одної для неї зберіг (з творів В. Симоненка).

Завдання 56.Прочитайте уважно подані речення. З’ясуйте значення виділених слів і порівняйте їх. Яке мовне явище ілюструють ці речення?

В-1. 1.Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т. Шевченко). 2. – Хто крав гроші, у кого вони на руках були, – той хай і одвіча [відповідає]. А через віщо ж народ таку славу терпітиме (Панас Мирний). 3. З гори сходять кілька хлопців (І. Нечуй-Левицький). 4. Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору... (Н. тв.).

В-2. 1. – Побіжу до знакомого пивоварника, чи не позичить діжечки... (Марко Вовчок). 2. До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніколи не йди (М. Номис). 3. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (М. Коцюбинський). 4. У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Цорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник).

В-3.1. Прокинувшись ранком, Василь прослуховував зведення (І. Цюпа). 2. – А що ж то за Маруся? – спитавсь Василь,.. і дух притаїв, і боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (І. Квітка-Основ'яненко). 3. Як-то його [панича] покликати? Як до його доступитися? Вона надіялася на Зіньку. Весела і до всіх доступна молодиця (Панас Мирний). 4. – Тутечки усі люди живуть доступні такі, привітні... (Марко Вовчок).

Завдання 57.Прочитайте уважно подані речення. Знайдіть у них протилежні за змістом, контрастні поняття. Як називають таку стилістичну фігуру?

1. Бачить – не бачить, чути – не чує, мовчки говорить, добре мудрує (Н. тв.). 2. Я їх люблю, я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням поговорю (Л. Костенко). 3. Збагни ж, нарешті, сину, цю недолю і заховай глухонімий свій крик (В. Стус). 4. Навколо все чуже. Чуже до божевілля. Цей дощаний театр, злинялі лаштунки... Вживаю запах Ваш і п'ю солодкий біль я. Вдивляюся в профіль Ваш, укоханно-тонкий (Є. Маланюк). 5. Любове світла! Чорна моя муко! І радосте безрадісна моя! Бери мене! У материнські руки. Бери моє маленьке гнівне Я! (В. Симоненко). 6. Там вітер видуває душі з тіл, ламає дерева і хилить трави, і творить многолику порожнечу (В. Стус). 7. Добре бачить, а сліпий (Н. тв.). 8. Сам я сонний ходив землею, Але ти, як весняний грім, Cтала совістю, і душею, I щасливим нещастям моїм (В. Симоненко). 9. Уся – з найтемнішого світла, Уся – з найсвітлішого змроку Борсалась Таємниця, то тьмава, то світла, Долаючи купіль жорстоку (І. Драч).

Практичне заняття 7

1 234