ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ЯВИЩЕ ЛЕКСИЧНОЇ ОМОНІМІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

12 3 4

Практичне заняття 4

Мета: Засвоїти поняття про омоніми, їхні типи, навчитися аналізувати словникові статті про багатозначні слова та слова-омоніми.

Теоретичні питання

1. Поняття про омоніми, омонімічні пари і ряди. Джерела омонімії.

2. Типи омонімічних одиниць.

3. Функціонально-семантичний принцип виділення омонімічних одиниць.

4. Структурно-словотвірний принцип розмежування багатозначних слів та омонімів.

5. Категорійно-граматичний принцип розрізнення полісемії та омонімії.

6. Суміжні з омонімами лексичні одиниці: омоформи, омофони, омографи. Пароніми. Міжмовні омоніми.

(вдома виконати завдання 31, 33, 34, 37, 40)

Завдання 29. Порівняйте структуру словникових статей про багатозначне слово та слова-омоніми. З’ясуйте, який тип словника представляють подані словникові статті.

В-1. БАР¹, у, чол. Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (В. Петльований).

БАР², а, чол., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску.

БАР³, а, чол., мор. Наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки; мілина. На морі здіймались великі хвилі, а там, де була мілина, вони злітали вгору стовпами сліпучо-білих бризок так високо, ніби від вибухів міни. Отакі мілини, або «бари», – найнебезпечніші місця для моряків (І. Багмут).

БАР⁴, а, чол. Деталь врубової машини і гірничого комбайна, яка робить зарубну щілину в пласті. Бачити комбайн у крутоспадній лаві якось незвично. Спускаючись вздовж вибою на канаті, нова машина зубками бара сколює пласт (з газети).

В-2. БАНКЕТ¹, у, чол. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. Далі наш весільний бенкет продовжувався без промов і спогадів, більше – з піснями й танцями (Ю. Яновський); / / Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням. Почалися пири та банкети, музики та танці: гуде будинок (Марко Вовчок); * Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (О. Олесь).

БАНКЕТ², а, чол. Закритий ящик в житловому приміщенні корабля, де зберігається одяг матросів. – Загляньте в банкети, боцмане, що там робиться? Сором! (Д. Ткач).

БАНКЕТ³, а, чол., буд. Земляний або кам'яний насип для якої-небудь споруди. В Жигулях від правого берега Волги на 270 метрів простягся поперек ріки кам'яний банкет (з газети).

В-3. БАНКА¹, и, жін.

1. Скляна, металева і т. ін. посудина переважно циліндричної форми. У них знайдено.. по кілька скляних банок, у яких лежить якась пахуча біла й рожева мазь (В. Кучер); / / Бляшана коробка для консервів. Сажнєв великим кишеньковим ножем вигорнув у миску з банки консерви (Д. Ткач).
▲ Лейденська банка, фіз. – лабораторний прилад для нагромадження електрики. Великою подією в науці було винайдення так званої лейденської банки, цього першого конденсатора електричної енергії (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР).

2. мед., звичайно мн. банки, нок. Невеликі грушовидні скляночки з потовщеними вінцями, що застосовуються для того, щоб викликати приплив крові на окремих ділянках тіла. Відтяжним засобом, який діє на кровообіг, є банки (Загальний догляд за хворими).

БАНКА², и, жін., мор., геол. Підвищення морського дна, мілина в морі. Часто вони [черепашки] налягають одна на одну і утворюють підводні підвищення – банки (Курс загальної геології).

БАНКА³, и, жін., мор. Лавка для сидіння веслярів у човні. Біля молодого на лавці, яка в моряків називається банкою, біліла в темряві дерев'яна милиця (В. Кучер).

Завдання 30.Назвіть лексичні значення слів-омонімів у поданих реченнях. Тлумачення лексичних значень звірте за словником відповідного типу. Назвіть спосіб тлумачення лексичних значень омонімічних одиниць.

В-1. 1. Там дивлюсь – жита колосіють, волошки блакитніють (Г. Барвінок). 2. Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину (О. Маковей).

В-2. 1. На покуті образи блищать, стіни в килимах, на фарбованій підлозі вовняні половики (В. Кучер). 2. Вгорі кружляв хижокрилий половик, піднімався високо, бив крилами, закручував щораз менші круги й пропадав у хмарах (Н. Кобринська).

В-3. 1. [Лена:] Батько був українець, мати полька (І. Кочерга). 2. [Мотря:] Умієте танцювати польки? Чого ж ви мовчите? (М. Кропивницький). 3. Суботнього дня на подвір'я до Грицькового батька сходилися парубки, щоб постригтися під польку (З газети).

Завдання 31.З тлумачного словника випишіть словникові статті поданих слів-омонімів. Зазначте тип омонімічних одиниць: а) за частиномовною належністю (лексичні, лексико-граматичні); б) за ступенем вияву повноти граматичних значень (повні, неповні).

Зразок: Правиця¹,і, жін.Права рука.

Правиця²,і, жін., діал.Нем'ята, рівна солома.

Це омоніми лексичні (іменникові), неповні (мають відмінності у вираженні граматичної форми числа: перший іменник уживають у формах обох чисел, а другий має форму тільки однини).

В-1. Огірочник. Ярий. Бігун. Біс. Ворон.

В-2. Метелик. Моторний. Берізка. Без. Підряд.

В-3. Вівсянка. Білиця. Берестянка. Повіки.

Завдання 32.З’ясуйте частиномовний статус виділених слів. Назвіть тип омонімії цих слів.

В-1. 1. Вони були зодягнені чистенько і просто (Григорій Тютюнник). 2. А мені ж, може, просто хочеться щастя, тугого і солодкого, як шоколад (Л. Костенко). 3. 2 вересня мистецьке об'єднання «Остання барикада» проведе традиційні читання у Києві просто неба (З газети). 4. Село сосновий виверне кожух і йде назустріч, як весільна теща (Л. Костенко). 5. Цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили, й стебла витикалися з землі назустріч сонцю (О. Довженко). 6. А коло хати пелехатий сонях пасе траву в блакитному дощі (Л. Костенко). 7. Перейду я коло шляхетним гоголем В голубій сорочці апаш (Б. Олійник).

В-2. 1. Круг провістив Гончарові, що коло – основа спіралі… (Б. Олійник). 2. Круг себе сумно озирнулась [Марія], На руки козеня взяла І веселенькая пішла На хутір бондарів убогий (Т. Шевченко). 3. Накресливши широке коло, обтяжені здобиччю, поверталися татари додому, женучи своїх знесилених бранців (З. Тулуб). 4. Чорна плахта ночі навкруги (Б.-І. Антонич). 5. Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша (М. Коцюбинський). 6. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Довженко). 7. Навколо було тихо, тільки тріщало гілля від сильного морозу (М. Шеремет).

В-3. 1. – Бери, Іване, невід за один край та закидай, – порядкував пан (Панас Мирний). 2. Хата була третя од кінця й стояла край вишневого садочка (І. Нечуй-Левицький). 3. Верба – мов чорний покруч ікебани (Л. Костенко). 4. А сивий гетьман, мов сова, Ченцеві зазирає в вічі (Т. Шевченко). 5. Висока могила-курган здіймається неподалік серед розриву хлібів, оборана, неторкана, в сивих полинах (О. Гончар). 6. Покутське село Русів сховалося в низині неподалік Снятина (З підручника).

Завдання 33.З’ясуйте за словниками відповідного типу етимологію поданих слів-омонімів. Укажіть групу за походженням аналізованих омонімічних слів (гомогенна, гетерогенна).

В-1. Термін. Подорожник. Бергамот.

В-2. Пак. Боксерський. Білизна.

В-3. Пас. Орден. Мандарин.

Завдання 34.Випишіть із словника української мови словникові статті слів-омонімів. З’ясуйте, на основі якого принципу виділено омонімічні одиниці.

В-1. Бут. Бродити. Бокс.

В-2. Бук. Брак. Бичок.

В-3. Бугай. Ботик. Боронити.

Завдання 35.Виконайте словотворчий розбір однозвучних іменників. З’ясуйте, застосування якого принципу ефективне для виділення омонімічних одиниць.

В-1. Підметець. Підкореневий. Лиска. Освічений. Назолити. Посильний. Сільце.

В-2. Бабка. Повідривати. Сороченя. Буркун. Анісовий. Напасти. Розважний.

В-3. Чашечка. Слати. Повіддя. Злити. Однотонний. Малинівка. Обжати.

Завдання 36.Доведіть, що подані однозвучні слова представляють неповну омонімію. Назвіть способи вираження поданих неповних омонімів.

В-1. Звіробій. Повзунки. Повідривати. В’язь.

В-2. Туман. Кадри. Розчинити. Кар’єр.

В-3. Ласка. Катран. В’язи. Переплавляти.

Завдання 37.Користуючись словником-довідником «Складні випадки наголошування слів» С. І. Головащука, поясніть значення поданих омографів.

В-1. Вигода – вигода; господарський – господарський; магістерський – магістерський; дякувати – дякувати; набір – набір; частковий – частковий; колючий – колючий; милувати – милувати; нескладний – нескладний; переносний – переносний; розв’язний – розв’язний; старшина – старшина.

В-2. Наварний – наварний; зорювати – зорювати; мильниця – мильниця; добродійство – добродійство; основний – основний; завізний – завізний; камка – камка; коханий – коханий; манія – манія; марний – марний; поділ – поділ; пропасти – пропасти; розвідник – розвідник; басма – басма; білизна – білизна.

В-3. Сполучний – сполучний; вигідний – вигідний; терен – терен; характерний – характерний; маячний – маячний; цілити – цілити; кубовий – кубовий; лупати – лупати; нарізний – нарізний; парний – парний; постулювати – постулювати; правило – правило; розсильний – розсильний.

Завдання 38. За словником відповідного типу з’ясуйте, що означають подані слова, коли їх пишуть з малої літери. Як називають слова, що пишуться по-різному, а звучать однаково?

Роман, Панас, Вікторія, Петрик, Лазар, Нестор, Галіфе.

Завдання 39.Поясніть лексичне значення поданих паронімів. З кожним з них складіть речення.

В-1. Поступальний – поступливий – поступовий; кваліфікаційний – кваліфікований; збірка – збірник – зібрання; рекомендований – рекомендаційний.

В-2. Згодний – згоден – згідний; уява – уявлення; запроваджувати – впроваджувати (упроваджувати); редакторський – редакційний.

В-3. Систематичний – систематизований – системний; споживний – споживчий – споживацький; засвоювати – освоювати; рятівник – рятувальник.

Завдання 40.Користуючись словниками відповідного типу, зіставте за змістом наведені слова, з’ясуйте, чи відрізняються вони за значенням в українській та російській мовах. З кожним з них складіть речення.

В-1. Час. Громада. Брак. Молодь. Ледащий.

В-2. Баня. Свято. Обора. Вереск. Напевно.

В-3. Справа. Трус. Облога. Куль. Особа.

Завдання 41. Виразно прочитайте уривки з текстів творів Л. Костенко. Розмежуйте в них периферійні омонімічні одиниці. З’ясуйте стилістичне навантаження слів, пов’язаних звуковою близькістю.

1. День ясний, а не мій, від цензурного літа, від міських анемій. 2. Ненавидить простота простоту. 3. Гоп, мої вибоїни, гоп, мої милі, та й немає транспорту над коняку в милі. 4. Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. 5. А може, ти ще в осені побудеш? Завернеш птиць сріблястого пера. Одягнеш листя і звірят побудиш. 6. Десь був Дега. Де? Га? 7. Заведіть мене дороги у моє кохане місто. А щоб ви не заблудились, дам прикмету дорогу. 8. Хтось там галасує, голосує. 9. ..такими щиглями, канарками, перепелиними капелками, дзвенить лісними закамарками, цвіте рясними закапелками! Цвіте акація, акація – на хмарі біла аплікація – мого дитинства експлікація – і просто так – цвіте акація! 10. З часів прапрадіда Гомера аж до сьогоднішнього дня немає кращого гримера, ніж добросовісна брехня. 11. Люди згадують. Ми навідались. От ми, родоньку, й перевідались. 12. Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти. Сьоме небо своє пригинає собі суєта. При майстрах якось легше. Вони – як Атланти.

Практичне заняття 5

12 3 4