ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Правові наслідки визнання усиновлення недійсним

1 2 345

Усиновлення породжує важливі юридичні наслідки, оскільки і в усиновлювача, і в усиновленої особи виникають взаємні особисті немайнові та майнові права й обов'язки. У зв'язку з цим припинення правовідносин, пов'язаних з усиновленням, може в окремих випадках істотно ущемляти інтереси як усиновлених, так і усиновлювачів.

З метою охорони суб'єктивних прав та інтересів усиновленої особи та усиновлювача ч. 1 ст. 236 СКУ встановлює правило, згідно з яким лише суд може визнати усиновлення недійсним. Право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла 14 років (ст. 240 СКУ).

Підстави визнання судом усиновлення недійсним можна поділити на: підстави обов'язкового (визначені частинами 1 і 2 ст. 236 СКУ) і факультативного (необов'язкового, але можливого) визнання усиновлення недійсним (встановлені частинами 3-5 цієї статті).

Згідно з правилами статей 217 і 218 СКУ умовами усиновлення є згода на нього дитини та її батьків. Тому якщо усиновлення було проведене без їх згоди у тих випадках, коли така згода потрібна, суд повинен визнавати його недійсним. Усиновлення має визнаватися недійсним, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, що виникають у результаті його здійснення (ч. 2 ст. 236 СКУ).

Це так зване фіктивне усиновлення - тобто таке, яке хоч формально і відповідає усім вимогам закону, але здійснюється про людське око, не для встановлення передбачених сімейним законодавством правовідносин, пов'язаних з усиновленням.

Як правило, таке усиновлення використовується для незаконного набуття усиновлювачем певних суб'єктивних прав (наприклад, на житлову площу, одержання соціальної допомоги тощо). Водночас треба мати на увазі, що для визнання усиновлення недійсним через його фіктивність важливо, щоб вона існувала на день розгляду справи в суді. Якщо ж фіктивне усиновлення перетворилось на реальне і це підтверджено вагомими доказами (дитина проживає у сім'ї усиновлювача, виховується разом з його дітьми тощо), немає підстав визнавати його недійсним.

Таким чином, для визнання усиновлення недійсним із зазначеної підстави треба, щоб його фіктивність була встановлена судом при розгляді та вирішенні справи за відповідним позовом. Згідно з ч. З ст. 236 СКУ усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене на підставі підроблених документів. Підробка може полягати як у виготовленні фальшивого документа, на підставі якого було прийняте рішення суду про усиновлення, так і у внесенні до акта обстеження житлово-побутових умов особи, яка бажає усиновити дитину, до довідок про стан здоров'я усиновлювачів або усиновлених, до письмової згоди батьків на усиновлення та до інших документів завідомо неправдивих відомостей. Підробленим може вважатися й документ, зміст якого змінено шляхом підчисток, внесення до нього виправлень тощо [14; с. 252].

Відповідно до ч. 4 ст. 236 СКУ усиновлення може бути визнане недійсним також у разі відсутності згоди на нього осіб, зазначених у статтях 220-222 цього Кодексу (другого з подружжя, опікуна, піклувальника, закладу охорони здоров'я або навчального закладу).

Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з них, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий з подружжя не мав наміру продовжувати з усиновлювачем шлюбні відносини (ч. 5 ст. 236 СКУ).

Правові наслідки визнання усиновлення недійсним закріплені у ст. 237 СКУ. Найважливішим із них є анулювання усиновлення, визнаного недійсним, з моменту його здійснення.

Отже, рішення суду про визнання усиновлення недійсним, що набрало чинності, повністю анулює акт усиновлення та породжувані ним суб'єктивні права й обов'язки, які виникають у зв'язку з усиновленням і встановлюються законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини. Водночас при цьому відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням. Відновлюються також прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення. Однак за бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням [14; с. 254].

Треба звернути увагу й на те, що у разі визнання усиновлення недійсним припиняються не тільки особисті немайнові та майнові суб'єктивні права й обов'язки, встановлені сімейним законодавством, а й суб'єктивні права та обов'язки, визначені житловим законодавством. Так, усиновлювач і його родичі, які вселилися у житлове приміщення, що належить усиновленій дитині, як члени її сім'ї і у зв'язку з цим набули право на користування ним (ст. 65 ЖКУ), у разі визнання усиновлення недійсним втрачають його.

Згідно з ч. 4 ст. 237 СКУ у разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла 14 років, за бажанням її батьків або інших родичів передається їм. Однак зробити це можна не завжди (наприклад, якщо ці особи померли, невідомі, визнані судом недієздатними або обмежені у дієздатності, позбавлені батьківських прав, не мають постійного місця проживання тощо). Тому, розглядаючи позов про визнання усиновлення недійсним, суд у кожному конкретному випадку має вирішувати питання про можливість передачі цієї дитини її батькам або іншим родичам. Якщо буде встановлена наявність обставин, що свідчать про неможливість передачі дитини її батькам або іншим родичам, суд повинен приймати рішення про передачу такої дитини на опікування органові опіки та піклування.

Отже після визнання усиновлення недійсним між усиновлювачем і усиновленою особою припиняються взаємні особисті немайнові та майнові права й обов’язки . Таким чином законодавство може захистити дитину від шахраїв.

1 2 345