ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні засади спортивної підготовки баскетболістів

12 3 4

ВСТУП

В сучасній школі все більше використання занять фізичними вправами направлено не на досягнення високих результатів, а на загальне оздоровлення учня. Для розвязку такої глобальнох проблеми найбільш ефективним є використання спортивних ігор на уроках.

Сучасний баскетбол знаходиться на етапі творчого піднесення направленого на активізацію дій як в захисті так і в нападі. Він є одним з засобів фізичного виховання й розвитку молоді. У відповідності з комплексною програмою фізичного виховання школярів баскетбол є одним з засобів фізичного виховання.

Техніка гри в баскетбол різноманітна. Одним з найважливіших її моментів є кидки. Від точності кидка залежить і успіх у грі. Кидки м’яча школярі починають вивчати в п’ятих класах. Однах в науковій літературі недостатньо висвітлений ріень якості засвоєння знать та навичок учнів з цієї теми. Знання та аналіз рівня засвоєння учнями техніки кидків дозволяє вчителю підібрати й використовувати на уроках засоби які б забезпечували навчання учнів на більш високому рівні.

Актуальність даної теми визначається необхідністю пошуку найбільш гармонійних та ефективних засобів навчання кидкам м’яча в баскетболі, яка орієнтована на учнів старшої вікової групи.

Мета дослідження – виявити найбільш результативні методи навчання учнів старших класів елементам баскетболу.

Обєктом дослідження - навчальний процес на уроках фізичної культури з баскетболу.

Предмет дослідження - засоби навчання та рівень засвоєння учнями десятих та одинадцятих класів елементів гри баскетбол на уроках фізичної культури.

Завдання дослідження:

1. Дослідити рівень володіння елементами баскетболу учнями старшого шкільного віку;

2. Виявити рівень ефективності експеременьальної методики навчання кидкам в кільце;

3.Визначити ефективність використовуванних методів начання елементам баскетболу;

4. За допомогою порівняльної характеристики визначити доцільність використання експериментальної методики під час навчання трьох і двух очковим кидкам;

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ І ТРЕНУВАННЯ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

Основні засади спортивної підготовки баскетболістів

Для досягнення поставленої мети баскетболісту в процесі тренування необхідно вирішувати багато великих і малих задач. Головними з них є зміцнення здоров'я і усебічний фізичний розвиток, оволодіння технікою і тактикою гри, виховання фізичних якостей стосовно до баскетболу, психологічна підготовка, придбання знань в області теорії і методики тренування та інші [1, с. 45]. Високі спортивні результати в баскетболі можуть бути показані тільки на основі всебічної технічної підготовки спортсменів [5, с. 125].

При нинішньому розвитку гри видатні показники можуть бути досягнуті тільки в результаті правильної всебічної технічної підготовки гравців, для чого необхідно:

1) володіти сучасними технічними прийомами і вміти застосовувати їх у різних умовах;

2) уміти сполучити прийоми до різній послідовності і різноманітних умовах переміщення;

3) виконувати технічні прийоми стабільно, незважаючи на різні технічні і фізичні стани;

4) володіти комплексом прийомів, якими в грі приходиться користатися частіше в зв'язку з виконанням визначених функцій у команді;

5) безупинно підвищувати точність застосовуваних прийомів.

Необхідність оволодіння всіма прийомами техніки гри визначає деякі особливості спільного вивчення нападаючих і захисних дій. Обидва розділи рівноцінні і повинні удосконалюватися в однаковому ступені і паралельно. Однак конкретні прийоми нападу освоюються все-таки раніш, ніж спрямовані проти них захисні дії.

Найбільш важким у технічній підготовці є оволодіння технікою захисту, тому що ці прийоми менш цікаві баскетболістам. Корисно застосовувати також тренувальні вправи, результат яких визначається ефективністю захисних прийомів. Вивчення техніки гри в баскетболі починається з оволодіння прийомами нападу, насамперед, вивчення роботи ніг: стійка, біг, пересування по площадці різними способами, стрибки, зупинки, повороти і сполучення їх [5, с. 117].

Техніка гри – це сформована в процесі розвитку баскетболу сукупність прийомів дозволяючих найбільше успішно вирішувати конкретні задачі. На етапі загальної підготовки технічна підготовка по питомій вазі займає друге місце. На неї приділяється 35-40 % загального часу. На етапі спеціально технічної підготовки приділяється 25-30 % від загального часу.На передзмагальному етапі на технічну підготовку приділяється 30-35 % загального часу [2, с. 41].

Підготовка спортсменів високого класу потребує глибокого, всебічного вивчення всіх її основ. Так, на сучасному етапі значною мірою зростає роль і значення технічної майстерності. Саме це якоюсь мірою визначає мотивацію, прагнення до досягнення результатів світового значення [12, с.8]. Процес вдосконалення технічної майстерності в сучасній практиці підготовки спортсменів високого класу розглядається як беззупинний. Під технічною майстерністю варто розуміти бездоганне володіння найбільш раціональними рухами і ритмом дій при установці на високий результат [9, с.12].

А.Я. Гомельський висунув гіпотезу про багаторазове вирішення рухових завдань спортсменами. На підставі цієї гіпотези розробляються такі методи технічної підготовки як метод цільових ситуаційних установок і комбінований метод ідеомоторного і ментального тренувань [8, с.17].

В баскетболі технічна підготовка займає особливе місце, тому що всі інші види підготовки об'єднуються саме в ній. Баскетболіст повинен володіти різноманітними прийомами, які у процесі спортивної боротьби майже ніколи не виконуються ізольовано, а в поєднанні з іншими, у виді різноманітних комбінацій [12, с.9].

Коли робота над технікою здійснюється методично правильно із широким використанням різноманітних засобів і методів, що знаходяться в суворій відповідності з поставленими задачами і функціональними можливостями баскетболістів, то в них формується раціональна стабільна техніка із широким спектром компенсаторних коливань в основних харакеристиках структури руху

У поурочній навчальній програмі для дитячо-юнацьких шкіл (ДЮСШ) з баскетболу в навчально-тренувальних групах на четвертому році навчання (15-17 років) технічній підготовці приділяється 22 % тренувального часу, що є недостатнім для підготовки баскетболістів для команд високого класу.

В підготовці юнаків повинна превалювати технічна підготовка, тому що саме цей аспект є базовим і сприятливим у цьому віковому періоді (15-17 років), спеціальна фізична підготовка і функціональна підготовка освоюється в більш пізньому періоді (17-19 років) [11, с. 16].

Дослідження багатьох наукових груп виявили, що більшість втрат відбуваються при переході баскетболістів у віці 14-16 років з навчально-тренувальної групи в групи спортивного вдосконалення, а також при доборі в групи підготовки команд майстрів. Однією з причин є низький рівень технічної майстерності гравців, який можна надалі компенсувати іншими якостями (функціональною, швидкісно-силовою, психічною підготовленістю).

Важливе значення для росту гравців має технічне вдосконалення, основи якого закладаються в ранньому дитинстві. Відставання в освоєнні окремих елементів, низький технічний рівень - дуже помітні при переході резервів у групи дорослих. Тому проблема компенсації технічної майстерності іншими якостями ігрової підготовленості залишається частіше всього нерозв'язаною і потребує особливої уваги при упорядкуванні навчально-тренувального процесу. Оптимальний розподіл обсягів технічної підготовки на різних етапах спортивного вдосконалення, збільшення ролі індивідуальної підготовки - найважливіші умови подальшого процесу в баскетболі.

Також ряд авторів відзначають, що спортсмени 16-17 років і особливо 18-19 років за рівнем виконавчої майстерності наближаються до дорослих висококваліфікованих баскетболістів, знаходячись у стадії завершення вікового розвитку - у фізичному і технічному плані це відноситься до юнаків 16-17 років, у психологічному і функціональному - 18-19 років.

12 3 4