ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Вплив постнекласичної науки на становлення інформаційного суспільства

1 2 34

Досліджуючи стратегічне значення наукового знання у формуванні інформаційного суспільства, слід звернути увагу на

механізми переходу знання в інформаційні ресурси та включення їх в інформаційні потоки. Розкриваючи питання співвідношення знання та інформації в інноваційних процесах модернізації різних сфер суспільного життя та суспільства загалом, потрібно привернути увату до формування інформаційних ресурсів. Реалізуючи Національну програму інформатизації, Україна здійснює комп’ютеризацію та інформатизацію суспільства, задовольняє різноманітні інформаційні потреби суспільства і створює нові, розширює сферу дій інформаційних технологій. Наукове знання при цьому стає основою розробки нових технологій. На основі наукового знання формуються нові предметні області, розширюється сфера дії розробок при проектуванні та програмуванні.

Наукове знання стає основою формування знаннєорієнтованих інформаційних середовищ різних інституцій та організацій. «Становлення економіки знань і формування лідируючих позицій творчої праці висуває ряд теоретичних проблем, зумовлених особливостями ери інформаційних продуктів і технологій, що виникають» [9, с. 220].

Розкриваючи співвідношення знання та інформації, слід приділити увагу їх відокремленню по способу існування - знання у формі свідомості та інформації, як об’єктивованої, матеріалізованої на певних носіях форми знання. Слід виявити їх взаємодію: знання як основи і форми існування знаннєвих середовищ корпорацій, основи життя організації в системі відносин інтерналізації, екстерналізації, соціалізації тощо; та інформації у вигляді потоків даних, фіксованих інформаційними технологіями, на основі яких формується знання як представлення об’єкта; знання як семантичне наповнення знаннєвого середовища, мета комунікації. Воно ж у вигляді явного формалізованого знання є основним наповнювачем інформаційних ресурсів та засобом обміну.

Управління знаннями є міждисциплінарним науковим напрямом, що досліджує життя знання в організації, систему

відносин, у яких знання циркулює, співвідношення явного, фіксованого у вигляді різних документів, текстів,

формалізованого знання і знання неявного, носієм якого є людина і яке в об’єктивованому вигляді є лише інформаційним ресурсом і семантичним наповненням інформаційних потоків.

Розвиток інформаційної сфери суспільства, суспільної форми реалізації інформаційної діяльності привертає увагу до правових основ інформаційної діяльності, розвитку її нормативно-правової бази, формування інформаціологічних потоків на основі міждисциплінарних досліджень та особливо соціального і соціально-гуманітарного знання.

Розвиток соціально-інституційних проявів інформатизації зумовлює формування інформаційних середовищ у різних соціальних інституціях. Формування єдиного інформаційно- освітнього середовища на основі науково-освітніх мереж стає засобом включення наукового знання, що продукується, виробляється закладами освіти та науковими організаціями, а також зберігається в Національній бібліотеці та інших бібліотечних закладах в інформаційний простір.

Розвиток електронного урядування, інформаційно- аналітичних систем в управлінні, інформатизація місцевого самоврядування актуалізують питання включення наукового знання та аналітичних розробок в управлінські процеси.

Становлення когнітивного підходу до інформаційного суспільства передбачає вивчення досвіду перетворення наукового знання з різних галузей в основу розробки програмних систем рівня організацій, у яких на основі досліджень предметної області і введеного в її зміст наукового знання створюються нові різноманітні прояви соціальної функціональності, що сприяють задоволенню потреб людини і суспільства на основі інноваційного оновлення інформаційних технологій.

Розкриваючи розвиток інформаційного суспільства на основі реалізації соціальних зв’язків у системі суспільних відносин як розширення когнітивної сфери, слід привернути

увагу до різноманітних форм і механізмів входження знання не тільки в інформаційні потоки та перетворення знання на інформаційні ресурси, а й насамперед розкрити зростаючу роль знання у здійсненні управлінських функцій, в основних виробничих процесах, показати, що виробництво знання стає однією з найважливіших виробничих і суспільних функцій, здійснення якої підвищує ефективність та інноваційне оновлення при виконанні інших виробничих функцій. Становлення інформаційного суспільства як формування когнітивної сфери характеризує перетворення наукового знання у стратегічний ресурс розвитку суспільства.

Розглядаючи співвідношення понять «інформаційне суспільство», «інформаційна сфера», «когнітивна сфера інформаційного суспільства», слід приділити увагу ролі інформаційних технологій, інформаційної діяльності та ролі знання в інформаційних середовищах, перетворення їх на знаннєво орієнтовані середовища. Слід розкрити осьове значення науки та інтелектуальних технологій у розвитку постіндустріального суспільства (Д. Белл), суспільноутворююче значення інформаційних технологій, формування інформаціоналізму та інформаціоналізованого капіталізму, значення мереж як основи перетворення інформаційного суспільства у мережеве (М. Кастельс), розглянути комунікативну природу мережевого суспільства (ТІ. Друкер).

Аналізуючи когнітивну сферу інформаційного суспільства, слід привернути увагу до традиції розкриття його як Knowledge based society. Необхідно також показати особливості формування сучасного когнітивного підходу до інформаційного суспільства на основі введення наукового знання у формування предметних областей розробок складних об’єктно-орієнтованих програмних систем рівня організації, спрямованих на перетворення наукового знання у джерело оновлення соціальної функціональності.

Висвітлюючи питання матеріалізації та об’єктивації знання, слід привернути увагу до трансформації цієї проблеми у зв’язку

Зі становленням інформаційного суспільства. Традиція дослідження матеріалізації та об’єктивації знання спирається на протиставлення знання у формі свідомості та ідеального формам втілення знання у речовині природи (матеріалізація), переходу знання у різні (неречовинні) прояви об’єктивної реальності - об’єктивація знання в системі суспільних відносин, соціальних взаємодій. Становлення інформаційного суспільства актуалізує дослідження співвідношення матеріалізації знання як технологічної, спрямованої на розробку інформаційної технології форми матеріалізації знання та переходу знання у форму когнітивних продуктів. Наголошуюючи на стратегічному характері наукового знання у розвитку інформаційного суспільства, слід поглибити уявлення про сутність і зростаючу роль когнітивних продуктів інтелектуальної знаннєвої основи різних технологій, у тому числі інформаційних, дослідити значення цих продуктів у процесі розробки інформаційних технологій, показати їх як основу функціональності програмних систем. Когнітивні продукти - знаннєві продукти, результат наукових досліджень і розробок, який характеризує значення надання цьому результату форми продукту з особливими властивостями та функціональністю. Когнітивні продукти, зберігаючи зв'язок із своєю основою — із знанням і маючи речовинну, а не знаннєву, форму, є висхідним пунктом розробки технологій, кінцевих продуктів для споживання чи виробництва.

Об’єктивація знання, розкриваючи особливість переходу знання у прояви об’єктивної реальності та відмінну від свідомості та ідеального форму існування знання у процесах становлення інформаційного суспільства, розширює спектр своїх об’єктивних проявів, включаючи насамперед прояви в мережевих середовищах і мережевій комунікації.

Характеризуючи особливості об’єктивного знання у мережах, слід привернути увагу до значення віртуалізації знання. Вона є переведенням знання в електронну форму та пов’язана з електронними засобами комунікації. Розкриття віртуалізації

знання через особливість віртуальної реальності як способу сенсорного з’єднання свідомості людини із семантичним наповненням та візуальними образами віртуальної реальності актуалізує питання представлення знання у мережах, його наративізації, мультимедійності тощо.

Розкриваючи стратегічне значення наукового знання в існуючих проявах інформаційного суспільства та у процесах становлення інформаційного суспільства як реалізації сучасної суспільної стратегії розвитку, важливо зробити наголос на зростанні ролі науки як соціально-інституційної форми виробництва наукового знання, яка впливає на становлення культурного виміру суспільства. Суспільна розведеність науки і культури як різних сфер суспільного життя змушувала встановлювати зв’язки між ними.

Необхідно також розкрити культуру як «суб’єктивну сторону знання, чи спосіб і технологію діяльності, зумовлені можливостями людського матеріалу, які дозволяють це зробити» [18, с. 294]. Співвідношення науки і культури, звернене до феномену людини, виявляє та відтворює в системі суспільних відносин і цінностей культурний зміст знання. Досліджуючи науку як культуру, М. Мамардашвілі звертається до розкриття «людських можливостей» [там само, с. 295], а також суспільного й культурного потенціалу змісту наукового знання про Всесвіт, універсум, про існуючі чи можливі об’єкти.

Реалізація суспільних стратегій суспільства знання та інформаційного суспільства актуалізує дослідження людиновимірності як властивості об’єктів постнекласичної науки і самої науки як форми культури. Витіснення науки на периферію суспільної свідомості, яке як тенденція з кінця 80-х рр. минулого століття все виразніше проявлялось в ірраціоналізації семантичного змісту інформаційних потоків, ірраціоналізації віртуальної реальності, формуванні гіперреальності як основи ірраціональної віртуалізації життєдіяльності людини, призвело до істотного зменшення частки наукового знання та наукової

інформації в інформаційних потоках. Структурно-функціональна криза науки початку 90-х рр. сприяла поглибленню цих процесів, втраті престижу та статусу наукової діяльності, зменшенню привабливості професії науковця.

Розкриття науки як форми культури передбачає не тільки відновлення місця наукового знання в інформаційних потоках і суспільній свідомості, а й з’ясування його стратегічного значення при реалізації сучасних суспільних стратегій розвитку. Це є дієвим механізмом перетворення науки на форму культури - форму сучасних дискурсів, комунікацій, виробництва знання, управління, уведення наукової раціональності у виробництво знання в різних видах професійної діяльності.

Філософська підготовка магістрів, які реалізовуватимуть дослідницькі функції, здійснюватимуть концептуалізацію проблем і виробництво нового знання, перетворюючи його на одну з основних свої робочих функцій, спирається на перетворення науки на форму культури. Розкриття науки як форми культури є мірою розвитку людини та реалізації її інтелектуального потенціалу, а також має значення для суспільства загалом як цілісності. Адже потенціал розвитку науки спирається на можливості оволодіння знанням як культурним ресурсом, підкреслюючи рефлексивність, Людиновимірність, можливість розкриття культурного потенціалу знання у розвитку суспільства.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає стратегічне значення наукового знання при формуванні інформаційного суспільства?

2. У яких проявах може існувати наукове знання?

3. Як розрізнити знання від проявів його існування?

4. Що означає наука як форма культури на рівні людини і суспільства?

Контрольні питання

1. В чому полягають особливості сучасної трансформації виробництва знання у науці?

2. Які зміни характеризують постнекласичну науку на об’єктному рівні наукових досліджень?

3. В чому полягають зміни у представленні об’єктів як систем у науковому знанні?

4. Які методологічні трансформації відбуваються в науці на постнекласичному етапі її розвитку?

Практичні завдання

1. Розкрийте основні характеристики людиновимірності та їх значення для дослідження різного виду систем у науці.

2. З’ясуйте особливості застосування синергетичної методології у вашій області наукових досліджень.

3. Виявіть можливості практичного застосування концептуального та методологічного інструментарію при написанні магістерської дисертаційної роботи.

4. Охарактеризуйте сучасні підходи до взаємозв’язку знання та інформації.

5. Порівняйте матеріалізацію, об’єктивацію та віртуалізацію знання.

6. Розкрийте суспільно-культурне значення науки.

Теми для рефератів

1. Постнекласична наука яку етап розвитку сучасної науки.

2. Основні філософські концепції розвитку постнекласичної науки.

3. Синергетика як метод дослідження складних відкритих систем.

4. Наукове знання та когнітивні продукти.

5. Наукове знання та інформаційні технології.

6. Когнітивний підхід до становлення інформаційного суспільства.

7. Пізнання складного в науці.

Рекомендована література

1. Аршинов В. И. Философия синергетики как философия коммуникаций / В. И. Аршинов. - М. : ИФРАН, 1994. — С. 3—97.

2. Белавин В. А. Синергетика и развитие человечества [Электронный ресурс] / В. А. Белавин. - Режим доступа : Http://spkurdumov.ru/globalization/sinergetika-i-razvitie-chelovechestva

3. Белоцерковский О. М. Экономическая синергетика / Белоцерковский О. М., Быстрай Г. П., Цыбульский В. Р. ; отв. ред. д-р физ.-мат. наук, проф. А. А. Шананин. - М.: Логос, 2006, - 456 с.

4. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании [Текст] / В. Г. Буданов. — 3-є изд., доп. - М. : Книжный дом «Либроком», 2009. — 240 с.

5. Буданов В. Г. Методология и принципы синергетики / В. Г. Буданов // Філософія освіти. - 2006. - № 1 (3). - С. 143-172.

6. Добронравова И. С. Синергетика: Становление нелинейного мышления / И. С. Добронравова. - К. : Лыбидь, 1990. - 152 с.

7. Добронравова И. С. Постнеклассическая рациональность и философские основания синергетической методологии / И. С. Добронравова // Постнекласическая философия, наука, культура : кол. монография / отв. ред. Л. П. Киященко, В. С. Степин. - СПб. : Изд. дом «Мірь», 2009. - С. 296-314.

8. Инновационное развитие: экономика, интеллектуальные

ресурсы, управление знанием / [Мильнер Б. 3., Макаров В. Л., Маевский В. И. и др.] ; под общ. ред. д.э.н., проф. Б. 3. Мильнера. - М. : ИНФРА-М. - 2010. - 624 с.

9. Канке В. А. Концепции современного естествознания : учебник для вузов / В. А. Канке. — Изд. 2-е, испр. — М.: Логос, 2007. — 368 с.

10. Кизима В. В. Тоталлогия (философия обновления) /

В. В .Кизима. - К. : Изд. ПАРАПАН, 2005. - 272 с.

11. Киященко Л. П. Постнеклассическая философия — опыт трансдисциплинарности / Л. П. Киященко // Постнекласическая

философия, наука, культура : кол. монография / отв. ред. Л. II. Кия- щенко, В. С. Степин. - СПб.: Изд. дом «Мірь», 2009. - С. 137-169.

12. Князева Е. Н. Трансдисциплинарные когнитивные стратегии в науке будущего / Е. Н. Князева // Вызов познанию. Стратегии развития и науки в современном мире. - М., 2004. - С. 29-48.

13. Кочубей Н. В. Синергетические концепты в нелинейных контекстах. Сети, управление, образование / Н. В. Кочубей. - Palmarium Academic Publishing, 2013. — 268 с.

14. Курдюмов С. П. Синергетика - теория самоорганизации. Идеи, методы, перспективы / С. П. Курдюмов, Г. Г. Малинецкий. - М. : Знание, 1983. - № 2. - 64 с. - (Серия «Математика, кибернетика»).

15. Кравченко С. О. Удосконалення державного планування наукових досліджень (Методологічний аспект) : монографія /

С. О. Кравченко. - К. : Вид. ПАРАПАН, 2004. - 204 с. - (Див. С. 108— 114, 158-159).

16. Лукьянец В. С. Наука нового века. Гуманитарные трансформации / В. С. Лукьянец. // Наука и образование: современные трансформации : монография / Ин-т философии им. Г. С. Сковороды НАН Украины. - К. : Вид. ПАРАПАН, 2008. - С. 8-37.

17. Мамардашвили М. Наука и культура /' М. Мамардашвили // Как я понимаю философию / М. Мамардашвили. — 2-е изд., изм. и доп. - М. : Изд. группа «Прогресс», «Культура», 1992. - С. 291-310.

18. Наука и образование: современные трансформации : монография / Ин-т философии им. Г. С. Сковороды НАН Украины. — К. : Изд. ПАРАПАН, 2008. - С. 148-162.

19. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс ; пер. с англ. ; общ. ред.

В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова. - М. : Прогресс, 1986.-432 с.

20. Пушкар Я. В. Постнекласична наука крізь призму філософської рефлексії / Я. В. Пушкар // Філософія науки: традиції та інновації. — 2013. —№ 1 (7).-С. 96-103.

21. Рубанець О. М. Сучасні, аспекта людиномірності в розвитку постнекласичної науки / О. М. Рубанець // Вісник НТУУ «КПІ». — 2007. - № 2. — С. 42-46. - (Серія «Філософія. Психологія. Педагогіка»).

22. Рубанець О. М. Інформаційне суспільство: Когнітивний креатив постнекласичних досліджень : монографія / О. М. Рубанець //

К. : Вид. ПАРАПАН, 2006. - 420 с. (Див. Когнітивні продукта в суспільному контексті).

23. Савостьянова М. В. Возможности применения синергетической методологии к изучению феномена науки / М. В. Савостьянова // Культура народов Причерноморья. — 2005. - № 68. - С. 78-82.

24. Синергетика коллективного творчества в междисциплинарных образовательных проектах. Опыт открытой синергетической школы [Электронный ресурс] / В. Г. Буданов, В. А. Харитонова, JI. ГІ. Совина,

С. А. Сорокина // Синергетика и образование. - Режим доступа : http://spkurdyumov.ru/education/sinergetika-kollektivnogo-tvorchestva/

25. Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов / отв. ред. В. И. Аршинов, В. Г. Буданов, В. Э. Войцехович. — М. : Прогресс-Традиция, 2000. - 536 с.

26. Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и постнеклассическая рациональность / В. С. Степин // Вопросы философии. - 2003. - № 8. - С. 5-17.

27. Степин В. С. О философских основаниях синергетики / В. С. Степин // Синергетическая парадигма / под ред. В. Г. Буданова. — М. : 2006. - С. 97-102.

28. Степин В. С. Классика, неклассика, постнеклассика: Критерии различия / В. С. Степин // Постнеклассика: философия, наука, культура.

- Санкт-Петербург, 2009. - С. 249-295 .

29. Теліженко JI. В. Особливості постнекласичної моделі цілісної людини і Л. В. Теліженко // Філософія науки. - Суми, 2009. - С. 85—93.

30. Трубецков Д. И. Введение в теорию самоорганизации открытых систем [Текст] / Трубецков Д. И., Мчедлова Е. С., Красичков Л. В. - М. : ФИЗМАТЛИТ, 2005. - 212 с.

31. Черникова И. В. Постнеклассическая наука и философия процесса [Текст] / И. В. Черникова. — Томск : НТЛ, 2007. - 274 с.

32. Fuller R. В. Synergetics: Explorations in the Geometry of Thinking / R. B. Fuller, E. J. Applewhite. - New York : Macmillan, 1975. - 876 p.

1 2 34