 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Постнекласична наука як етап трансформації сучасної науки
Рубанець О.М. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник / О. М. Рубанець. - Суми: Університетська книга, 2013.-229 с. ISBN 978-966-680-703-1
У навчальному посібнику розглядаються питання виробництва наукового знання та буття науки в контексті глобалізації. Розкривається полісистемність сучасної науки, формування в ній інформаційної, соціальної, інтелектуальної та когнітивної систем. З'ясовані особливості постнекласичної науки, значна увага приділена основним формам знання, структурі емпіричного й теоретичного, взаємозв'язку чуттєвого та раціонального, проблемам істини в сучасній науці, науковій і науково-технічній творчості, співвідношенню знання та наукового тексту. Призначений для філософської підготовки магістрів усіх спеціальностей і всіх форм навчання, а також аспірантів, здобувачів та всіх, хто цікавиться питаннями обробки знання та інформації, особливостями різних видів сприйняття, мислення, когнітивної активності людини та когнітивної дослідницької культури.
Тема 2. Постнекласична наука та її значення у формуванні інформаційного суспільства 21 1. Постнекласична наука як етап в трансформації сучасної науки ... 21 2. Основні риси постнекласичної науки 23 2.1. Людинорозмірність Людиновимірність 24 2.2. Міждисциплінарність 26 2.3. Розвиток голістичних підходів 28 3. Синергетика в сучасній науці 29 4. Постнекласична трансформація методології 33 5. Вплив постнекласичної науки на становлення інформаційного суспільства 33
Тема 2 ПОСТНЕКЛАСИЧНА НАУКА ТА її ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 1. Постнекласична наука як етап трансформації сучасної науки. 2. Основні риси постнекласичної науки. 2.1. Людиновимірність. 2.2. Міждисциплінарність. 2.3. Розвиток голістичних підходів. 3. Синергетика у сучасній науці. 4. Постнекласична трансформація методології. 5. Вплив постнекласичної науки на становлення інформаційного суспільства.
Постнекласична наука як етап трансформації сучасної науки Постнекласична наука постає як етап розвитку сучасної науки й водночас як нова характеристика науки, пов’язана зі зміною її об’єктів, їх пізнання і знання та методології наукового дослідження. Постнекласична наука характеризується глобальною трансформацією системи виробництва знання в науці та способу відношення науки до суспільства. Постнекласична наука є сучасною наукою, яка характеризує новий тип об’єктів, методологічних підходів, постнекласичної раціональності, організації пізнавальної діяльності та організації наукових досліджень, демонструє праксеологічну спрямованість на знаннєвому, методологічному, організаційному та онтологічному рівнях, стає підґрунтям формування нових моделей наукової раціональності, які утворюють сучасне світоглядне й концептуальне поле постнекласики. Важливими серед них є синергетика як трансдисциплінарна парадигма сучасного пізнання; голістичний підхід раціональної реконструкції науки, які уводять у поле постнекласичної раціональності квантові, фізичні об’єкти; тоталлогенез, що розкриває взаємовідповідність, сизигійність взаємодій системи із
середовищем, виявляє значення не тільки причинного впливу на середовище, а й кондиціональної причинності, зворотного впливу середовища на систему та ін. Різноманітні моделі постнекласики розширюють концептуальний і методологічний арсенал сучасної науки. Особливими напрямками постнекласичної науки вважають дослідження людиновимірних систем [28], синергетику, трансформацію досліджені, з позиції онтико-онтологічної дуальності та формування тоталлогіки [11], віртуалістику, дослідження соціотехнічних ландшафтів тощо. Формування постнекласичної науки є системною трансформацією сучасної науки на різних рівнях: - об’єктному (уведення у розгляд нових об’єктів - людиновимірних систем, нелінійних процесів, мережних середовищ тощо); - на рівні системної будови науки (формування нелінійної науки, уведення біфуркації, дисипативних структур, атракторів та ентропії у розгляд еволюції науки як системи знання); - на рівні організації наукових досліджень - уведення процесів самоорганізації та самоорганізаційних середовищ у розгляд сучасної проектної будови науки; - на рівні методології — поширення синергетичної методології, перетворення застосування синергетичних методів у різних областях науки на трансдисциплінарну методологію наукових досліджень; - на рівні парадигми - перетворення синергетики на трансдисциплінарну парадигму. Фундаментальність трансформації науки на рівні об’єктів зумовлена уведенням людини та її діяльності в сутнісну характеристику систем, що досліджуються. Уведення дисипації, дуалізму хаосу та порядку, визнання значення хаотичних режимів, самоорганізації, нелінійності зумовлює зміну поглядів на складність системи, визнання ролі випадку у визначенні шляхів розвитку системи.
Розкриття систем, що досліджуються у різних науках, як систем нелінійних, із режимами загострення виявляє зміни представлення об’єктів як систем. Постнекласична наука виявляє значення нових способів дослідження об’єктів, вивчає нові прояви відношення пізнавача до систем, що досліджуються, розкриває значення ціннісних орієнтирів, ідеалів, цінностей і засобів пізнання. Постнекласична трансформація виробництва наукового знання виявляє значення рефлексивності, спрямованої на пізнавальну діяльність. Розкриття систем як таких, що саморозвиваються, виявляє більш складний тип системної організації. Зміни способів представлення об’єктів у знанні, а також урахування процесуальності знання, зростання складності його виробництва в умовах проектної організації сучасної науки розкривають нові постнекласичні підходи до розгляду складності як складносності. Уведення у сферу виробництва знання постнекласичних практик виявляє значення комунікативного виміру виробництва наукового знання. На рівні методології Постнекласична наука зумовлює необхідність врахування різних методологічних підходів та співставлення теоретичних можливостей різних репрезентацій об’єкта, що досліджується. Нині Постнекласична наука характеризує трансформацію виробництва наукового знання, яка охоплює різні науки та науку в цілому. Вона включає об’єктивні зміни у виробництві наукового знання на об’єктному, знаннєвому, діяльнісному та методологічному рівнях.
|
