ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Два завдання: платоспроможність і рентабельність

123 4

Рентабельність - це інтегральний показник, що відображає ефективність роботи підприємства, що націлене на отримання прибутку у короткостроковій перспективі і який вказує на якість управлінських рішень, що стосуються фінансової, операційної та інвестиційної діяльності підприємства.

Платоспроможність — це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або в готівці. Для того щоб підтримувати підприємство в платоспроможному стані, фінансова служба повинна дбати про те, щоб його чисті грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, у бюджет, робітникам і службовцям, іншим кредиторам). Але наявність постійних значних залишків грошей на розрахунковому рахунку підприємства не є ознакою високого мистецтва управління фінансовими ресурсами, високої ліквідності підприємства. Динаміка залишків коштів на розрахунковому рахунку характеризує не міру ліквідності підприємства, а його поточну платіжну готовність, поточну платоспроможність.

Тепер подивимося, як бухгалтерський облік може допомогти у вирішенні двох дуже важливих завдань:

1. Забезпечити постійну платоспроможність підприємства.

2. Домогтися економічного зростання за рахунок підтримки стабільної (як мінімум) рентабельності.

Обидва завдання мають розглядатися як взаємопов'язані.

Повернемося до схеми прийняття рішень та можливих відповідей на сім питань:

1. Мета - це забезпечення рівномірного надходження платежів і настільки ж рівномірного погашення зобов'язань. Тепер, що потрібно директору, адміністратору, господарник, менеджеру з даних бухгалтерського обліку, щоб вирішити ці завдання:

а) перш за все, це постійний аналіз дебетових і кредитових записів за рахунками грошових коштів. Тут може виникнути одна серйозна трудність: записи за рахунками, відкритими у банках повинні відповідати записам за нашими бухгалтерським рахунками. Однак у житті, якщо дотримується правило, відповідно до якого записи за банківськими рахунками повинні бути адекватні банківській виписці, то це необов'язково відображає реальний стан справ, бо між розпорядженням банку на списання грошей і фактом списання проходить завжди якийсь час, іноді досить великий. Наприклад, фірма сплатила поставку товарів або отриману послугу чеком. Одержувач чека може пред'явити його до оплати через досить великий проміжок часу, отже, за наявними правилами весь час, поки не буде банком фірми списано з рахунку фірми цей платіж, залишок по рахунку в бухгалтерському обліку виявиться завищеним. Отже, при управлінні грошовими потоками треба брати до уваги не тільки банківські виписки, але і вже оформлені видаткові платіжні документи.

б) враховувати рух грошових коштів треба для того:

- щоб в будь-який момент завжди були мінімально необхідні гроші для чергового та/або екстреного платежу;

- щоб залишок грошей був мінімальним, а всі вільні гроші були вкладені в активи, здатні приносити в майбутньому гроші (цінні папери, ходові товари і т. п.).

Кошти, необхідні для підтримки постійної готівки, можуть мати чотири джерела:

- перевищення надходжень грошових коштів над їх відтоком, тобто завжди слід розглядати і контролювати дебетові та кредитові обороти за рахунками грошових коштів і ретельно аналізувати записи за ті дні, коли кредитові обороти виявлялися вище дебетових;

- можливість отримання кредиту у вигляді грошей або ж відстрочка погашення боргів;

- наявність високоліквідних цінних паперів;

- згоду кредитора отримати платіж не грошима, не цінними паперами, а якимись іншими активами.

2. Потоки грошових коштів - це тільки наслідок більш загальних юридичних відносин. І тут перш за все треба звернути увагу на динаміку дебіторської і кредиторської заборгованості. У теорії можна розглянути ідеальний випадок, коли в кожен часовий відрізок виникає однакова сума, що сплачується нам дебітором (а) і виплачується нами кредиторам (б).

Однак в реальній дійсності наведена ситуація може розглядатися тільки як ідеальна, насправді ми постійно стикаємося з такими випадками, коли або а> б, або а <б. Якщо ці ситуації взаємно врівноважують один одного, то робота господарського механізму стійка, якщо ні, то механізм розхитується кожним фактом господарського життя і його діяльність може підтримуватися лише зовнішніми штучними заходами. Так, якщо а> б, тобто якщо підприємство платить за своїми боргами більше, ніж стягує з дебіторів, то фінансова стійкість його руйнується. Якщо а <б, тобто якщо дебіторська заборгованість гаситься в більшому обсязі, ніж кредиторська, то в окремі періоди, особливо пов'язані з фінансовими труднощами, це прийнятна ситуація, але в цілому, при звичайному здоровому економічному зростанні - це нормальне положення, якщо тільки дебіторська заборгованість погашається в строк, а погашення кредиторської заборгованості можна відстрочити. Останнє не обов'язково, але можливість такої відстрочки автоматично поліпшує фінансові можливості.

Підтримка наведеного рівняння і реальних нерівностей може бути проведено лише за даними бухгалтерського обліку, і відстеження моментів виникнення заборгованостей і моментів їх погашення - основна робота головного бухгалтера. Керівник ж організації, плануючи свою роботу, повинен вибирати надійних покупців і постачальників, ніколи не допускаючи, щоб ділові відносини з кожним з них перевищували 30% від загального обсягу продажів або покупок. Це пов'язано з тим, що і самий гарний покупець може припинити платежі і найкращий постачальник може несподівано змінити вам або розоритися.

Щоб контроль за стабілізацією розрахунків по дебіторській та кредиторській заборгованостями був ефективним, бухгалтер повинен у балансі всі статті розрахунків звести до двох: (1) дебітори і (2) кредитори, розділивши їх по тижнях (термінах оплати). І тут ми нагадуємо, що бухгалтери дуже часто здійснюють грубу помилку: підприємство, отримавши позику, скажімо на три роки, справедливо відображає її як довгострокову, причому бухгалтер всі три роки і число її як довгострокову. Насправді, як тільки у підприємства залишається менше року до її погашення, вона повинна бути переведена до складу короткострокових кредитів і також аналізуватися у складі короткострокових позик, як і будь-які кредити, отримані на термін менше одного року.

3. На певні дати абсолютно природно можуть виникнути "надлишки" вільних грошових коштів. У бухгалтера завжди повинні бути готовими пропозиції по тому, як найкращим способом використовувати ці кошти: найкраще їх вкласти в "працюючі активи" - товари, матеріали тощо п. Однак можливі й інші рішення, коли не зовсім ясно, в які цінності слід вкладати гроші. Тоді найкращим рішенням буде придбання цінних паперів або вкладення в статутний капітал інших фірм. Таким чином, якщо керівник побачить великі залишки на бухгалтерських рахунках грошових коштів, він повинен негайно прийняти самостійне рішення, якщо бухгалтер не в змозі дати необхідні пропозиції. І в найгіршому випадку, якщо очікуються в найближчому майбутньому великі платежі, купити перспективну іноземну валюту.

4. Фінансова рівновага і стійке зростання підприємства досягається за рахунок господарського циклу, в основі якого лежить оборотність цінностей. Дивлячись на регістри, які веде бухгалтер, адміністратор повинен не тільки розглядати ті вартісні показники, які в них представлені, але вміти, особливо, за рахунками "Сировина й матеріали", "Товари", "Готова продукція» аналізувати дані аналітичного обліку.

5. Інвентаризація у всіх випадках важлива не тільки як засіб контролю, але і як засіб управління запасами (товарами, матеріалами, готовою продукцією).

Якщо підприємство не веде аналітичний облік, то періодично він як би відтворюється в результаті зняття натуральних залишків. Але незалежно від того, веде або не веде підприємство такий облік, тільки інвентаризація дозволяє:

- виявити фактичну наявність цінностей, встановити їх нестачу або надлишок;

- оцінити суттєвість виявлених відхилень;

- зрозуміти, наскільки залежалі цінності втратили первинну якість і т. п.;

- вирішити питання про зміну цін і зокрема, про уцінку залежалих товарів; списання товарів, продати які не представляється можливим і т. п.

6. Основною перевагою бухгалтерського обліку можна і потрібно вважати те, що тільки завдяки його даним можна визначити рентабельність роботи підприємства і тим самим оцінити успішність рішень, які приймаються його керівництвом. Труднощі, строго кажучи, пов'язані з тим, що за даними бухгалтерського обліку фінансові результати визначаються тільки після закінчення звітного періоду на початку наступного звітного періоду. Розумна адміністрація розуміє, що рентабельність фірми коливається, але така адміністрація знає, що відповідно до закону великих чисел ці коливання не можуть бути, як правило, як завгодно великими. Отже, завжди можна визначити за попереднім звітним даними відсоток прибутку від реалізованої продукції (товарів), а оскільки за даними бухгалтерського обліку ми завжди точно знаємо обсяг продажів на кожен день, остільки ми з відносно мінімальним ризиком можемо на кожен день і визначити рівень нашої рентабельності. Якщо на якийсь день припадають якісь форс-мажорні обставини, то, природно, їх можна і потрібно взяти до уваги. Облік прибутку - це не всі ті складні розрахунки, які повинен один раз на місяць або квартал виконувати бухгалтер, а уявлення про те, що в кожній гривні отриманих доходів стільки-то копійок складає прибуток підприємства. І тільки той адміністратор, який розуміє цю бухгалтерську ідею, може вважатися керівником підприємства на ділі, а не за посадою.

7. Дуже часто доводиться зіштовхуватися з двома видами обліку: один - для податкової інспекції, другий - для себе, перший - явний, другий - таємний. Насправді багатьом організаціям доводиться вести три види обліку:

- податковий облік для потреб, фіскальних органів;

- бухгалтерський облік - передбачається, що для власників і кредиторів, включаючи банки;

- управлінський облік - для себе.

(Додатково) Бухгалтерський облік – це складна система, яка має відношення до усіх сторін діяльності суб’єкта господарювання. Бухгалтерський облік виконує дві функції контрольну та інформаційну.

З однієї сторони бухгалтер на підприємстві є контролером за правильністю оформлення та проведення господарських операцій, оформлених договорами, первинними документами, пов’язаних з рухом активів, пасивів, формуванням доходів, витрат та фінансових результатів підприємства.

Сучасний бухгалтерський облік є джерелом інформації для управлінця, менеджера, керівника. Бухгалтер дивиться на діяльність підприємства очима керівника (власника), а результати роботи будь-якого управлінця у більшості випадків залежать від наданих йому даних із бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку є основною інформаційною системою на підприємстві.

Разом з тим, система бухгалтерського обліку на підприємстві, потребує також прийняття управлінських рішень щодо своєї організації, методики обліку (накопичення інформації), створення внутрішньої звітності для подачі інформації тому чи іншому менеджеру чи виконавцю, а також формування та накопичення інформації в процесі підготовки фінансової звітності за даними фінансового обліку.

Бухгалтерський облік є основною частиною інформаційної системи в управлінні підприємством. За даними бухгалтерського обліку здійснюється планування, організація процесу виробництва (торгівлі, надання послуг тощо), забезпечення ресурсами, мотивація виробляти (продавати, будувати, ремонтувати, закуповувати тощо),координація,, а також проводиться контроль за всіма господарськими процесами. (дати рисунок)

Успіх функціонування підприємства залежить від взаємодії всіх його підрозділів і від того наскільки керівництво та менеджери володіють інформацією, наданою бухгалтерами щодо наявності ресурсів, можливостей підприємства та наскільки ця інформація своєчасна і якісна. Історія підтверджує, що облік виник разом з виникненням письменності і завжди відображав економічний стан та запити суспільства.

Із запровадженням реальних ринкових відносин в економіці України цілком закономірно постала проблема формування підприємствами інформаційної системи, яка б якнайповніше відповідала цілям та основним завданням управління. Оскільки на рівні господарюючих суб’єктів основною інформаційною базою є облікова система, то на перший план при цьому виходить питання удосконалення способів і прийомів збирання, узагальнення та сегментації в необхідних розрізах управлінської інформації .

Облікова інформація формується у системі збору, оцінки та відображення економічно важливих даних, які характеризують минулі та майбутні періоди діяльності підприємства, його відносини із зовнішнім середовищем у відповідний період. Тому система обліку і звітності включає стадії збору, вимірювання та оцінки первинних даних, реєстрації та обробки для потреб управління, накопичення та групування даних за потоками відповідно до певних принципів організації синтетичного та аналітичного обліку і складання внутрішньої та зовнішньої звітності.

Користувачів облікової інформації цікавить певна її частина, причому з різною глибиною деталізації, оскільки в кожного з них своя мета.

Система бухгалтерського обліку на підприємстві призначена для ведення бухгалтерського обліку, накопичення інформації, складання зовнішньої та внутрішньої звітності для :

періодичного планування, контролю та оцінки діяльності підприємства;

прийняття рішень при визначенні економічної чи фінансової політики підприємства та нестандартних ситуаціях;

подання звітності зовнішнім користувачам : державним органам, банкам, акціонерам та іншим користувачам тощо.

У економічно розвинутих країнах управлінський облік давно перейшов з визначення класичного обліку до системи підготовки інформації для прийняття управлінських рішень. Американська асоціація бухгалтерів визначила управлінський облік як процес ідентифікації інформації, обчислення та оцінка показників і надання даних користувачам інформації для вироблення, обґрунтування і прийняття рішень.

Управлінський облік – це підсистема обліку, пов’язана з підготовкою та забезпеченням системи управління інформацією у процесі постачання, виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) при здійсненні інвестиційного, операційного та фінансового видів діяльності, що дозволяє розробляти та в комплексі приймати найефективніші оперативні, тактичні і стратегічні рішення на різних рівнях управління підприємством .

Практична реалізація процесу управління реалізується у процедурах з формування виробничих програм по підприємстві, у розрізі конкретних підрозділів, за цехами, оперативних добових завдань за бригадами, дільницями, що періодично повторюються, та безперервного моніторингу за їх виконанням

Процес збору, реєстрації і накопичення інформації про результати роботи підрозділів, їх передача та обробка здійснюються безперервно.

Будь-яка система обліку потрібна для отримання певного обсягу інформації в тій чи іншій формі. Керівництво підприємства зацікавлене в своєчасних, коротких і зрозумілих звітах про вартість вкладень, динаміку загальних фінансових показників діяльності підприємства, випуск продукції, поточні суми активів, прибутку. Менеджери потребують інформації, здатної допомогти їм в ухваленні рішень, контролі за ефективністю процесами відтворення в ході і регулюванні управлінської діяльності. До такої інформації, наприклад, можна віднести ціни продажу, рівень націнки, витрати на виробництво, якість випуску продукції, попит, рентабельність кожного виду товарів, що випускаються підприємством. Інформація бухгалтерського обліку потрібна менеджерам в управлінні господарськими процесами для забезпечення поточних і майбутніх вигод. Так, у процесі постачання використовують інформацію щодо відхилень фактичних даних від планів за показниками: затрати на постачання, кількість запасів на складі, ціни на матеріальні цінності, надходження запасів, відповідність їх якості умовам контрактів. У процесі виробництва для прийняття рішень необхідна інформація про відхилення фактичних даних від планових щодо затрат на виробництво за видами продукції, загальновиробничих витрат, кількості виробленої продукції. У процесі реалізації визначають відхилення фактичних даних від планових за такими показниками як витрати на збут, собівартість реалізованої продукції, ціни на продукцію, обсяги продаж, прибутки від реалізації. Використовуючи ці та інші дані обліку, виявивши наявності відхилень адміністративних та інших витрат від запланованих приймають управлінські рішення.

Суттєве місце у прийнятті управлінських рішень належить інформаційним передумовам. Можливості вирішення завдання різко зростають коли планові і бухгалтерські дані виявляються порівняльними, а інформація про об'єкти обліку достатньо аналітична.

Між тим, не дивлячись на широке використання комп'ютерної техніки для створення необхідної Інформації та прийняття управлінського рішення належить людині - лінійному керівнику, менеджеру тощо. Виконання прийнятих рішень потребує відповідного організаційного забезпечення, яке супроводжується регламентацією роботи підрозділів, створенням нормативної бази для планування, нормування, інструктажу виконавців, організацією взаємодії учасників. Все це вимагає глибокого розуміння менеджером свого місця в системі стратегічного управління, в межах якого розробляють процедури і підходи до бізнес-процесів, що забезпечують підприємству постійний успіх.

Загальну сукупність всієї інформації на підприємстві класифікують за такими двома основними ознаками:

1. Інформація, яка необхідна для ефективного управління підприємством. Вона потрібна внутрішнім користувачам для забезпечення поточного та оперативного управління. До такої інформації відносять дані про витрати на виробництво та реалізацію продукції (товарів), про відповідність обсягу реалізованої продукції (товарів) її витратам та прибутку, про величину доходів та витрат в результаті здійснення господарських операцій тощо.

2. Інформація, яка відображає поточний фінансовий стан підприємства, величину та структуру його активів (майна) та джерел їх утворення, розмір залучених до обороту матеріальних та фінансових ресурсів, результати господарської діяльності за певний період

Принципами управління діяльністю є: системний підхід, єдність методів на всіх рівнях управління, управління на всіх стадіях життєвого циклу продукції, органічне поєднання зниження витрат із високою якістю продукції, недопущення зайвих витрат, удосконалення інформаційного забезпечення про рівень витрат, сировинного забезпечення тощо, підвищення зацікавленості виробничих підрозділів у скороченні витрат

Особливої уваги потребує розуміння того, що для запровадження ефективної системи збору та накопичення інформації принципового значення не мають розбіжності між видами та сферами діяльності підприємств. Система управління підприємством проектується так, щоб забезпечити можливість прийняття ефективних, обґрунтованих управлінських рішень, а тому потребує інформації про умови використання ресурсів, їх ціни, кількості, розміру закупок, умови реалізації товарів, робіт, послуг тощо.

Бухгалтерський облік зв’язує процес управління підприємством з обліковим процесом. Щоб зрозуміти свій статус на підприємстві, бухгалтер повинен уловити потреби керівництва в інформаційному забезпеченні та можливість їх задоволення у такій інформації, яка могла б сприяти ефективному веденню діяльності підприємства.

Облікові дані є базою для більшості управлінських рішень, які приймаються управлінцями, а тому бухгалтер, де б він не працював, або знаходився в певний момент часу, повинен швидко визначити яку інформацію і в якому обсязі він повинен надати керівнику для вирішення тієї чи іншої проблеми.

Але чого варте те підприємство, система обліку на якому не ефективна, не відповідає вимогам. Крім того на облікову систему значний вплив має людський фактор. Від організації обліку на підприємстві, від бухгалтерської служби залежить інформаційне забезпечення керівництва обліковою інформацією та здійснення контролю за виконання управлінських рішень.

123 4