 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Способи конструктивного розв'язання конфлікту
Вчені Д.Морено, П.Сорокін, Н.Тарасюк, І.Зязюн довели, що конфліктами можна управляти, тобто „гасити” їх, як небажану пожежу. Учителю відомо, що активно-позитивне ставлення до учнів може завжди попередити агресію і змінити вороже ставлення на дружнє. Разом з тим, реалії шкільного життя часто відкидають це оптимістичне положення, оскільки, крім доброго ставлення до кожного учня, вчитель повинен бути озброєний технологіями розв’язання конфліктів. Бо ж відомо навіть майбутньому вчителю, що, наприклад, бійки, суперечки в класі неминучі, неприязне ставлення окремих батьків до класного керівника – також. Управління конфліктами виявляється у передбаченні можливих комунікативних ускладнень, своєчасному прийнятті профілактичних заходів, усуненні міжособистісних суперечностей, конструктивному їх розв’язанні при потребі. Ситуація. Класний керівник пропонує учням 8 класу прибирати в шкільному саду. Одночасно попереджає учнів, хто не з’явиться на роботу, не допустить без батьків до уроків. Коли учням було оголошено про можливі санкції, з різних боків почулися репліки: – Знову 8-й клас повинен надриватися. – Дуже треба порпатися в землі. – Я все одно не прийду, нехай що хочуть роблять. Класний керівник: – Багато не говоріть, всі до єдиного йдете. Як розв’язує конфлікт класний керівник? Деструктивним шляхом, оскільки педагог не передбачає наслідків поведінки учнів, не знає, як налагодити стосунки з ними. На думку Н.Тарасевич, цей шлях руйнівний. Як результат. Сад залишиться неприбраним, класний керівник – з нерозв’язаними проблемами. Коли ж класний керівник вміє управляти конфліктом, він буде розвиватися конструктивним шляхом. Повернемося до ситуації. Вислухавши про „готовність” восьмикласників до роботи, класний керівник повинен зняти „штрафні санкції”, продумати умови підвищення ефективності трудової діяльності учнів, основні форми організації роботи в шкільному саду. Конструктивний шлях розвитку конфлікту – плідний шлях: конфлікт вирішується, відносини розвиваються. При цьому знаходяться правильні рішення, що приносить задоволення обом сторонам, збереження власної гідності, продовження гуманних стосунків. Автори С.Лукашонок, Н.Щуркова, Н.Тарасевич, обґрунтовуючи теоретичні положення профілактики конфліктів у педагогічній взаємодії, пропонують цікаву схему способів їх розв’язання, зокрема:
Як видно, гуморпедагога допомагає перебудовувати негативні емоції учнів у позитивні. Механізм дії – піднятися над ситуацією і побачити в ній комічний елемент, щоб зняти психологічне напруження. Психологічне поглажування (ніжність, ласка, вираження любові, схвалення) дають впевненість учневі, що повага до нього збережена. Компроміс – це хороша соціальна школа, яка демонструє необхідність йти назустріч один одному, щоб вирішувати позитивно кожну справу, враховуючи інтереси кожного. Ситуація. Одного разу класний керівник підійшов до Андрія не з докорами і нотаціями, а заговорив про таємне, знав, що мріє той про велосипед. Допоміг записатися до велосекції. Тренер прийняв, але при першій зустрічі з хлопцем ніби ненароком сказав про те, що велосипедним спортом може займатися той, хто не курить. З того часу ніхто не бачив Андрія з цигаркою... Аналіз ситуації – один із складних способів; це розвиваюча бесіда, розвиваючий діалог, вміло організований педагогом. Учителю треба продумати питання, місце, час розмови, способи вияву довіри учня, способи допомоги учневі бути суб’єктом у діалозі. Ситуація. Урок математики. „Нецікавий сьогодні матеріал, я краще піду”, - не довго думаючи каже Олег і прямує до виходу... Досвідчений педагог: „Подивіться, діти, як просто і цікаво! Як логічно і красиво можна вивести цю формулу!” Олег: „Можливо, я залишуся ?..” Третейський суд – звернення до третьої особи при вирішенні конфлікту. Саме до довіреної особи (з обох боків) звертаються за допомогою в разі неможливості прийняти відповідальність за рішення жодною стороною. Ситуація. Учень вважає несправедливим оцінювання його роботи вчителем образотворчого мистецтва. Учитель запрошує на урок відомого художника, який користується авторитетом і у дорослих, і у дітей. Проблему вирішено.
Ультиматум– пред’явлення рішучої вимоги із погрозою застосування заходів впливу у разі відмови: „якщо ви не..., то я буду змушена...”. Ситуація. На перерві класний керівник 7-б класу Віктор Васильович дізнався, що знову в класі хтось розбив лампочку. Винних, як водиться не виявилося. Віктор Васильович знав, чиїх це рук діло. Так що міг викликати і покарати винуватців. Але призначив після уроків збори. – Мені соромно за вас. Та сподіваюся, що у тих, хто це зробив, вистачить мужності пояснити причини вчинку, – сказав він дітям. Учні мовчали. Вчитель повторив запитання. Знову мовчання. – Ну що ж, не будемо гаяти часу – ідіть додому. Ніхто не ворухнувся. – Ідіть, ідіть, я вас відпустив. – А збори ? – А хіба щось не зрозуміло? Винних, виявляється, немає. Вірніше, не хочуть зізнатися. Навіщо ж затримуватися? Так що йдіть додому. Можете мені повірити, я знаю, хто розбив лампочку. Але називати не буду. Ідіть всі додому... Піднялися двоє. – Це зробили ми. Як бачимо, в цьому випадку ультиматум допоміг класному керівнику поставити необхідні прямі вимоги перед вихованцями –.результату було досягнуто. Розрив зв’язку – спосіб, який використовується дуже рідко, в окремих випадках через специфіку педагогічної діяльності. Вчені пропонують: професійна хитрість полягає в тому, щоб спочатку підняти учня до рівня „рівного”, потім прихованим чином вказати йому важливий шлях виходу із зіткнення, далі ініціювати його активність і визнати його гідний вихід із протиріччя.
|
Приду-шення парт-нера