ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тема. Майстерність взаємодії педагога з учнями у конфліктних ситуаціях

12 3 4

Лекція 6-7

1. Поняття про конфлікти у педагогічних ситуаціях, їхня типологія, причини.

2. Структура та динаміка розвитку педагогічного конфлікту.

3. Способи конструктивного розв’язання конфлікту.

4. Експертиза та передбачення педагогічних конфліктів. Педагогічна майстерність управління конфліктами.

5. Основи класифікації стратегій поведінки вчителя у конфліктних ситуаціях.

6. Педагогічний такт і тактика. Принципи педагогічного такту.

Література:

1. Васянович Г.П. Педагогічна етика: навч. посібник. -К.: Академвидав, 2011. - 256 с. Васянович Г. П. Вибрані твори : в 5-ти т. Т. 3 : Педагогічна етика : Навчальний посібник / Григорій Петрович Васянович. — Львів : Сполом, 2010. — 420 с.

2. Васянович Г. П. Вибрані твори : в 5-ти т. Т. 4 : Педагогічна етика : Лекції / Григорій Петрович Васянович. — Львів : Сполом, 2010. — 512 с.

3. Васянович. Г. П. Вибрані твори : в 5-ти т. Т. 2 : Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект) : монографія / Григорій Петрович Васянович. — Львів : Сполом, 2010. — 356 с.

4. Ковальчук Л.О. Основи педагогічної майстерності: Навч. посібник. – Львів: Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 608 с.

5. Кособуцька Г.П. Основи педагогічної майстерності. Навчально-методичний посібник (модульний варіант). – Рівне: РДГУ, 2006. – С.131-154.

6. Корнелиус, Х. Выиграть может каждый [Текст] : как разрешать конфликты / Х. Корнелиус, Ш. Фэйр. - М. : Стрингер, 1992. - 212 с.

7. Малахов В. А. Етика спілкування: навч. посібник / В. А. Малахов. – К. : Либідь, 2006. – 400 с.

8. Педагогічна майстерність [Текст] : підручник / І. А. Зязюн [та ін.] ; ред. І. А. Зязюн ; Академія педагогічної майстерності. - 3-тє вид., допов. і переробл. - К. : СПД Богданова А. М., 2008. - 376 с.

9. Рыбакова, М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе [Текст] : книга для учителя. - / М. М. Рыбакова. - М. : Просвещение, 1991. - 126 с.

10. Синиця І. О. Педагогічний такт у вихованні дітей в сім’ї / І. О. Синиця. – К. : Радянська школа, 1956. – 35 с.

11. Синиця І. О. З чого починається педагогічна майстерність / І. О. Синиця. – К. : Рад. шк., 1972. – 167 с.

12. Синица И. Е. Педагогический такт и мастерство учителя / И. Е. Синица. – М. : Педагогика. – 1983. – 248 с.

13. Синиця І. О. Про педагогічний такт учителя / І. О. Синиця. – К. : Рад. шк. 1963. – 188 с.

14. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибр. твори: В 5 т. – К., 1976. – Т.2. – С. 638 – 644.

15. Сухомлинський В.О. Слово вчителя в моральному вихованні. Щоб душа не була пустою. Лист про педагогічну етику // Вибр. твори: [в 5-х т.]. – Т. 5. – К., 1977. – С.267-268, 321-328, 591-600.

16. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання // Твори: В 6 т. – К., 1952. – Т.4. – С. 43-45.

17. Чернокозов И.И. Профессиональная этика учителя: Книга для учителей. – 2-е изд., доп. – К.: Рад. школа, 1988. – 223 с.

1.Конфлікт (з лат. conflictus - зіткнення) - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп,які супроводжуються негативними психологічними проявами.

В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, що включає або протилежні позиції сторін з якогось питання, або протилежні цілі чи засоби їхнього досягнення в даних обставинах, або розбіжність інтересів, бажань, спрямувань опонентів тощо. Конфліктна ситуація, таким чином, припускає обов’язкову наявність суб’єктів і об’єктів конфлікту. Однак, щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, коли одна зі сторін починає діяти, ущемляючи інтереси іншої. Якщо протилежна сторона відповідає тим самим, конфлікт з потенційного переростає в актуальний і може розвиватися надалі, як прямий чи опосередкований, деструктивний чи конструктивний.

Конфліктна ситуація – протистояння різних інтересів, яке створює грунт для реального протиборства між соціальними суб'єктами. Важливою характеристикою конфліктної ситуації є наявність предмета конфлікту, але відсутність відкритої активної боротьби. Отже, конфліктна ситуація передує конфлікту, є його основою.

Конфлікти бувають деструктивні і конструктивні. Деструктивний конфлікт не стосується важливих робочих проблем, розділяє колектив на групи і т.д. Конструктивний конфлікт пов’язаний із гострою проблемою і при розв’язанні відкриває можливість вдосконалення. Від вмілого і чуйного педагогічного керівництва залежить, чи виросте протиріччя в конфлікт, чи знайде своє розв'язання у дискусіях і суперечках. Успішне вирішення конфлікту залежить часом від тієї позиції, яку займає педагог по відношенню до неї (авторитарна, нейтральна, уникнення конфліктів доцільне втручання в конфлікт).

Конфлікт між педагогом і дитиною – велика біда школи. Найчастіше конфлікт виникає тоді, коли вчитель думає про дитину несправедливо. Уміння уникнути конфлікту – одна із складових педагогічної мудрості вчителя. Дуже важливо розуміти сутність конфлікту та його різновиди. Конфлікти у педагогічній діяльності порушують систему взаємин між педагогом і учнями, викликають у педагога глибокий стрес і незадоволеність своєю роботою. Такий стан підсилюється свідомістю того, що успіх у педагогічній діяльності залежить від поведінки учнів, що може привести до появи стану залежності педагога від "милості" його вихованців. На думку психолога М.М. Рибакової, між педагогом і учнями найчастіше зустрічаються такі види конфліктів:

• конфлікти діяльності, що виникають з приводу успішності учнів, виконання ними навчальних та позанавчальних завдань;

• конфлікти поведінки (вчинків), що виникають у зв'язку з порушенням учнями правил поведінки у навчальному закладі, найчастіше на заняттях і за межами навчального закладу;

• конфлікти відносин, що виникають у сфері емоційно-особистісних відносин учнів і педагогів, в рамках їхнього спілкування в процесі спільної педагогічної діяльності. Конфлікти діяльності між педагогом і учнями найчастіше проявляються у відмові учня виконувати навчальне завдання або пов'язані з недобросовісним його виконанням. Це може відбуватися з різних причин: стомлення, труднощі в засвоєнні навчального матеріалу, а іноді невдале зауваження педагога замість конкретної допомоги при ускладненнях у роботі. Подібні конфлікти частіше відбуваються з учнями, котрі відчувають труднощі у навчальній діяльності, коли педагог веде навчальні заняття зі свого предмета нетривалий час, і відносини між ним і групою обмежуються тільки навчальною роботою.

Останнім часом спостерігається збільшення числа таких конфліктів через те, що педагоги часто пред'являють завищені вимоги до засвоєння предмета, а оцінки використовують як засіб покарання тих, хто порушує дисципліну або не виконує вимоги. Ці ситуації часто стають причиною відрахувань з навчальних закладів різного рівня здібних, самостійних і творчо мислячих учнів, а у решти знижується інтерес до пізнання взагалі. Конфлікти вчинків в основному пов'язані з особливостями поведінки окремих учнів як у навчальних, так і у позанавчальних ситуаціях. Педагогічна ситуація може привести до конфлікту в тому випадку, якщо педагог помилився при аналізі вчинку учня, не з'ясував мотиви, зробив необґрунтований висновок. Один і той же вчинок може викликатися різними мотивами. Педагог часто коригує поведінку учнів, оцінюючи їхні вчинки при недостатній інформації про їхні справжні причини. Іноді він лише здогадується про мотиви вчинків, погано знає відносини між своїми вихованцями, тому цілком можливі помилки при оцінці їхньої поведінки. Це викликає цілком виправдану незгоду учнів. Конфлікти відносин часто виникають в результаті невмілого розв’язання педагогом проблемних ситуацій і мають, як правило, тривалий характер. Ці конфлікти набувають особистісного характеру, породжують тривалу неприязність учня до педагога, надовго порушують їхнє взаєморозуміння.

Педагогічні конфлікти мають свої особливості, які відрізняють їх від інших конфліктів у сфері соціальної взаємодії. Серед таких специфічних характеристик можна виділити:

• відповідальність педагога за педагогічно правильне вирішення проблемних ситуацій, оскільки будь-який навчальний заклад - це насамперед доступна віку учнів модель суспільства, де вони засвоюють норми відносин між людьми;

• учасники конфлікту мають різний соціальний статус (педагог-учень), чим і визначається їхня поведінка в конфлікті;

• різниця в життєвому досвіді учасників породжує різний ступінь відповідальності за помилки при вирішенні конфліктів; різне розуміння подій та їх причин (конфлікт "очима педагога" і "очима учня" виглядає по- різному), тому педагогу не завжди легко зрозуміти глибину переживань учня, а учню – упоратися зі своїми негативними емоціями і підпорядкувати їх розуму;

• присутність інших учнів у ситуації зіткнення педагога і окремого учня робить їх не просто свідками, а учасниками конфлікту, а конфлікт набуває виховного сенсу і для них. Про це завжди доводиться пам'ятати педагогу;

• професійна позиція педагога в конфлікті з учнем зобов'язує його взяти на себе ініціативу в його вирішенні і на перше місце зуміти поставити інтереси учня, які формуються і залежать від його особистості;

• будь-яка помилка педагога при вирішенні конфлікту породжує нові, в які включаються інші учні;

• конфлікт у педагогічній діяльності легше попередити, ніж вирішити. Виконання останнього правила багато в чому залежить від того, наскільки глибоко і правильно педагог усвідомлює істинні причини своїх конфліктних відносин з учнями. Часто ці причини криються в особливостях його особистості, а також у рівні професійно-педагогічної компетентності, що стосується психологічної підготовки педагога:

• обмежені можливості педагога прогнозувати на навчальних заняттях поведінку учнів. Несподіванка їх вчинків часто порушує запланований хід роботи, викликає у педагога роздратування і прагнення будь-якими засобами подолати перешкоди. Брак інформації про причини того, що сталося, ускладнює вибір оптимальної поведінки та відповідного обстановці, що склалася, тону звернення;

• свідками ситуації є інші учні, тому педагог прагне зберегти свій соціальний статус будь-якими засобами і тим самим часто доводить ситуацію до конфліктної;

• педагогом, як правило, оцінюється не окремий вчинок учня, а його особа в цілому (глобальна педагогічна оцінка). Така оцінка часто визначає ставлення до учня інших педагогів і однолітків. Часто спілкування педагога з дорослими учнями продовжує будуватися на тих же принципах, що і з вихованцями молодших вікових категорій, які забезпечують йому можливість вимагати від них беззаперечного підкорення. Такий тип відносин не відповідає віковим особливостям учнів, які в особистісному плані прагнуть посісти однакове з педагогом становище. Благополучне вирішення конфлікту в такій ситуації неможливе без психологічної готовності педагога перейти до нового типу відносин із учнями, які дорослішають, або вже дорослими учнями. Ініціатором таких взаємин має бути педагог. Варто зазначити, що значна кількість педагогів-початківців більш активно реагують на відкриті протести, але не менш серйозні за своїми наслідками приховані й пасивні форми конфліктної поведінки. Ігнорування цих поведінкових реакцій обертається відчуженням учнів від вчителя й школи, можливістю розгортання потенційного конфлікту.

12 3 4