ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Інтерпретативні парадигми у соціології.

1 2 34

● Як ми вже говорили, інтерпретативні парадигми, які досліджують суспільство не через вивчення його структури і функцій його складових, а через вивчення дій окремих людей і невеликих груп.

● Визначення інтерпретативні походить від слова інтерпретувати, тобто роз’яснювати. Що ж саме доводиться інтерпретувати соціологу?

§ Інтерпретативні парадигми спрямовані на пояснення сенсу соціальної дії (на що вона спрямована? Чому сприяє? Які її мотиви? Які можливі наслідки?)

● Символічний інтеракціонізм←Ґеорґ Зіммель (дослідження суспільства через взаємодію людей).

● Символічний інтеракціонізм є однією із інтерпретативних парадигм. Його представниками є ДжоржМід і ГербертБлумер(+ ІрвінґҐоффман «драматургічний підхід» + Гарольд Гарфінкель «Етнометодологія»).

● Основними положеннями символічного інтеракціонізму є наступні:

(інтеракціонізм — поведінкова взаємодія)

§ Змістом соціальних процесів є взаємодія індивідів в групі і суспільстві;

§ Індивід зв’язується із суспільством через взаємодію із іншими людьми;

§ Спілкування/взаємодія між людьми здійснюється за допомогою засобів-символів — мова і жести.

● Джорж Мід (США) вважав центральною категорією соціології «соціальний процес», який полягає у взаємодії індивідів у суспільстві.

● Для нього людина у суспільстві не є повністю вільною у своїх соціальних діях, але людина вільна вибирати ті соціальні ролі, які вона має виконувати у суспільстві.

● Герберт Блумер(США) визначає основні категорії соціології «людину-діяча» і «колективну дію»

● Всі дії він поділяє на несимволічні — властиві всім живим істотам крім людини і символічні — властиві лише людям, які використовують мову і жести, тобто символи;

● Взаємодію людей у великих і малих групах Г. Блумер називає «колективною дією», яка і є основою суспільства.

● Людина постійно діє і взаємодіє. Цим самим змінюючи своє життя і відповідно змінює суспільство.

● Людина діє стосовно певних речей на підставі смислів, які вона надає цим речам. Сенси виникають у процесі взаємодії

Яблуко [залежно від того, як люди домовляються його сприймати]. § можна з’їсти як їжу; § можна поставити у вазу як елемент декору; § можна сприймати у переносному значення як плід гріха.

● Феноменологічна соціологія або Феноменологія→розуміюча соціологія М. Вебера, Дж. Мід, інстинктивізм Вільяма Мак Дугала

● Відомими науковцями, які працювали в напрямку феноменології є Альфред Шюц (Австрія → США), Чарлз Кулі (США) — «дзеркальне я», теорія малих груп — ?, Пітер Бергер (Австрія → США) + Томас Луман (Німеччина).

● Основними положеннями феноменологічної соціології є наступні:

§ Феноменологія має справу з духовними феноменами (почуття, емоції);

§ Суспільство є явищем, яке постійно створюється і відтворюється в процесі духовної взаємодії людей;

§ На відміну від символічного інтеракціонізму акцент робиться не на поведінковій взаємодії, а на осмисленій духовній взаємодії;

§ Соціальна дія — продумана, осмислена і спланована поведінка людини в її духовній взаємодії з іншими людьми;

§ Соціальна реальність — це «інтерсуб’єктивний світ», до якого люди долучаються через взаємодію з іншими людьми.

● Альфред Шюцрозглядав соціальний світ як світ сенсів (або смислів)

§ Сенси (або смисли) — за А. Шюцем — типові уявлення людей про об’єкти цього світу;

§ Обираючи спосіб поведінки, людина вибирає його з-поміж типових варіантів і очікує від інших типової реакції (відповідно до загальноприйнятих норм і «здорового глузду»);

§ Такі дії людей ведуть до створення «ланцюгів типових людських взаємодій», дослідження яких є одним із найголовніших завдань соціології в межах феноменологічного підходу.

Емпірична соціологія.

● Окрім різних теоретичних шкіл та напрямків в соціології в 20 ст. активно розвивається емпірична соціологія. Про необхідність емпіричних досліджень у своїх працях говорили Еміль Дюркгайм та Альбіон Смолл. Із цими іменами пов’язують ранню фазу або перший етап емпіричної соціології (1885-1920 рр..)

● Чиказька школа

● У наступних етапах найбільш інтенсивно емпірична соціологія ровиваєтьсяу США.

● Другий етап розвитку емпіричної соціології датують від 1920 р. до середини 20 ст. Цей етап емпіричної соціології пов’язують із емпіричними дослідженнями соціологів в межах Чиказької школи.

● Першим великим емпіричним дослідженням, що було опубліковано стала робота Вільяма Томаса та Флоріана Знанецького«Польський селянин в Європі та Америці» (1918-1920). В цій роботі досліджувались ▪ проблеми адаптації поляків в країнах імміграції.

● Відомими дослідниками, які працювали в межах Чиказької школи були також Роберт Парк та Ернст Берджес, які займалися емпіричними дослідженнями ▪ проблем функціонування міст та міжкультурної взаємодії.

● (+ А. Смолл — соціальний дарвінізм, Л. Уорд — психологічний еволюціонізм)

● Колумбійська школа

● Третій етап розвитку соціології починається із 1950-х рр.

● В цей час розвиваються 2 великі школи емпіричної соціології — Колумбійська та Гарвардська.

● Найвідомішими представниками Колубійської школи є Пауль ФеліксЛазарсфельд, Роберт Мертон,Генрі Гіддінгс,Якоб (Джекоб) ЛевиМорено.

● В межах колумбійської школи

§ розроблялись математичні методи в емпіричній соціології;

§ розвивались емпіричні дослідження пов’язані з «теоріями середнього рівня» (спеціальними соціологічними теоріями);

§ проводились емпіричні дослідження

- закономірностей поведінки людини в соціальній організації,

- механізмів збереження стабільності соціальних систем,

- соціальної взаємодії,

-ролі особистості в соціальних процесах, тощо.

● Гарвардська школа

● Гарвардську школи в соціології представляють Е́лтон Мейо́та його послідовники, зокрема,Фриц Ротлісбергер (+ Вильям Диксон).

● Основним напрацювання Гарвардської школи є так звана «Доктрина людських відносин», що описувала вплив взаємодії працівників підприємств на оптимізацію виробничого процесу.

● Загалом, Гарвардську школу іноді ще називають школою індустріальної соціології.В її межах посилено розвивались такі галузі соціології, як:

§ Соціологія праці,

§ Соціологія управління (менеджменту),

§ Соціологія підприємства.

● Починаючи із 1970-х рр.. під впливом американських шкіл, емпірична соціологія почала активно розвиватись, зокрема і в Європі.

● У 1970-1980-х рр., у США, а згодом і в інших країнах, сильно зростають обсяги прикладних емпіричних досліджень.

● Тепер ці дослідження поширюються на різні сфери життєдіяльності суспільства та перетворюються на своєрідну індустрію емпіричних соціологічних досліджень.

● Основний внесок емпіричної соціології в розвиток соціології як науки можна пояснити наступним чином:

Емпірична соціологія дала можливість досліджувати реальний стан суспільства на основі емпіричних процедур (анкетування, інтерв’ю, математичні та статистичні методи) і зробила можливим соціологічне пояснення процесів та явищ у різних сферах життєдіяльності суспільства.

1 2 34