Сучасні соціологічні теорії Протягом XX ст. західна соціологія зазнає величезних змін і нині становить собою надзвичайно складну систему ідей, гіпотез, концепцій, теорій, методів дослідження й способів опису різноманітних соціальних явищ.  Ø Структурні парадигми розглядають організацію, функціонування й розвиток суспільства як єдиного цілого на макрорівні. Ø Інтерпретативні парадигми акцентують увагу на дослідженні й тлумаченні людської поведінки на мікрорівні. Ø Емпірична соціологія має за мету розв'язання практичних завдань із керування суспільними процесами, розробку засобів соціального контролю та соціальної інженерії тощо на рівні конкретно-соціологічних досліджень. ● Основними структурними парадигмами є структурний функціоналізм та конфліктологія. ● Структурний функціоналізм←Ґ. Спенсер, Е. Дюркгайм ● Засновниками структурного функціоналізму є Толкот Парсонс і Роберт Мертон (США) — сер. 20 ст.. ● Основними положеннями структурного функціоналізму є наступні: § Суспільство — це складна система, частини якої (підсистеми) тісно пов’язані між собою і виконують спеціалізовані функції; § Соціальна структура є системою соціальних відносин людей, що діють виконуючи певні соціальні ролі стосовно одне одного; § Соціальні інститути (та групи) не є самостійними, вони є частинами соціальної системи та впливають на функціонування всього суспільства; § Елементи структури через виконання певних функцій доповнюють одна одну і не можуть існувати самостійно; § Суспільство існує на основі домовленостей стосовно спільних цінностей і норм; § Соціальні системи (суспільства) є інтегрованими і стабільність є для них нормальним станом. ● Т. Парсонс виділяв такі основні частини/підсистеми суспільства: § Культурна — функція поширення цінностей, норм і зразків поведінки, вірувань, знань; § Соціальна — функція інтеграції індивідів; § Особа — функція досягнення мети; § Організм — функція адаптації до середовища (в якому існує суспільство/система — ?). ● Р. Мертонзагалом погоджувався з Т. Парсонсом, але він говорив про те, що, як правило суспільство не є стабільним оскільки певні підсистеми, елементи суспільства не справляються із виконанням своїх функцій, або виконують не властиві їм функції, тому соціологія як наука повинна виявляти оті помилки у виконанні функцій і давати рекомендації як їх виправляти і уникати у майбутньому. ● Р. Мертон вважав, що коли виявляються конфлікти і певні дисфункції у суспільстві, то треба вносити зміни у систему (додавати нові елементи, перерозприділяти функції), щоб система залишалася інтегрованою. ● Конфліктологія←Р. Мертон, Ґ. Зіммель (конфлікт – форма соціалізації), Людвіг Ґумплович + Альбіон Смолл (соціальний дарвінізм). ● Представниками «теорії конфлікту» в соціології є Чарлз Міллс (США), Льюїс Козер (США), Ральф Даредорф (Німеччина). ● Теорія конфлікту виникла на основі заперечення положення структурного функціоналізму про те, що стабільність і баланс є нормальним станом для суспільства. ● Основними положеннями конфліктології є такі: § Соціальна система, яка складається з різних елементів, що виконують різні функції не може існувати без конфліктів; § В кожному суспільстві існують конфлікти, оскільки кожен елемент суспільства має свої інтереси; § Соціальні конфлікти ведуть до змін у соціальній системі та сприяють її розвитку. ● Стосовно останньої тези, то Л. Козер говорив, що конфлікт відіграє позитивну роль для суспільства. § Конфлікт із зовнішнім ворогом сприяє згуртованості всередині групи. § Конфлікт всередині групи сприяє виникненню нових груп, спільнот, які мають нові ідеї і сприяють розвитку суспільства. ● Ральф Дарендорф створив так звану «конфліктну модель суспільства», в якій § соціальний конфлікт він розглядає перш за все, як конфлікт між тими, хто представляє владу і тими групами, які протистоять владі (сучасна опозиція); § Конфлікт між владою, та силами опору, за Р. Дарендорфом, є рушійною силою історії; § Конфлікти в суспільстві потребують регулювання і контролю, інакше вони ведуть до «соціальних потрясінь» і руйнації суспільства. |