ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Інтродукція рослин та її значення для садово-паркового будівництва

1 234 5 6

У науковій літературі та у практиці інтродукційної роботи постійно вживають чотири терміни: інтродукція, акліматизація, адаптація, натуралізація. Незважаючи на багатовікову історію інтродукції рослин, науковці у ці терміни вкладають різні поняття.

Під інтродукцією (від лат. introductio - введення, іn culturam introductio - введений у культуру) найчастіше розуміють процес перенесення рослин із регіону їх природного зрос-тання в інші регіони, де вони природно не поширені. Отже, інтродукція охоплює всі випад-ки первинного вирощування форми та виду рослин у певному природному регіоні. Цей тер-мін у ботанічній літературі трапляється з XVI ст., хоча інтродукцією рослин людина почала займатися майже одночасно з появою землеробства. Інтродуковані рослини називають інт-родуцентами.

Рослини, перенесені у новий регіон, щоб вижити, мають пристосовуватися до його умов і насамперед до клімату. Пристосування рослин до кліматичних факторів називають ак-ліматизацією, а пристосування їх до всіх екологічних факторів місцезростання - адапта-цією.

Якщо рослини, введені в культуру за межами природного ареалу, не тільки проходять повний життєвий цикл без допомоги людини, а й уходять до складу місцевої флори, конку-рують з її видами, дають самосів, то такий рівень пристосування рослин до нових умов називають натуралізацією.

Успіх пристосування інтродуцентів до природних умов нового регіону значною мірою залежить від методів добору рослин для культури та способів їх перенесення в культуру (рис. 17).

Щоб спрогнозувати можливість пристосування інтродукованої рослини до нових умов, порівнюють кліматичні та агрокліматичні фактори районів природного зростання і культури майбутніх інтродуцентів, вивчають палеоареали й сучасні ареали цього виду, проводять флорогенетичний аналіз, враховують досвід інтродукції цих рослин у минулому, вивчають їх реакцію на дію найважливіших екологічних факторів регіону.

Інтродуковані рослини, успішно адаптовані до умов нового регіону, оцінюють на пе-рспективність для тих чи інших насаджень. Вимоги до інтродуцентів, які підбирають для лісових, лісомеліоративних, декоративних насаджень та інших цілей, різні. Найбагатший асортимент деревних рослин для садово-паркового будівництва, який поповнюється здебі-льшшого за рахунок інтродукованих деревних видів, форм, сортів.

В Україну інтродуковано із різних регіонів, країн та континентів світу близько 2500 таксонів деревних рослин. Більшість із них зосереджено в ботанічних садах і дендропарках, де вони успішно адаптувалися до дії факторів нового середовища, добре ростуть і розвива-ються. Із осередків інтродукції і новорайонні та іноземні види рослин використовують для створення декоративних насаджень у населених пунктах.

Більшу частину інтродуцентів використовують у паркобудівництві і лише третину з них для садіння на вулицях. Деякі з інтродуцентів (каштан кінський звичайний, тополя кана-дська, клен ясенелистий і сріблястий, платан західний) формують навіть загальний вигляд озеленення міст і певних регіонів.

Підраховано, що в насадженнях великих міст України використовується 100-200 і бі-льше таксонів іитродукованих деревних рослин. Дещо менше їх у районних центрах (20-100) і ще менше у селищах та селах, особливо якщо вони знаходяться далеко від інтродукційних осередків і не мають системи декоративних насаджень.

Встановлено, що в зоні декоративних насаджень влітку температура повітря на 10-12 % нижча, а взимку дещо вища, ніж на не озеленених територіях. Зона цього впливу за-лежить від розмірів зеленого масиву та від складу рослин. Вплив зелених насаджень на тем-пературу повітря навколишнього середовища зумовлюється тим, що крони рослин, погли-наючи і відбиваючи в атмосферу частину сонячної енергії, зменшують нагрівання поверхні ґрунту, влітку менше нагріваються і швидше охолоджуються, ніж асфальт, бетон, цегла, а взимку - менше охолоджуються і виділяють певну частку енергії.

Найефективніше захищають від теплової енергії деревні рослини з великими листка-ми, характером їх розміщення в кроні й високими показниками альбедо листків. Так мозаїчне розміщення листя в кроні бука забезпечує майже повне поглинання та відбиття сонячної енергії. Широкі, низько розташовані крони рослин краще затінюють поверхню ґрунту, ніж вузькі, що високо підняті над поверхнею ґрунту.

Ефективність насаджень у зменшенні швидкості вітру можна спостерігати на прикладі лісових полезахисних смуг. Встановлено, що відстань дії лісових смуг залежить насамперед від висоти і їх конструкції. Найчастіше цей вплив поширюється на відстань 20 - 30 кратним висотам лісосмуги.

У містах і селищах ефективність дії декоративних насаджень зумовлюється наявністю забудови: зелені насадження влітку протидіють суховіям уздовж вулиць, а взимку зменшу-ють вплив холодних вітрів.

Кількість сонячної енергії, що досягає поверхні Землі, значною мірою залежить від вологості повітря, яка зменшує прозорість атмосфери та за рахунок поверхні листків рослин збільшуючи площу, з якої відбувається випаровування вологи в 20 і більше разів. Вста-новлено, що в лісі відносна вологість повітря на 36 %, а в парку - на 27 % вища, ніж у дворі біля будинку. Підвищення відносної вологості повітря сприймається людиною як зниження температури, і навпаки. Наприклад, підвищення відносної вологості повітря на 15 % сприй-мається організмом людини як зниження температури на 3,5 °С.

Деревні рослини у процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ і виділяють ки-сень, оздоровлюючи та поліпшуючи склад повітря. Вважається, що середній рівень озеле-нення території або співвідношення площі зелених насаджень різного призначення до зага-льної площі забудови має становити на Поліссі, в Прикарпатті, Закарпатті та Лісостепу Ук-раїни 45 %,а в Степу та на Південному березі Криму - 50 відсотків.

Різні види дерев мають неоднакову ефективність у процесі газообміну: в модрини польської в 1,18 рази, у сосни звичайної в 1,64, у липи широколистої в 2,54, у дуба звичайно-го в 4,5 і в тополі берлінської в 6,91 рази більша, ніж у ялини звичайної. Тому під час ство-рення декоративних насаджень враховують газообмінну ефективність деревних рослин, оскі-льки від цього залежить склад повітря та рівень його забруднення димом, золою, сажею, пи-лом, газами, які надходять у дихальні шляхи людини і завдають шкоди її здоров'ю.

Встановлено, що середня концентрація сірчистого газу в озелененій зоні на відстані 500 м від джерела забруднення зменшується в 2 рази, сірководню - в 3 рази, оксидів азоту - в 12 разів порівняно з неозелененою зоною. Запиленість повітря серед зелених насаджень зна-чно нижча, ніж у житлових кварталах та промислових районах міст. Відомо, що листя різних видів дерев затримує неоднакову кількість пилу. Наприклад, запиленість берези в 2,5 рази, а хвойних дерев у 30 разів більша, ніж запиленість осики. Крім того, запиленість повітря зале-жить від відстані до джерела забруднення, сезону року, видового складу, типу і конструкції зелених насаджень та їхньої площі. У повітрі великого парку з густими насадженнями вміст пилу менший, ніж у парку такого самого розміру, але з розрідженою посадкою.

Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикальному провітрюванні середо-вища. Різний тепловий режим озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні по-токи повітря, отже, сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери.

Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів не тільки поліп-шують навколишнє середовище, а й самі зазнають негативних змін, які відбуваються в пові-трі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефективність виконання ними відпо-відних функцій у населених пунктах. Реакцію деревних рослин на зміни складу повітря оці-нюють за їхньою газо- і димостійкістю.

Заслуговує на увагу й фітонцидна здатність деревних рослин, від якої залежить кіль-кість хвороботворних організмів у повітрі.

Під час руху транспортних засобів та діяльності деяких промислових підприємств у містах створюється певний шум. Рівень інтенсивності його вимірюється в децибелах (дБ). Верхнім порогом больового відчуття інтенсивності шуму є 40 дБ. Заданими Л. Б. Лунца, більшість транспортних засобів створюють інтенсивність шуму, більшу за поріг больового відчуття, дБ: тролейбуси - 66-76, легкові автомобілі - 66-86, автобуси - 64-90, вантажні авто-мобілі (1,5 т) - 70-90, вантажні автомобілі (5 т) - 80-98, мотоцикли - 72-84, трамваї - 75-90, літаки - 130-140. Встановлено, що листяні породи дерев поглинають 26 % звукової енергії, відбивають і розсіюють - 74 %. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насад-жень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій уздовж тротуарів деревами. Інтенсивність шуму на озеленених тротуарах у 10 разів менша, ніж на неозеленених.

Отже, зелені насадження з відповідним видовим складом деревних рослин є ефектив-ним засобом оздоровлення навколишнього середовища населених пунктів.

Багатство декоративних властивостей деревних рослин та їх здатність змінюватися в часі створює необмежені можливості для формування зовнішнього вигляду озеленених тери-торій населених місць. Завдяки насадженням можна краще поєднати в одне ціле деякі будівлі та їх групи, а житлові будинки й адміністративні установи - в цілісний комплекс або квартал.

Декоративні насадження поліпшують архітектурний вигляд міст, надають їм кольо-рової різноманітності, створюють об'ємно-просторовий силует, регулюють рух транспорту та пішоходів, влаштування острівців безпеки, маскування непривабливих об'єктів та деяких елементів міста.

Завдяки архітектурно-планувальному і санітарно-гігієнічному значенню декоративні насад-ження є однією з основних складових частин, які створюють комплекс населеного пункту. Тому його озеленення пов'язане з цілим рядом архітектурно-художніх, планувальних, інже-нерно-технічних, біологічних, культурно-освітніх та інших питань, має враховуватися під час комплексної забудови територій.

1 234 5 6