ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методика навчання стройовим вправам дітей різних вікових груп

1 234

Шикування— це дії дітей для розміщення в тому або іншому строї. До них відносяться шикування в колону по одному, парами, в одну шеренгу, у коло, кілька кіл, півколом, урозсип.

Колона – це стрій, в якому діти стоять один за одним в потилицю на дистанції (відстань між дітьми в глибину) одного кроку або витягнутої вперед руки

Такий стрій називається зімкнутим. На чолі колони перебуває напрямний, а наприкінці її — замикаючий.

Для шикування в колону по одному подається команда «У колону по одному — ставай!». По цій команді вихователь стає праворуч, обличчям у верхній правий кут і піднімає праву руку вгору. За ним повинні шикуватися діти один за одним і прийняти основну (стройову) стійку, тобто стати прямо без напруги, п'ятки разом, носки розвернуті по лінії фронту на ширину ступні (стопи), ноги в колінах випрямлені, грудь піднята, тулуб трохи подати вперед, живіт підібрати, не згинаючись у попереку, плечі тримати на рівній висоті, руки опустити так, щоб кисті, звернені долонями усередину, були збоку і посередині стегон, пальці зігнуті, голову тримати високо й прямо, не виставляючи підборіддя, дивитися перед собою, рівняючись у потилицю один одному, і не ворушитися. Після того як за вихователем стала одна дитина, він встає обличчям до колони, щоб бачити всіх дітей і керувати строєм.

Під час подачі команд й протягом усього шикування в колону по одному вихователь сам приймає основну стійку, намагається бути підтягнутим і слугувати зразком для дітей. У положенні основної стійки діти стоять недовго: подається команда повернутися праворуч, ліворуч, починати рух або прийняти стійку «вільно». За командою «Вільно!» у зімкненому строї діти, не сходячи з місця, переносять масу тіла на одну пряму ногу (праву або ліву), іншу злегка згинають у коліні. Руки опущені уздовж тулуба або за спиною (захват за зап'ястя — права рука тримає за зап'ястя ліву руку). У розімкнутому строю по команді «Правою (лівою) — вільно!» відставляється права (ліва) нога на крок убік, маса тіла рівномірно розподіляється на обидві ноги.

Після команди «Вільно!» подається команда «Сумирно!». Перед командою «Сумирно!» додається слово група {колона, увага й ін.), що привертають увагу, наприклад: «Група — сумирно!», «Колона — сумирно!», «Увага — смирно!».

Для скасування команди, припинення неправильно (нечітко) виконуваного руху подається команда «Відставити!». За цією командою приймається попереднє їй положення. Для скасування шикування в колону по одному з виходом зі строю застосовується команда «Розійдися!». Після цієї команди можна вільно пересуватися залою (майданчиком).

Для рівняння в колоні по одному подається команда « Рів-няйсь!», і діти повинні дивитися в потилицю тому, хто стоїть попереду. Перед командою «Рівняйсь!» додають слово група (колона, увага й ін.), наприклад: «Група — рівняйсь!», «Колона — рівняйсь!», «Увага — рівняйсь!».

Якщо необхідно колону по одному пересунути вперед, назад, у сторону (вправо, уліво), на два кроки (або кілька кроків), подається команда «Два кроки вперед (назад) кроком — марш (руш)!» За цією командою на «раз», «два» робиться два кроки вперед (назад) і на «три» приставляється нога.

За командою «Два кроки вправо (уліво) кроком — марш!». На «раз», «два», «три», «чотири» робиться два кроки вправо (уліво), приставляючи ногу після кожного кроку.

Шикування в колону.У молодших групах навчають шикуватися в колону по одному, хто за ким бажає, а із четвертого року життя — уже за зростом.

Починається з ІІ мол. групи. На початку навчання шикування в колону по одному використовуються зорові орієнтири: дітям пропонують стати біля предметів (кубиків), розташованих на одній лінії (на відстані 40-45 см.), або між двома шнурами, або біля одного шнура; вихователь пояснює, що вони стали один за одним і, щоб перевірити правильність шикування, потрібно підняти руки вперед до рівня плечей того, хто стоїть попереду й дивитися йому в потилицю. Потім діти розходяться, а за розпорядженням вихователя знову шикуються. Це завдання повторюється кілька разів. Спочатку без урахування часу. Надалі діти повинні вміти шикуватися в обумовлений час або якнайшвидше. Для закріплення навички шикування в колону по одному проводяться ігри «Поїзд», «Підемо гуляти», « За високим і низьким» і ін. У молодших групах дається спочатку розпорядження «Діти, станьте біля кубика!»; «Діти, станьте за Олею— один за одним!».

З сер.гр. шикуються за зростом. Кожен повинен знати своє місце, використовується шикування в декілька колон; зорові орієнтири (різнокольорові прапорці). Указівки, що стосуються положення тулуба, голови («Станьте прямо», «Випряміть спину», «Плечі розправте», «Голову вище»). Для рівняння вказівки «Сховайтеся, щоб нікого не було видно», «Дивіться в потилицю один одному». Для перевірки дистанції розпорядження «Руки вперед-став!», «Руки — опустити!», «Перевірте на око дистанцію!».

У старшому віці розпорядження заміняється командою «У колону по одному - ставай!», дається команда «Рівняйсь!». Діти шикуються самостійно. Для уточнення положення ніг дається вказівка «Поставте п'ятки разом, носки нарізно!». Для закріплення правильної стійки при побудові в колону по одному діти старшого дошкільного віку по черзі виконують команди «Сумирно!» і «Вільно!».

Шикування парами.

У молодших групах за розпорядженням вихователя «Станьте в пари!». Як тільки все пари займуть місця в строї, вихователь пропонує опустити руки й підрівнятися, дивлячись у потилицю дитині попереду. По команді «Розійдися!» усі діти ходять або бігають. А за розпорядженням «Станьте в пари!» будуються в пари. Пари за бажанням, потім завдання запам'ятати і знайти саме свою пару, в обумовлений час або якнайшвидше. Використовуються рухливі ігри («Знайди собі пару» і ін.).

У сер.гр. у пари шикуються під час руху. За розпорядженням «Станьте в пари» («У пари — ставай!») кожна дитина знаходить собі пару, бере за руку, і пари продовжують ходьбу вперед. По команді «Розійдися!» діти ходять урозсип. Таке завдання виконується кілька разів.

У старших групах шикування в пари (у колону по два) проводиться шляхом перебудування з колони по одному ( як на місці,, так і під час ходьби).

Шикування в одну шеренгу.

Шеренга — стрій, у якому діти стоять один біля іншого на одній лінії обличчям в один бік. Інтервал (відстань) між дітьми (від ліктя до ліктя) дорівнює ширині долоні. Такий лад називається зімкненим. Розімкнений стрій, коли інтервал між дітьми рівний одному й більше крокам. У шерензі розрізняють початок і кінець строю (фланг): правий і лівий. Ведучу дитину першу на правому фланзі називають правофланговим, а на лівому фланзі-лівофланговим. Сторона строю, у яку діти повернені обличчям, маючи правий фланг із правої сторони й лівий — з лівої, називається фронтом. Сторона строю, протилежна фронту, називається тильною.

В одну шеренгу група шикується спиною до вікон на відстані не менш одного кроку від стіни, а при двосторонньому освітленні — спиною до південних вікон, щоб світло не заважало спостерігати за діями вихователя.

Одночасно з подачею команди «В одну шеренгу — ста-вай!» педагог стає у верхній правий кут на правому фланзі обличчям до фронту до Лівої сторони залу в положення «сумирно», піднімає ліву руку убік, голову повертає вліво, указуючи напрямок шикування. Діти шикуються ліворуч від нього й приймають основну стійку. Як тільки діти починають шикуватися, вихователь робить кілька кроків уперед, повертається обличчям до групи й спостерігає за строєм.

Рівняння проводиться по команді «Рів-няйсь!». При цьому правофланговий займає стійку «сумирно». Усі інші діти повертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і кожний повинен бачити груди четвертої людини (уважаючи себе першим). Після цього подається команда «Сумирно!». Рівнятися можна й за лівофланговим. Але це повинно бути відображено в команді («Ліворуч — рівняйсь!»). За цією командою діти повертають голову вліво й вирівнюються так, щоб бачити груди четвертої людини. Вихователь подає команду «Сумирно!», за якою усі діти повертають голову прямо й стоять в основній стійці.

Можливе рівняння й на середину. По команді «На середину — рівняйсь!» діти, що стоять праворуч від середнього, повертають голову вліво, а діти, що стоять ліворуч від середнього, повертають голову вправо.

ІІ мол. група: користуються зоровими орієнтирами — предметами (кубиками, шнурами зі стрічками). Дітям пропонується стати в основну стійку біля кубика обличчям до вихователя, злегка торкаючись носками предмета, за розпорядженням вихователя «Діти, станьте біля кубика (стрічечки, шнура) один біля іншого обличчям до мене!» («Діти, станьте в лінієчку біля шнура!», «Діти, станьте в одну шеренгу!»). Спочатку діти встають у будь-якому порядку незалежно від їхнього зросту.

Сер. Гр. проводиться біля шнура без стрічечок ( для збереження інтервалу діти злегка торкаються один одного ліктями напівзігнутих рук), а потім і без зорових орієнтирів. Поступово дітей підводять до шикування в одну шеренгу за командою «В одну шеренгу — ставай!». Шикуються за зростом й пропонують запам'ятати своє місце в шерензі. Для закріплення навички даються різні завдання: за командою «Розійдися!» діти ходять або бігають урозтіч, а потім за новою командою знову стати на своє місце. Такі завдання виконуються декілька разів. Щоб шеренга була рівною, дітей учать спочатку рівнятися по предметах (стрічечки, шнур).

Старша група. Шикуючи дітей біля шнура, привчають дивитися на носки дитини поруч (« По носках — рівняйсь!»). Після того, як діти навчаться рівнятися по шнуру, носках, дається завдання рівнятися по грудях («По грудях — рівняйсь!»). Для закріплення: рухливі ігри «Переліт птахів», «Два морози» і ін.

Шикування в коло.При шикуванні в коло діти стають один біля іншого на інтервал між ліктьовими суглобами, рівному ширині долоні, обличчям до центру, прийнявши основну стійку.

Мол. гр. використовуються зорові орієнтири: по колу ставляться предмети (кубики й ін.) або кладеться шнур із зав'язаними стрічечками (на певній відстані), у центр кола ставиться предмет (кубик, кегля й ін.). Вихователь пропонує дітям стати біля кубиків, стрічечок, уздовж шнура обличчям до центру (кубику). Він роз'яснює, що відстань від кожної дитини до центру (предмета) однакова; пропонує виміряти оком, запам'ятати і вирівняти коло. Надалі шнур забирають. Важливо, щоб коло не розривалося, не звужувалося й не розширювалося. Із цією метою вихователь нагадує: «Діти, коло повинно бути рівним, як сонечко». Спочатку діти шикуються в коло за бажанням.

Сер.гр. За зростом. Діти стають навколо предмета, який поставлений в центрі, беруться за руки й вирівнюють коло на око (у середину кола можна замість предмета поставити дитину або стати самому вихователеві). Потім діти привчаються визначати відстань від однієї дитини до іншої, що напроти по колу, і шикуються в коло, орієнтуючись на неї, при цьому спочатку тримаючись за руки, а потім без допомоги рук. Для перевірки відстані між дітьми при шикуванні в коло вихователь пропонує узятися за руки й підняти їх у сторони. Діти будуються в коло за розпорядженням «Станьте в коло!» («Раз — два — три — у коло скоріше біжи!», «У коло — ставай!»). Для закріплення навички шикування в коло дітям дається завдання «Розійдися!». Діти ходять або бігають хто де прагне, потім за розпорядженням вихователя знову займають свої місця й вирівнюють коло.

Старша група. Для побудови двох, трьох, чотирьох і більше кіл спочатку доцільно, так само, як і при побудові в одне коло, користуватися зоровими орієнтирами. Дітей розподіляють на 2, 3, 4 підгрупи. Вони ходять або бігають залом, а за сигналом вихователя кожна підгрупа шикується навколо зазначеного орієнтира (предмета, обраного для цієї дитини). Надалі завдання ускладнюються: після ходьби або бігу діти закривають очі, а вихователь переставляє предмети (ведучих) в інші місця й за розпорядженням «Станьте в коло» діти знаходять свої предмети й шикуються навколо них.

Діти повинні не тільки правильно шикуватися в коло, але й швидко ( з урахуванням часу). Для закріплення придбаних навичок використовуються рухливі ігри («Пузир», «Карусель», «Рівним колом», «Теремок» і ін.).

Під час навчання шикуватися півколом поряд з поясненнями використовуються зорові орієнтири (кубики, шнури і т.д.). Предмети ставлять півколом, і діти за розпорядженням «Станьте півколом!» стають близько них, обличчям до центру, дотримуючись інтервалу й прийнявши основну стійку. Після того як діти освоять шикування за допомогою зорових орієнтирів, вони виконують його на око.

Шикування врозтіч - це розміщення дітей у різних місцях залу без точно встановленого між ними інтервалу й дистанції, але не ближче витягнутих рук.

Навчання за допомогою імітації (кружляємо як сніжинки, сніжинки впали) зорових орієнтирів (кубики, кеглі й ін.), які ставляться в різних місцях залу на такій відстані (витягнутих уперед, у сторони рук), щоб діти при виконанні вправ не зачіпали один одного. За розпорядженням «Станьте врозтіч!» («Урозтіч — ставай!») діти встають біля предметів обличчям в один бік (до вихователя).

Перешикування –перехід з одного строю в інший.

У мол. гр. за допомогою зорових орієнтирів.

У сер.гр. перешикування за допомогою виведення ланок у 2 , 3 колони за зоровими орієнтирами. Під час ходьби по залу врозтіч за зоровими орієнтирами.

У ст. гр. чітко і організовано, під час ходьби залою в колоні дітям пропонують перешикуватися в 3 і 4 ланки, робити повороти на місці наліво й направо переступанням, у русі – по кутах.

Повороти.При навчанні поворотам велике місце займають зорові орієнтири (вікно, двері, кубики й ін.). Наприклад, у молодшій групі вихователь стає праворуч від дітей, вишикуваних у колону по одному, обличчям до них на відстані 3-4 м і пропонує їм повернутися до нього, переступаючи на місці (« До мене, поворот!»). У сер гр. направо, наліво, кругом. Указує бік («Праворуч, до мене поворот!»). У міру засвоєння використовуються й інші орієнтири (« До вікна, поворот», « До дверей, поворот!»). Поступово дітей підводять до розуміння команд «Переступанням направо!», «Стрибком направо!», « По розділеннях напра-во!». Спочатку вихователь уточнює в дітей уявлення про розташування правої й лівої руки, потім нагадує, у яку сторону будуть повертатися, і після цього подає команду. Наприклад, «Підніміть праву руку, будете повертатися в праву сторону, слухайте команду « По розділеннях, напра-во!».

Для навчання поворотам у ходьбі предмети ставляться в кут зали на такій відстані, щоб можна було пройти між ними й стіною. Дитина, дійшовши до предмета, обходить його й, не зупиняючись, робить поворот і продовжує ходьбу. Надалі предмет прибирається й дитина, без зорових орієнтирів, підходячи до кута залу, робить поворот і продовжує ходьбу.

У старших групах діти роблять поворот на певній нозі. Підходячи до предмета, ставлять до нього праву ногу на носок і на ній же швидко роблять поворот ліворуч. Ходьба в новому напрямку починається з лівої ноги. Для повороту праворуч, підходячи до предмета, ставлять до нього ліву ногу на носок і на ній швидко здійснюють поворот праворуч; ходьба в новому напрямку починається із правої ноги.

Для деяких перешикувань спочатку проводяться розрахунки. Найбільш простий спосіб — це розрахунки « один по одному» і розрахунки «на перший і другий». Розрахунки по команді « Один по одному — розрахуйсь!» починається із правого флангу. Правофланговий займає основну стійку. Усі діти повертають голову вправо. Правофланговий швидко повертає голову до дитини ліворуч, говорить «перший» і відразу повертає голову у вихідне положення (прямо). Друга дитина, почувши номер, швидко повертає голову вліво, говорить «другий» і повертає голову прямо і т.д. Останній у шерензі називає свій номер без повороту голови вліво, робить лівою ногою крок уперед, приставляє праву ногу до лівої й говорить «розрахунок закінчено». Після цього лівою ногою він робить крок назад і приставляє до неї праву ногу. Розрахунок по черзі може проводитися й з лівого флангу. Подаючи команду, про це треба вказати: «Ліворуч по черзі — розрахуйсь!»

Розрахунки «на перший і другий» проводиться, коли потрібно з однієї шеренги перешикуватися у дві. За командою «На перший і другий — розрахуйся!» діти ( крім правофлангового) повертають голову вправо. Правофланговий повертає голову вліво, вимовляє слово «перший» і повертається у вихідне положення. Почувши номер, названий сусідом праворуч, дитина швидко повертає голову вліво й називає номер «другий», а потім повертає голову в положення прямо. Таким чином, розраховуються всі діти. Лівофланговий називає свій номер без повороту голови вліво. Якщо розрахунки прагнуть зробити з лівого флангу, то про це треба вказати в команді «Ліворуч на перший і другий — розрахуйсь!»

При розрахунках потрібно стежити за збереженням основної стійки, за швидкістю повороту голови й поверненням її у вихідне положення. Порядковий номер вимовляється голосно, чітко, уривчасто. При нечіткому проведенні розрахунків подається команда «Відставити!» і розрахунки проводяться знову.

Після розрахунків «на перший і другий» потрібно перевірити, чи запам'ятали діти свої номери: «Підніміть праву руку перші номери», «Підніміть праву руку другі номери». Після цього дається команда для перешикування.

З колони по одному в колону по два діти перешиковуються на місці й під час ходьби.

Перешикування з колони по одному в колону по два на місці може проводиться на три рахування. За командою «У колону по два — шикуйся!» на «раз» другі номери відставляють ліву ногу на крок убік; на «два» — праву ногу ставлять на крок уперед; на «три» — ліву ногу приставляють до правої. Для зворотного перешикування з колони по два в колону по одному за командою «У колону по одному — шикуйся!» на «раз» відставляється назад на крок ліва нога, на «два» — права нога ставиться назад-вправо; на «три» — ліва нога приставляється до правої.

Надалі це перешикування виконується під час ходьби. За командою «У колону по два — шикуйся!» другі номери підходять до перших, і ходьба триває. Для зворотного перешикування з колони по два в колону по одному за командою «У колону по одному — шикуйся!» другі номери встають за першими й продовжують рух у колоні по одному. Вихователь стежить за своєчасністю виконання дітьми команди.

Перешикування з колони по одному в колону по чотири (два, три) поворотом у русі. Під час руху групи ліворуч в обхід на верхній або нижній межах залу (майданчика) подається команда «У колону по чотири ліворуч — марш!». По команді «Марш!» перша четвірка (двійка, трійка) повертається ліворуч і продовжує рух у новому напрямку. Наступна четвірка робить поворот на тому ж місці, що й перша (команду подає замикаючий кожної четвірки). Під час ходьби дається вказівка про збереження інтервалу в шеренгах (на витягнуті руки в сторони) і дистанції в колонах (на витягнуті руки вперед).

Для зворотного перешикування спочатку подається команда для повороту праворуч « Напра-во!», а після цього для ходьби вздовж меж залу — «У колону по одному праворуч (ліворуч) в обхід кроком — марш!». При навчанні спочатку треба дітей зупиняти в тих місцях, де подаються відповідні команди.

Перешикування з однієї шеренги у дві на місці. Спочатку проводиться розрахунки «на перший і другий». Після цього подається команда «У дві шеренги — шикуйся!». По цій команді другі номери роблять лівою ногою крок назад (рахунок «раз»), правою ногою — крок назад-вправо (рахунок «два»), стаючи в потилицю до першого, потім приставляють ліву ногу до правої (рахунок «три»). Це перешикування спочатку можна робити врозтіч. Для других номерів подаються команди для кожної дії окремо: «Крок лівої назад, роби — раз!»; «Крок правої назад- вправо, роби — два!»; «Приставити ліву ногу, роби — три!». Для зворотного перешикування із двох шеренг в одну подається команда «В одну шеренгу — шикуйся!». Діти, що стоять у другій шерензі, на «раз» роблять крок лівої вліво, на «два» — крок правої вперед, вступаючи в першу шеренгу, на «три» — приставляють ліву ногу.

При двошеренговому шикуваннідіти другої шеренги розташовані в потилицю дітям першої шеренги на дистанції одного кроку (витягнутої руки). Шеренги називаються першою й другою. При поворотах строю назви шеренг не змінюються. Дві дитини, що стоять у двох шеренговому строї в потилицю один до іншого, становлять ряд. Якщо за дитиною першої шеренги не стоїть в потилицю дитина в другій шерензі, такий ряд називається неповним. При повороті двох шеренгового строю колом діти неповного ряду переходять шеренгу попереду. Менш чотирьох людей завжди шикуються в одну шеренгу.

Перешикування із шеренги в коло проводиться в такий спосіб: за розпорядженням «У коло, взявшись за руки — шикуйся!» діти беруться за руки. Вихователь (або дитина) бере своєю лівою рукою праву руку правофлангового й, рухаючись по колу до лівофлангового, бере його правою рукою за ліву руку й замикає коло. Надалі вихователь стає проти середини шеренги (на відстані 3-4 м від неї), пропонує всім дітям узятися за руки, а правофланговому й лівофланговому направлятися у бік вихователя, щоб утворити коло. Після цього дітей учать перешиковуватися самостійно без допомоги вихователя: діти беруться за руки, правофланговий і лівофланговий направляються друг до друга, беруться за руки й замикають коло.

Якщо діти в колі повинні стояти за зростом, таке коло перешиковують із шеренги, побудованої за зростом. Спочатку треба здійснити розрахунок «на перший і другий», перешикуватися у дві шеренги, потім повернути одну шеренгу колом (обличчям один до одного). Після цього правофлангові, лівофлангові й усі інші діти з'єднують руки, відходять назад і утворюють коло.

Перешикування із шеренги у два, три, чотири кола. Спочатку треба поділити групу на дві, три, чотири підгрупи. Потім за розпорядженням вихователя діти в підгрупах беруться за руки, правофлангові й лівофлангові направляються одне до одного, беруться за руки й вирівнюють коло.

Перебудування з одного кола у два проводиться після розрахунків «на перший і другий». Потім дається команда «Другі номери два кроки назад кроком — марш!». З колони по одному в коло можна перешикуватися в ходьбі. Вихователь, ставши поперед колони, веде її колом. Коли він наблизиться до замикаючого, то подає йому руку й усі діти одночасно беруться за руки й продовжують йти, вирівнюючи коло. Надалі роль напрямного виконують діти, призначувані вихователем. Коло можна побудувати різного розміру (велике, середнє і мале). Діаметр кіл відповідно дорівнює діаметру залу, його половині й чверті. Для побудови в коло з місця подається команда « По великому (середньому, малому) колу ліворуч (праворуч) кроком — марш!». Команда «Марш!» подається на одній із середин сторони залу.

1 234