ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Які мотиви характерні для зажинкових, жнивацьких, обжинкових пісень? Продемонструйте із залученням текстів.

Зажинки – урочистий початок жнив. Обов”язковим був досвітній ритуал обходу поля, жертовна трапеза для духів поля, зав”язування із перших двох зжатих жмутів колосків так званого зажинкового хреста. Існував також обряд посвячення молодих дівчат у жниці, який часто супроводжувався ритуальним порізанням руки серпом і кропленя кров”ю ниви (як жертва полю). З тотемними віруваннями пов”язаний звичай випасати коня на свіжій зажинковій стерні.

Зажинкові пісні – це твори календарної обрядовості осіннього циклу, які супроводжують ритуальні дійства, пов”язані із початком збору врожаю. Оскільки в минулому вони виконувались як замовляння, в них збереглись мотиви звертання до сил природи та самої ниви.
Поширеним у цих творах були мотиви прохання допомоги в тотемних птахів та сил природи.
Вгору, сонечко, вгору,
Хай я нивоньку дожну.
Ой, лане-ланочку,
Скажи ж мені правдочку,
Чи будемо ми в кінці,
Чи підемо ми в вінці?
Ой, будем, доню, будем,
Лише нивоньку дожнем!

Як уже всі хліба вижаті й женці кінчають складати снопи в копи, то вони співають:
Ой, задзвеніли стодоли, стодоли,
Що не повні сторони, сторони.
Ой, не дзвеніте, стодоли,
Будуть повні сторони:
Скільки на небі зірочок,
Стольки на полі копичок.
Зіроньки небо світили,
Копоньки поле укрили.

Жнивні пісні – цикл творів, якими супрооджувалась праця на полі у період жнив. Тематично вони є образним продовженням зажинкових пісень. Найпоширенішими є мотиви описів поля, його величання, процесу жаття і самих женців.
Також зустрічаються мотиви допомоги тотемних птахів, що є втіленням духів поля.
У жнивних піснях поряд з оспіванням роботи на ниві з”являються архетипні образи небесних світил, - сонця, місяця, ясних зірок, яі супроводжували людей у їхній праці.
Древніми можна вважати мотиви, якими жниці закликали одна одну жати швидше до кінця.
Там у полі криниченька,
Золоті серпи мали,
Навколо пшениченька.
Срібнії юрочки,
Там женьчики жали,
Що в´язали снопочки.

Ой ясно, ясно, де ясний місяць сходить,
А ще там ясній, де наш панойко ходить.
Ой наш панойко коло женчиків ходить,
В своїх ручейках золотий кубок носить,

Обжинкові пісні – це твори, якими супроводжувались обряди, пов”язані із завершенням жнив, праці на полі. Обжинки були часов радощів за виконані рботи, вдячності за врожай.
Значна частина вказаних творів відображає завершення праці женців.
Частий мотив скликання пташкою своїх малих дітей додому із поля.
Багато обжинкових пісень зберегли елементи описів обрядів плетення вінка із колосків. Часто символічний вінок постає у піснях персоніфікованим образом – духом поля.
Значна кількість обжинкових пісень призначалася для співу по дорозі від поля до дому господаря.
Перепілонько біла,
Перепілонько мала,
Де ж ти будеш сиділа?
Де ж ся будеш ховала?
Нема жита ні пшениці
Ми жито вже пожали
На господарській нивці.
І в снопи поскладали.

Ой на небі ясний місяць з зорою, Ой на небі ясний місяць з зірками, Вийди, вийди, хазяїне, з жоною! Вийди, вийди, хазяїне, з дітками!

Народна драма (на матеріалі праць В. Перетца, І. Франка, М. Грицая, Й. Федаса)

Народна драма – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Характерні ознаки народної драми: синкретичність (поєднання слова, співу, танцю), імпровізація, комізм і пародія.Одним з різновидів народної драми є „Весілля”, головними героями в ній виступають князь, княгиня, бояри, світилки, котрі виконують ряд функцій весільного обряду: сватання, заручини, плетіння вінка, гільце, дівич-вечір, коровай, саме весілля. Аналіз народних вірувань про знахарів, чарівників, баб-знахарок, магіко-лікувальної практики, способів лікування різних хвороб українців загалом, і поліщуків зокрема, міститься в працях М. Сумцова. Особливу увагу дослідника привертають "духовні" хвороби, які вважалися в народі наслідком зурочення (пристріту), а також "фізичні" (наприклад, "гостинець" (хронічний ревматизм суглобів) та пропасниця, або лихоманка). У поняття народної медицини М. Сумцов включав: а) систему замовлянь; б) практику застосування лікувальних та цілющих трав; в) обряди.