ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Сутність трудового виховання особистості. Зміст і завдання трудового виховання

123 4

Трудове виховання – процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці, без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути праці призводять до негараздів і для особистості і для суспільства. З цього приводу Ушинський писав: «Якби людина винайшла філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство».

Високі умови перед людиною ставлять і соціальні умови праці. Адже праця – це не лише предметно-практична діяльність, я й спілкування суб’єкта цієї праці з іншими людьми. В різноманітних дитячих трудових об’єднаннях праця, як правило, носить колективний характер і її здійснення обов’язково пов’язано з включенням школяра в широку та складну систему виробничих, моральних та інших стосунків. Учень має вміти співпрацювати з іншими учнями, підкорятися вимогам керівника, відповідати за результати не лише своєї праці, а й інших, виявляти ініціативу в доведенні справи до кінця. Загалом, він має вміти трудиться разом з іншими, спілкуватися з ними.

Трудове виховання учнів повинно бути спрямоване на виховання психологічної і практичної готовності учнів до праці: сумлінне ставлення до праці, внутрішня потреба працювати на повну силу, ставлення до праці як до необхідності й потреби людини.

У системі виховних справ розв’язуються завдання:

- усвідомлення мети і завдання праці;

- виховання мотивів трудової діяльності;

- формування трудових вмінь і навичок.

Зміст трудового виховання багатоликий. Воно включає в себе всю навчально-виховну роботу школи. У загальному розумінні трудове виховання в загальноосвітній і професійній школі включає в себе навчальну працю з основ наук і трудове виховання, котрі призначені для формування в учнів позитивного ставлення до розумової і фізичної праці й озброєння їх загальними політехнічними знаннями, трудовими уміннями та навичками [31]. Але навчальна праця з основ наук і трудове виховання не обмежуються лише навчальною метою. Спільно з трудовим вихованням вони виступають найважливішою основою морального, розумового, фізичного та естетичного розвитку школярів. Основою всієї системи трудового виховання є суспільно-корисна праця учнів. Вона включає:

- суспільну роботу – таку діяльність, яка сприяє досягненню мети організації учнівського колективу культурно-масового обслуговування населення;

- самообслуговування;

- иробничу працю – суспільно-корисну трудову діяльність учнів, пов’язану з створенням матеріальних цінностей суспільного використання як в умовах школи, так і в сфері виробництва.

Самообслуговування в школі та сім’ї – це найбільш доступний і повсякденний вид праці. З нього розпочинається виховання у дитини працелюбності, залучення її до все більш складних видів трудової діяльності. Досвід показує, що педагогічно правильна організація цієї праці стає доброю звичкою, не тільки обов’язком, а й потребою школярів. Привчання дітей до самообслуговування розпочинається в сім’ї. Яким чином організувати цю працю, щоб вона найефективніше сприяла в загальній системі виховання сприяє тому, що праця з самообслуговування вирішенню задач трудового виховання?

Першим етапом трудового виховання є поступове привчання дітей до невеликих та посильних для їхнього віку трудових завдань. В цей період краще привчати дітей до самообслуговування. Наступним етапом є розширення видів праці від самообслуговування до обслуговування сім’ї в цілому. Уже молодший школяр може пришити ґудзик до сорочки молодшого брата чи сестри, випрасувати рушники і т.д. Важливим у трудовому вихованні є і врахування індивідуальних особливостей учнів. Так, фізично ослабленим дітям, не звільняючи їх від праці, слід доручати нескладну роботу, бажано на свіжому повітрі. Важко дати рекомендації на всі випадки життя. Але вчителям слід пам’ятати, що при використанні праці як засобу виховання головним є те, що потрібно обмірковано ставитись до трудових справ, частіше радитись з колегами, вожатими, класними керівниками [18].

В організації навчальної праці учнів найважливішою є проблема активізації їх пізнавальної діяльності у процесі виконання трудових завдань. Передовий досвід шкіл країни переконує, що якщо учням доручати окремі, порівняно прості, види виробничої праці, то така праця, як правило, не вимагає від них застосування знань. Але справа докорінно змінюється, якщо перед учнями ставиться комплексна задача. Не інакше стоїть питання і в побутовій праці. Часто при навчанні шиттю діти годинами метають петлі, не отримуючи при цьому ніякого творчого розвитку. Інтерес до такого навчання у дітей швидко проходить. Але картина різко змінюється, коли перед учнями ставляться задачі творчого характеру.

Суспільно корисна, виробнича праця на благо суспільства – це праця найвпливовіша за своїм виховним впливом на учнів. Крім того, вона найбільш розповсюджена, застосовується як в сільських, так і в міських школах. Різноманітні і форми праці, які отримали назву трудових об’єднань школярів. Вони грають виключно важливу роль не тільки в трудовому, але й розумовому, моральному, естетичному, фізичному, економічному, екологічному вихованні. Не менш важливе значення їх в підготовці учнів до свідомої і творчої участі в суспільному виробництві, а також у професійній орієнтації. Методичні питання організації роботи в трудових об’єднаннях відображено в багатьох навчальних посібниках. У них звертається увага на те, що трудові об’єднання учнів – це перша школа їх самостійного трудового життя, школа виховання високої відповідальності за доручену справу. Особливості роботи учнівської бригади викликають необхідність надання навчально-виробничих знань з фізики, біології, хімії, математики, що розглядається як найважливіший засіб поєднання навчання з працею [12].

Другим важливим трудовим об’єднанням є шкільні лісництва, які також досить поширені. Мета їх створення – виховання в учнів позитивного ставлення до праці і природи рідного краю, формування трудових умінь і навичок з охорони, використання і відновлення трудових ресурсів, підготовка до свідомого вибору професії. Для роботи шкільному лісництву виділяються певні ділянки на території державної зони. На цій території учні виконують такі види роботи: посадка і посів лісу, виявлення пошкодження лісу шкідниками і хворобами, збір насіння дерев та кущів тощо. На базі деяких шкільних лісництв організовуються табори праці та відпочинку для учнів.

Українському народові притаманна велика працьовитість. Вважалося, що людина, яка не працює, то може створити злочин “Від неробства до злочину один крок”. І ось зараз, як ніколи, поширена злочинність. Праця була обов'язком і необхідністю кожної людини. Найкращою рахували ту сім'ю, де є працьовиті діти. За вечерею, коли збиралась ціла родина, батько підсумовував, що зроблено протягом дня і давав завдання на наступний день членам сім'ї. Робочий день починався влітку о 4-5 годині. Діти піднімались разом з батьками і разом ішли працювати. Одним із видів трудового виховання було пастушення, через нього проходила переважна більшість селянських дітей. Працелюбність виховувалась в малих дітей на прикладах народної творчості: піснях, колискових, прислів'ях, приказках. “Два півники, два півники горох молотили...” На цій простенькій народній пісні виховувалось не одне покоління. Елементи праці дорослих відображені у різноманітних дитячих іграх. Тут вони відтворюють те, що спостерігають в родинному колі. Діти варять їжу, сіють, продають .Велике значення на сучасному етапі є проведення родинних свят ремесел, трудових свят, проведення народних ігор, зустрічі з народними умільцями. Важливим є вибір професій. Тому змалку потрібно виявляти нахили, обдарованість дітей. Колись нахили і обдарованості дітей відкривали батько й мати. Мати-ткаля прищеплювала дочці любов до цієї праці. Батько - хлібороб - брав хлопчика в поле, вчив сіяти [23].

123 4