ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

РОЗДІЛ І. РОЛЬ І МІСЦЕ СІМ’Ї У ТРУДОВОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ

12 3 4

ВСТУП

В умовах науково-технічного прогресу і переходу економіки нашої держави на ринкові відносини вибір сфери трудової діяльності стає особливо проблематичним. З появою ринкових відносин виникає і ринок робочої сили. Підприємства та інші виробничі об’єднання будуть приймати на роботу спеціалістів, найбільш кваліфікованих і здатних до виконання трудових функцій. У цій ситуації дуже важливим на сьогоднішній день завданням є трудове виховання в сім'ї. Тобто виховання у дітей працьовитості, бажання працювати, особливо у міських сім'ях, де в силу обставин, що склалися, діти, не привчаються до роботи з самого раннього віку, не володіють навичками наполегливості, самостійності, старанності.

Сім'я - могутній соціальний феномен, який найтісніше об'єднує людей на основі шлюбних і кревних взаємозв'язків. Відомий педагог, академік АПН України Мирослав Гнатович Стельмахович, який уперше в історико-педагогічній науці дослідив національну систему сімейного виховання в Україні, дав таке визначення сім'ї:

* Сім'я - це життєдайний осередок, що приводить на світ Божий, плекає найвищу цінність людства -- дітей, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько і мати мають реальну можливість повторити та продовжити себе у своїх потомках.

* Сім'я - святиня людського духу, благородних емоційних переживань -- кохання, любові, вірності, піклування, щоденного живого спілкування, поваги, співпереживання, синівської й дочірньої вдячності, родинної солідарності, теплоти людських сердець. Тож до кінця свого життя кожна людина береже світлу задушевну згадку про сім'ю, рідну батьківсько-материнську світлицю.

* Сім'я - невсипуща хранителька моральних чеснот, національних звичаїв і традицій, пам'яті предків, невтомна плекальниця родоводу, совісті та честі минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. Таким чином, високоорганізована, національне свідома українська сім'я - це духовний храм України-матері. Тому й виховний вплив родини на формування й етнізацію особистості, на щоденне наше буття переоцінити неможливо. Хто нам дав повний душевний спокій і соціальну захищеність від різних життєвих бід, прикрощів, як не сім'я? Хіба ми часто-густо не дивимося на світ очима тієї сім'ї, з якої ми вийшли? Життя у колі родини, серед рідних і близьких людей дає нам натхнення для щоденної творчої праці.

* Сім'я - найбільша вихователька підростаючих поколінь за всіх часів й у всіх народів, невтомна плекальниця високої духовності та гуманізму, національного духу, характеру, свідомості, психології і патріотизму. Справжня сім'я є совістю, честю та доблестю, національною гордістю кожного народу, нації, надбанням педагогічної культури людства.

Усе найкраще, що є на землі, йде від сім'ї. Виховний феномен сім'ї, як і саму сім'ю, нічим замінити не можна, а тим більше поширеною сьогодні «дружбою і любов'ю» без будь-яких зобов'язань одного перед одним. Сім'я дає дитині життя і продовжує рід людський. До цього мають себе готувати кожний юнак і кожна дівчина. Діти - майбутнє роду й народу, найбільший скарб. Відсутність дітей - велике нещастя для подружжя.

Найкраща батьківська спадщина - це добре виховані діти. В основу української сімейної педагогіки закладено прагнення зробити дітей щасливими. Про це має пам'ятати кожний, кого називають батьком, матір'ю, учителем, вихователем. Виховання дітей - це не лише особиста справа батьків, а й їхній громадянський обов'язок.

Формування в учнів готовності до праці - складова частина цілісного педагогічного процесу. Метою трудового виховання, що здійснюється в сім'ї та школах України, є озброєння учнів сукупністю певних загальноосвітніх, політехнічних і загальнотехнічних знань, умінь, навичок, необхідних для участі в продуктивній праці, а також виховання працьовитості як моральної риси.

У минулому проблемою трудового виховання займалися відомі педагоги, такі як Ян Амос Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, О.Духновича, К.Д. Ушинський. Так Ян Амос Коменський розглядав школу як джерело радості, світла і знання, вважав інтерес, у тому числі і до праці одним з головних шляхів створення цієї світлої і радісної обстановки навчання. І.Г. Песталоцці бачив трудове виховання в поєднанні процесу навчання з продуктивною працею. На його думку діти в школі проводять цілий день за прядильними і ткацьких верстатів; при школі є ділянка землі, і кожна дитина обробляє свої грядки, доглядає за тваринами. Діти вчаться обробки льону та вовни. Під час роботи, а також у вільний від неї годинник вчитель веде заняття з дітьми, навчає їх грамоті, рахунку, іншим життєво необхідних знань. Песталоцці підкреслював значення трудового виховання для формування людини. Він надавав праці дітей високе виховне значення.

К.Д. Ушинський у своїй статті «Праця в її психічному і виховному значенні» вказує на велику роль праці у формуванні особистості. Він бичує неробство і високо цінує працю, говорить, що саме праця створює цінності. У праці виховуються особистісні якості людини. Він зазначав, що праця є головним чинником для фізичного, розумового і морального вдосконалення людини. Вона необхідна для людської гідності, для свободи людини та її щастя. Праці людина зобов'язана хвилинами високої насолоди. Праця зміцнює сімейне життя.

У 1918 році були прийняті документи з народної освіти в яких сформовані концепції трудової школи. Найбільш повно вона була реалізована А. С. Макаренком. Він вважав, що трудове виховання - один з основних шляхів формування особистості. Цю думку А. С. Макаренко висловив в ясній і чіткій формі: «Правильне виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове. У виховній роботі праця повинна бути одним із самих основних елементів». Макаренко вважав участь дітей у трудових справах сім'ї необхідністю, яку дитина повинна сама усвідомлювати. Він говорив, що потрібно зробити навчальну роботу цікавою і не перетворювати її в забаву. Макаренко стверджував, що людина, не вміє працювати й сумлінно ставитися до праці, викликає жалість і осуд, оскільки вона завжди потребує послуг інших, без допомоги інших живе неохайно, недбало. У «Лекціях про виховання дітей» і в «Книзі для батьків» дав основні рекомендації про трудове виховання в сім'ї [22].

Цікавим є досвід трудового виховання в сім'ї Нікітіних, де виховання в їх багатодітній родині відбувалося практично: старші відповідали за молодших і на собі показували приклад, як треба трудитися переймаючи досвід батьків. Батьки були прикладом для своїх дітей, давали свободу у виборі праці дітям - за інтересами. Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Роль і місце сім’ї у трудовому вихованні дітей».

Об'єкт дослідження: Процес трудового виховання школярів.

Предмет: Трудове виховання в сім'ї.

Метою дослідження є вивчення педагогічних умов успішного здійснення трудового виховання в сучасній сім'ї. Практичне значення дослідження полягає у виділенні місця і ролі сім`ї у трудовому вихованні дитини.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати такізавдання:

1. Визначити цілі і завдання трудового виховання в сім'ї.

2. Визначити форми і методи здійснення трудового виховання в сучасній сім'ї.

3. Охарактеризувати зміст інтересу до праці у дитини в процесі трудового виховання в сім'ї.

4. Вивчити умови формування інтересу до праці, що формується у дитини в сучасній сім'ї.

5. Створити навчальний проект «Intel. Навчання для майбутнього».

Під час проведення дослідження було використано наступні методи:

-вивчення та аналіз літературних джерел та документів, які характеризують історію і сучасний стан досліджуваної проблеми;

- вивчення й узагальнення педагогічного досвіду (ознайомлення з існуючими розробками концепцій та методик трудового виховання в сім’ї);

- анкетування (письмове опитування учнів середнього шкільного віку з метою визначення їхнього рівня вихованості);

- метод проектів.

РОЗДІЛ І. РОЛЬ І МІСЦЕ СІМ’Ї У ТРУДОВОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ

12 3 4