ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Вербальна та невербальна комунікація.

Комунікативний процес реалізується за допомогою певних засобів — знакових систем, їх поділяють на вербальні (словесні) та невербальні (безсловесні).

Вербальна (слово) комунікація ( зв'язок, повідомлення) — процес взаємообміну інформацією за допомогою мови (усної, писемної, внутрішньої), який відбувається за своїми внутрішніми законами.

Вербальні засоби комунікації утворюють знакову систему, найменшою предметно-значущою одиницею якої є слово (вислів). У своїй сукупності слова, вислови є засобом розуміння думки того, хто говорить, й одночасно — засобом аперцепції (сприйняття на основі свого життєвого досвіду) змісту його думки.

У своїй комунікативній практиці людина здійснює внутрішнє і зовнішнє мовлення. Зовнішнє мовлення поділяють на усне (звукове) і писемне.

Усне мовлення — засіб безпосередньої комунікації в присутності обох мовців чи обох сторін, яка відбувається завдяки сприйманій органами слуху артикуляції мовних звуків і розрахована на передавання інформації іншим людям з метою впливу на їхню поведінку й діяльність.

До засобів невербальноїкомунікації належать:

1. Мова тіла:

а) статична експресія:

- фізіогноміка (експресія обличчя й фігури, зумовлена будовою тіла);

- артефекти (прикраси, манера одягатися, зачіска, косметика);

- система запахів (природні, штучні);

б) динамічна експресія:

- текесика (система дотиків, потиску руки, поплескування);

- просодика (характеристика голосу, темп, тембр, висота, гучність, наголошування, акцент);

- екстралінгвістика (використання пауз, покашлювання, сміху, позіхань, плачу);

- кінесика (комунікативно значущі рухи): виражальні рухи (міміка, жести, пантоміміка, постава, поза, хода); контакт очей (спрямованість руху, частота контакту, тривалість); авербальні дії (дії з предметами, тілесні рухи — почісування, потирання рук).

2. Міжособистісний простір: а) дистанція; б) взаємне розміщення під час спілкування.
3. Часові характеристики: а) час спілкування; б) запізнення; в) затримка дій.

Дослідження засвідчують, що невербальні засоби, зокрема жест, можуть мати більшу вагу у спілкуванні, ніж слово. 85 % сприймають інформацію за змістом жесту, а не слова.
До основних засобів невербальної комунікації педагога належатьйого зовнішній вигляд, пантоміміка, міміка, контакт очей (візуальний контакт), міжособистісний простір.

Зовнішній вигляд педагога.Педагог формує морально-етичні погляди й смаки своїх вихованців. Зовнішній вигляд педагога має бути естетично виразним. Неприпустиме недбале ставлення до своєї зовнішності, але неприємною є і надмірна увага до неї Головна вимога щодо одягу вчителя — скромність та елегантність.

Пантоміміка— це виражальні рухи всього тіла або окремої його частини, пластика тіла. Учитель мусить виробити манеру правильно стояти перед учнями на уроці. Усі рухи і пози повинні бути позначені витонченістю і простотою. Жест педагога мусить бути органічним і стриманим, без різких широких вимахів і гострих кутів Розрізняють жести описові і психологічні. Описові жести (показ розміру, форми, швидкості) ілюструють хід думки. Значно важливіші психологічні жести, що виражають почуття. Основні вимоги до жестів невимушеність, стриманість, доцільність.

Міміка — виражальні рухи м'язів обличчя. Вираз обличчя і погляд впливають на учнів сильніше, ніж слова. Варто показувати на обличчі і в жестах те, що стосується справи, сприяє виконанню навчально-виховних завдань. Важливі виразники почуття — брови, очі.

Контакт очей (візуальний контакт)— погляд співрозмовників фіксований один на одному, що означає зацікавленість партнером і зосередженість на тому, про що він говорить. Візуальний контакт з учнями має бути постійним і найбільше він потрібний для того, щоб учні відчували доброзичливе ставлення, підтримку, любов.

Міжособистісний простір (дистанція спілкування) — відстань між тими, хто спілкується, що є ознакою характеру взаємодії. Дистанцію до 45 см прийнято вважати інтимною, 45 см — 1 м 20 см — персональною, 1 м 20 см — 4 м — соціальною, 4 — 7 м — публічною. Більша відстань не дає можливості чітко сприймати міміку, ще більша (12м) — жести і рухи корпуса. Це призводить до появи бар'єрів у спілкуванні. Зміна дистанції — прийом привернення уваги під час уроку. Скорочення дистанції посилить вплив.