ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Особливості кримінологічного прогнозування

123

Для попередження окремих різних видів злочинів, злочинів певного контингенту осіб (неповнолітніх, рецидивістів, осіб, що зловживаютьалкоголем і наркотиками, тощо) необхідно мати інформацію про найбільш типові недоліки умов їх життя і виховання, наявності осіб і груп, що негативно впливають на поведінку, а також даними про те, які заходи профілактики дали позитивний результат, а які такого не принесли.Інформація повинна бути диференційованою з урахуванням конкретних завдань і компетенції суб'єкта попереджувальної діяльності. ⁹

Прогноз злочинності спирається на облік загальних причин злочинності, причин, що детермінують злочинність у досліджуваному регіоні, причин, які обумовлюють окремі види злочинів.

Поряд з економічними, політичними, соціально-демографічними, соціально-психологічними, організаційно-управлінськими чинниками у прогнозуванні злочинності важливу роль відіграє зміна законодавства та кримінальної політики держави, які важко передбачити заздалегідь.

У даних умовах корисно вивчити попередню історію держави, зарубіжний досвід розвитку, схожий з умовами, в яких опинилася наша країна.

Найважливішою передумовою реального кримінологічного прогнозування є обгрунтована оцінка стану злочинності в даний момент, яка береться за основу прогнозу. ¹⁰

Таким чином, можна сформулювати головні особливості, які лежать в основі кримінологічного прогнозування:

1. Знання закономірностей розвитку суспільства, вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, знання тенденцій, які властиві економічним і соціальним явищам.

2. Конкретне вивчення економічних, побутових, культурних та інших особливостей життя тієї чи іншої території.

3. Аналіз майбутніх змін рівня життя населення, демографічних показників (народжуваність, смертність, міграція, зайнятість і т.д.).

Прогнозування злочинності — це передбачення ймовірних змін тенденцій і закономірностей злочинності в майбутньому.
Розроблені кримінологією прогнози про майбутній стан злочинності в тому чи іншому регіоні або у країні загалом є підґрунтям для планування заходів, спрямованих на попередження злочинів.
Прогнозування взагалі — це процес наукового пізнання майбутнього за допомогою вивчення тенденцій розвитку будь-якого явища, а прогноз є підсумковим судженням, висновком прогнозування.
Відповідно кримінологічне прогнозування (за А. Зелінським) — це процес отримання, обробки й аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності або ймовірності вчинення конкретного злочину, а кримінологічний прогноз — це висновок, який отримують у результаті прогнозування, тобто судження про майбутній рівень, структуру і динаміку злочинності, а також про небезпеку вчинення злочину конкретною особою.
Деякі вчені поняття “прогнозування злочинності" і “кримінологічне прогнозування” вважають тотожними, а інші, навпаки, підкреслюють їх відмінність. Останні аргументують свою думку тим, що поняття “кримінологічне прогнозування” ширше, оскільки охоплює прогнозування не лише злочинності, а й інших антисуспільних явищ, а також тенденцій і закономірностей розвитку правоохоронних органів, каральної практики, системи органів, що беруть участь у попередженні злочинів, тощо.
Проте умовно вважатимемо ці поняття тотожними.
Отже, основна мета прогнозування злочинності полягає у визначенні найзагальніших показників, що характеризують розвиток (зміну) злочинності в майбутньому, виявленні її позитивних і негативних тенденцій, а також у пошуку на цій основі способів зміни або стабілізації цих тенденцій у необхідному для суспільства і держави напрямі.
Особливою наукою про закони й методи прогнозування є прогностика. Значення цієї науки в усіх галузях людської діяльності важко переоцінити. Хоча прогноз завжди є ймовірним судженням, це не суперечить його об'єктивності. Злочинність належить до явищ, розвиток яких підпорядковується тільки законам теорії ймовірності. Як масове явище злочинність становить відносно стійку імовірнісну систему, параметри і динаміка якої підпорядковуються статистичним закономірностям. Визнання злочинності імовірнісною системою зі стійкими параметрами теоретично обґрунтовує принципову можливість надійного кримінологічного прогнозування.
Максимальне підвищення надійності кримінологічного прогнозування є одним з найосновніших завдань сучасної науки. Ступінь імовірності кримінологічного прогнозу залежить від урахування комплексу факторів, які використовують у прогнозуванні. У процесі прогнозування необхідно враховувати не тільки статистичні дані про злочинність і осіб, які вчинили злочини, а й дані, що характеризують розвиток (зміну) інших соціальних процесів, які в будь-який спосіб впливають на злочинність. Факторів, що безпосередньо й опосередковано впливають на злочинність, дуже багато. Прогнозуючи, зокрема, злочинність слід ураховувати такі фактори, як появу нових форм власності, підвищення або зниження рівня достатку населення, розшарування населення на багатих і бідних, безробіття, міграцію, стан моралі, ставлення населення до норм права, діяльності правоохоронних органів. Важливою обставиною, що впливає на прогноз злочинності, є зміни, що вносяться у кримінальне законодавство.
Прогнозування злочинності ґрунтується на статистичних закономірностях масового соціального явища і може здійснюватися на кількох рівнях:
- злочинності загалом;
- певної категорії злочинності (рецидивної, насильницької, неповнолітніх та ін.);
- окремих видів злочинів (вбивство, вимагання, бандитизм та ін.).
Прогнозування може здійснюватися також в межах різних соціальних груп, що сформовані за певними ознаками, такими як сімейний стан, вік, професія, освіта.
За територіальною ознакою розрізняють прогнозування загальнодержавне, регіональне і місцеве. Існує також відомче кримінологічне прогнозування — у відповідній галузі народного господарства, на окремому підприємстві.
За тривалістю прогностичного періоду прогнози злочинності можуть бути короткостроковими (на один-два роки), середньостроковими (на 3-5 років) і довгостроковими, або перспективними (на 10-20 років).
Крім загального прогнозування злочинності самостійне значення має індивідуальне прогнозування (передбачення індивідуальної злочинної або правомірної поведінки). На відміну від прогнозування злочинності взагалі прогнозування індивідуальної злочинної поведінки теоретично розроблене ще недостатньо, а на практичному рівні зроблено тільки перші кроки.
Методологічне обґрунтування можливості прогнозування поведінки людини пов’язане з детерміністичною концепцією поведінки, яка розглядається як результат складної взаємодії особи, середовища і конкретної життєвої ситуації. Безумовно, складна сутність людини і різні властивості її природи зумовлюють труднощі методології пізнання і прогнозування поведінки, ускладнюють їх практичне здійснення, але не роблять їх неможливими. На думку А. Зелінського, індивідуальне прогнозування повинно виходити з психології особи та її минулої діяльності.
Здійснювати індивідуальне прогнозування злочинної поведінки можна лише щодо осіб, які в минулому вже вчинили злочини або припускалися антигромадської поведінки. Роль індивідуального прогнозування полягає саме в тому, щоб із зазначеного контингенту осіб визначити тих, до яких необхідно вживати індивідуальних попереджувальних (профілактичних) заходів з метою недопущення вчинення ними злочинів у майбутньому.
На практиці досвідчені працівники органів внутрішніх справ можуть здійснювати чіткий прогноз щодо дій тих чи інших осіб, які скомпрометували себе антигромадською поведінкою. Маючи інформацією про властивості таких осіб і середовище, в якому вони перебувають, працівники органів внутрішніх справ своєчасно виконують профілактичну роботу, запобігаючи тим самим вчиненню злочинів.
Кримінологічне прогнозування повинно бути неупередженим, обґрунтованим і надійним.
Вимога неупередженості прогнозування полягає в тому, що прогноз злочинності не повинен залежати від особистих або групових інтересів і видавати бажане за істину.
Вимога обґрунтованості прогнозування полягає в тому, що воно повинно ґрунтуватися на аналізі криміногенних факторів в їх динаміці.
Вимога надійності полягає в тому, що високий ступінь прогнозу має здійснюватися з достовірності.

123