ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Додаток 9.1 ПРИМІРНА ПРОГРАМА КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ стану боротьби з крадіжками державного майна в місті

12 3

(Зразок)

Обґрунтування проблеми дослідження. У сучасних умовах ставляться підвищені вимоги до ефективності діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю, забезпечення громадського порядку і безпеки. Актуальність цього завдання зумовлена загостренням криміногенної обстановки міста в цілому, збільшенням окремих видів злочинів і, особливо, крадіжок державного майна. їх кількість щорічно зростає і становить 15 % у загальній структурі злочинності. Більше половини крадіжок вчинюється зі складів, магазинів, підприємств і будівництв; у вечірній і нічний час. Значна їх частина скоюється з вини посадових осіб, що не вживають необхідних заходів для охорони довіреного їм майна.

Серед учасників злочинів частка раніше засуджених за крадіжки становить 66 %. Ускладнення обстановки на цій ділянці боротьби зі злочинністю викликано також і тим, що окремі підрозділи кримінальної міліції, міліції громадської безпеки знизили результативність роботи. Реагування на вчинені злочини та їх розкриття по “гарячих слідах” послаблено. Тільки на 60 % повідомлень про крадіжки здійснюється виїзд на місце події у день вчинення злочину, майже половина кримінальних справ за ними порушується з недотриманням строків. Недостатньою є участь у попередженні та розкритті крадіжок дільничних інспекторів, патрульно-постової служби, громадськості. Низька роль керівників середньої ланки в організації попередження та розкриття цих злочинів.

Перераховані недоліки вимагають ретельного аналізу. Необхідно встановити причини негативної тенденції, що з’явилася. Розв’язання цієї проблеми ускладнюється тим, що попередній аналіз наявної інформації не дає змоги з’ясувати всю сукупність чинників, що зумовлюють зростання крадіжок державного майна в місті.

Відсутність детальної інформації про причини ослаблення ефективності роботи у боротьбі з крадіжками може надалі призвести до подальшого їх збільшення. Це викликає потребу в проведенні кримінологічного дослідження, яке має дати відповіді на такі запитання: чим конкретно зумовлено зростання крадіжок державного майна в місті; з чого слід в першу чергу розпочати роботу для підвищення ефективності роботи міських органів міліції з попередження та розкриття злочинів; які профілактичні заходи доцільно регулярно вживати для виявлення та усунення причин і умов крадіжок.

Мета дослідження — розроблення практичних рекомендації з удосконалення роботи органів міліції на місцях із попередження і розкриття крадіжок державного майна на основі даних, отриманих у результаті кримінологічного дослідження.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження — це суспільні відносини, що складаються в результаті охорони від злочинних зазіхань на права і законні інтереси державних, кооперативних організацій, громадян; діяльність адміністрацій промислових підприємств, об’єктів торгівлі щодо забезпечення схоронності майна, міських органів міліції у боротьбі зі злочинністю, осіб, які вчинили крадіжки і є носіями інформації про соціально-демографічну й інші характеристики злочинців та мотивів учинення ними діянь.

Предмет дослідження — стан роботи міських підрозділів міліції у боротьбі з крадіжками державного майна, а також фактори, які впливають на її ефективність.

Логічний аналіз (інтерпретація й операційне визначення) основних понять. Відповідно до мети дослідження, що має аналітичний характер, логічному аналізу підлягають поняття “стан злочинності в місті”, “абсолютні показники (рівень) крадіжок держмайна”, “питома вага крадіжок держмайна в загальній масі кримінальних злочинів”, “динаміка крадіжок”, “обставини вчинення крадіжок за місцем, часом, способом, предметом зазіхання”, “збут викраденого”, “особа злочинця за віком, кількістю судимостей, соціальним станом”, “криміногенні й антикриміногенні фактори”, “причини й умови вчинення крадіжок”, “ефективність діяльності міських підрозділів міліції з попередження і розкриття крадіжок”, “розкриття і розслідування злочинів по “гарячих слідах” та ін.

Гіпотези дослідження. Основна гіпотеза: “Попередній аналіз низки кримінальних справ про крадіжки державного майна дає змогу зробити припущення, що основними причинами їх збільшення є послаблення суб’єктами боротьби зі злочинністю роботи з виявлення й усунення умов, що сприяють їх вчиненню, зменшення результативності міських підрозділів міліції із запобігання, розкриття і розслідування зазначеного виду злочинів”.

Відповідно до основної гіпотези спеціальні блоки питань анкети, формалізовані довідки з вивчення кримінальних справ мають бути спрямовані на виявлення того, як адміністрація підприємств, організацій та установ забезпечує збереження держмайна, а провідні служби органів міліції (підрозділи кримінального розшуку, чергові частини, слідчі органи тощо) здійснюють попередження, розкриття і розслідування крадіжок держмайна.

Основна гіпотеза “нейтральна” стосовно інших факторів, здатних впливати на стан крадіжок державного майна.

У зв’язку з цим необхідно сформулювати гіпотезу-наслідок: “Очевидно, що наявний на підприємствах, організаціях і установах міста порядок збереження майна не є чинником, що визначає погіршення роботи служб міських органів міліції у боротьбі з крадіжками держмайна”.

Серед недоліків роботи міських органів міліції по боротьбі зі згаданим видом злочинів є факти слабкої роботи чергової частини, слідства, кримінального розшуку щодо виїзду на місця вчинення крадіжок, недотримання строків порушення кримінальних справ, недостатньої взаємодії служб міліції з їх розкриття.

Перевірці підлягає також додаткова гіпотеза: “Очевидно, причиною таких явищ є низький рівень керівництва визначеними ділянками роботи міських органів міліції; недостатня ефективність роботи окремих служб міліції; слабка професійна підготовка деяких її співробітників”.

Завдання дослідження. Перевірка сформульованих гіпотез вимагає розв’язання таких завдань. Для основної гіпотези — виявити характер впливу на зростання крадіжок держмайна, а саме:

стану схоронності майна на підприємствах, в організаціях міста;
роботи, здійснюваної адміністрацією підприємств, організацій, установ, з усунення умов, що сприяють крадіжкам;
діючої в місті системи профілактики правопорушень;
спеціальних профілактичних заходів, які вживають служби міліції;
заходів індивідуальної профілактики стосовно раніше засуджених;
участі міських органів міліції у профілактиці та розкритті крадіжок.

Для перевірки гіпотези-наслідку — виявити вплив на результативність роботи органів міліції по боротьбі з крадіжками, а саме визначити:

організацію їх роботи з попередження крадіжок;
організаційне забезпечення профілактичних заходів;
організацію контролю за раніше засудженими за крадіжки;
рівень взаємодії служб міських органів міліції з попередження та розкриття крадіжок.

Для перевірки додаткової гіпотези — виявити ступінь відповідності рівня професійної кваліфікації керівників міських органів міліції, співробітників провідних служб змісту виконуваної ними роботи, їх вплив на стан попередження і розкриття крадіжок.

Визначення вибіркової сукупності. Статистичні дані дають змогу здійснити квотну модель вибірки, що обґрунтовано такими міркуваннями. Аналіз статистичних даних показав, що питома вага осіб, раніше засуджених, учасників вчинення крадіжок становить 60 %, серед яких переважають особи з низьким рівнем освіти та професійної кваліфікації, а за віком висока частка молоді. Відомості про осіб, які вчинили злочини за згаданими вище ознаками, містяться в картках форми № 2, що можна використовувати як параметри квот.

У зв’язку із застосуванням квотної вибірки за допомогою формул не можна обчислити обсяг вибіркової сукупності. Однак з огляду на те, що в міських органах міліції наявні 500 карток на осіб, що раніше вчинили крадіжки (генеральна сукупність), і на основі досвіду минулих досліджень вивчення 20 % від цієї величини (100 карток) гарантує статистично значимі результати вивчення.

Методи збирання інформації. Основні методи збирання інформації:

вторинний аналіз статистичних матеріалів, документів служб міліції, що стосуються організації боротьби зі злочинністю, профілактичної роботи в цілому і попередження крадіжок, документів, які характеризують діяльність адміністрації підприємств, організацій та установ з усунення причин і умов крадіжок;
збирання первинної кримінологічної інформації за допомогою: “Анкети співробітника міліції”, “Анкети вивчення громадської думки про крадіжки держмайна і заходи боротьби з ними”.

Наведені методичні рекомендації з організації кримінологічних досліджень злочинності в органах внутрішніх справ не мають вичерпного характеру і залишають багато інших варіантів творчого підходу під час вивчення стану злочинності та заходів боротьби з нею. Але в усіх випадках основною концепцією кримінологічних досліджень охоплюються такі блоки проблемних питань:

а) методика і техніка проведення кримінологічних досліджень;

б) кримінологічні основи аналізу злочинності (завдання та основні напрями аналізу злочинності; якісні та кількісні характеристики злочинності та ін.);

в) кримінологічний аналіз причин (умов) злочинності (облік причин злочинності різного масштабу дії; облік особливостей різних соціальних явищ і процесів, які породжують злочинність та її зміни; загальна характеристика виявлення причин злочинності шляхом аналізу соціального середовища, в тому числі економічної ситуації; загальна характеристика процесу виявлення причин злочинності шляхом узагальнення даних про окремі категорії злочинів і їх причин);

г) кримінологічний аналіз індивідуальної злочинної поведінки та її причин (аналіз соціального середовища особи злочинця; аналіз взаємодії особи та ситуації як причини злочину; облік кримінологічних даних у разі реагування на причини (умови) суб’єктами профілактики та ін.);

д) спеціальне попередження злочинності (загальна характеристика ефективності системи спеціального попередження злочинності; принципи організації попередження злочинності; планування попередження злочинності; координація спеціального попередження злочинності тощо);

є) аналіз центральних кримінологічних проблем (вивчення кримінологічних властивостей пияцтва і наркоманії; аналіз злочинності неповнолітніх; аналіз злочинності з урахуванням її латентності; аналіз феномену віктимності; аналіз основних характеристик рецидивної злочинності та ін.).

Кримінологічні дослідження доцільно проводити поетапно, з урахуванням ситуації на об’єкті дослідження. Накопичення наукової бази забезпечує ефективність у наступальних діях боротьби зі злочинністю. Такі дослідження слід максимально використовувати як на рівні практичної діяльності, так і для оперативного обміну кримінологічною інформацією, а також у координаційній діяльності. Практичне і методичне керівництво кримінологічними дослідженнями в службах органів внутрішніх справ здійснює Штаб МВС України.

4. Поняття і значення кримінологічного прогнозування

Кримінологічний прогноз - це оцінка майбутнього стану злочинності та інших кримінологічних значущих наслідків тих чи інших управлінських рішень. ⁴

Кримінологічне прогнозування - процес наукового пізнання майбутнього стану злочинності, факторів, що впливають на її зміни, і розробки кримінологічного прогнозу. Таке прогнозування орієнтоване на оцінку ймовірного (при дотриманні спостережуваних тенденцій) і бажаного (за умови заздалегідь заданих норм) стану злочинності, з метою оптимізації, підвищення ступеня наукової обгрунтованості прийнятих рішень, спрямованих на протидію їй. ⁵

Кримінологічний прогноз - це засноване на аналізі та даних розрахунку ймовірне судження про варіанти майбутнього стану злочинності з урахуванням здійснення передбачуваних заходів боротьби з нею і профілактики злочинів. ⁶

Кримінологічний прогноз - розподіл усіх судження про майбутній стан (рівні, структурі злочинності, її детермінант і можливостей профілактики через певний період часу) включає якісну і кількісну оцінки передбачуваних змін і вказівка примірних їх термінів. ⁷

Як видно з вищенаведених визначень кримінологічного прогнозу, автори, не дивлячись на різні формулювання, сходяться в наступному:

Оптимальність рішень будь-якого суб'єкта профілактики залежить в першу чергу від того, чи володіє він достатньою, об'єктивною та достовірною інформацією для виконання завдань у межах своєї компетенції. Так, суб'єкт, який здійснює профілактику, повинен мативідомості, що дозволяють йому точно оцінювати поведінку підопічного особи або осіб, будувати прогнози про можливість вчинення ними антигромадських вчинків, знати, якого характеру заходи можуть їм запобігти і приймати відповідні рішення для припинення злочинів.

Основною метою кримінологічного прогнозування є встановлення найбільш загальних показників, що характеризують розвиток (зміна) злочинності в перспективі, виявлення на цій основі небажаних тенденцій і закономірностей, пошук способів їх зміни в потрібному напрямку.

Специфічними цілями і завданнями можуть виступати всі обставини, здатні вплинути на злочинність в майбутньому.

Так, Г.А. Аванесова, мети прогнозування сформульовані наступним чином:

Забезпечення всіх обставин, що мають істотне значення для розробки перспективних планів; прийняття тривають управлінських рішень; розробка загальної концепції боротьби зі злочинністю, вибір оптимального шляху розвитку (вдосконалення) діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю; встановлення можливих змін у стані, рівні, структурі і динаміці злочинності в майбутньому; визначення можливостей появи нових видів злочинів і відмирання наявних у сьогоденні, а також факторів і обставин, здатних вплинути на це, встановлення можливої появи нових категорій злочинців. ⁸

Значення кримінологічного прогнозу полягає в тому, що він є однією з найважливіших частин управління профілактикою злочинів.

Найбільш всебічної та повною інформацією повинні володіти правоохоронні органи та структури законодавчої і виконавчої влади, що координують і організують профілактику злочинів.

Ефективність їх діяльності багато в чому визначається рівнем інформаційної забезпеченості і в тому числі кримінологічних прогнозуванням.

12 3