МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Нарешті, такий недолік, як сильний інституційний тиск щодо винесення обвинувального вироку.





На сьогодні особа, яка звинувачена системою досудового слідства у вчиненні злочину майже не має шансів довести у суді свою невинуватість. Вірогідність цього становить піввідсотка (Шанс отримати виправдувальний вирок в українських судах становить піввідсотка // http://pro-zakon.com/node/866). Для порівняння: в Європі ця цифра сягає 40 відсотків. У дореволюційній Росії суди виносили 25% виправдувальних вироків. Сьогодні в Росії суди присяжних виносять близько 20% таких вироків.

В Україні ж і ті піввідсотка виправдувальних вироків скасовуються апеляційними судами. За даними Голови Верховного Суду України В. Онопенка "апеляційні суди суцільно скасовують виправдувальні вироки місцевих судів – у І півріччі скасовано майже 83 відсотки таких вироків" (виступ Голови Верховного Суду України Василя Онопенка на ІХ з’їзді суддів України 13 листопада 2008 р. // http://www.viaduk.net/clients/vs.nsf/ 0/F1D96777866E770BC225750D00 3D5697).

Таке положення в українських судах обумовлене тією обставиною, що як кримінально-процесуальна доктрина, так і слідча та судова практика сприймають зібрані слідчими органами матеріали як докази у кримінальній справі. Виходить, що суд, отримавши від прокурора справу у порядку ст. 225 КПК із зібраними доказами, просто зобов’язаний підтвердити висновки органів досудового розслідування і прокурора щодо винності особи. На практиці доходить до того, що слідчий передає до суду дискету із обвинувальним висновком, який суд потім передруковує, називаючи його вироком (обвинувальним) і призначаючи покарання. До суду також направляється уся кримінальна справа, підготовлена стороною обвинувачення. Суддя перед початком судового засідання ознайомлюється зі справою, у якій фактично на кожному аркуші йдеться про винність особи.

Для усунення тиску на суд матеріалів, зібраних стороною обвинувачення, проектом передбачено, що прокурор направлятиме до суду не кримінальну справу, а лише реєстр матеріалів кримінального провадження. Реєстр повинен буде містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час розслідування; дату та строк застосування заходу забезпечення кримінального провадження (за чинним КПК – запобіжного заходу). Обвинувачуваний і його захисник також матимуть право подавати до суду свої матеріали. Отже, суд виступатиме у ролі арбітра, який буде досліджувати безпосередньо у суді докази, надані не лише стороною обвинувачення, а й захистом.

Тиск щодо постановлення обвинувального вироку планується зменшити і за рахунок скасування інституту додаткового досудового розслідування. Не секрет, що за рішенням про направлення кримінальної справи для провадження додаткового слідства суди почасти скривають виправдувальні вироки. Відсутність даного інституту змусить суди у ситуаціях, коли є сумніви щодо доведеності вини обвинувачуваного, ухвалювати виправдувальні вироки. Це буде повною мірою відповідати положенням презумпції невинуватості.

Зменшенню тиску на суди щодо винесення ними обвинувальних вироків сприятиме також запровадження суду присяжних. До запровадження даного інституту у вітчизняне кримінально-процесуальне право можна ставитися по-різному. Але не можна заперечувати той факт, що суди присяжних є менш залежними від органів обвинувальної влади. Окрім того, вони мають право ухвалювати свої рішення, не мотивуючи їх. А виправдувальний вердикт суду присяжних є остаточним і оскарженню не підлягає.

Розумні строки

До числа новел проекту КПК слід віднести підвищення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних. Мова, зокрема, йде про заборону порушувати кримінальну справу щодо конкретної особи, що дасть змогу захистити права людини, убезпечивши її від необґрунтованого кримінального переслідування з боку правоохоронних органів.

Одночасно запроваджується поняття "розумних строків досудового розслідування". Слід зазначити, що найбільший обсяг критики нового проекту КПК був спрямований саме на запровадження у проект інституту розумних строків. Критики цього інституту вважають, що розумність строків може призвести до затягування провадження, що строки мають бути формалізованими, тобто чітко встановленими законом.

Однак, справа у тому, що поняття і термін "розумні строки" не є винаходом робочої групи з підготовки нового проекту КПК. Даним терміном (і поняттям) оперують у Європі. Зокрема про розумні строки йдеться і у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) і у рішеннях Європейського cуду з прав людини (ЄСПЛ). У тому числі і у рішеннях, якими Україна визнана винною у порушенні розумних строків (наприклад, рішення "Меріт проти України").

Формалізація строків досудового розслідування у чинному КПК не є запобіжником тяганини у кримінальних справах. Згідно із ч. 3 ст. 120 КПК України строк досудового слідства можна продовжувати безкінечно (звичайно, лише у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності). Винятковість випадків, про яку йдеться у цій нормі як про підставу до продовження строків, завжди, за наявності бажання до цього, може бути обґрунтована. До того ж існує можливість "регулювати" строки досудового слідства шляхом їх зупинення за надуманими підставами.

За новим проектом КПК строки досудового розслідування є досить стислими, проте розпочинатимуться вони не з моменту отримання повідомлення про злочин і початку розслідування (на сьогодні це момент винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи), а з моменту визнання особи підозрюваною чи висунення їй обвинувачення, тобто з часу фактичного обмеження прав та свобод особи у зв’язку із кримінальним провадженням. Такий підхід дозволить суттєво зменшити випадки порушення права людини на розумний строк розгляду її справи та сприятиме посиленню дисципліни осіб, які проводять досудове розслідування.

Оновлене доказове право

У проекті нового КПК сформовано оновлене доказове право. Складовими елементами цього надзвичайно важливого інституту стануть: встановлення критеріїв, необхідних для прийняття рішень різного правового характеру (про застосування запобіжного заходу, про визнання винним обвинувачуваного тощо), визнання доказами даних, що отримані під час пояснень і показань, предметів і документів, наданих сторонами провадження безпосередньо суду та встановлення чітких правил допустимості доказів або визнання доказів недопустимими, внаслідок порушення прав людини під час їх одержання.

Частиною 2 ст. 79 проекту встановлено обов’язок суду визнати суттєвими порушеннями прав людини і основоположних свобод вчинення наступних дій: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання пояснень, показань внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання пояснень, показань від особи, яка не була повідомлена про своє право не давати пояснення, показання; 5) отримання пояснень, показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинувачуваним у цьому кримінальному провадженні.

Відмінність пояснень від показань полягає у тому, що пояснення свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачувані, експерти дають сторонам, а показання – суду за участю сторін. Учасник процесу, який дає пояснення не попереджається про кримінальну відповідальність за надання неправдивої інформації, а той, хто дає показання, – попереджається про таку відповідальність.





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.