ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Відповідність європейським стандартам

123 4

В Україні було здійснено 8 спроб підготувати проект КПК. Однак більшості з них бракувало чіткої концепції оновлень кримінального процесу, які б забезпечили його відповідність міжнародним стандартам у сфері захисту прав людини з одного боку та ефективну незаформалізовану роботу правоохоронних органів з іншого.

Один із варіантів проекту КПК був навіть ухвалений у 2003 році Верховною Радою України у першому читанні, але у 2005 році був знятий з розгляду парламенту. Причиною цього стали негативні висновки експертівo Ради Європи щодо тексту проекту. Так, Драго Кос (Республіка Словенія) зазначив наступне:

"... потрібно порекомендувати українським органам ... переробити теперішній текст чи скласти новий", а професор Іоахім Херрман (ФРН): "Проект потрібно достеменно та глибоко переглянути, щоб привести його до стандартів Європейської Конвенції та сучасних Європейських правових принципів" (Коментарі до проекту Кримінально-процесуального кодексу експертів Ради Європи // http://helsinki.org.ua.index.php?id= 1109854088).

У зв’язку з цим Президент України особисто взявся за визначення ідеології і методології нового проекту КПК. Своїм Указом від 20 січня 2006 року № 39 "Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи" (Указ Президента України від 20 січня 2006 року № 39 "Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи" // Офіційний вісник України. – 2006. – № 4. – Ст. 143) він доручив розроблення нового КПК Міністерству юстиції України та Національній комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (далі – Нацкомісія). Іншим Указом затверджена Концепція реформування кримінальної юстиції України (Концепція реформування кримінальної юстиції України / Затв. Указом Президента України від 15 лютого 2008 року №311 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів" // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 12. – Ст. 486). Саме цей документ став відправною точкою та базою для побудови ідеологічно нового кримінального процесу.

Із метою реалізації визначених в указах завдань при Національній комісії була утворена робоча група з числа науковців та представників державних органів. У грудні 2008 року представлено результат дворічної роботи – новий проект КПК, який базується на положеннях Концепції. Цій події передувала дуже кропітка робота, протягом якої проект пройшов експертизу в Раді Європи (далі – РЄ) і отримав там схвальні відгуки.

При цьому у висновках експертів РЄ було, зокрема, відзначено, що проект нового Кримінального процесуального кодексу "порівняно з попереднім проектом (мається на увазі проект КПК, що ухвалювався Верховною Радою України у першому читанні у 2003 році.), ... закладає адекватні підвалини для добре розробленого Європейського кодексу. ... Проект відповідає Європейській конвенції з прав людини, як вона тлумачиться Європейським Судом. ... Проект також відповідає загальноприйнятим стандартам кримінального права, що застосовується в інших європейських країнах" (Коментар до проекту КПК України Іоахіма Херрмана. Аусбурзький ун-т. Німеччина. – 2007. – 21 трав. – 20 с.). На думку експертів РЄ, "... порівняно із попередніми моделями проект КПК робить дуже великий крок уперед. Якщо він буде прийнятий у сьогоднішній редакції ..., КПК безсумнівно суттєво відповідатиме нормам кримінального правосуддя, які діють у Європі" (Коментар до проекту КПК України Ричарда Воглера. Сусекський ун-т. Сполучене Королівство. – 2007. – Вересень. – 19 с.).

Таким чином, можна констатувати, що робоча група Національної комісії з розробки КПК досягла відповідності проекту рекомендаціям РЄ.

Статус окремих учасників процесу.
Ліквідація зайвих бюрократичних процедур

Основна ідея нового проекту КПК полягає у тому, що кримінальний процес повинен перетворитися із засобу боротьби зі злочинністю на засіб захисту осіб, які зазнали шкоди у результаті злочину, і якнайшвидшого та найефективнішого відновлення порушених злочином прав.

У цій статті поставлено за мету показати, яким чином у новому проекті КПК усунуті недоліки, про які йшлося у зауваженнях РЄ щодо чинного КПК, та якими є найсуттєвіші новації, що спрямовані на захист прав учасників кримінального процесу.

Отже, такий недолік, як надмірна авторитарність та забюрократизованість процесу, в якому, власне, судове засідання відіграє дуже обмежену роль.

У новому проекті КПК авторитарність та забюрократизованість кримінального процесу ліквідується у розумних межах. Наприклад, за чинним КПК особа, якій злочином завдано матеріальну, фізичну чи моральну шкоду, може набути статусу потерпілого лише за рішенням органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду. Це призводить до того, що постраждала від злочину особа місяцями, а то й роками чекає, доки її визнають потерпілим і вона отримає право активно впливати на рух кримінальної справи. З іншого боку, якщо вже особу визнали потерпілим, то вона не має права відмовитися від участі у кримінальній справі у такому статусі. Попри те, що кримінальний процес в Україні є справою публічною, тобто здійснюється у публічних інтересах, держава примушує приватну особу до участі у справі як потерпілого. Причому на потерпілого покладено обов’язок з’являтися за викликом органів і посадових осіб, які ведуть процес. Потерпілого навіть можуть доставити приводом для давання показань, від давання яких він має право відмовитися.

Проект КПК скасовує авторитарність і бюрократизм процедур визнання потерпілим і його участі у кримінальній справі. Зроблено це за рахунок надання процесуального статусу потерпілого автоматично із поданням заяви про злочин. Якщо ж особа не подавала такої заяви, то слідчий, державний обвинувач, суд мають право визнати особу потерпілим лише за її письмовою згодою. У разі відмови потерпілого від участі у кримінальній справі, його не можна буде примусити до цього.

Окрім того, проект КПК зменшує кількість статусів учасників, права яких дублюються. Так, у проекті немає такого статусу, як цивільний позивач. Право заявляти і відстоювати цивільний позов надається потерпілому, яким, до речі, може бути як фізична, так і юридична особа.

Ліквідуються бюрократичні процедури у відносинах між державними органами, які ведуть кримінальний процес. У зв’язку з тим, що дізнання і досудове слідство будуть здійснювати одні й ті ж органи розслідування, давання ними одне одному доручень про слідчі дії, виконання яких за чинним КПК складає 12 етапів, стає непотрібним.

Оскільки фактичні дані, які збиратимуть органи розслідування і прокуратура, зможуть набути статусу доказів лише після визнання їх такими судом, то втрачає сенс деталізована форма отримання фактичних даних від осіб під час досудового розслідування. Звичайно, спрощення фіксації фактичних даних не стосується таких слідчих дій як огляд, обшук, виїмка.

На відміну від чинного КПК, судовому засіданню у проекті відводиться ключова роль. Якщо наразі суд лише констатує наявність доказів, зібраних органами досудового розслідування, то за проектом КПК суд досліджуватиме не докази, а фактичні дані, і лише на підставі безпосереднього дослідження (за деякими винятками) визнаватиме ці дані доказами і покладатиме їх в основу судового рішення. Отже, на суд покладається відповідальність за належне дослідження фактичних даних. Обсяг і значимість кримінально-процесуальної діяльності переміщаються від органів розслідування до суду. Такий підхід до регламентації діяльності суду покликаний виключити "штампування" судами у вироках висновків органів досудового слідства і прокурорів.

Змагальність сторін

123 4