 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Оволодіння учнями природничими знаннями, предметними уміннями та навичками.
Лекція 3 (2 год) Тема. «Освітні та виховні завдання навчального предмету «Природознавство» початкової школи» План 1. Мета і завдання навчального предмету «Природознавство». 2. Оволодіння учнями предметними уміннями та навичками. 3. Формування у молодших школярів наукового світогляду в процесі вивчення природознавства. 4. Виховні можливості змісту шкільного природознавства. 5. Здійснення патріотичного, естетичного, екологічного, санітарно-гігієнічного, фізичного та трудового виховання в ході вивчення природознавства. 6. Розвиток мислення, мови, спостережливості учнів. Література 1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с. 2. Державний стандарт початкової загальної освіти. Освітня галузь “Природознавствоˮ // Поч.шк. - 2011. - № 7. - С. 4-5, 14-15. 3. Методика викладання освітньої галузі «Людина і світ». Навчальний посібник / Автор та укладач О.О.Лінник. – О.О. Лінник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 248 с. 4. Навчальні програми для загальноосвітніх навч.закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с. 5. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. посібник / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1990. – 302 с. 6. Загальна методика навчання біології: Навч. посібник / І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Д. Гончар та ін..; За ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 с. 7. Пакулова В.М., Кузнецова В.Н. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 “Педагогика и методика нач. обучения”. - М. : Просвещение, 1990. – 192 с.
Мета і завдання навчального предмету «Природознавство». „Природознавство” є предметом, що готує дітей до систематичного вивчення основ природничих наук, які вивчатимуться в основній та старшій школі (біології, екології, географії, фізики, астрономії, хімії). Його основна мета − формування природознавчої компетентності учнів − особистісного утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа". Дана мета реалізується шляхом: - засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, - опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, - розвитку ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань формування: - базових, загальнопредметних і предметних компетентностей; - цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; - елементарних уявлень і понять про об'єкти та явища природи, їх взаємозв'язки у системі «жива − нежива природа», «природа − людина», усвідомлення свого місця у навколишньому світі; - дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об'єктами та явищами живої і неживої природи; - досвіду навчально-пізнавальної і практичної природо-охоронної діяльності учнів; - способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об'єктів; вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв'язки у природі; - навичок самостійної роботи учнів з інформацією; - засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи. Оволодіння учнями природничими знаннями, предметними уміннями та навичками. Поєднання високої теоретичної і практичної підготовки учнів було і залишається одним з найважливіших завдань школи. Підвищення теоретичного рівня не можна вважати ефективним, якщо воно не супроводжується прищепленням відповідних практичних умінь та навичок. Програмою предмету передбачено формування в учнів таких умінь: - дотримуватись режиму дня, елементарних вимог особистої гігієни, перевіряти власну поставу, вимірювати частоту пульсу; - застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота); користуватися приладами природодослідника (термометром, рулеткою, гномоном, компасом), визначати ціну поділки; - досліджувати властивості речовин (тверди тіл, рідин, газів), причини забруднення ґрунту; проводити власні дослідження. - розрізняти серед рослин дерева, кущі, трав'янисті рослини, а серед тварин — комах, риб, птахів, звірів; розпізнавати рослини і тварини своєї місцевості; виявляти ознаки пристосування рослин і тварин до умов зовнішнього середовища; розпізнавати рослини і тварини різних природних зон України; розрізняє їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; - доглядати за рослинами в куточку живої природи і на пришкільній ділянці; розмножувати рослини різними способами; підгодовувати осілих птахів; - вести спостереження за погодою, рослинами, тваринами та працею людей; самостійно фіксувати результати спостережень у власному щоденнику та класному календарі природи; перевіряти прогнозування погоди за народними прикметами; - визначати правий і лівий берег річки; орієнтуватися на місцевості за Сонцем, компасом і місцевими ознаками; працювати з планом, картою, глобусом; визначати відстані за планом і картою з використанням масштабу; визначати основні і проміжні сторони горизонту; правильно показувати об'єкти на карті; створювати моделі (хмари, кругообігу води); моделювати ситуації щодо збереження і захисту природи; - здобувати необхідну інформацію з різних джерел за заданою тематикою, систематизувати її, виступати перед класом; працювати в парі, групі; виготовляти плакати, складати комп’ютерні презентації тощо; - дотримуватись правил поведінки у природі, екологічної поведінки у побуті (економити ресурси); інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, дослідів, екскурсій; - порівнювати предмети і явища природи, класифікувати їх тощо.
Уміння і навички прищеплюються під час виконання системи практичних завдань як на уроках, так і в позаурочний час: під час систематичного проведення спостережень за природою, під час роботи на географічному майданчику, пришкільній ділянці, у кутку живої природи, участі в охороні природи рідного краю. Великого значення набувають також краєзнавчі екскурсії, під час яких діти навчаються розрізняти ґрунти своєї місцевості, визначати корисні копалини, представників місцевої флори і фауни. Уміння і навички закріплюються надовго, якщо дітей під час виконання практичних робіт ставити в роль дослідників. Наприклад, дати завдання дослідити, які умови потрібні для проростання насіння, для життя рослин; як впливає густота посівів, строки сівби, внесення мінеральних і органічних добрив на урожайність сільськогосподарських рослин. Діти спостерігають факти, зіставляють їх між собою, роблять висновки. Ці висновки і є своєрідними «відкриттями» для самого учня. Маленький дослідник іноді сприймає ці відкриття настільки емоційно, що вони залишаються у пам'яті на все життя.
|
