ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Особливості конституційного права.

12 3

Загальна характеристика конституційного права.

1.Поняття конституційного права та його предмет.

Правова система будь-якої держави поділяється на галузі права, яка регулює певні суспільні відносини.

Конституційне право – це окрема галузь правової системи, сукупність правових норм, які регулюють:

- основи функціонування державної влади, взаємовідносини між вищими органами держави, уряду, парламенту, вищі суди.

- Начала територіальної організації державної влади ( форми державного устрою, адміністративно-територіальний поділ).

- Засади взаємовідносин особи і держави (громадянство, конституційні права і свободи).

Тлумачення конституційного права.

1) Державний механізм - це складна конструкція, основи якої складають різні місцеві органи. В конституційному праві визначені принципи організації державної влади (ст..6 КУ). Вищі суди кожної країни поділяються на:

- суди загальної юрисдикції - суди, які розглядають і приймають рішення по цивільних і кримінальних справах;

- суди спеціальної юрисдикції – Конституційний Суд, який оцінює закон;

В Польщі існують адміністративні суди. Перші суди у Франції були створені за часів Наполеона, це були адміністративні суди. В Білорусії, Азербайджані, РФ існують господарські суди, які розглядають справи між юридичними особами. У Франції – фінансові суди. В англомовних країнах немає судів спеціальної юрисдикції.

2) Влада організована по території (ст..133 КУ – адміністративно-територіальний поділ). В Італії поділ території з нижчого до вищого. Конституційне право встановлює засади адміністративно-територіального поділу. В Україні прийнято закон “Про адміністративно-територіальний устрій в Україні”. Будь-яка держава має форму державного устрою. В Україні – федеративна або унітарна.

3) Фізична особо – індивід – носій юридичних прав і обов’язків. Будь-яка галузь права регулює відносини між індивідом і державою. До конституційного права віднесена проблематика громадянства – підґрунтя правового статусу. Засадовість конституційного права полягає в тому, що конституційні права і обов’язки є головними, тому що вони деталізовані в законодавстві.

Конституційне право є головною галуззю права. Це сукупність правових норм, які регулюють державно-політичні відносини владарювання. За часів Юстиніана поділ права на приватне і публічне, відбувається систематизація римського права. За Ульпіаном, публічне право звернене до держави, приватне право – до індивіда. До публічно-правових відносин віднесене конституційне право, Адміністративне право, фінансове право, кримінальне право та процесуальне право. Усі публічно-правові галузі регулюють відносини державного владарювання. Конституційне право регулює певний фрагмент державного владарювання тих відносин, які мають політичний характер.

Суб’єктами конституційного права є вищі органи держави. В практиці багатьох країн ( в основному Німецькомовних країн) синонім конституційного права є державне право.

Термін конституційного права почали вживати в другій половині 18 ст. Термін державне право з’явився в Німеччині в 20х-30х рр. 19ст (держава – первинна, конституція – вторинна).

Особливості конституційного права.

1.це об’єктивно головна галузь права, основною складовою КП є Конституція як основний закон. Конституція складає зміст КП, підвищує його роль. КП спрямовує установчу роль КП. Окремі норми КП мають програмний характер по відношенню до інших галузей права (в Україні судовий ордер, а до 1996 – він був прокурорським. Новий кримінальний кодекс був уже запрограмований). Конституційне право має особливу систему (суб’єктність) суб’єктів – правосуб’єктність відрізняється особливостями. В КП суб’єктом виступає безпосередньо держава, на основі якого ( громадянство – правовий зв’язок між державою і індивідом), який проявляється у взаємних правах і обов’язках. Крім держави суб’єктами КП виступають вищі органи державної влади ( Парламент, Глава держави, уряд, суди) та їх структурні підрозділи ( парламент двохпалатний, комітети парламенту). До суб’єктів КП за певними умовами віднесені суб’єкти Федерації та їх органи ( 50 штатів США). До суб’єктів КП віднесені індивіди – фізичні особи, але виділяється кілька груп індивідів за визначеннями:

- громадяни (статус – сукупність правових можливостей індивіда; статус громадян у КП – ширший за іноземців;)

- індивіди, які мають спеціальний статус (відповідні посадові особи – народні депутати, судді)

2. Наявність окремого виду юридичної відповідальності – конституційно-правова відповідальність (але в Україні її ще не має, бо КП України ще не повністю пристосоване до життя)

3. КП має специфічне коло джерел (джерела права – форми правового буття).

Джерела КП.

Основне джерело КП – Конституція, але крім Конституції існують інші джерела КП. В багатьох країнах до джерел віднесені Конституційні закони – закон, який виділяється за специфічними ознаками. Конституційні закони – мають відповідну назву і приймаються на основі кваліфікованої більшості голосів в Парламенті.

- проста більшість;

- абсолютна більшість;

- конституційна більшість.

Проста більшість – це половина + 1 голос від кворуму.

Кворум – мінімальна кількість присутніх в парламенті, за наявності якої приймається рішення. В більшості країн кворум - встановлює половина складу парламенту. В Чехії, Словаччині кворум – це 1/3 парламенту. Україна кворуму не встановлює за інерцією.

Абсолютна більшість – це половина + 1 голос від складу парламенту ( Україна – 201 голос), ст..91 КУ – на основі абсолютної більшості приймаються закони.

Конституційна більшість – 2/3 від складу парламенту. Американці першими запропонували процедуру імпічменту, вето, ввели кандидатуру президента з 35 років, кожен президент не більше 2 строків. В Польщі – 3/5 від складу , тобто не менше 2/3 і далі для подолання вето.

В різних країнах термін Конституційні закони має різне значення.

В РФ федеративними конституційними законами є прямо передбачені в Конституції. В Молдові , Румунії, Італії це закони, які вносять зміни до тексту. У деяких країнах Конституційними законами називають складові частини самої Конституції (Конституція Швеції складає 4 конституційні закони, які були прийняті в різні роки). В Австрії Конституція – кілька конституційних законів, які почали прийматися з 19 ст. Конституційні закони або мають вищу юридичну силу як і Конституція, або в силу є проміжними між конституцією і законами. В Україні конституційних законів немає. Протягом 90х рр. Було 2 спроби створити конституційні закони. Остання спроба була в 1995 р – конституційний договір.

В деяких країнах джерелами КП є органічні закони. Першою. Де були такі закони є Франція. Зараз – Грузія, Молдова, Румунія, Португалія, Естонія. Органічний закон – закон, який має відповідну назву і приймається на основі абсолютної більшості голосів.

Особливості органічних законів:

- органічними законами є найбільш важливі закони, закони присвячені особливим державним інститутам.

- Органічні закони приймаються за спеціальною процедурою, відмінною від звичайних законів. У Франції існує порядок : органічний закон після того як прийнятий парламентом і до того як підписаний президентом передається до конституційної ради, яка його оцінює. Якщо конституційна рада не погоджується із законом – він до президента не доходить.

- Органічні закони приймаються на основі бланкетних норм. Прийняття органічних законів згідно з конституції. Урядом Франції є рада міністрів ( банкетна норма не визначає компетенцію органів).

- Органічні закони мають ту саму силу що і звичайні.

Звичайні закони відповідного змісту . Закони прийняті за звичайною процедурою. Закони, які за предмето віднесені до галузі КП.

До джерел КП відносяться окремі підзаконні акти ( глави держави і уряду).

КП – це галузь законів. Законодавча процедура – це конституційне право – парламентський регламент – вид підзаконного акту. Що регулює відносини, віднесені до КП. Регламентує діяльність парламенту. Приймається і змінюється на основі абсолютної більшості. Він повинен бути мало змінюваний. Приймається парламентом і потребують санкцій з боку глави держави. В Швеції і Естонії парламент регламентує, знаходить своє місце в законі. В двопалатному парламенті кожна палата має власний парламентський регламент.

В англо-саксонських країнах, до джерел КП віднесені судові прецеденти – де рішення вищих судів з конкретних справ, які юридично зобов’язують нижчі суди при вирішенні ними аналогічних або близьких за змістом справ. В англо-саксонських країнах суди не лише застосовують, а й створюють судові прецеденти. Судовий прецедент відіграє важливу роль у сфері конституційних прав і свобод людини і громадянина ( негативний спосіб фіксації прав і свобод) – шляхом прийняття прецедентів вищі суди встановлюють коло обмежень для органів державної влади за межами яких індивід діє правомірно. Приклад США: Міранда проти штату Техас.

ЮРИДИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОНСТИТУЦІЇ ЯК ОСНОВНОГО ЗАКОНУ.

1.Термін Конституція ( латинь-дуже давній). З’явився в період імперії (Рим). Це були певні акти імператорів. Надалі цей термін зникає. Виникає приблизно у 18 ст., але в трохи іншому розумінні – в сучасному починають говорити про природні права людини, про суверенітет, Про розподіл влади, Про конституцію. Еммануїл Сіес – автор сучасної теоретичної концепції конституції. При Наполеоні писав 3 конституції. Сіес говорив : народу належить первинна влада – установча. Реалізуючись у владу народ приймає Конституцію - Основний закон – конституційний акт установчої влади. Приймаючи Конституцію народ визначає політичні умови свого існування. Держава – форма існування народу. За змістом Конституція встановлює розподіл влади – законодавчу, виконавчу, судову, які є вторинними по відношенню до установчої влади. Висновок – звідси будь-яка влада не може приймати конституцію як хвіст не може крутити собакою. 2 способи прийняття – референдум і установчі збори. Установчі збори – спеціально обраний народом представницький орган, метою якого є прийняття конституції.

В середині 19 ст. звичайним став третій спосіб прийняття і змінення конституції – парламент. Народні конституції – конституції прийняті референдумом, установчими зборами і парламентом. Існують даровані або октройовані конституції ( абсолютний монарх сам приймав конституцію).

Чинна конституція України прийнята Верховною Радою – парламентом. Це було чисто легітимно. Перед нею діяла конституція 1978 року – це було встановлення прийняття нової конституції парламенту.

Конституція, я основний закон має якість – жорсткість ( цей термін з’явився у 19 ст.). Тобто усі конституції є жорсткими . Відмінний. Більш складний правовий акт прийняття конституції і внесення змін до неї. Різні конституції мають різний ступінь жорсткості. Основний закон ФРН – внесення змін за 2/3 голосами Бундестагу.

Конституція України – різні частини конституції змінюються за різною структурою : спочатку 2/3 ВР, а потім –референдум ( 1, 3, 13 розділи), решта 2/3 голосів ВР і повторне прийняття на черговій наступній сесії.

Конституція США одна з найбільш жорстоких: обидві палати голосують за поправку, 2/3 виносяться на штат, ¾ загального числа магістратур затверджують цю поправку.

12 3