ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Самостійна робота на занятті.

1 2 34

Виконати лабораторні роботи:

1. Визначити потенціометричним методом рН розчинів електролітів та біологічних рідин.

2. Порівняти одержані дані з теоретичними значеннями.

3. Визначити концентрацію розчину хлоридної кислоти методом потенціометричного титрування розчином гідроксиду натрію.

Методика виконання роботи

Робота 1 Потенціометричне визначення рН розчинів електролітів та біологічних рідин.

рН- метр включають у електромережу на 15-20 хв. для прогріву. Хлорсрібний і скляний електрод разом із термометром під’єднюють до вимірювального блоку приладу і опускають у досліджуваний розчин. Ручку термокомпенсації ставлять навпроти значення за показом термометра. Натискають на клавішу «рН» і клавішу діапазон вимірювань

«1-14». Відмітивши покази приладу, на їх підставі натискують клавішу, яка відповідає більш вузькому діапазону рН. Записують визначення рН розчинів і біологічних рідин у таблицю:

№ п/п	Досліджуваний розчин	К_д	рН
експериментально	теоретично
	0,1 М НСООН	1,77*10^-4
	0,1 М СН₃СООН	1,75*10^-5
	0,1 М ССІ₃СООН	1,4*10^-3
	0,1М NH₄OH	1,77*10^-5
	Шлунковий сік
	Сироватка крові

Використовуючи дані таблиці, обчислити теоретичне значення рН досліджуваних розчинів слабких електролітів. Зробити висновки, порівнюючи числові значення рН одержані експериментально і теоретично.

Після роботи, сполоснувши електроди дистильованою водою, залишити їх в дистильованій воді. Вимкнути прилад.

Робота 2 Визначення концентрації соляної кислоти методом потенціометричного титрування гідроксидом натрію.

В чистий стакан відміряють 20 мл досліджуваного розчину НСІ, вносять в нього магнітик і ставлять на магнітну мішалку. Над посудиною прилаштовують мірну бюретку з 0,1 М розчином NаОН. Занурюють електроди (хлорсрібний і скляний) у досліджуваний розчин, вмикають рН-метр і вимірюють рН розчину до введення титранту і після кожної порції його додавання по 0,5 мл стандартного розчину результати вимірювання заносять у таблицю:

№ п/п	Об’єм титранту, мл	рН

За результатами вимірювань будують графік (криву титрування). На осі абсцис відкладають об’єм титранту (NаОН), а на осі ординат – відповідні значення рН.

Знайшовши за графіком еквівалентну точку і опустивши з неї перпендикуляр на вісь абсцис, установлюють об’єм лугу, який витрачено на титрування певного об’єму досліджуваного розчину кислоти.

Користуючись відомим співвідношенням С_k*V_k=C_л*V_л, визначити концентрацію кислоти і зробити висновок.

ЗАНЯТТЯ №14

Тема: Визначення потенціалів окисно-відновних систем

Актуальність теми:Окисно-відновна система, до складу якої входить окисник і відновник характеризується певним значенням потенціалу, яке залежить від природи окисно-відновної пари, співвідношенням активностей окисленої і відновленої форми речовини, температури, присутності Н⁺ чи ОН^-. Уявлення про окисно-відновні реакції необхідне при вивченні окисно-відновних процесів в організмі, які є джерелом енергії в організмі, має багатоступінчатий характер і може відбуватись шляхом переносу електронів або протонів. Величина окисно-відновного потенціалу дає змогу передбачити напрямок потоку електронів під час біологічного окислення.

Навчальні цілі:

Знати: окисно-відновні потенціали найважливіших окисно-відновних систем організму і залежність їх від основних факторів.

Вміти: виміряти окисно-відновний потенціал за допомогою потенціометра і вміти розраховувати значення стандартного електродного потенціалу для даної системи.

Самостійна позааудиторна робота студентів.

1. Складові окисно-відновної системи. Процеси які протікають в редокс-системах

2. Що таке окисно-відновний потенціал? Як він виникає?

3. Будова і робота редокс-електродів.

4. Стандартні окисно-відновні потенціали – міра окислювальної здатності системи. Як виміряти величину окисно-відновного потенціалу?

5. Фактори від яких залежить величина окисно-відновного потенціалу.

6. Теоретичний розрахунок редокс-потенціалів.

7. Вплив присутності йонів гідрогену на величину редокс-потенціалу. Рівняння Нернста-Петерса.

8. Будова і робота хінгідронного електрода. Які можливості його використання?

9. Окисно-відновні процеси в біологічних системах.

10. Багато стадійність передачі електронів у процесах біологічного окислення.

11. Дифузійний потенціал, причина його виникнення. Як розрахувати величину цього потенціалу?

12. Мембранний потенціал, причини його виникнення у живій клітині.

13. Що називається потенціалом спокою? Від чого залежить його величина?

14. Що називається потенціалом дії? Як він виникає і поширюється вздовж клітинної мембрани?

15. Що таке між фазний потенціал? Особливості його виникнення.

16. Природа біопотенціалів, причина їх виникнення.

Контрольні питання.

1. Що таке редокс-система?

2. Що таке окисно-відновний потенціал?

3. Будова і робота редокс-електродів.

4. Фактори від яких залежить величина окисно-відновного потенціалу.

5. Мембранний потенціал, причини виникнення в живій клітині.

6. Дифузійний потенціал, причини виникнення.

7. Потенціал спокою, причини виникнення в живій клітині.

8. Що таке міжфазний потенціал?

9. Теоретичний розрахунок окисно-відновного потенціалу.

10. Як виміряти величину окисно-відновного потенціалу?

11. Вплив присутності йонів Гідрогену на величину окисно-відновного потенціалу.

12. Природа біопотенціалів, причина їх виникнення в живій клітині.

13. Окисно-відновні процеси в біологічних системах

14. Потенціал окисно-відновного електрода у системі Fe³⁺/Fe²⁺ дорівнює 0,780 В. Розрахувати співвідношення концентрацій окисної та відновної форм при 298 К, якщо e_o(Fe³⁺/Fe²⁺) =0,771 B.

15. Розрахувати стандартний (нормальний) редокс потенціал системи Fe³⁺/Fe²⁺при 298 К, якщо ЕРС гальванічного елемента , складеного із хлор срібного електроду e_o(Ag/AgCl/Cl^-) =0,202 B і електроду з активністю йонів а_Fe³⁺=0,01 моль/л і а_Fe²⁺=0,02 моль/л рівна 0,551 В.

16. Розрахувати стандартний (нормальний) редокс потенціал системи Mn²⁺/MnO^-₄ при 298 К, якщо ЕРС гальванічного елемента , складеного із хлор срібного електроду e_o(Ag/AgCl/Cl^-) =0,202 B і окисно-відновної системи із 25 мл 0,1М розчину KMnO₄ і 5 мл 0,001 М розчину MnSO₄, дорівнює 1,47 В.

1 2 34