ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тіньова економіка як чинник дестабілізації економічного розвитку країни: її сутність, структура та функції

12 3

Тема 10. КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ЯК СИСТЕМНА ЗАГРОЗА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Тіньова економіка як чинник дестабілізації економічного розвитку країни: її сутність, структура та функції

Серед сучасних факторів дестабілізації суспільно-економічних відносин особливе місце посідає тіньова економіка як системна загроза національній економічній безпеці.

Під тіньовою економікою розуміють різноманітну діяльність суб’єктів економічних відносин, які прямо чи опосередковано пов’язані з отриманням доходів без сплати податків поза рамками чинного законодавства і соціального контролю.

Структуру тіньової економіки становлять:

1) неофіційний (неформальний) сектор – уся легальна економічна діяльність, що не враховується офіційною статистикою і не оподатковується (домашнє господарство, дрібне виробництво на присадибних ділянках, ремісництво, надання послуг на непостійній основі, разові підробітки, догляд за дітьми, здавання нерухомості в оренду і т. ін.). Це неформальна, незареєстрована діяльність осіб, що є такою внаслідок економічних та правових обставин в країні. Вона не є протиправною;

2) прихований сектор – легальна економічна діяльність, яка частково або зовсім не фіксується у статистичній звітності і шляхом приховування доходів ухиляється від сплати податків (нелегальне виробництво офіційно дозволених товарів і послуг; ухилення від сплати податків та інших обов’язкових платежів у межах офіційної економіки; валютно-фінансові та фондові порушення в межах офіційної економіки);

3) підпільний (протизаконний) сектор – кримінальний конгломерат антисоціальних, самовідтворювальних, надпотужних джерел накопичення тіньових капіталів (виробництво психотропних і наркотичних товарів, наркоторгівля, торгівля людьми, незаконна торгівля зброєю, розкрадання, шахрайство тощо).

Суб’єкти тіньової економічної діяльності – раціональні суб’єкти економіки, які прагнуть до максимізації вигоди за умов обмеженості ресурсів. Відмінність між суб’єктами легальної та тіньової економічної діяльності полягає у вірогідності бути покараним за девіантну поведінку.

До суб’єктів тіньової економіки належать:

- у неформальній складовій тіньової економіки – наймані робітники, дрібні та середні державні службовці;

- у прихованій складовій – так звані «тіньовики»–господарники, тобто підприємці, комерсанти, фінансисти, банкіри, промисловці, аграрії тощо. Вони представлені переважно середнім класом;

- у кримінальній складовій – безпосередньо кримінальні особи – наркоторгівці, бандити, сутенери тощо. Крім того, це суб’єкти, тіньова діяльність яких пов’язана з використанням їхнього офіційного статусу (службового становища).

Сферою тіньової економічної діяльності може бути вся легальна економічна діяльність. Також можна виокремити найбільш типові сфери економічної діяльності, де найактивніше процвітає тіньова економіка: виробнича і розподільна сфера, інвестиційна, банківська, біржова, страхова, ресурсодобувна сфери, сфера послуг, посередницька діяльність тощо.

Визначальною рисою тіньової економіки зазвичай виступає незаконна діяльність. Якщо в умовах адміністративно-командної системи при домінуванні тоталітаризму тіньова економіка виступала як наслідок і за своєю природою була антиподом легальної економіки, то в умовах ринкових відносин, коли приватна власність, підприємництво і конкуренція закріплені законодавством, вона вже має іншу економічну природу. Тому аналіз причин зростання тіньового сектору і посилення його ролі в житті суспільства має велике значення для вибору шляхів її подолання.

Розширення тіньового сектору за всіма напрямками і складовими (кількість зайнятих, сфери діяльності, розмір капіталу, частка у виробництві валового внутрішнього продукту, ступінь входження в державні структури всіх рівнів тощо) в сучасних умовах мають такі причини:

1) необхідність первісного нагромадження капіталу як передумова ринкової економіки, яка штовхає підприємців на шлях якнайшвидшого збагачення за будь-яку ціну;

2) зниження загального життєвого рівня більшості населення країни; безробіття; падіння реальних доходів;

3) втрата авторитету державними структурами, особливо після хаотичної, неефективної та антисоціальної приватизаційної політики;

4) посилення корупції та безвідповідальності державних службовців;

5) недосконалість податкової системи, її нестабільність і складність; надмірний податковий тягар;

6) криза неплатежів, створена державними структурами;

7) важкий і витратний процес організації і ведення бізнесу;

8) низька економічна культура і правовий нігілізм населення.

Як відносно самостійне господарське утворення тіньова економіка виконує певніфункції.

Першафункція — економічна, яка полягає в компенсації недоліків офіційної економіки. Суб’єкти господарювання винаходять такий спосіб встановлення вертикальних і горизонтальних зв’язків, за допомогою яких значною мірою долаються структурні, технологічні, організаційні й інституціональні диспропорції економіки. Неформальні взаємодії між керівниками і виконавцями всіх рангів забезпечують функціонування всієї тіньової сфери.

Другафункція — соціальна. Тіньова економіка: створює робочі місця і цим забезпечує існування й певний рівень доходів тим, хто в ній працює; виробляє товари, які є доступними для споживання найбіднішим верствам населення; надає певну «віддушину» для найініціативнішої частини суспільства — підприємців, які не можуть повністю реалізувати себе в офіційних структурах, і нехай в досить спотвореній формі, але виконує функцію забезпечення їх самореалізації.

Однак накопичення значних капіталів у тіньовій економіці призводить до прояву таких негативних процесів у суспільстві, як:

вилучення з легальної економіки значної частки коштів у неконтрольовану сферу, що веде до втрати державою можливості реального управління економікою. За деякими оцінками, більше половини економічної діяльності має неофіційний характер, отже, не підпадає під чинність державно-правових регуляторів;

зменшення обсягів інвестицій, що спрямовуються на розвиток виробництва, використовуються для підтримки соціальної інфраструктури; зростання податкового тиску на виробника, що, у свою чергу, сприяє збільшенню обсягів тіньового сектору економіки;

протидія тіньової економіки утворенню легального національного капіталу. При цьому значна частина вільних фінансових ресурсів, як правило, спрямовується за кордон для збереження або інвестування економіки інших країн, тобто створюється інвестиційний вакуум, що буде заповнюватися іноземним капіталом і вести до ще більшої залежності національної економіки від нього;

утворення економічного і фінансового підґрунтя для існування паралельної інфраструктури влади, створення перешкод реальним зовнішнім інвестиціям;

ігнорування суспільством установлених державою правил, ототожнення нових ринкових відносин у свідомості громадян з протиправною діяльністю, тінізація економічного мислення;

зниження або повне припинення податкових та інших обов’язкових надходжень до бюджету, що затримує виплату заробітної плати і пенсій;

високий рівень майнової диференціації населення;

зростання соціально-економічної нерівномірності регіонів у середині країни;

тіньова економіка є основою зростання економічної організованої злочинності і корупції;

криміналізація суспільства в усіх сферах господарської діяльності;

загроза економічній безпеці держави.

Специфіка тінізації економіки в період ринкових трансформацій зумовлюється: особливостями її існування в попередніх умовах (особливостями радянської економічної системи – дефіцитом, потенційною інфляцією, ідеологією тощо); спадковістю вже наявних форм та їх еволюцією в сучасних умовах; позицією країни з трансформаційною економікою у світовому господарстві; впливом глобалізаційних процесів на національний менталітет країни, що створює специфічні форми прояву тіньової економіки.

За даними офіційної статистики, частка тіньової економіки в Україні складає 36 % від реального ВВП. Однак зарубіжні експерти вважають, що вона досягла вже 57 % цього показника. В той же час в країнах Північної Європи її частка дорівнює 10 – 18 %; у Середземномор’ї – 20-25 %; у постсоціалістичних країнах – 36-39 % ВВП.

12 3