Як організувати літньо-пасовищне утримання сви ней? 8.11.1.Значення пасовищного утримання свиней. Пасовищне утримання свиней дає можливість повніше задовольняти потреби тварин у поживних речовинах та підвищити здатність до перетравності більшої кількості корму і його кращого засвоєння. Пасовищне утримання свиней підвищує їх продуктивні якості, зміцнює здоров'я і створює умови для гармонійного розвитку організму свиней. 8.11.2.При споживанні більшої кількості зелених кормів, в умовах пасовищного утримання, свиноматки відзначаються ви сокою багатоплідністю, доброю молочністю, вигодовують міц них поросят, збільшується при цьому строк експлуатації свино маток, різко скорочується відхід поросят. 8.11.3.Організація зеленого конвеєру для свиней. Правильно підбираючи і проводячи посів культур зеленого конвеєра, можна у будь-якому господарстві мати достатню кількість зелених та со ковитих кормів, починаючи з ранньої весни і до пізньої осені. Постає питання, де відводити площу під випасання свиней? Рано навесні бажано використовувати за допомогою електропастухів природні угіддя, тобто яри, балки тощо, але слід пам'ятати, що на цих площах довго випасати свиней не рекомендується, оскільки це може призвести до перезараження їх гельмінтами. Після використання природних пасовищ свиней переводять на основні посівні випаси, тобто на культури зеленого конвеєра. 8.11.4.Відведені для цієї мети поля розбивають на загонки (в залежності від кількості поголів'я) і за допомогою електро пастуха випасають тварин 5-6 днів, після чого свиней переганя ють на наступну загінку і так до повного використання тра востою на всьому полі. На цій загінці, де закінчили випас, проводять підкошування та уборку поля, добре боронують, вносять мінеральні добрива і здійснюють полив. На таких площах (якщо це, наприклад, люцерна або конюшина) можна через 23-25 днів знову випасати свиней. 8.11.5.Формування груп тварин для випасання. Випасаю свиней такими технологічними групами: - ремонтні свинки; - холості і поросні свиноматки першої половини пороснос - свиноматки другої половини поросності; - підсисні свиноматки з поросятами; - кнури-виробники; - ремонтні кнурці. 8.11.6.Технологія випасу. На пасовище свиней виганяю два рази на добу. Перше випасання з 6 до 10 години ранку, пе рерва з10 до 16 години, під час перерви підгодовують концкор мами. Друге випасання з 16 до 20 години. Якщо свині почина ють рити пасовище, їх виганяють з нього раніше. Не можна ви пасати свиней відразу ж після дощу - це псує пасовище. Краще всього випасати свиней натщесерце, тоді вони більше поїдають зелених кормів і краще використовують пасовище. Свиноматок з поросятами до пасовища привчають поступово у прохолодні години, щоб не допустити опіку поросят. Випасання поросят з матками розпочинають з 10 дня після їх народження. Перед випасанням маток і поросят підгодовують. Один з важливих факторів при випасанні свиней - це напування. Необхідно вдосталь напувати свиней свіжою прохолодною водою. Якщо годувати свиней протягом 6 місяців вдосталь зеленими кормами, то це дає можливість різко скоротити витрати концкормів і добре загартувати тварин ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ Дотримання ветеринарно-санітарних вимог необхідне не тільки для підвищення збереженості свинопоголів'я, росту продуктивності, але й для охорони здоров'я людей.
9.1. Чому огороджують свиноферму (свинарник)?З ме тою недопущення в'їзду стороннього транспорту та заходження сторонніх людей на територію свинарника, її охорони від зане сення збудників інфекції, проникнення бродячих собак і диких тварин, свинарник огороджують забором висотою 1,8 метра. Обладнують огорожу, як мінімум, за 10 м від свинарника і вста новлюють таким чином, щоб тварини не змогли підривати її низ. 9.2. Яким повинен бути санпропускник свиноферми?В спеціалізованих свинарських господарствах ветеринарно-сані тарний пропускник обладнують з двох частин: санітарної і дезінфекційної. До санітарної частини входять: прохідна, гардероб із шафами для зберігання особистого одягу, душова, приміщення із шафами для спецодягу та взуття, а також приміщення для обмивання та дезінфекції спецвзуття і окремо для сушіння одягу. При вході в санітарну частину роблять кювети з дезінфекційними килимками. У службових приміщеннях передбачають кімнату для спеціалістів, червоного куточка, приміщення для вживання їжі, туалету Санпропускник розміщують при головному вході і збло ковують з виробничими приміщеннями. Дезінфекційна зона (дезбар'єр) призначається для обробіт ку транспорту і зблоковується із санітарною частиною приміщення. Дезбар'єр - це бетонований котлован, заповнений дез-розчином. Розміри котловану: довжина поверхні -12 м, низу -8-9 м, ширина поверхні - 3-4 м, глибина - 30-35 см. Спуск у котлован пологий - довжиною 1,5-2 м. Для заміни дезрозчину в котловані розміщують відповідні труби. Щоб взимку дезрозчин не замерзав, по дну котловану прокладають опалювальні труби, а при помірній зовнішній температурі до дезрозчину добавляють 10-15% повареної солі. Наявність дезбар'єру обов'язкова для кожної свиноферми. 9.3. Спецодяг для робітників свиноферм.Адміністрація господарств повинна видавати робітникам свиноферм санітарний одяг, спецвзуття та інші захисні матеріали згідно із встановленими нормами та строками носіння: Професія, посада | Вид спецодягу | Норма на 1 чол. | Строк носіння, міс. | | | | | Бригадири кормокухні, їх помічники і робітники кормокухні | Халат сірий бавовняний | 1 шт. | | Фартух з клейонки з нагрудником | 1 шт. | | Чоботи гумові | 1 пара | | Рукавиці комбіновані | 1 пара | | Бригадири і робітники, які обслуговують свинопоголів'я | Халат бавовняний | 1 шт. | | Чоботи гумові | 1 пара | | Зоотехніки і робітники, які обслуговують хворих тварин, а також ферми, неблагополучні по заразних хворобах | Халат бавовняний | 1 шт. | | Шлем тканинний | 1 шт. | | Ботинки шкіряні | 1 пара | | Галоші | 1 пара | | Фартух із щільної тканини | 1 шт. | | Рукавички гумові | 1 пара | | Рушник | 1 шт. | | | | | | Лікарі ветмедици-ни, ветфельдшери і ветсанітари господарств і ветеринарних лікувальних дільниць | Халат бавовняний | 1 шт. | | Чоботи гумові або галоші | 1 пара | | Рукавички гумові | 1 пара | | Рушники | 1 шт. | | Безрукавка тепла | 1 шт. | | Фартух з клейонки | 1 шт. | | 9.4.Де влаштовують дезкилимки?Дезкилимки признача ються для дезінфекції взуття. Розміщують їх при вході в свинар ники, прохідну, кормоцех, забійно-санітарний пункт та інші ви робничі приміщення господарства. Розмір їх: довжина- по ши рині вхідних дверей, ширина- 50 см, глибина - 12 см. Заповню ють дезкилимки тирсою або подібним матеріалом і постійно зволожують 2%-ним розчином каустичної соди. 9.5.Які ветеринарно-санітарні об'єкти необхідно мати на свинофермах та їх призначення?Окрім ветсанпропускни- ка, на свинофермах передбачають: - забійно-санітарний пункт для вимушеного забою тварин, а також розтину та утилізації трупів. На невеликих свинофер мах обмежуються забійною площадкою; - ветеринарний пункт для проведення лікувально-профілак тичних заходів; - карантинне приміщення, яке забезпечує 30-денне розмі щення, ветеринарно-санітарну обробку, перетримку свиней, проведення діагностичних досліджень і профілактичних обро бок тварин, які поступають на свиноферму або яких вивозять в інші господарства. Вмістимість визначається розміром групи тварин, які завозяться з інших господарств, але не більш 5% від загального поголів'я ферми. Комплектувати свинарські господарства можна лише здоровими тваринами згосподарств, благополучних за інфекційними хворобами протягом останніх трьох років. Необхідні діагностичні дослідження в період карантинуван-? ня (на бруцельоз, туберкульоз, гельмінтози та ін.) здійснюються спеціалістами державних лабораторій ветеринарної медицини. Профілактичні щеплення проти чуми, бешихи та інших інфекцій виконують фахівці ветеринарної медицини з урахуванням епізоотичного стану території, де утримуються тварини і суміжній до неї; — ізолятор для утримання та лікування хворих або підозрюваних у захворюванні інфекційними хворобами тварин. Вмістимість ізолятору - 1-2% від загального поголів'я тварин на фермі. 9.6. Коли проводиться санітарний день на фермі? Са нітарний день на фермах проводять не рідше одного разу на мі сяць. У цей день проводять ретельне механічне прибирання сви нарників, вигульних площадок, прилеглої території, миють ін вентар та обладнання з наступним проведенням дезінфекції. 9.7. Заходи боротьби з мухами та гризунами на фермі. Щоб не допустити занесення інфекції, необхідно вести систематичну боротьбу з мухами та гризунами. З настанням теплої погоди (тем пература 10°С і вище) особливо активізуються комахи. До цього моменту проводять планові обробки приміщень і території. В приміщеннях вікна закривають металевими сітками. Стіни та внутрішнє обладнання щомісяця зрошують відповідними антикомаховими розчинами. Ними ж обробляють гноєсховища, стічні канали, сечозбірники, що забезпечує знищення яєчок та личинок комах. Для цих цілей використовують препарати (емульсії трихлорметафосу, карбофосу, нафтолізолу або креоліну та ін.). З профілактичною метою особливе значення має дотримання чистоти в приміщеннях, своєчасне прибирання гною і різноманітних біологічних відходів. Для боротьби зі шкідниками (гризунами) широко застосову- ють приманки з комбікормів з додаванням 5% зоокумарину, 15% крисиду або 3% фосфиду цинку, інших сучасних препаратів. До ретельно перемішаної такої суміші добавляють ще 2% соняшникової олії та молока або сироватки. Зволожену таким чином приманку розкладають у передбачуваних зонах проживання гризунів. Поряд з цим регулярно виконують роботи по ремонту стін, підлоги, замуровують щілини та нори гризунів. 9.8. Як попередити анемію у поросят? З метою профілак тики анемії поросят застосовують загальні та специфічні засоби. До загальних засобів відносять організацію нормальної підготовки холостих маток до запліднення, а поросним забезпечують відповідну годівлю та догляд. Специфічні засоби. Для заповнення дефіциту заліза в організмі поросят їм вводять внутрішньом'язово залізомісткі препарати (ферроглюкін, ферродекс та ін.) на 3-5-й день життя з таким розрахунком, щоб у дозі препарату містилось 150-200 мг заліза. В 3-4-тижневому віці введення цих препаратів може бути повторене в дозі 3 мл на голову. Повторні ін'єкції можуть бути замінені даванням з кормом гліцерофосфату заліза з 16 до 26-денного віку (1,5 г на голову щоденно). При відсутності названих препаратів готують розчини сірчанокислого заліза та сірчанокислої міді (відповідно 2,5 і 1 г на 1 л води). Протягом першого тижня життя поросят цим розчином змочують соски свиноматки (4-5 разів на добу), а потім розчин випоюють поросятам з розрахунку 10 мл на одне порося. Готують прозапас червону глину, дерн. Свиноматкам за 2-3 тижні до опоросу бажані однократні ін'єкції залізомістких препаратів у дозі 5 мл (375 мг заліза). Приміщення для утримання підсисних свиноматок з поросятами повинні бути добре вентильовані. 9.9. Попередження розладів шлунка у поросят. Щоб попе редити розлади в діяльності шлунка у поросят необхідно: - не допускати неповноцінної і неякісної годівлі поросни свиноматок; - своєчасно виявляти свиноматок з ознаками гіпо- та агалак тії, усунення першопричин цих явищ; - підтримувати в зоні розміщення свиноматок і порося нормальні умови утримання; - постійно стежити за чистотою вим'я у свиноматок; - не допускати пізньої підсадки поросят під матку для пер шого ссання (пізніше 1,5 години після народження); - не допускати тривалі перерви в ссанні з наступним пере годовуванням поросят; - операторам комплексів і свиноферм постійно підтримува ти в логовах поросят відповідний температурний режим, недо- пускати надмірно високої вологості та забезпечувати їх у дос татній кількості чистою та свіжою водою. 9.10. Профілактика гельмінтозних захворювань свиней.Серед гельмінтозних захворювань свиней значний економічний збиток свинарству завдає аскаридоз. З метою недопущення розповсюдження цього захворювання необхідно перш за все дотримуватися технологічних строків діагностичних досліджень: підсисних свиноматок - через 21-25 днів після опоросу; кнурів - один раз на квартал; поросят групи дорощування: перше - не раніше 50-денного віку, друге - у віці 3,5-4 міс; відгодівельний молодняк - у 5-6-місячному віці. Профілактичну дегельмінтизацію здійснюють у наступні строки: свиноматок обробляють за 15 днів до опоросу і через 10-15 днів після нього; поросят - у 40-45-денному віці і через ЗО днів після першої дегельмінтизації; відгодівельний молодняк обробляють у 4-5-місячному віці одноразово з врахуванням гельмінтологічних досліджень; кнурів дегельмінтизують щокварталу. Важливе карантинування протягом 30 днів завезених з пле- мінних господарств ремонтних свинок і кнурів. На 2-3-й день завезення тварин досліджують на аскаридоз і, при виявленні хворих, здійснюють дегельмінтизацію за відповідною схемою. Важливе профілактичне значення має утримання тварин на вигульних площадках з твердим покриттям, що дає можливість обробляти такі площадки та інвентар, при необхідності гарячим (70-80°С) 4-процентним розчином каустичної соди з розрахунку 1 л на 1 м2 при 6-годинній експозиції. Не рекомендується також випускати свиней на прогулянки в теплу дощову погоду. Щоб витримати преімагінальний принцип профілактики гельмінтозів, тварин на пасовищах переганяють на нові ділянки через кожні 5-6 днів. 9.11. Кращий вік кастрації кнурців.Молодих кнурців до цільно каструвати за два-три тижні до відлучення від маток. Якщо ж цей строк упущено, то кастрацію слід проводити через 14-20 днів після відлучення. 9.12. Організація профілактичної обробки свиней на фермі.Профілактичну обробку свиней (купання) проводять пе ред переведенням тварин у літні табори. Тварин заганяють гру пами на відповідно обладнану площадку з дерев'яною або це ментною підлогою і зрошують дезрозчинами за допомогою ус тановок типу ДУК. Доросле свинопоголів'я піддається купанню при зовнішній температурі не нижче +10°С з використанням 1% розчину каустичної соди, 2% розчину СК-9С та відповідних ін ших сучасних препаратів. Для молодняку доцільний 0,5% роз чин монохлораміну. При температурі повітря нижче 10°С об межуються витиранням тварин мішковиною, зволоженою вказа ними дезрозчинами. 9.13. Основні методи оздоровлення приміщень і терито рії свиноферми в літній період.З переведенням свинопого лів'я в літні табори, свинарники ретельно очищають, провітрю ють, просушують, ремонтують підлоги, каналізацію, водопро- від, автопоїлки, годівнички та інші елементи приміщень та о ладнання. Потім приступають до дезінфекції приміщень. В якос дезінфектантів використовують 2-4% розчини каустичної соди, 5% розчин кальцинованої соди, розчини гіпохлору з вмістом 2-3% активного хлору. Обробку виконують одноразово, використовуючи 0,5 л розчину на 1 м2 поверхні при експозиції не менше 1 години. При знезараженні обладнання краще використовувати 6% розчин формальдегіду (0,2 л на 1 м2 поверхні). Перед постановкою тварин, виконують побілку стелі, стін, перегородок. Для знезараження грунту території свиноферми застосовують хлорне вапно з розрахунку 5 кг на 1 м2 площі. Грунт переорюють на глибину 2,5 см, зволожують водою (10-12 л на 1 м2 площі). Потім дискують і засіюють багаторічними травами. ВІДПОВІДІ НА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ Для ефективного ведення галузі кожен робітник ферми повинен володіти основами економічного аналізу. В цьому розділі подані відповіді на деякі питання такого порядку. 10.1. Продуктивність праці та шляхи її підвищення.Про дуктивність праці - здатність робітника виробляти за одиницю робочого часу відповідну кількість продукції (зерна, приросту та ін.). Основні шляхи підвищення продуктивності праці: - механізація та електрифікація виробничих процесів; - підвищення рівня кваліфікації працівників та рівня про дуктивності тварин; - зміцнення трудової та технологічної дисципліни, впро вадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду. 10.2. Собівартість продукції і шляхи її зниження.Собі вартість - це затрати праці та матеріальних засобів у грошово му вираженні на виробництво продукції. Основні шляхи зниження собівартості: - чітке дотримання розпорядку дня, трудової та технологіч ної дисципліни; - якісне виконання всіх виробничих операцій по обслугову ванню закріплених тварин; економічне використання кормів, електроенергії та інших засобів виробництва; - освоєння суміжних професій, взаємозамінність, підви щення рівня кваліфікації. 10.3. Рентабельність та шляхи її підвищення.Рентабель ність - це відношення прибутку, отриманого від реалізації про дукції, до її собівартості. Рентабельність свідчить про кількість отриманого прибутку на 1 грн. виробничих затрат. Шляхи підвищення рентабельності: - зниження собівартості продукції, яка виробляється; - підвищення якості продукції; - ефективне використання засобів виробництва. 10.4. Господарський розрахунок.Господарський розраху нок - це метод господарювання, направлений на досягнення найкращих економічних результатів при найменших затратах трудових і матеріальних засобів. Основні принципи господарського розрахунку: окупність та прибутковість, господарська самостійність, матеріальна зацікавленість у результатах економічної діяльності і матеріальна відповідальність за виконання планових завдань. 10.5.Технологічна карта та її ціль.Технологічна карта - це послідовне викладення процесу виробництва продукції по кожній продуктивній групі тварин з врахуванням раціонального використання засобів виробництва. її головна мета - визначен ня прямих затрат на планове виробництво продукції. 10.6 Визначення собівартості живої маси поросят при відлученні.Собівартість 1 ц живої маси поросят при відлучен ні визначають шляхом поділу суми фактичних затрат по групі «основне стадо» на живу масу відлучених поросят. |