МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Як організувати літньо-пасовищне утримання сви ней?





8.11.1.Значення пасовищного утримання свиней. Пасовищне утримання свиней дає можливість повніше задовольняти потреби

 

тварин у поживних речовинах та підвищити здатність до пере­травності більшої кількості корму і його кращого засвоєння.

Пасовищне утримання свиней підвищує їх продуктивні якості, зміцнює здоров'я і створює умови для гармонійного розвитку організму свиней.

8.11.2.При споживанні більшої кількості зелених кормів, в
умовах пасовищного утримання, свиноматки відзначаються ви­
сокою багатоплідністю, доброю молочністю, вигодовують міц­
них поросят, збільшується при цьому строк експлуатації свино­
маток, різко скорочується відхід поросят.

8.11.3.Організація зеленого конвеєру для свиней. Правильно
підбираючи і проводячи посів культур зеленого конвеєра, можна
у будь-якому господарстві мати достатню кількість зелених та со­
ковитих кормів, починаючи з ранньої весни і до пізньої осені.

Постає питання, де відводити площу під випасання свиней? Рано навесні бажано використовувати за допомогою електро­пастухів природні угіддя, тобто яри, балки тощо, але слід пам'ятати, що на цих площах довго випасати свиней не реко­мендується, оскільки це може призвести до перезараження їх гельмінтами. Після використання природних пасовищ свиней переводять на основні посівні випаси, тобто на культури зеле­ного конвеєра.

8.11.4.Відведені для цієї мети поля розбивають на загонки
(в залежності від кількості поголів'я) і за допомогою електро­
пастуха випасають тварин 5-6 днів, після чого свиней переганя­
ють на наступну загінку і так до повного використання тра­
востою на всьому полі.

На цій загінці, де закінчили випас, проводять підкошування та уборку поля, добре боронують, вносять мінеральні добрива і здійснюють полив. На таких площах (якщо це, наприклад, лю­церна або конюшина) можна через 23-25 днів знову випасати свиней.

8.11.5.Формування груп тварин для випасання. Випасаю
свиней такими технологічними групами:

- ремонтні свинки;

- холості і поросні свиноматки першої половини пороснос

- свиноматки другої половини поросності;

- підсисні свиноматки з поросятами;

- кнури-виробники;

- ремонтні кнурці.

8.11.6.Технологія випасу. На пасовище свиней виганяю
два рази на добу. Перше випасання з 6 до 10 години ранку, пе
рерва з10 до 16 години, під час перерви підгодовують концкор
мами. Друге випасання з 16 до 20 години. Якщо свині почина
ють рити пасовище, їх виганяють з нього раніше. Не можна ви
пасати свиней відразу ж після дощу - це псує пасовище. Краще
всього випасати свиней натщесерце, тоді вони більше поїдають
зелених кормів і краще використовують пасовище.

Свиноматок з поросятами до пасовища привчають поступо­во у прохолодні години, щоб не допустити опіку поросят.

Випасання поросят з матками розпочинають з 10 дня після їх народження. Перед випасанням маток і поросят підгодову­ють.

Один з важливих факторів при випасанні свиней - це напу­вання. Необхідно вдосталь напувати свиней свіжою прохолод­ною водою.

Якщо годувати свиней протягом 6 місяців вдосталь зелени­ми кормами, то це дає можливість різко скоротити витрати концкормів і добре загартувати тварин

 

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ

Дотримання ветеринарно-санітарних вимог необхідне не тільки для підвищення збереженості свинопоголів'я, росту продуктивності, але й для охорони здоров'я людей.



9.1. Чому огороджують свиноферму (свинарник)?З ме­
тою недопущення в'їзду стороннього транспорту та заходження
сторонніх людей на територію свинарника, її охорони від зане­
сення збудників інфекції, проникнення бродячих собак і диких
тварин, свинарник огороджують забором висотою 1,8 метра.
Обладнують огорожу, як мінімум, за 10 м від свинарника і вста­
новлюють таким чином, щоб тварини не змогли підривати її
низ.

9.2. Яким повинен бути санпропускник свиноферми?В
спеціалізованих свинарських господарствах ветеринарно-сані­
тарний пропускник обладнують з двох частин: санітарної і
дезінфекційної.

До санітарної частини входять: прохідна, гардероб із шафа­ми для зберігання особистого одягу, душова, приміщення із шафами для спецодягу та взуття, а також приміщення для обми­вання та дезінфекції спецвзуття і окремо для сушіння одягу. При вході в санітарну частину роблять кювети з дезінфекційни­ми килимками.

У службових приміщеннях передбачають кімнату для спеціа­лістів, червоного куточка, приміщення для вживання їжі, туалету

 

Санпропускник розміщують при головному вході і збло ковують з виробничими приміщеннями.

Дезінфекційна зона (дезбар'єр) призначається для обробіт ку транспорту і зблоковується із санітарною частиною примі­щення. Дезбар'єр - це бетонований котлован, заповнений дез-розчином. Розміри котловану: довжина поверхні -12 м, низу -8-9 м, ширина поверхні - 3-4 м, глибина - 30-35 см. Спуск у котлован пологий - довжиною 1,5-2 м.

Для заміни дезрозчину в котловані розміщують відповідні труби. Щоб взимку дезрозчин не замерзав, по дну котловану прокладають опалювальні труби, а при помірній зовнішній тем­пературі до дезрозчину добавляють 10-15% повареної солі.

Наявність дезбар'єру обов'язкова для кожної свиноферми.

9.3. Спецодяг для робітників свиноферм.Адміністрація господарств повинна видавати робітникам свиноферм санітар­ний одяг, спецвзуття та інші захисні матеріали згідно із встанов­леними нормами та строками носіння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Професія, посада Вид спецодягу Норма на 1 чол. Строк но­сіння, міс.
Бригадири кормо­кухні, їх помічни­ки і робітники кормокухні Халат сірий бавовняний 1 шт.
Фартух з клейонки з нагрудником 1 шт.
Чоботи гумові 1 пара
Рукавиці комбіновані 1 пара
Бригадири і ро­бітники, які обслуговують свинопоголів'я Халат бавовняний 1 шт.
Чоботи гумові 1 пара
Зоотехніки і робітники, які обслуговують хворих тварин, а також ферми, неблагополучні по заразних хворобах Халат бавовняний 1 шт.
Шлем тканинний 1 шт.
Ботинки шкіряні 1 пара
Галоші 1 пара
Фартух із щільної тканини 1 шт.
Рукавички гумові 1 пара
Рушник 1 шт.

 

 

 

 

 

 

 

Лікарі ветмедици-ни, ветфельдшери і ветсанітари гос­подарств і ветери­нарних лікуваль­них дільниць Халат бавовняний 1 шт.
Чоботи гумові або галоші 1 пара
Рукавички гумові 1 пара
Рушники 1 шт.
Безрукавка тепла 1 шт.
Фартух з клейонки 1 шт.

9.4.Де влаштовують дезкилимки?Дезкилимки признача­
ються для дезінфекції взуття. Розміщують їх при вході в свинар­
ники, прохідну, кормоцех, забійно-санітарний пункт та інші ви­
робничі приміщення господарства. Розмір їх: довжина- по ши­
рині вхідних дверей, ширина- 50 см, глибина - 12 см. Заповню­
ють дезкилимки тирсою або подібним матеріалом і постійно
зволожують 2%-ним розчином каустичної соди.

9.5.Які ветеринарно-санітарні об'єкти необхідно мати
на свинофермах та їх призначення?
Окрім ветсанпропускни-
ка, на свинофермах передбачають:

 

- забійно-санітарний пункт для вимушеного забою тварин,
а також розтину та утилізації трупів. На невеликих свинофер­
мах обмежуються забійною площадкою;

- ветеринарний пункт для проведення лікувально-профілак­
тичних заходів;

- карантинне приміщення, яке забезпечує 30-денне розмі­
щення, ветеринарно-санітарну обробку, перетримку свиней,
проведення діагностичних досліджень і профілактичних обро­
бок тварин, які поступають на свиноферму або яких вивозять в
інші господарства.

Вмістимість визначається розміром групи тварин, які заво­зяться з інших господарств, але не більш 5% від загального по­голів'я ферми.

Комплектувати свинарські господарства можна лише здоро­вими тваринами згосподарств, благополучних за інфекційними хворобами протягом останніх трьох років.

 

Необхідні діагностичні дослідження в період карантинуван-? ня (на бруцельоз, туберкульоз, гельмінтози та ін.) здійснюються спеціалістами державних лабораторій ветеринарної медицини. Профілактичні щеплення проти чуми, бешихи та інших інфек­цій виконують фахівці ветеринарної медицини з урахуванням епізоотичного стану території, де утримуються тварини і суміж­ній до неї;

— ізолятор для утримання та лікування хворих або підоз­рюваних у захворюванні інфекційними хворобами тварин. Вмістимість ізолятору - 1-2% від загального поголів'я тварин на фермі.

9.6. Коли проводиться санітарний день на фермі? Са­
нітарний день на фермах проводять не рідше одного разу на мі­
сяць. У цей день проводять ретельне механічне прибирання сви­
нарників, вигульних площадок, прилеглої території, миють ін­
вентар та обладнання з наступним проведенням дезінфекції.

9.7. Заходи боротьби з мухами та гризунами на фермі. Щоб
не допустити занесення інфекції, необхідно вести систематичну
боротьбу з мухами та гризунами. З настанням теплої погоди (тем­
пература 10°С і вище) особливо активізуються комахи. До цього
моменту проводять планові обробки приміщень і території.

В приміщеннях вікна закривають металевими сітками. Сті­ни та внутрішнє обладнання щомісяця зрошують відповідними антикомаховими розчинами. Ними ж обробляють гноєсховища, стічні канали, сечозбірники, що забезпечує знищення яєчок та личинок комах. Для цих цілей використовують препарати (емульсії трихлорметафосу, карбофосу, нафтолізолу або креолі­ну та ін.).

З профілактичною метою особливе значення має дотриман­ня чистоти в приміщеннях, своєчасне прибирання гною і різно­манітних біологічних відходів.

Для боротьби зі шкідниками (гризунами) широко застосову-

 

 

ють приманки з комбікормів з додаванням 5% зоокумарину, 15% крисиду або 3% фосфиду цинку, інших сучасних препаратів. До ретельно перемішаної такої суміші добавляють ще 2% соняш­никової олії та молока або сироватки. Зволожену таким чином приманку розкладають у передбачуваних зонах проживання гризунів. Поряд з цим регулярно виконують роботи по ремонту стін, підлоги, замуровують щілини та нори гризунів.

9.8. Як попередити анемію у поросят? З метою профілак­
тики анемії поросят застосовують загальні та специфічні засоби.

До загальних засобів відносять організацію нормальної під­готовки холостих маток до запліднення, а поросним забезпечу­ють відповідну годівлю та догляд.

Специфічні засоби. Для заповнення дефіциту заліза в орга­нізмі поросят їм вводять внутрішньом'язово залізомісткі препа­рати (ферроглюкін, ферродекс та ін.) на 3-5-й день життя з та­ким розрахунком, щоб у дозі препарату містилось 150-200 мг заліза. В 3-4-тижневому віці введення цих препаратів може бу­ти повторене в дозі 3 мл на голову. Повторні ін'єкції можуть бу­ти замінені даванням з кормом гліцерофосфату заліза з 16 до 26-денного віку (1,5 г на голову щоденно).

При відсутності названих препаратів готують розчини сірча­нокислого заліза та сірчанокислої міді (відповідно 2,5 і 1 г на 1 л води). Протягом першого тижня життя поросят цим розчином змочують соски свиноматки (4-5 разів на добу), а потім розчин випоюють поросятам з розрахунку 10 мл на одне порося.

Готують прозапас червону глину, дерн. Свиноматкам за 2-3 тижні до опоросу бажані однократні ін'єкції залізомістких пре­паратів у дозі 5 мл (375 мг заліза).

Приміщення для утримання підсисних свиноматок з порося­тами повинні бути добре вентильовані.

9.9. Попередження розладів шлунка у поросят. Щоб попе­
редити розлади в діяльності шлунка у поросят необхідно:

 

 

- не допускати неповноцінної і неякісної годівлі поросни
свиноматок;

- своєчасно виявляти свиноматок з ознаками гіпо- та агалак
тії, усунення першопричин цих явищ;

 

- підтримувати в зоні розміщення свиноматок і порося
нормальні умови утримання;

- постійно стежити за чистотою вим'я у свиноматок;

- не допускати пізньої підсадки поросят під матку для пер­
шого ссання (пізніше 1,5 години після народження);

- не допускати тривалі перерви в ссанні з наступним пере­
годовуванням поросят;

- операторам комплексів і свиноферм постійно підтримува­
ти в логовах поросят відповідний температурний режим, недо-
пускати надмірно високої вологості та забезпечувати їх у дос­
татній кількості чистою та свіжою водою.

9.10. Профілактика гельмінтозних захворювань свиней.Серед гельмінтозних захворювань свиней значний економічний збиток свинарству завдає аскаридоз.

З метою недопущення розповсюдження цього захворювання необхідно перш за все дотримуватися технологічних строків ді­агностичних досліджень: підсисних свиноматок - через 21-25 днів після опоросу; кнурів - один раз на квартал; поросят групи дорощування: перше - не раніше 50-денного віку, друге - у віці 3,5-4 міс; відгодівельний молодняк - у 5-6-місячному віці.

Профілактичну дегельмінтизацію здійснюють у наступні строки: свиноматок обробляють за 15 днів до опоросу і через 10-15 днів після нього; поросят - у 40-45-денному віці і через ЗО днів після першої дегельмінтизації; відгодівельний молодняк обробляють у 4-5-місячному віці одноразово з врахуванням гельмінтологічних досліджень; кнурів дегельмінтизують що­кварталу.

Важливе карантинування протягом 30 днів завезених з пле-

 

мінних господарств ремонтних свинок і кнурів. На 2-3-й день завезення тварин досліджують на аскаридоз і, при виявленні хворих, здійснюють дегельмінтизацію за відповідною схемою.

Важливе профілактичне значення має утримання тварин на вигульних площадках з твердим покриттям, що дає можливість обробляти такі площадки та інвентар, при необхідності гарячим (70-80°С) 4-процентним розчином каустичної соди з розрахун­ку 1 л на 1 м2 при 6-годинній експозиції. Не рекомендується та­кож випускати свиней на прогулянки в теплу дощову погоду.

Щоб витримати преімагінальний принцип профілактики гельмінтозів, тварин на пасовищах переганяють на нові ділянки через кожні 5-6 днів.

9.11. Кращий вік кастрації кнурців.Молодих кнурців до­
цільно каструвати за два-три тижні до відлучення від маток.
Якщо ж цей строк упущено, то кастрацію слід проводити через
14-20 днів після відлучення.

9.12. Організація профілактичної обробки свиней на
фермі.
Профілактичну обробку свиней (купання) проводять пе­
ред переведенням тварин у літні табори. Тварин заганяють гру­
пами на відповідно обладнану площадку з дерев'яною або це­
ментною підлогою і зрошують дезрозчинами за допомогою ус­
тановок типу ДУК. Доросле свинопоголів'я піддається купанню
при зовнішній температурі не нижче +10°С з використанням 1%
розчину каустичної соди, 2% розчину СК-9С та відповідних ін­
ших сучасних препаратів. Для молодняку доцільний 0,5% роз­
чин монохлораміну. При температурі повітря нижче 10°С об­
межуються витиранням тварин мішковиною, зволоженою вказа­
ними дезрозчинами.

9.13. Основні методи оздоровлення приміщень і терито­
рії свиноферми в літній період.
З переведенням свинопого­
лів'я в літні табори, свинарники ретельно очищають, провітрю­
ють, просушують, ремонтують підлоги, каналізацію, водопро-

 

від, автопоїлки, годівнички та інші елементи приміщень та о ладнання.

Потім приступають до дезінфекції приміщень. В якос дезінфектантів використовують 2-4% розчини каустичної соди, 5% розчин кальцинованої соди, розчини гіпохлору з вмістом 2-3% активного хлору.

Обробку виконують одноразово, використовуючи 0,5 л роз­чину на 1 м2 поверхні при експозиції не менше 1 години.

При знезараженні обладнання краще використовувати 6% розчин формальдегіду (0,2 л на 1 м2 поверхні). Перед постанов­кою тварин, виконують побілку стелі, стін, перегородок.

Для знезараження грунту території свиноферми застосову­ють хлорне вапно з розрахунку 5 кг на 1 м2 площі. Грунт пере­орюють на глибину 2,5 см, зволожують водою (10-12 л на 1 м2 площі). Потім дискують і засіюють багаторічними травами.

 

 

ВІДПОВІДІ

НА ЕКОНОМІЧНІ

ПИТАННЯ

Для ефективного ведення галузі кожен робітник ферми повинен володіти основами економічного аналізу. В цьому розділі подані відповіді на деякі питання такого порядку.

10.1. Продуктивність праці та шляхи її підвищення.Про­
дуктивність праці - здатність робітника виробляти за одиницю
робочого часу відповідну кількість продукції (зерна, приросту
та ін.).

Основні шляхи підвищення продуктивності праці:

- механізація та електрифікація виробничих процесів;

- підвищення рівня кваліфікації працівників та рівня про­
дуктивності тварин;

- зміцнення трудової та технологічної дисципліни, впро­
вадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду.

10.2. Собівартість продукції і шляхи її зниження.Собі­
вартість - це затрати праці та матеріальних засобів у грошово­
му вираженні на виробництво продукції.

Основні шляхи зниження собівартості:

- чітке дотримання розпорядку дня, трудової та технологіч­
ної дисципліни;

- якісне виконання всіх виробничих операцій по обслугову­
ванню закріплених тварин;

економічне використання кормів, електроенергії та інших
засобів виробництва;

 

- освоєння суміжних професій, взаємозамінність, підви
щення рівня кваліфікації.

10.3. Рентабельність та шляхи її підвищення.Рентабель­
ність - це відношення прибутку, отриманого від реалізації про
дукції, до її собівартості.

Рентабельність свідчить про кількість отриманого прибутку на 1 грн. виробничих затрат.

Шляхи підвищення рентабельності:

- зниження собівартості продукції, яка виробляється;

- підвищення якості продукції;

- ефективне використання засобів виробництва.

10.4. Господарський розрахунок.Господарський розраху­
нок - це метод господарювання, направлений на досягнення
найкращих економічних результатів при найменших затратах
трудових і матеріальних засобів.

Основні принципи господарського розрахунку: окупність та прибутковість, господарська самостійність, матеріальна заці­кавленість у результатах економічної діяльності і матеріальна відповідальність за виконання планових завдань.

10.5.Технологічна карта та її ціль.Технологічна карта -
це послідовне викладення процесу виробництва продукції по
кожній продуктивній групі тварин з врахуванням раціонального
використання засобів виробництва. її головна мета - визначен­
ня прямих затрат на планове виробництво продукції.

10.6 Визначення собівартості живої маси поросят при
відлученні.
Собівартість 1 ц живої маси поросят при відлучен­
ні визначають шляхом поділу суми фактичних затрат по групі
«основне стадо» на живу масу відлучених поросят.

 





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.