ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Нижче наводяться основні складові цієї роботи в стаді.

12 3 4 5 6

Важливим резервом підвищення продуктивності тварин є чітка організація племінної роботи у всіх категоріях господарств.

Нижче наводяться основні складові цієї роботи в стаді.

2.1, Що таке порода?Велика група тварин (не менше 5 тис голів), що відзначається спільністю походження, схожістю госіюдарсько-корисних ознак і однаковою пристосованістю до природних умов в зоні її розмноження.

2.2. Породність свиней.Наявність у тварин типових для даної породи ознак, обумовлених спадковістю. За ступенем породності свиней ділять на чистопородних і помісних. У чисто породних тварин предки до IV покоління повинні належати до однієї породи, у помісних - до четвертого покоління в родословких зустрічаються предки однієї або декількох порід.

2.3* 3 чого складається порода (генеалогічна структура)?Порода складається з ліній і родин, які поділяються на родинні групи. Лінії і родини бувають генеалогічними та заводськими.

Лінія - це група нащадків (кнурів) від визначного родоначальника і подібних йому за типом будови тіла і якістю потомства.

Родина- це група нащадків (свиноматок) від визначної родоначальниці, подібних їй за типом будови тіла і продуктивністю.

Родинні групи об'єднують нащадків високопродуктивних кнурів і маток, виділених у лініях або родинах, як продовжувачів на даному етапі селекційної роботи.

2.4 Які основні породи розводять в Україні?В нашій країні розводять більше 10 порід та інших генотипів свиней.

Вони поділяються на:

- універсальні породи (велика біла, українська степова біла, українська степова ряба);

- сальні (миргородська, велика чорна);

- м'ясні (українська та полтавська м'ясні, а також породи ландрас, уельс, дюрок і червоно-поясна лінія м'ясних свиней).

За призначенням вони поділяються на:

- материнські (велика біла, велика чорна, українська степова біла, миргородська, українська степова чорна);

- батьківські - всі м'ясні породи, новий тип у великій білій породі (УВБ-2) та червоно-поясна спеціалізована лінія м'ясних свиней.

2.5. Що таке бонітування свиней?Бонітування свиней - це комплексна оцінка тварин за племінними і продуктивними якостями, яка проводиться в усіх господарствах незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, що мають племінних свиней.

Мета бонітування - визначення комплексного класу свиней, у залежності від якого визначають їх племінне та виробниче призначення. Його проводять щорічно протягом року в міру досягнення тваринами повного віку згідно з існуючою відповідною інструкцією.

2.6.Типи свинарських господарств.Розрізняють племінні і товарні господарства (ферми). До племінних відносять: племзаводи та штемрепродуктори господарств різних форм власності; до товарних: великі промислові комплекси, спецгоспи по виробництву свинини і дрібні товарні ферми.

Виробничі групи свинейу господарствах.У племінних і товарних господарствах є наступні виробничі групи свиней:

- основні кнури-плідники (дорослі тварини);

- кнури, що перевіряються, - від першого парування до закінчення їх оцінки за масою потомства в 2- або 4-місячному віці;

- ремонтні кнурці - від початку вирощування до першого парування;

- основні свиноматки (дорослі тварини);

- ремонтні свинки - від початку вирощування до встановлення першої поросності;

- матки, що перевіряються, - з часу встановлення першої поросності до відлучення поросят першого опоросу;

- поросята-сисуни (в залежності від строку відлучення – до 6 днів на великих промислових комплексах і до 45-60 днів інших категоріях господарств);

- група дорощування (від відлучення до 4-місячного віку);

- племінний молодняк - чистопородні або помісні свинки і курці від народження до першого парування (осіменіння), що походять від племінних тварин з відомим походженням і призначені для відтворення стада;

- відгодівля - від 4-місячного віку до досягнення забійних КОНДИЦІЙ.

2.8. Як створити високопродуктивне стадо?Початком створення високопродуктивного стада буде завіз кнурців і свинок з племінних господарств. Після укомплектування господарства (ферми), завіз періодично повторюється один раз у два-і рн роки. У великих товарних господарствах (свинокомплексах і спєцгоспах) повинні бути організовані племрепродуктори, а в малих - племінні групи для вирощування і відбору ремонтного молодняку.

Неодмінною умовою створення високопродуктивного стада повинні бути нормальні умови годівлі і утримання тварин, а також ведення чіткого зоотехнічного обліку.

2.9. Якою повинна бути маса поросят при народженні
(великоплідність) та її значення?Жива маса поросяти в пер
ші години після народження називається великоплідністю. Се
редня жива маса повинна складати 1100-1200 грамів. Поросята,
що мають живу масу при народженні менше, ніж 1000 грамів,
гірше зберігаються, частіше хворіють і в наступні вікові періо
ди мають більш низьку продуктивність. Підвищити великоплідн
ність можна селекційним шляхом, нормованою годівлею свино
маток, наданням їм активного моціону і недопущенням до пару
вання ремонтних свинок з живою масою нижче 120 кг.

2.10.Чистопородне розведення.Парування свиней однієї
породи. Застосовується в племзаводах, племрепродукторах і
племгрупах товарних ферм для одержання чистопородного мо
лодняку, відтворення стада і відгодівлі тварин.

2.11.Схрещування.Парування свиней двох і більше порід.
Застосовується в промислових репродукторах та товарних фер
мах для одержання відгодівельного помісного молодняку.

2.12. Гібридизація.Парування кнурів і маток спеціалізова
них ліній, відселекційованих на обмежену кількість господар
сько-корисних ознак: відгодівельних, м'ясних або репродуктив
них якостей. Застосовується в промислових репродукторах і на
товарних фермах для одержання і відгодівлі гібридного молод
няку.

2.13.Способи і техніка нумерації поросят.Поросят нумерують вищипами і татуюванням. Читаються за наведеною схемою. Для якіс ної нумерації татуюванням, необхідно правильно приготувати фарбу. Для цього сажу розбавляють денатурованим спиртом до метаноподібної консистенції, а для в'язкості добавляють декілька крапель гліцерину. Другою умовою якісної нумерації є гнергійне втирання фарби в проколи вуха. Місце на вухові, де гілвиться номер щипцями для татуювання, повинно бути очищене від бруду і продезінфіковано. Використовують для нумерації спецбірки. Номери за допомогою вищипів роблять спеціальними щипцями і діркопробивачем.

2.14. Що таке відтворення стада?Відтворення стада - це
комплекс селекційних і господарських прийомів і заходів, на
правлених перш за все на подальше підвищення продуктивнос-
іі (багатоплідності, великоплідності, молочності та ін.) маточ
ного стада та поліпшення його племінних якостей. Відтворен
ня стада буває простим, коли кількість поголів'я та співвідно
шення статево-вікових груп у стадізалишаються без змін, і роз
ширеним, якщо кількість тих тварин, що надійшли в стадо, пе
ревищує кількість вибувших.

Основу відтворення стада складає добре відселекційоване маточне стадо. Це кнури і свиноматки, від продуктивності яких, і\ племінних якостей, інтенсивності їх використання в значній мірі залежать кількість і якість одержуваних поросят.

2.15. Які існують системи опоросів?Зараз у свинарстві на
шої країни в основному застосовується турова система опоросів
гниноматок. Це значить, що в кожному турі група маток, яка
ілкріплена за свинарем (оператором), пороситься протягом 5-7
чнів.

По своїй структурі турові опороси бувають: сезонні і цілорічні в залежності від кількості основних свиноматок у русі та рівня ведення галузі в господарстві. Так, в господарствах, що мають у своєму обігу не більше 300 основних маток, практикують турово-сезонну систему опоросів. 1-й тур: грудень-січень і '-Й тур: липень-серпень місяці. Опороси свиноматок, що перевіряються, планують проводити між двома турами опоросів иеновних свиноматок на травень-червень місяці.

У свинарських господарствах (спецгоспи, держкомплекси), де є добра забезпеченість приміщеннями і незалежно від сезону року стабільна кормова база, а також в обігу перебуває більше 300 основних маток, практикують рівномірні цілорічні опороси для ритмічного одержання поросят протягом всього року.

2.16. Як скласти план парування?Парувальний план -
один з найважливіших документів, який визначає основний
напрям селекційно-племінної роботи в свинарській галузі гос
подарства на найближчий час. У ньому підсумовані результати
індивідуальної оцінки (бонітування) племінних і продуктивних
якостей кнурів і маток та визначено підбір з врахуванням кра
щих тварин для парування.

План парування маток складають на основі бонітувальних даних і аналізу попередніх опоросів свиноматок, а також родинних зв'язків між тваринами, що паруватимуться. В ньому записують кличку та номер матки, яка залишена після бонітування для подальшого використання в стаді.

Згідно з вимогами форми плану парувань, проставляються дата останнього опоросу свиноматки, кличка і номер закріпленого за маткою кнура (основного і підмінного), зазначається мета закріплення.

В результаті проведеного парування до плану записують його дату, а у випадку перегулів матки - дату нового парування, кличку і номер кнура, з яким була спарована матка.

Розроблений план парувань затверджується керівником господарства, а його виконання забезпечується зоотехніком-селек-ціонером або зоотехніком (бригадиром) маточної свиноферми.

2.17. В якому віці та в якій кількості відбирають ремон
тний молодняк?Ремонтний молодняк - це кнурці і свинки, ві
дібрані або придбані для вирощування (для кнурців - до першо
го парування і для свинок - до встановлення першої поросності),
призначені для заміни вибракуваних кнурців і маток основного
стада.

Ремонтний молодняк, як правило, відбирають з приплоду ведучої групи маток у відповідності з планом племінної роботи ні окремими лініями, родинами і родинними групами.

При турово-сезонній системі опоросів у господарстві ремон-і ний молодняк відбирають тільки від маток першого туру опоро-і 11*, при ритмічно-потоковій - щомісячно протягом цілого року.

Попередній відбір ремонтного молодняку, з намічених згідно з планом гнізд, проводять у 2-місячному віці в кількості: при підборі свинок - у 1,5 раза більше проти наявності основних манне у господарстві, а при відборі кнурців - у 2-2,5 раза більше и) тієї кількості кнурів, які щорічно вибувають зі стада.

Відібраний молодняк повинен мати в обов'язковому порядку: чіткі індивідуальні номери, добрий розвиток (не нижче вимог І класу), не менше шести пар нормально розвинених і рівномірно розташованих сосків. Перевагу необхідно віддавати шаринам з довгим тулубом, міцними ногами і добрим по-і чанням корму.

2.18.Вік і жива маса ремонтних свинок та кнурців при
першому паруванні (осіменінні).Парувати (осіменяти) ремон-
і них свинок доцільно в 9-10-місячному віці при досягненні ни
ми живої маси 120-130 кг. Молодих кнурців доцільно починати
і.икористовувати для парування у віці 11-12 місяців при досяг
ненні живої маси 140-150 кг. Занадто раннє використання ре
монтного молодняку стримує їх ріст і розвиток, а запізнення з
ішкористанням часто призводить до зниження відтворювальної
ідатності і навіть до її повної втрати.

Як правильно виростити ремонтних свинок і кнур
ців?Для забезпечення вирощування високоякісного ремонтного
молодняку, відібрані свинки і кнурці розміщують окремими гру
пами по 10-12 голів у станку і створюють їм повноцінні умови
і одівлі та утримання. Обов'язковою умовою вирощування тако-
і о молодняку також є їх табірне утримання в весняно-літній період з організацією щоденного випасання та активного моціону.

Система годівлі та інтенсивність вирощування ремонтного молодняку повинні забезпечувати середньодобові прирости за період вирощування (4...9, 10 місяців) на рівні 550-600 г.

Контроль за ростом ремонтного молодняку здійснюється шляхом щомісячного зважування та огляду. Звертають при цьому увагу на конституцію та екстер'єр, а у віці 6-9 місяців та перед призначенням до парування, одночасно із зважуванням, виміряюють і довжину тулуба.

При досягненні тваринами живої маси 85-110 кг весь ремонтний молодняк оцінюють за товщиною шпику, який вимірюй ється на спині на рівні 6-7 грудних хребців.

Кращих за розвитком свинок і кнурців залишають для ре-| монту ведучої групи (племядра), а решту, що відповідають вимогам не нижче І класу, передають для ремонту репродуктивної групи маточного стада.

Ремонтний молодняк, який у процесі вирощування більш ніж на 20% відстав у рості і в розвитку від своїх ровесників, а також з дефектами екстер'єру, підлягає вибраковці.

2.20. Оцінка розвитку і екстер'єру кнурців і свинок.Розвиток кнурців і свинок оцінюють у стані заводської вгодованості за живою масою і довжиною тулуба. Зважують тварин перед годівлею з точністю до 1,0 кг. Довжину тулуба вимірюють мірною стрічкою від потиличного гребеня до кореня хвоста з точністю до 1,0 см.

Кнурів зважують та вимірюють на дату народження у віці 12 і 24 місяців.

Маток зважують та вимірюють на 5-10 день після першого опоросу.

Екстер'єр кнурів і маток оцінюють за 5-бальною шкалою і дають опис основних переваг і недоліків тварин у заводських картонках.

Оцінка кнурів за величиною та екстер'єром у віці 24 місяців і остаточною. Переоцінка в старшому віці може бути проведена 11 м.ки в напрямку підвищення класності.

2.21. Оцінка продуктивності кнурів.Після опоросів свиноматок, що спаровані відповідним кнуром, останнього оцінюють за багатоплідністю спарованих ним маток та за середньою живою масою нащадків у 45- або 60-денному віці. Клас за цим показником визначають на основі середньої живої маси всіх поросят, що одержані не менше, ніж від 5 маток.

Основною оцінкою продуктивності кнура вважається оцінка шдгодівельних та м'ясних якостей методом контрольної відго-чііші нащадків за такими показниками: віком досягнення живої маси 100 кг, затратами корму на 1 кг приросту, товщиною шпи-і\ над 6-7 грудними хребцями, довжиною туші та масою зад-111.ої третини півтуші.

Після одержання опоросів від дочок, кнура оцінюють за продуктивністю всіх (у тому числі вибувших і вибракуваних), а не не менше 5 врахованих дочок.

Оцінку кнурів за продуктивністю дочок проводять шляхом иираховування відхилень (+, -) середніх показників по стаду, окремо - по першоопоросках і матках з двома і більше опоросами.

2.22. Оцінка продуктивності маток.Продуктивність маток оцінюють після одержання від них опоросів за наступними показниками: багатоплідністю - кількості живих поросят, що народилися, молочністю - масі гнізда поросят на 21-й день після народження і масою поросят - у 2-місячному віці.

Після проведення контрольної відгодівлі нащадків продук-іпвність маток оцінюють додатково за такими показниками: ві-і ом досягнення живої маси 100 кг, затратах корму на 1 кг приросту, товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями, довжиною іуші і масою задньої третини півтуші.

Маток, що перевіряються, оцінюють за результатами перші го опоросу; маток, що мають два і більше - за середнім показна ком всіх опоросів, які взяті на облік, до початку бонітування.

Якщо в одному з опоросів кількість поросят при народже ні або відлученні складала 6 і менше, то такий опорос вважає' ся «аварійним», і при обчисленні середніх показників продую тивності всі його дані виключають з обробки. Маток, що маю' більше одного «аварійного» опоросу, не бонітують і вибракову ють зі стада.

2.23. Маса поросят при відлученні і її вплив на подала шу продуктивність свиней.Вага гнізда поросят у 2-місячном віці є основним показником продуктивності маточного ст; свиноферми. Мінімальні вимоги для оцінки маток за відтво вальними якостями по класу еліта складають 180 кг, по І клас; - 160 кг, по II класу - 145 кг. Щоб забезпечити повністю виявлення скоростиглості стада, необхідно щоб всі оператори маточного цеху свиноферми добре знали і своєчасно виконували всі заходи боротьби із кризами росту молодняку свиней. Уміли правильно розподіляти більш слабких поросят до передніх сосків, боролись з агресивними поросятами, що відбивають сосок у су сіда, застосовували засоби профілактики проти анемії, вміл привчати поросят поїдати підкормку якомога раніше, щоб до 2^і дня вони могли споживати зернові корми і коренеплоди.

Особлива увага операторів повинна бути зосереджена проведенні правильного відлучення поросят та подальшому до рощуванні їх у період 2-4 місяців. З відлучених поросят необ хідно створювати вирівняні кормові групи по 20-25 голів станку з різницею у вазі до 3 кг.

Перші 10-15 днів після відлучення поросят необхідно году-| вати 3 рази на день, тією ж сумішшю, що і сисунів, і поступово перейти на повний раціон, в якому потрібно забезпечити не менше 120-125 г перетравного протешу на 1 кормову одиницю. Бажано включити в зерносуміш до 10-15% зернобобових, до 10% кормовихдріжджів, до 5% рибного борошна та 1-1,5 л відвійок. У період 2-4 місяців в організмі поросят посилено росте м ичова тканина, відбувається поділ м'язових пучків на 3-4 пуч-Тому велике значення має постійний доступ поросят до во-|ди, нормальна підгодівля та забезпечення соковитими кормами н німку і зеленими — влітку, як вітамінною добавкою.

Прирости молодняку в період 2-4 місяців по 400-450 г га-'іп іують при нормальному живленні строки досягнення 100 кг І у180-200 днів і скорочують затрати корму на 1 кг приросту до ■< корм. од.

2.24. Як вибрати кнура за станом здоров'я?В свинар-11.міх господарствах у стаді вибраковують 20-25% кнурів-плід-Ніисіві завозять молодих до 30% від кількості основних кнурів

I \ ' іаді. На кожного завезеного кнура необхідно мати відповідні
ІМ'-іеринарні документи про профілактичні щеплення та ветери-

мірііе благополуччя господарства-постачальника. В період кари шинування тварин піддають відповідним обробкам та профі-ІЛііктичним обстеженням, які гарантують недопущення занесен-|мн и господарство інфекційних та інвазійних хвороб.

І [ри щорічному бонітуванні кнурів оцінку їх екстер'єру не-іоіічіднопроводити з особливою вимогливістю. Здоровий кнур ііининен мати міцний кістяк, прямі ноги, нормально розвинуті ■ ім'яники, широкі груди, спокійний темперамент і проявляти

I1 ііітеву потенцію. Не слід допускати в стадо кнурів, що мають
|нишслу спину, вузькі груди, западини за лопатками, Х-подіб-

|п поставу передніх ніг або шаблистість задніх.

Ознакою слабкої конституції і низької опірності до захворю-Іи.піьє складчастість шкіри, повільне розпрямлення складки (як-|ііи> зібрати шкіру за вухом кнура), слабка оброслість щетиною, не і пекуча, не змазана жиропотом щетина, в'ялий темперамент.

Характер кнура і його потенцію слід перевіряти за його поведінкою в присутності свиноматки в період охоти. Серцеву д яльність кнура слід перевіряти шляхом прогону його кроком бігом.

2.25. Молочність свиноматки та як її визначити.Свин матка виділяє молоко не цілодобово, як корова, а періодичн 15-17 разів на добу під дією рефлекторного подразнення і год; поросят кожного разу тільки 1,5-2 хвилини. Подоїти свин можливо лише в момент смоктання її поросятами. Однак мол< зиво свиноматка виділяє цілодобово за 1-2 дні до опоросу перші 24 години після опоросу. В наукових дослідженнях визн чення молочності проводять шляхом зважування поросят до після смоктання протягом доби в контрольні дні через 5-денн проміжок. Свиноматка дає в 1-й день лактації 3-3,5 літра мол ка, на 25-й день - до 6-Ю літрів, на 60-й день (наприкінці лак тації) - 3-3,5 літра. Середній удій за лактацію у свиней складаї 230-250 літрів, а у рекордисток досягає 350 літрів. Практичне молочність свиноматок оцінюють за загальною масою гніздг поросят у 21-денному віці.

За хімічним складом молоко свиноматки перевищує ко ров'яче молоко по білку і жиру і містить 82,2% води, 7% жиру 5,5% білка, 4% цукру і 0,9% золи. Молозиво свиноматки має д(! 16% білка, і особливе значення в його складі мають гаммаглобу^ ліни, імунні білки, які забезпечують протидію організму поро^; сят до захворювань.

Молочність свиноматок залежить від кількості та якост нормально розвинутих сосків, від величини долей вимені, ві, спокійного темпераменту матки. Молочність знижується н 20-15% при порушенні раціону, розпорядку годівлі, напування через сторонні шуми в свинарниках.

Молочність зростає до 4-5 опоросу. Молоді і старі свино матки менш молочні. Добирати в племінну групу слід маток високими материнськими якостями, у яких відмічається сильн виділення молозива за 24-36 годин до опоросу.

2.26. Як добирати племінну групу свиноматок?Кількість
маток племінної групи, відібраної в стаді для ремонту, повинно
складати не менше 15-20% від кількості основних маток у гос
подарстві з цілорічною системою опоросів і 25-30% - при туро-
ній системі опоросів.

У племінних господарствах у провідну групу відбирають маток від кращих маток основних родин і закріплюють їх за кращими кнурами, які оцінені за відгодівельними якостями нащадків і за кращим їх поєднанням.

Вимоги до добору у ведучу групу визначаються цільовим стандартом, обумовленим перспективним планом селекційної роботи для даного племінного господарства.

На товарних свинофермах і в спецгоспах промислового типу в племінну групу відбирають маток лише однієї породи з відомим походженням. Помісних маток допускають у племінну групу у виняткових випадках - коли вони значно перевищують чистопородних за розвитком та продуктивністю. Якщо в стаді відсутня достатня кількість чистопородних високопродуктивних маток, то необхідно закупити в племгоспі чистопородних свинок і після перевірки їх за продуктивністю комплектувати з них племінну групу. Матки племінної групи за всіма ознаками розвитку і продуктивності повинні бути не нижче середніх показників бонітування стада.

Свиноматки цієї групи за більшістю продуктивних ознак повинні вірогідно перевищувати середній рівень стада на 8-10%.

У великих комплексах матки племінної групи виділяються в окремий племрепродуктор. У товарних свинофермах догляд за матками племгрупи доручають кращим свинаркам.

2.27. Підготовка кнурів і маток до парування.При підго
товці кнурів-плідників і маток до парування необхідно в першу
чергу організувати нормовану біологічно повноцінну годівлю,
іцоб тварини перебували в стані заводської вгодованості. При цьому слід враховувати, що при перебоях у годівлі якість спе ми у кнурів швидко спадає, а для цього, щоб підвищити її зн ву, потрібно 1,5-2 місяці. На відтворювальну здатність кнурів правильне формування копитного рогу великий вплив має ак тивний моціон. Він забезпечується шляхом прогону кнурів п спеціально влаштованих прогінних доріжках на відстань д 3-4 км або на механічних установках типу «Тренажер».

Дорослих свиноматок звичайно парують (осіменяють) першу охоту після відлучення поросят. Виснажених маток елі виділити в окрему групу і перевести на покращену годівлю.

2.28. Виявлення свиноматок в охоті.Виявлення свинома
ток в охоті слід проводити лише за допомогою кнурів-пробни
ків. Інші способи (надавлювання рукою на спину свиноматки
магнітофонний запис голосу кнура та ін.) можуть знизити якіст
виявлення, а отже, в подальшому і заплідненість та багатоплід
ність свиноматок. Не рекомендується заганяти кнура-пробни

у загальні станки, оскільки збудженість свиноматок зашкодит точному виявленню охоти у них. У всіх випадках необхідний ін дивідуальний контакт кнура з кожною свиноматкою.

2.29. Організація парування (осіменіння) свиноматок
Ремонтних свинок парують (осіменяють) у віці 9-Ю місяції
живою масою 120-130 кг. Дорослих свиноматок парують у пер
шу охоту після відлучення поросят, яка завжди проявляється (|
80% маток) на 4-6 день після відлучення.

При виявленні свиноматок в охоті один раз за добу (вранці) їх осіменяють дворазово: в день встановлення охоти та через 2 години після першого осіменіння. Після осіменіння свиномато утримують в індивідуальних станках протягом 2-3 днів. Післ цього тварини формуються в групи умовнопоросних маток, з якими протягом 32 днів встановлюється чіткий контроль за ви явленням можливих перегулів.

2.30. Як прийняти опорос і сформувати гніздо? За 5-7 днів
ю опоросу поросні матки переводяться в свинарники-маточни-

мі і розміщуються в індивідуальних станках. Щоб запобігти маститу вим'я, свиноматкам поступово зменшується кількість корму до половини добової норми. В день опоросу маткам дають і-ніжу воду і бовтанку з комбікорму. Після опоросу кількість корму поступово збільшується і доводиться до норми на 3-4 день. І Іри прийомі опоросу поросята витираються чистою мішковиною, обривається пуповина і змазується 10% настойкою йоду.

Необхідно відразу ж після опоросу привчити поросят до певних сосків і підпускати їх до свиноматки через кожні 1,5-2 години. Стежити за тим, щоб кожне порося поїдало як можна більше молозива.

2.31. Режим використання кнурів-виробників. Режим
статевого навантаження на кнурів встановлюється в залежності
під їх віку та інтенсивності використання. При щорічному рів
номірному одержанні сперми він може бути таким:

- одна садка в три дні протягом 1,5 місяця з наступною
15-денною перервою;

- одна садка в чотири дні протягом всього року без перерв.
Молодих кнурців використовують з 8-10-місячного віку при

досягненні живої маси 120-150 кг не частіше 2 разів за декаду.

2.32. Репродуктивний цикл та інтенсивність використан-
ігя свиноматок. Інтенсивне використання свиноматок знаходить
ся в залежності від тривалості репродуктивного циклу. Чим ко
ротший репродуктивний цикл, тим інтенсивніше використову
ються матки. Репродуктивний цикл можна скоротити шляхом
раннього відлучення поросят. Найбільш практичне значення має
підлучення поросят у 30-35-денному віці. При цьому інтенсив
ність використання маток підвищується до 2,2 опороса за рік, а
спрощування відлучених поросят не призводить до великих
'.атрат.

ВИРОЩУВАННЯ ПОРОСЯТ

Вирощування поросят є найбільш відповідальною лан кою в технології виробництва свинини. Для отримання здо рового приплоду необхідно знати основні його біологічн особливості та здійснювати такі заходи.

12 3 4 5 6