ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Що входить до складу комбікормів для поросят?

Для підкормки поросят використовують три види кормосумі-шок зурахуванням фізіологічних особливостей: престартер -для привчання поросят до корму з 5 до 20 дня життя, стартер -для поросят з 21 по 60 день життя, гровер - для поросят від бі­до 120-денного віку. Найбільш поживним є престартерний ком­бікорм, до складу якого включається (до 20%): сухе молоко, яч­мінне і вівсяне борошно без плівки, соєве або горохове (екстру-доване) борошно, мінеральні корми, цукор, премікси та інші компоненти.

Комбікорми за спеціальними рецептамидля поросят вигон товляють із високоякісної сировини на комбікормовихзаводах.

3.12.Як підвищити смакові якості комбікормівдля по­
росят? Для підвищення смакових якостей, поїдання і засвоєння
поживних речовин комбікормів, вводять смакові та стимулюючі
речовини (сухі відвійки, нехарчовий та риб'ячий жир, цукор,
підсмажені або екструдовані зернобобові, кукурудза, жито, мід­
ний купорос, зелена люцерна та інші багаторічні трави).

3.13.Які існують строки відлучення поросят? Строки від­
лучення поросят від свиноматок обґрунтовуються фізіологічни­
ми особливостями полового циклу і потребами технологій вироб­
ництва. Поросят можна відлучати на 60, 45, 26 і 10 день життя.

Традиційним строком відлучення поросят є 60 днів, який застосовується в племінних господарствах та невеликих товар­них свинофермах. У спеціалізованих свинарських госпо­дарствах застосовується 45-денне відлучення.

На великих промислових свинарських комплексах встанов­лене відлучення поросят у 26 днів.

3.14. Як підготувати свиноматку до відлучення? Підго­
товка свиноматок до відлучення заключається в здійсненні ряду
заходів, направлених на пониження утворення і виділення мо­
лока, та попередженні захворювання маститами, особливо у ба-
гатомолочних.

Для цього за 2 доби до відлучення зменшують на половину добову норму корму і води, виключають молокогінні корми (со­ковиті, зелені, відвійки та ін.), а у сильномолочних - за добу виключають воду зовсім.

3.15. Як годувати поросят після відлучення? При відлу­
ченні на поросят можуть діяти декілька негативних факторів:
відсутність матки, призупинення споживання материнського
молока, заміна складу раціону, заміна місця утримання, пе­
регрупування, відчуття голоду та переїдання.

Для зменшення дії цих факторів при відлученні необхідно поросят залишити в тих же станках без перегрупування і заміни складу раціону протягом 10-15 днів, знизити норму годівлі на 20-30% протягом перших 4-5 днів, напування - без обмежень.

3.16. Показники нормального росту поросят. Поросята нормально ростуть і розвиваються, якщо вони в 10 днів мають живу вагу приблизно 2,5-3 кг, у 30 днів - 7-8 кг, у 60 днів -16-18 кг, у 120 днів - 40-45 кг.

КОРМОВА БАЗА І НОРМОВАНА ГОДІВЛЯ

Генетичний потенціал наявних порід свиней може мак­симально проявлятися за умови забезпечення поголів'я не-і обхідною кількістю кормів.

4.1. Скільки і які корми потрібно на свиноматку з при­
плодом?На основну свиноматку для виробництва 15-20 ц сви­
нини необхідно 120-140 ц кормових одиниць. Потреба кормів в
натурі: концентрати - 8-Ю т, коренебульбоплоди - 5-6, комбі­
нований силос - 3-3,5, трав'яне та сінне борошно, гранули із
суміші початків кукурудзи, соковиті і зелені корми - 1-1,5, зеле­
ні корми - 4-6 і збиране молоко - 2-3 т.

На кормову одиницю рівень перетравного протешу повинен бути в межах 100-105 г.

Заготівля зернових з розрахунку на основну свиноматку з приплодом на рік доцільна така: 3 т ячменя, 3 т кукурудзи, 3 т пшениці і 1-2 т зернобобових (сої, гороху).

4.2. Рівень концентратів у раціонах свиней. Рівенькон­
центратів у раціонах свиней залежить від інтенсивності вироб­
ництва свинини. При виробництві 12-15 Цсвинини на основну
свиноматку потреба в концентратах складає 70-75" о, а при
18-20 ц - 75-80% за поживністю.

Раціональне співвідношення зернових кормів.У
структурі фуражного зерна для свиней ячмінь повинен склада­
ти 35-40%, кукурудза та пшениця - по 15-25%, овес 3-5% і
горох - 10-15% за масою.

4.4. Кормові добавки: •"•ііічоїш-вітамінно-мінеральні до-
оавки (БВМД), премікги, мінеральні корми, вітаміни.БВМД

це суміш білкових, вітвМІИИИХі мінеральних кормів, яка міс­тить не менше 20% проміп\ і призначається для певної вироб­ничої групи свиней - порін 11 відгодівельного поголів'я, свино­маток. БВМД виробляю і і.і я централізовано відповідними комбі­кормовими заводами і передаються міжгосподарським та деяким іншим комбікормовим заводам для виробництва з місцевої сиро­вини повноцінних комбікормів з добавкою в 15-20% БВМД.

Премікси - це суміш вітамінів, мікроелементів і стимулято­рів продуктивності з наповнювачем у вигляді пшеничних висі­вок. Призначаються також для певної виробничої групи свиней. При збагаченні преміксом у кількості 1% за масою комбікорм повністю балансується по всіх мікродобавках.

Із мінеральних кормів використовують поварену сіль, крей­ду, кормовий фосфат, кісткове борошно; з вітамінів - А (концен­трат, вітамінізований риб'ячий жир, трав'яне і хвойне борошно, грава, червона морква), Д (опромінені дріжджі, комбікорм або дерть, вітамінізований риб'ячий жир, відеїн), В,₂ (біомаса дріж-джевої, спиртової і ацетонової промисловості), В₂ (рибофлавін), В-, (пантотенат кальція), В₅ (нікотинова кислота).

4.5.За рахунок яких місцевих білкових культур слід під­
вищити виробництво білкових кормів?У цей час дефіцит
протеїну в свинарстві складає близько 40%. У зв'язку з цим ос­
новною проблемою інтенсифікації свинарства є виробництво
дешевих і широкодоступних місцевих білкових кормів, у першу
чергу гороху, сої, багаторічних бобових трав. Зернобобові куль­
тури в структурі посівних площ повинні займати 7—10%, багато­
річні трави - 10-12%.

Корми тваринного походження та їх значення.Збира­
не молоко, м'ясокісткове та риб'яче борошно через високу біо­
логічну цінність і доступність білка є незамінними кормами при

вирощуванні поросят до чотириміся і і гакож для пі,

сисних свиноматок і кнурів-виробнимп \ період інтенсивновикористання.

Для того щоб порося у 2 місяці важило 18 10 кг, а вчотир - 38-45 кг, йому потрібно за ці періоди згодувати25-30 т; 60-90 кг збираного молока, 20 і 70-80 кгкомбікорму.

4.7. Що дає згодовування концентрованих кормів у виг
ляді комбікормів і якими вони повинні бути?Із концентрова
них кормів основну масу складає фуражне зерно злакових куль­
тур. Воно багате на легкоперетравні вуглеводи, але недостатньо
містить білка, мінеральних речовин і вітамінів. У зв'язку з цим
при годівлі свиней дертю з такого зерна середньодобовий приріст
тварин не перевищує 200-300 г, а на 1 кг приросту витрачається
10-12 кормових одиниць. При використанні зерна в суміші пов­
ноцінних комбікормів продуктивність підвищується до 600-800 г
а витрати кормів знижуються до 4 кормових одиниць, тобто кое­
фіцієнт продуктивної дії (КПД) збільшується в 2,5-3 рази.

Оскільки потреба свиней в поживних і біологічно-активних речовинах, а також в окремих кормах залежить від віку, фізіоло­гічного стану і рівня продуктивності, то, звичайно, виробляють комбікорм для поросят-сисунів, поросят-відлучників, порос­них маток першого періоду поросності, поросних маток другої половини поросності, лактуючих маток, кнурів, свиней на від годівлі, окремо для першого (30-70 кг), другого (71-120 кг) пе ріодів відгодівлі.

Комбікорми випускаються двох видів - повнораціонні і ком бікорми-концентрати. Останні згодовуються в суміші з сокови тими, зеленими та грубими кормами.

4.8. Кормоцех. Його значення і які кормові суміші він по
винен виробляти.З метою правильної підготовки всіх кормі
до згодовування, їх збагачення, ретельного змішування, нада
ня необхідної консистенції і температури сумішам, на кожні

свинарській фермі слід мати кормоцех. Збалансована годівля в кожну даванку підвищуєпродуктивність тварин на 10-15%.

Кормоцех повинен матилінії підготовки соковитих, зелених і зернових кормів, а гакож лінію запарювання і змішування кор­мів. На репродуктивних фермах він виробляє кормові суміші для поросних маток (ремонтного молодняку), підсисних маток для першого і другого періодіввідгодівлі. Кормові суміші по­винні бути вологими, роїСИПЧастими,з температурою в зимо­вий період від 30°С до 40°('.

4.9. Норма годівлі. І (єдобова потреба в комплексі пожив­
них і біологічно-активних речовин залежно від віку і статі, фізі­
ологічного стану та запланованої продуктивності тварин.

4.10.Кормовий раціон та його структура.Раціон - це до­
бовий набір кормів у співвідношенні з нормою годівлі тварин.
Структура раціону - співвідношення різноманітних кормів у
процентах за поживністю. В залежності від статевовікових
особливостей тварин, концентрати включаються в раціони від
60 до 90%, соковиті, зелені і грубі корми - від 10 до 50%, молоч­
ні - до 20%.

4.11.Підготовка до парування (осіменіння).Для високого
запліднення свиноматок у період підготовки до парування і в
парувальний період їм необхідно забезпечити високий рівень
енергетичного живлення не менш як 1,8 корм. од. на кожні
100 кг живої маси. З цією метою можна вводити в їх раціон
150-200 г технічного жиру.

4.12. Період поросності.Щоб забезпечити високу
збереженість ембріонів після парування, свиноматок перево­
дять на низький рівень енергетичного живлення - 1,2 корм.од.
на 100 кг живої маси (для молодих до 2-х років - 1,5-1,6 корм,
од.) і так годують до 75-80 дня поросності, а потім підвищують
рівень годівлі до 1,7 корм. од. на 100 кг живої маси.

Для забезпечення необхідного рівня протеїнового живлення

за 14-16 днів до парування, в раціон необхідно инести2-3% риб'ячого або м'ясо-кісткового борошна, 5 6% сшіяиіііиковог шроту, 6-8% кормових дріжджів.

4.13.Вітамінне живленнямає виключно велико чначенн.
для процесу відтворення. Введення в раціон свиноматок6-8%
хорошого трав'яного борошна, 5-6% кормових дріжджів забез­
печує досить добрий рівень майже всіх вітамінів. Бажано також
використовувати кормові препарати вітамінів.

4.14.Підсисних свиноматокнеобхідно вдосталь годувати
добре збалансованими раціонами, які містять не менше 120 г
перетравного протешу на 1 корм. од. і вводити такі молокогінні
корми, як кормовий буряк (8-10%), вівсяне молоко, висівки
пшеничні.

4.15.Кнурам у період парування,крім повноцінного ком­
бікорму, який включає 4-5% соняшникового або іншого шроту,
5-6% кормових дріжджів, 3-4% риб'ячого або м'ясо-кісткового
борошна, 4-5% трав'яного борошна, потрібно також давати
збиране молоко та свіжі яйця.

4.16.Ремонтному молоднякунеобхідно забезпечувати дос­
татній рівень загального (енергетичного) і всіх поживних та бі­
ологічно-активних речовин, щоб ремонтна свинка до 8-8,5-
місячного віку мала 110-120 кг живої маси. Для цього їй слід
давати з розрахунку на 100 кг живої маси: 4,4 корм, од., а кнур-
цям - 5 корм, од., 105-110 г перетравного протешу, 7,6-7,8 г
кальцію, 6,2-6,5 г фосфору, 7 мг каротину або 3,5 тис. МО віта­
міну А, 0,35 тис. МО вітаміну Д, 41 мг вітаміну Д, 5-6 мг віта­
міну В₂, 20-23 мг вітаміну В₃, 25-30 мкг вітаміну В,₂ і 5-6 г по­
вареної солі з розрахунку на кормову одиницю.

Інтенсивна відгодівля свиней.Інтенсивна відгодівля
свиней дає змогу виробляти свинину в короткий строк з най­
меншими затратами кормів, праці та інших засобів виробництв
на одиницю продукції.

4.18. Особливості годівлі свиней при інтенсивнійвідго­дівлі. При інтенсивній відгодівлі приріст живої маси складає 600-700 тза добу і тварини досягають живої маси 120 кг при затраті на 1 кг приросту не більше 4-4,5 корм. од. Дотримання норм годівлі свиней - необхідна умова інтенсивної відгодівлі. Повноцінна годівля раціонами, збалансованими за поживними речовинами, збагаченими амінокислотами, вітамінами, мікро­елементами та іншими біологічно-активними речовинами, за­безпечує у свиней на відгодівлі високу енергію росту та ефек­тивне використання корму. Ефектиіністьтакої відгодівлі зале­жить не тільки від повноцінної годінлі, але і від генетичних фак­торів та умов зовнішньогосередовища.

СПОСОБИ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ

Для свинопоголів'я найбільш доцільні наступні заготів­лі окремих видів кормів.

5.1. Зелені корми(багаторічні бобові трави: люцерна, ко­
нюшина, еспарцет та ін.). Оптимальний період скошування: бу­
тонізація, початок цвітіння.

Зелені корми подрібнюють до розмірів не більше 20 мм і змішують з концентратами. Для молодняка до 4-місячного віку зелену масу краще переробляти в пасту на подрібнювачах типу «Волгарь».

Скошувати зелену масу слід за 3-4 години до згодовування.

5.2.Сінне борошно.Заготовляється із сіна багаторічних та
однорічних бобових трав, у чистому вигляді та їх суміші, зібра­
них не пізніше фази цвітіння, досушеного в скирті або рулонах
під навісом активним вентилюванням, наприклад, пересувно
установкою УВС-10. У сіні І класу міститься: бобових рослин
90%, вологи 17%, протеїну 14%, каротину 30 мг/кг і клітчатки
не більше 27%; II класу - відповідно 75%, 17%, 10%, 20 мг/кг :
клітчатки - більше 29%.

Комбінований силос.Для свиней заготовляють комбі­
нований силос з розрахунку не менше 3 т на свиноматку. Е
кілограмі І класу такого силосу міститься (за поживністю)
0,36-0,60 корм, од., вологи 55-65%, клітковини 3,0-4,0%, каро­
тину 25-40 мг/кг, рН - 4,0-4,2, а молочної кислоти в 2-3 раз

більше,ніж оцтової; II класу: 0,30-0,35 корм, од., рН - 3,9-4,3, каротину 20-24 мг/кг, клітковини 4,0-4,5%, протешу 25-29 г, пологи 66-70% і III класу відповідно: 0,26-0,29, 4,4-4,5, 10-19 мг/кг, 4,6-5,0%, 18-24% і 71-75%. Комбінований силос зберіга­ють у герметично закритих силосних ємкостях.

5.4. Сировина для комбісилосу.Заготовляють згідно з іс­
нуючими технічними умовами. Початки кукурудзи без обгор­
ток, воскової стиглості, в подрібненому вигляді в кількості
45-60% (за масою); зерно кукурудзи - 25-40% вологості в кіль­
кості 40-65%; коренеплоди, очищені від землі, без бадилки або
з бадиллям, подрібнені - 20-30%, гарбуз - 10-20%; трави
бобових культур у фазі бутонізації, початку цвітіння, в свіжому
або підв'яленому вигляді - 10-20%; трав'яне, сінне борошно
або полова круп'яних та бобових культур - 5%. Наприклад, ре­
цепт суміші комбісилосу: початки кукурудзи - 50%, кормовий
буряк - 20%, гарбуз - 15% і отава люцерни - 15%. В 1 кг міс­
титься: вологи 61%, 0,32 корм, од., перетравного протешу - 28
і, каротину - 28 мг/кг і клітковини - 38%.

5.5. Кормові добавки з побічної сировини.Міцеліальне
борошно готують із сирого міцелію, побічного продукту лимон­
ної кислоти, вологістю 9—12% і використовують його в раціонах
свиней для заміни 15% перетравного протеїну. Борошно шроту
стручкового перцю, гранули шроту м'яти і жому подорожника
і вологістю 8,0-12,0%. Використовують для цього агрегати ти­
ну АВМ-1,5 і гранулятори типу ОГМ-0,8. Борошно і гранули з
шдходів лікарських рослин використовують замість трав'яної
муки в комбікормі і кормосумішах (5-7%).

В останні роки в практиці годівлі свиней широко вико­ристовують в якості кормових добавок різні ферментативні пре­парати, а також пробіотичні та пребіотичні стимулятори, які суттєво підвищують перетравність і засвоєння поживних речо­вин раціону

5.6.Фарш рибний. Готують фарш11 ілмороженої кормої
риби, криля з консервантом НМЖК-0 мурашиною кислотої
або піросульфітом натрію. Норма іносенняконсервант
2,0-2,5% (до маси). Фасують у подвійні поліетиленові м
або бочки. Строк зберігання до 6 місяці и.

Жир ветеринарний. Готують з рибиі морських ссавції
за існуючими технічними умовами. Для відлучених поросят ви-1
користовують з розрахунку 0,3-0,5 г за добу на 1 голову. В ох
ному його грамі міститься міжнародних одиниць: вітаміну А
500-2000, Д₂ - 500-1000, вітаміну Е - 12 мг, вітаміну Д₃ - 13(
МО. Масова частка іонолу від 0,15 до 0,24%, кислотне числс
6-Ю, іодне число 62-193.

ЗАХОДИ

ПРОТИ ПСУВАННЯ

КОРМІВ

При неправильному зберіганні окремі корми втрачають до 30-40% і більше поживної цінності. Щоб цього запобігти, рекомендуються такі заходи.

6.1. Фуражне зерно. Очищають і підсушують до 12-14%
вологості на току, а потім зберігають у сухому зерноскладі,
вільному від амбарних шкідників. Товщина вороху 1,5 м.

Зерно кукурудзи 25-40% вологості обробляють рівномірно консервантом НМЖК 1,4-1,7% (до маси) і зберігають у відкри­тому воросі складського приміщення без герметизації. Подріб­нене зерно закладають у тристінну траншею, ущільнюють до 1 т/м³ з добавкою консерванту 0,5-0,6%, а потім відразу ж гер­метично вкривають поліетиленовою плівкою. Дуже надійно зберігається зерно підвищеної вологості в комбісилосі.

6.2.Початки кукурудзи. Сухі початки без обгорток зберіга­
ють у провітрюваному складському приміщенні і в сапетках.
Початки воскової стиглості в подрібненому вигляді зберігають
у комбісилосі або в чистому вигляді (корнаж) з добавленням
консерванту (0,4-0,6%) в герметично закритій траншеї.

Штучно обезводнені корми. Трав'яне та концентратно-
трав'яне борошно (КТК) зберігаються з антиоксидантом каро­
тину - сантохін (0,015-0,002%), ділудін (0,02%) та ін. у крафт-
мішках у складському приміщенні. Гранули трав'яного борош­
на з ячмінною дертю (до 15%) - у відсіках складського примі-

щення.При цьому протягом 9 місяців збереження каротину пі вищується до 63%. Більш надійно і триваліше каротин зберіг ється в комбісилосі.

6.4.Коренебульбоплоди.Коренеплоди буряка і моркви (с
жі і підморожені) зберігаються після очистки від землі біль
надійно в траншеях, ніж в кагатах, у вигляді зволоженого і ге
метично вкритого комбісилосу. Бульбоплоди - фуражна карто
ля і топінамбур - зберігати в непромерзаючих підвалах, а пом
ті від землі - в комбісилосі, заложеному з консервантом.

6.5.Трав'яна різка і кормові суміші.Зберігають у вигля
брикетів, використовуючи при цьому прес-брикетувальник ти
ОПК-2 (1,5-2,5 т/год.) або типу ПБС-3,5 (3,0-4,0 т/год.).

Вітамінне сіно.Зберігають у тюках або рулонах під н
вісом, устаткованим активною вентиляцією. Пресоване сін
займає менше місця в сховищі та має перевагу при транспорту
ванні.

ПІДГОТОВКА

КОРМІВ

ДО ЗГОДОВУВАННЯ

Важливим елементом, який забезпечує високу віддачу корму, є його підготовка до згодовування. Ефективними ме­тодами вважаються наступні.

7.1.Розмелювання фуражного зерна.Для свиней сухе зер­
но перемелюють до середньої тонини - 1,17 мм, залишок на си­
ті з діаметром отворів 3 мм повинен бути не більше 12%. Зали­
шок на ситі з отвором 5 мм не допускається. Середньодобовий
приріст свиней при цій тонині на 12% вище, ніж при згодову­
ванні грубого розмолу - 1,74 мм. Залишок на ситі з отворами
З мм допускається не більше 35% і на ситі з отворами 5 мм - до
5%. Дрібне розмелювання - 0,91 мм - залишок на ситі з отвора­
ми діаметром 2 мм не більше 5% і не завжди себе виправдовує.

7.2.Плющення зерна.Зволожене, консервоване і розпаре­
не зерно плющать на вальцевих плющилках. Плющення зерна
підвищеної вологості не утворює пилу і повніше засвоюється
тваринами порівняно з подрібненим сухим.

Подрібнення коренеплодів, зелених кормів і сіна.З
метою рівномірного змішування соковитих та зелених кормів з
іншими кормами, а також кращого використання, їх подрібню­
ють до величини частинок 0,5-1,5 см. Сіно можна подрібнюва­
ти установкою типу фуражир ФН-1,2 до 1,5-2 см, а потім жере-
дують уздовж волокон з використанням установок типу ІСК-3.
ІРТ-165 абоІГК-ЗОБ.

7.4.Збиране молоко, замінник молока і комбікорм.Рідк
та зволожені (до 65-70%) комбікорми бажано ферментувати пе
ред згодовуванням за 1-4 години поросятам з 5-денного до 4-мі
сячного віку. Норма внесення протезиму ГЗх, протосубтилі
ГЗх, амілосубтиліну ГЗх та ін. - 0,03-0,05%. Витримують пере,
згодовуванням корм з ферментним препаратом при температур:
30-40°С: рідкі - 1-2 години, зволожені до 65% - 2-4 години
Затрата протезиму ГЗх на голову за добу з 5 до 60-денного вік;
- 0,1-0,4 г, з 61 до 120-денного віку - 0,4-0,6 г. Поросятам
2-4-місячного віку зволожений корм ферментують сумішко
протелітичних і амінолітичних ферментних препаратів.

7.5.Фуражна картопля і харчові відходи.Запарюють про­
тягом 30-40 хвилин при температурі 100°С. Інші коренебуль­
боплоди згодовують у сирому вигляді.

7.6.Пророщування зерна.Для підгодівлі поросят у зимо­
вий період пророщують зерно шляхом замочування водою кім­
натної температури на 15-20 годин, а потім у лотках на стела­
жах шаром 6-9 см витримують 2 доби до появи паростків.

7.7.Як впливає згодовування окремих кормів на якість
свинини?Покращують якість свинини: ячмінь, пшениця, жито
кормові боби, горох, просо, морква, цукрові та кормові буряки
гарбузи, трава конюшини, люцерни, злаково-бобових сумішей
відвійки, сироватка.

Корми, при годівлі якими одержуємо м'яке сало, рихлу не якісну свинину: гречка, кукурудза, висівки пшеничні, картопля бурякова патока.

Якість м'яса і сала різко погіршується при тривалій годівлі свиней соєю, вівсом, макухою, бардою, рибою та рибним бо­рошном.

7.8. Які є обмеження в згодовуванні свиням окремих кор­
мів?Бобові корми (горох, соя, люпин) згодовуються в межах
10-12% до раціону дорослому поголів'ю та 5-7% - молодняку.

Соняшникового шроту можна вводити в раціон не більше 10%.

Бавовняний шрот містить госіпол, який негативно впливає па травлення свиней, тому оптимальна його кількість обмежу­ється 5%.

При тривалому зберіганні м'ясного та м'ясо-кісткового бо­рошна з доступом повітря можлива також негативна дія на ор­гани травлення. Згодовують ці корми не більше 3% до раціону.

Введення до раціону сінного та трав'яного борошна не по­винно перевищувати 10%.

Оптимальна норма кухонної солі 0,5-0,8% до раціону.

Різні види преміксів вводять до раціону не більше 1%.

Слід також пам'ятати про те, що використання в раціоні жи­га викликає послаблення травлення. Тому включати його до ра­ціону поросят небажано.

Кормовий та цукровий буряк згодовують лише в сирому вигляді.

Пророслу чи позеленілу на сонці картоплю слід згодовувати шше вареною, зливши перед цим воду, в яку переходить шкід-шва речовина - солонін.

УТРИМАННЯ СВИНЕЙ

Умови утримання визначають стан здоров'я свиней, ї продуктивність, ефективність використання кормів і якісті продукції.