 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Місце культури в сівозміні.
Важливим є розміщення ячменю в полях сівозміни з достатньою родючістю і чистих від бур'янів. Тому кращі попередники – просапні культури (картопля, коренеплоди, під які вносять органічні добрива), а міжрядний обробіток сприяє очищенню поля від бур'янів та нагромадженню в ґрунті легкозасвоюваних поживних речовин. Крім того, після просапних культур залишається пухкий ґрунт, а це важливо для ячменю, який важко витримує щільні, запливаючі ґрунти, де у нього погано розвивається коренева система, жовтіє листя і навіть усихають верхівки листків, різко знижується продуктивність рослин. Добрими попередниками для ячменю є також озимі культури після удобрених зайнятих або чистих парів. Високої якості кормове та продовольче зерно можна отримати при розміщенні ячменю по пласту багаторічних трав, після зернобобових культур. Проте ці попередники, як правило використовуються перед усім під пшеницю. У степових і лісостепових районах ярий ячмінь висівають зазвичай після кукурудзи, озимої пшениці, а в районах бурякосіяння – після цукрових буряків, особливо в роки достатнього зволоження; у поліських районах – після кукурудзи на силос, картоплі, озимих, висіяних після люпину. Сам ячмінь, будучи скоростиглою культурою, є добрим попередником для ярих культур, а у вологі роки – і для озимих, а також цінною покривною культурою для багаторічних трав.
Існуюча сівозміна: Пар зайнятий, Озима пшениця, Цукрові буряки, Ячмінь з підсівом багаторічних трав, Багаторічні трави, Озима пшениця, Цукрові буряки, Горох, Озима пшениця, 10 - кукурудза.
Підготовка ґрунту. Ячмінь виявляє підвищені вимоги до обробітку ґрунту. Ґрунт має бути пухким, чистим від бур'янів. Залежно від попередника, ґрунтової відміни і погодних умов ґрунт готують по різному. При розміщенні ярого ячменю після зернових та зернобобових культур система зяблевого обробітку ґрунту включає лущення стерні та оранку на зяб. Лущити стерню треба одночасно із збиранням попередника. Якщо поле засмічене однорічними бур’янами, частіше обмежують одним лущенням дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. При сильній забур’яненості через 3-4 тижні після першого проводять друге лущення на 10-12 см лущильниками ЛДГ-20 або ЛДГ-10А. Після збирання кукурудзи поле лущать важкими дисковими боронами (БДТ-7А, БДТ-10) на глибину 12-14 см. На полях, засмічених гірчаком, осотом, пирієм, лущення також проводять двічі: на площах, забур’янених кореневищними бур'янами (пирієм, - дисковими боронами (БДТ-7, БДТ-3) або лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 10-12 см; 6на полях з коренепаростковими бур'янами (осот) перше лущення дисковими лущильниками проводять на глибину 6-8 см, а друге через 15-20
днів – лемішними лущильниками (ПЛН-10-25) на глибину 12-14 см. Зяблеву оранку плугами з передплужниками після стерньових попередників проводять на глибину 20-22 см, а на полях, засмічених осотом, 25-27 см, гірчаком – до 30см. Після таких просапних культур, як картопля, цукрові буряки, зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см і часто без попереднього лущення, після кукурудзи – на глибину до 30 см. У районах Степу України оранку на зяб найкраще проводити наприкінці вересня; в Лісостепу на полях, засмічених багаторічними бур'янами, - наприкінці вересня – на початку жовтня; однорічними – на початку серпня з подальшим напівпаровим обробітком поля; на Поліссі – через 2-3 тижні після своєчасного лущення. В районах недостатнього зволоження з можливістю вітрової ерозії застосовують без відвальний обробіток, особливо при розміщенні посівів ячменю після стерньових попередників, кукурудзи. Починають такий обробіток голчастою бороною БИГ-3 (а при сильному пересиханні ґрунту замість БИГ-3 застосовують дискове лущення), після чого площу обробляють культиватором КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см. Восени такі поля обробляють плоскорізами - глибокорозпушувачами (КПГ-250. ПГ-3-5, ОПТ-3-5) на глибину 16-12 см на легких ґрунтах і з мілким орним шаром або на 27-30 см на ґрунтах з глибоким орним шаром. Весняний обробіток ґрунту під ячмінь на пухких ґрунтах складається з раннього дворазового боронування середніми або важкими боронами, на важких – з боронування (закриття вологи) і культивації з одночасним боронуванням на глибину загортання насіння (6-8 см). Поля, чисті від післяжнивних решток, обробляють агрегатом з послідовно з’єднаних важких, середніх і легких борін. Починати обробіток ґрунту слід при настанні його фізичної стиглості.
Таблиця – 8. Система обробітку ґрунту під ячмінь в полі №4.
3.3. Норми добрив та система удобрення. Засвоєння кореневою системою ячменю поживних речовин ґрунту невисоке, тому він дуже добре реагує на внесення добрив. При удобренні посівів ячменю необхідно врахувати його потреби в поживних речовинах на різних ґрунтах. Так, на підзолистих і сірих лісових ґрунтах, деградованих та опідзолених чорноземах, сіроземах і каштанових ґрунтах він особливо добре реагує на азотні і фосфорні добрива. Калій найбільш ефективний на піщаних і осушених торфових ґрунтах, фосфор – на глибоких чорноземах. Пивоварний ячмінь необхідно добре забезпечувати перед усім фосфорно-калійними добривами, завдяки яким зерно накопичує більше крохмалю, а продовольчий і кормовий – азотними. Ячмінь позитивно реагує не тільки на безпосереднє внесення добрив, а і їх післядію. Тому при інтенсивному вирощуванні ячменю посіви його удобрюють мінеральними добривами, а органічні вносять під попередники. Норми мінеральних добрив найбільш доцільно розраховувати на запланованій врожайності або відповідно до зональних рекомендацій. Висока врожайність ячменю забезпечується при використанні мінеральних добрив з врахуванням післядії органічних добрив у таких приблизно нормах і поєднаннях: при основному внесенні на дерново-підзолистих супіщаних і суглинкових ґрунтах Полісся – N60P30K45, лівобережного центрального Лісостепу – N45P30K30, на чорноземах центрального і північного Степу - N45P30K30, каштанових і солончакуватих ґрунтах південного Степу - N45P45. При сівбі ячменю після не удобрених попередників норми мінеральних добрив збільшують на 25-30 %. Фосфорні та калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, азотні – краще локально одночасно з передпосівною культивацією культиваторами-рослинопідживлювачами на глибину 10-12 см.
Мінеральні добрива вносять також у рядки під час сівби ячменю: у Степу й Лісостепу – гранульований суперфосфат з розрахунку 10-15 кг/га фосфору, на Поліссі – повне мінеральне добриво (по 10-15 кг азоту, фосфору і калію). З мікродобрив вносять ті, що містять мідь, бор, марганець. Так, на болотистих і торфових ґрунтах, що поширені в районах Полісся, слід вносити під ячмінь мідні добрива у вигляді мідного купоросу (25 кг/га) або піритного недогарку (3-5 ц/га). На чорноземах ефективні марганцеві шлами, які вносять по 2-3 ц/га під зяблеву оранку, та марганізований гранульований суперфосфат – у рядки під час сівби ячменю в дозі близько 50 кг/га. Кислі ґрунти обов’язково вапнують, особливо при вирощуванні пивоварного ячменю (підвищується маса 1000 зерен і вміст крохмалю в зерні). У вологі роки в період кущення проводять азотне підживлення з розрахунку 20-30 кг/га азоту. Розрахунок норм добрив для отримання запланованої урожайності
Найбільш поширеним є балансовий метод розрахунку норми (дози ) добрив на планову врожайність .Для цього використовують формулу
Д = У·в – Пгз· Кгз - До·Со·Ко - Дпо·Спо·Кпо – Дмп ·Кмп Км
де Д- доза елемента живлення, кг/га; У- планова урожайність, ц/га; в- винос елемента живлення 1ц урожаю, кг/ц ; Пгз - запас доступної форми елемента живлення в розрахунковому шарі
грунту, кг/га ; він визначається за формулою: Пгз = n·Моб·h Кгз; Ко; Км; Кпо; Кмр - коефіцієнти використання елементів живлення з ґрунту, органічних і мінеральних добрив у рік внесення і в післядії, в частках одиниці; До; Со - відповідно доза органічних добрив, т/гата вміст елемента живлення в1т органічних добрив (у середньому 5 кгазоту; 2,5 кг фосфору; 6 кгкалію); Дпо; Спо- відповідно доза органічних добрив, внесених під попередник, т/гавміст елемента живлення в1т, кг; Дмп- Доза мінеральних добрив, внесених під попередник, кг/га;
п- вміст елемента живлення в грунті, мг /100 г ґрунту; Моб- щільність грунту (об'ємна маса), г/см; h- глибина розрахункового шару грунту, см (звичайно 20 см). Азотні добрива Пгз=13,7 · 1,17 · 20 = 321 кг / га; Д=45·2,5-321·0,15-30·5·0,20-120·0,05/0,70=40,5 кг/га
Фосфорні добрива Пгз=8,9·1,17·20 = 208 кг/га Д=45·1,2-208·0,10-30·2,5·0,10-160·0,10/0,30 = 24,5 кг/га
Пгз=13·1,17·20=304 кг/га Д=45·2,5-304·0,10-30·6·0,10-180·020/0,70 = 40,1 кг/га
Таблиця – 9. Система удобрення ячменю
Сівба. Підготовка насіння. Насіннєвий матеріал очищають і сортують враховуючи різницю в морфологічних ознаках, фізичних, агродинамічних, електричних властивостях культурних рослин, мертвих домішок і насіння бур'янів. Основним з фізичних ознак є розмір (ширина, товщина, довжина, крупність, форма, забарвлення насіння). За розмірами з нього виділяють мертві та живі домішки на решетах з видовженими та крупними отворами та виїмчастих циліндрах. Крім того, проводять сортування насіння. Не слід повторно очищати насіння за розміром без зміни решіт, бо це призводить до його травмування. Тому в перший раз треба так відрегулювати швидкість, щоб воно максимально очищувалось, щоб правильно підібрати систему решіт треба перед очищенням зробити пробне пропускання невеликих партій насіння. Плівчасте насіння з великою парусністю очищають і сортують з урахуванням його аеродинамічних властивостей, яке виділяють за допомогою вимокання або продуванням повітрям. Різне за механічною міцністю насіння очищають від грудочок ґрунту, які при пропусканні насіння між гуловими вальцями роздавлюється. Очищають та сортують також насіння, яке за розмірами і аеродинамічними властивостями близьке до домішок та насіння бур'янів. У такому разі використовують властивості поверхні, забарвлення , питому масу насіння. За різницею в особливостях поверхні насіння очищають на сортувальних столах. Так виділяють опушене насіння вівсюга з колінчасто-зігнутими остюками від насіння вівса, яке не має таких ознак. Насіння вівсюга затримується на поверхні. Його очищають до решітно-трієрного очищення насіння округлої форми із гладенькою поверхнею (горох, вика) має менший коефіцієнт тертя і швидше збігає у звичайних і гвинтових гірках ( змішок ) добре відділяють ними від такого самого за розміром, але легшого насіння з шорсткою, поверхнею. При нагнітанні повітряної маси знизу на масу насіння на пневматичному стані легше за масу насіння бур'янів (редька дика) спливає під дією потоку повітря. За принципом різниці між питомою густотою домішок і поліпшення очищають насіння у воді і водних розчинах солей. Підготовку насіння до сівби починають вже з вирощування його на насінних ділянках. Для цього ячмінь розміщують після кращих попередників, застосовують своєчасний та якісний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби і норми висіву, систему захисту посівів від хвороб, шкідників і бур'янів. На посівах вносять повну дозу фосфорно-калійних добрив, запобігаючи надмірному азотному живленню. Збирають урожай при оптимальні вологості
насіння, ретельно регулюючи комбайни для зменшення його травмування. Обмолочене комбайном насіння відразу очищають, підсушують до стандартної вологості, сортують а в разі потреби калібрують і закладають на зберігання. Але і таке насіння може мати недоліки, зумовлені біологічними властивостями, несприятливими умовами вирощування, дозрівання, зберігання, очищення, їх можна усунути за допомогою спеціальних прийомів. Високоякісне насіння формується шляхом відповідних заходів під час післязбиральної обробки насіння: - Очищення насіння від мертвих і живих домішок і доведення за чистотою до вимог державного стандарту. - Сортування насіння - це виділення із загальної маси насіння повноцінних його частин певної величини, пружності. Захід підготовки насіння до сівби, який передбачає розподіл насіння на окремі частини, фракції за розмірами з невеликим інтервалом величини не більше 1мм - калібрування насіння. Калібрування можна проводити не тільки за розміром а і за масою. Одним із заходів є повітряно-теплова обробка насіння - це обігрівання насіння в теплому повітрі при температурі 30-40°С. Він застосовується для насіння, яке зберігається протягом зими в оброблених приміщеннях. Він підвищує енергію проростання, польову схожість насіння, прискорює післязбиральне дозрівання насіння, вивести насіння із стану спокою. Обігрівання проводять на майданчиках на сонці. Деякі культури вимагають підвищених температур, їх прогрівають протягом 10 год. при температурі 40-45°С, 3 години при температурі - 60-65°С. Це сприяє утворенню жіночих квіток. Дражування насіння - це придатні насінню форми, гранули, драже шляхом паромування на нього мінеральних та органічних речовин, які виконують різну роль. Сегментування насіння - в деяких культур насіння зростається і утворює супліддя, то таке насіння сегментують - це розрізання суплідь на окремі частини, схожість такого насіння знижується на 10-20%.
Протруювання насіння - це обробка його хімічними препаратами для знищення збудників хвороб, бактерій, грибних вірусів та проти шкідників. відбувається воно різними способами, але найбільш поширений метод - протруєння та інкрустація насіння – це протруєння насіння з фіксуванням протруювачів на насінні за допомогою полімерних плівкоутворювачів. Знезараження насіння - це звільнення насіння і посадкового матеріалу від грибних захворювань високими температурами, які летальні для інфекцій і не пошкоджують зародок. Часто використовують термічне знезараження. Воно проводиться однофазними та двофазними способами. При двофазному способі насіння замочують у воді при температурі 32°С протягом 4 годин, а потім ще замочують насіння на 7-8 хвилин у воду з температурою 52-53°С. При цьому знищуються спори грибкових бактерій. Після цього насіння охолоджують у холодній воді і просушують. Однофазне знезараження проводять прогріванням насіння протягом З годин при температурі 45°С, а при температурі 47°С протягом 2 годин, і потім просушують. Намочування насіння - прийом ефективний при вирощуванні культур, насіння яких має довгий період проростання, вимагає велику кількість води для набубнявіння. Для цього використовують інгібітори, які притуплюють проростання насіння. Пророщування насіння здійснюється для активації ферментативних процесів і скорочення періоду “сівба-сходи”. Для цього намочене насіння витримують, розстеляючи таким шаром і покривають важкою мішковиною при температурі 20-25°С, коли закільчиться 1- 5% насіння і з'явиться корінчик, пророщуване насіння розсипають тонким шаром і просушують. Висушування проводять в затіненому місці. Пророщене насіння висівають у вологий грунт.
36 Таблиця – 10. Норми якості насіння ячменю.
Таблиця – 11. Підготовка насіння ячменю до сівби.
37 Таблиця – 12. Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин ячменю протягом вегетації.
Норма висіву поштучна, млн. шт./га
К-продуктивна кущистість, шт.; З - кількість зерен у суцвітті, шт.; А-маса 1000 зерен, г; Взаг. - загальне виживання рослин протягом вегетації (збереженість рослин після сходів ); воно розраховується за формулою:
Норма висіву поштучна, млн. шт./га
Норма висіву за масою насіння розраховується за формулою:
де М – норма висіву, кг/га;
Строки і способи сівби, глибина загортання насіння Сіяти ячмінь необхідно в ранні строки. Запізнення із сівбою на 5-7 днів призводить до зниження врожаю в умовах України на 4-6 ц/га, у посушливі роки на 10-14 ц/га, а в пивоварного ячменю підвищується плівчастість зерна, зменшується його крупніють і знижується вміст крохмалю. Основний спосіб сівби – звичайний рядковий з міжряддям 15 см. При інтенсивному вирощуванні ячменю під час сівби створюють постійні технологічні колії, перекриваючи висівні апарати 6-7 та 18-19 сошників у середній сівалці (СЗ-3,6, СЗП-3,6) трисівалкового агрегату. При сівбі ячменю після кращих попередників застосовують меншу Під ярий ячмінь часто підсівають у сівозміні багаторічні трави: конюшину, люцерну, еспарцет. Норми висіву багаторічних трав залежно від зони становлять: конюшини 14-20 кг/га, люцерни від 10-12 до 18-20, еспарцету від 60-80 до 100 кг/га. Суміші слід висівати зерно-трав’яними сівалками СЗТ-3,6, СЗ-3,6А, які окремо висівають насіння ячменю і трав. Глибина загортання насіння ячменю становить на важких глинистих ґрунтах 3-4 см, на легких 5-6, у посушливих степових районах 7-8; конюшини і люцерни 2-3, еспарцету 3-4 см.
Таблиця – 13. Технологічні умови до сівби.
3.5. Догляд за посівами
При висіванні ячменю в посушливу весну для підвищення польової схожості і дружнього проростання насіння проводять після сходове коткування посівів кільчасто-шпоровими котками 3ККШ-6. У районах з достатньою кількістю вологи, особливо на важких запливаючих ґрунтах, де може утворюватись ґрунтова кірка, її руйнують ротаційними мотиками МВН-2,8 або голчастими боронами БИГ-3А. У період вегетації застосовують інтегровану систему захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів. У фазі виявлення на рослинах ознак борошнистої роси, іржі посіви у фазі кущення обприскують з обприскувачів ОПШ-15-01, ОМ-320-2, ОВТ-2, ОВТ-1А цинебом (3-4 кг/га), байлетоном (0,6
Таблиця – 14. Заходи догляду за посівами ячменю. Сорт Галактик
Збирають ячмінь у фазі воскової стиглості зерна, поєднуючи роздільне збирання з прямим. Починають збирати при досяганні зерна вологості 30-38%. Скошують ячмінь жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12-18см, і шириною до 1,8м при висоті зрізу середньо і низькорослих сортів 15-20см, високорослих 25-30см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазовому збиранні полеглої забур'яненого ячменю використовують бобові жатки ЖБА-3,5, бо під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Роздільне збирання проводять протягом 2-4 дні у лісостепу після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 15-18%. Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання та зрідження низькорослі посіви ячменю, які досягли повної стиглості. Швидкість при прямому комбайнуванні становить 6-7 км/год, на обмолоті валків 4,5-5 км/год, втрати зерна при збиранні не повинні бути більше ніж 0,5%. Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість до 14-15% і використовують за призначенням.
3.7. Агротехнічна частина технологічної карти. Таблиця – 16. Технологія вирощування ячменю. Сорт Галактик
Висновки і пропозиції. Ячмінь – одна з високоврожайних злакових культур, що має питому вагу в зерновому балансі нашої країни. З усіх ранніх ярих культур ячмінь найбільш урожайний і тому є основною страховою культурою для пересівання озимої пшениці в роки її несприятливої перезимівлі. Досвід передових господарств свідчить, що ячмінь – культура великих потенціальних можливостей. Застосовуючи високу агротехніку та висіваючи кращі районовані сорти, окремі передовики вирощують по 40 – 50 і навіть 60, а багато районів по 35 – 48 ц зерна з гектара. З метою збільшення урожайності ячменю потрібно покінчити з недостатнім і безсистемним внесенням органічних і мінеральних добрив. При вирощуванні ячменю рекомендується ретельніше проводити добір попередників, дотримуватися строків та норм сівби, дотримуватись режиму збирання.
|
