ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал
Игровые автоматы с быстрым выводом Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими Целительная привычка Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Тренинг уверенности в себе Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Как слышать голос Бога Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной 
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Зміст Вступ | 1 | 1. Програмування врожайності за ґрунтово-кліматичними умовами | 4 | 1.1. Характеристика клімату. | 4 | 1.2. Характеристика ґрунту. | 6 | 1.3. Прогнозування врожайності за природними факторами і відповідністю їх плановій урожайності. | 7 | 2. Біологічні особливості ячменю і можливості реєстрованих сортів. | 11 | 2.1. Ботанічна характеристика ячменю | 11 | 2.2. Вимоги до умов вирощування. | 15 | 2.3. Біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих та перспективних сортів. | 16 | 2.4. Фенологічні спостереження за обраним сортом (гібридом). | 18 | 2.5. Проектування елементів структури планової врожайності. | 24 | 2.6. Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує планову врожайність. | 24 | 3. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності. | 26 | 3.1. Місце ячменю в сівозміні. | 26 | 3.2. Підготовка ґрунту. | 27 | 3.3. Норми добрив та система удобрення. | 30 | 3.4. Сівба. | 33 | 3.5. Догляд за посівами. | 41 | 3.6. Збирання і зберігання врожаю | 43 | 3.7. Агротехнічна частина технологічної карти. | 45 | Висновки і пропозиції. | 46 | Список використаної літератури. | 47 | ВСТУП Ячмінь, поряд з озимою пшеницею та іншими важливими зерновими культурами, відіграє провідну роль у вирішенні зернової проблеми України. За посівною площею і врожайністю він займає четверте місце серед зернових культур у світовому землеробстві після пшениці, кукурудзи та рису. Посівна площа ячменю на земній кулі становить близько 75 млн. га. На Україні його висівають на площі близько 3 млн. га. Як вважає В.Ф Сайко, посівна площа ячменю на Україні повинна підвищитись до 3,5 млн. га, що при середньому врожаї 37,9 ц/га складе 13,3 млн. тон сухого очищеного зерна. Нарощування виробництва зерна високої якості та більш раціональне його використання є однією з вирішальних умов поліпшення забезпечення населення продуктами харчування та подальшого економічного і соціального розвитку країни. Вирішення цього завдання здійснюватиметься у напрямку нарощування виробництва зернофуражних культур і доведення його в перспективі до 70-75% загального рівня зерна в країні, створення нового покоління сортів і гібридів, поліпшення їх насінництва, подальшого вдосконалення технологій вирощування, зберігання та переробки, встановлення господарської самостійності товаровиробників, хлібоприймальних та переробних підприємств, а також розвитку ринкових відносин на різних рівнях. Вирішальна роль в успішному виконанні вищезгаданого завдання належить ячменю. Враховуючи велике народногосподарське значення та широкий ареал розповсюдження ячменю, значна частина науково-дослідних установ як в нашій країні так і за кордоном веде селекційно-дослідну роботу щодо створення високоврожайних сортів та розробки і вдосконалення агротехніки цієї культури. За останні роки в цьому напрямку досягнуто значних успіхів. Потенціал продуктивності нових сортів ячменю становить 90-100 ц/га у 1 виробничих умовах. Тому ячмінь, як найбільш урожайна рання яра культура, є головною страховою культурою, що використовується для пересіву озимої пшениці в роки з несприятливими умовами перезимівлі, а також кращою покривною культурою для підсіву багаторічних трав. Зерно ячменю використовують на кормові й харчові цілі та як незамінну сировину для пивоварної промисловості. Велика відміна екотипів ячменю, що різняться жаростійкістю та витривалістю до низьких температур, різним транспіраційним коефіцієнтом, відношенням до засушливих та вологих умов забезпечила їх високу пристосованість до різних умов вирощування. Так, ячмінь є найбільш солестійкою культурою і відзначається високою стійкістю до суховіїв. Перевагою ячменю перед іншими зерновими культурами є ще й те, що він здатний формувати врожай за рахунок вологи, накопиченої у верхніх шарах ґрунту в осінньо-зимовий період, а прирости врожаю зерна цієї культури від внесення добрив вищі, ніж інших зернових культур. В структурі посівних площ Лісостепу ярий ячмінь займає, в середньому, близько 10%, а в окремі роки, при пересіві озимих – 12 і навіть 15%. В зв’язку з цим, досить актуальним є завдання по розробці нових і вдосконаленні існуючих технологій вирощування ярого ячменю в зоні північного Лісостепу України, які були б економічно та енергетично виправдані і забезпечували високі сталі врожаї високоякісного зерна . Ячмінь широко використовують на кормові, харчові та технічні цілі. Його зерно є цінним кормом для тварин, особливо беконної відгодівлі свиней. З вирощуваного в країні зерна ячменю майже 75% використовують на кормові цілі. Зерно ячменю кормового напрямку містить 14-16% білка, 2-3% жиру та 62-65% без азотистих екстрактивних речовин, а вміст лізину значно більший, ніж в зерні кукурудзи, вівса, проса, пшениці. Ячна солома є цінним кормом для худоби. За кормовими якостями вона 2 значно перевищує вівсяну, пшеничну, та майже прирівнюється до стебел кукурудзи, зібраної на зерно в повній стиглості. У 100 кг ячної соломи міститься 35,8 кормових одиниць, у соломі ярої пшениці–22,3, в кукурудзяних стеблах–37,3. Також ячмінь вирощують на зелений корм і сіно у сумішках з ярою викою, горохом, чиною, високоякісний урожай яких часто досягає 250- 300 ц/га. Ячмінь є цінною продовольчою культурою. Зерно ячменю, що використовують на продовольчі цілі містить багато білка, крохмалю, цукру. Із зерна ячменю виготовляють ячну та перлову крупу, сурогати кави, солодові витяжки, що використовують для виготовлення кондитерських виробів, та в медицині. У країнах північних і гірських районів СНД із зерна ячменю виробляють борошно, яке використовують як домішку до пшеничного та житнього при випіканні хліба. Через низьку якість клейковини хліб із чистого ячмінного борошна виходить мало об’ємним, слабко пористим, швидко черствіє. 1. Програмування врожайності за ґрунтово-кліматичними умовами. 1.1. Характеристика клімату. Територія ТОВ «Агросвіт» розміщена у північній частині Київської області лісостепової зони, на лівобережжі р. Дніпро.
Таблиця №1. Багаторічні метеорологічні показники клімату господарства. Місяць | Метеорологічний елемент | | Опади, мм | Середньодобова температура, 0С | Сонячна радіація, ккал/см2 | | сумарна | радіаційний баланс | | | Січень | | -6,3 | 2,4 | -0,4 | | Лютий | | -6,6 | 3,7 | 0,1 | | Березень | | -1,1 | 6,2 | 2,0 | | Квітень | | 6,8 | 10,3 | 5,2 | | Травень | | 14,6 | 14,4 | 7,7 | | Червень | | 17,4 | 15,1 | 8,0 | | Липень | | 19,5 | 15,2 | 8,1 | | Серпень | | 18,3 | 12,3 | 6,4 | | Вересень | | 13,4 | 8,8 | 4,1 | | Жовтень | | 7,3 | 5,2 | 1,8 | | Листопад | | 0,9 | 2,1 | 0,2 | | Грудень | | -4,0 | 1,4 | -0,3 | | Сума за рік | | +6,7 | 97,1 | 42,9 | | | | 4 Як видно з наведених даних, найменша кількість опадів припадає на січень і лютий ,найбільше на червень і липень . Близько 75% опадів випадає в теплий період з квітня по листопад .Сільськогосподарські культури достатньо забезпечуються вологою, посухи, як такі в вегетаційний період дуже рідке явище. Середньорічна температура становить +6,7. Період середньодобової температури повітря через+5с відбувається з 3-10 квітня-це початок весняного обробітку, сівби ранніх зернових, відновлення вегетації озимих і багаторічних трав. В окремі роки температура повітря постійно відхиляється від наведених величин . Абсолютний мінімум температур , відмічається в січні, досягає мінус 36ºС, що вказує на можливі випадки вимерзання озимих культур і багаторічних трав. Негативним явищем зимового періоду є часті відлиги. Під час відлиг температура повітря підвищується, що сприяє частковому чи повному зникненню снігового покриву, а з настанням морозу утворюється льодова кірка , яка дуже шкодить посівам озимини , коли сніговий покрив встановлюється на не примерзлий грунт .Особливої шкоди морози можуть завдати в малосніжні зими, коли можливе промерзання ґрунту на глибину вузла кущення озимих до критичної температури . Замерзання грунту починається в другий декаді листопада .Середня глибина промерзання грунту становить 9,2см ,а в окремі роки 15,3см. Відтавання грунту починається в третій декаді березня ,інколи відтавання грунту буває і взимку під час відлиг .На час повного відтавання спостерігається найбільше зволоження грунту. На далі кількість вологи в грунті починає знижуватись в міру просування надмірної вологи в більш глибші горизонти і підсихання грунту з поверхні .З переходом верхнього шару в більш пластичний стан починаються польові роботи по підготовці грунту до посіву ранніх ярих культур. 5 Середньо-багаторічна вологість повітря знаходиться в межах 70-75%. Гідротермічний коефіцієнт за період активної вегетації становить 1,28. В цілому кліматичні умови господарства за кількість тепла ,світла , і вологи сприятливі для вирощування всіх районних для даної зони сільськогосподарських культур. Характеристика ґрунту. Ґрунти, на якому планується вирощуватися ярий ячмінь – чорнозем типовий (глибокий) малогумусний крупнопилувато-важкосуглинковий на лесі. Така ґрунтова відміна є типовою для зони Лісостепу, займаючи значні площі її території. Профіль ґрунту характеризує такі морфологічні ознаки: Нк 0-45 – гумусовий, темно-сірий, щільний, зустрічається коріння трав’янистої рослинності, перехід до іншого шару нечіткий. НРк 45-105- гумусово-перехідний, темно-сірий, середньо суглинковий, нещільний, грудочковато-зернистий, зустрічаються коріння трав’янистої рослинності, кротовини, перехід помірний. РНк 105-180- нижній перехідний, неоднорідного кольору, на сірому фоні є темні плями, середньо суглинистого механічного складу, ущільнений, грудочкуватої структури. З глибини 135 см починається оглеєння, що проявляється у вигляді сизих та іржавих плям. Перехід до породи різкий. Р 180- карбонатний лесовидний суглинок жовтого кольору. Ґрунтоутворююча порода - карбонатний лес. Орний шар має зернисто-пиловату структуру, а підорний – горіхувато-зернисту структуру. Рівень залягання ґрунтових вод на глибину 3-4 м. Материнська порода знаходиться на глибині 180-210 см і містить 9-11 % карбонатів кальцію. За механічним складом маса ґрунту має 37 % фізичної глини та 63 % піску. 6 Вміст гумусу в орному шарі становить 4,2-4,6 %, ємність поглинання 31-32 мг-екв на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами близько 90 %. В шарі 0-20 см міститься 0,2-0,31 % загального азоту, 0,15-0,25 фосфору і 2,3-2,5 % калію. Вміст рухомого фосфору 6-9,5мг на 100 г ґрунту (високий), обмінного калію 11,0-13,5 мг на 100 г ґрунту (підвищений), легкогідролізованого азоту по Корнфільду біля 14-16 мг на 100 г грунту (вище середнього). Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної – рН сольове 6,3-7,4. Фізико-хімічні показники ґрунту в сівозміні та водно-фізичні властивості чорнозему типового малогумусного наведено в таблицях № 2. 1.3. Прогнозування врожайності за природними факторами і відповідністю їх плановій урожайності. Таблиця 2. Характеристика грунту, на якому планується вирощувати ячмінь. Показник | Значення | Назва грунту | Чорнозем типовий | Вміст гумусу, % | 4,3 | РН сольове | 6,2 | Гідролітична кислотність,мг-екв/100г грунту | 1,23 | Об`ємна маса,г/см3 | 1,17 | Елемент живлення | Вміст, мг/100г грунту | Група забезпечення | легко гідролізований азот | 13,7 | середня | рухомий фосфор | 8,9 | середня | обмінний калій | 13,0 | підвищена | Глибина орного шару, см | | Наявність карбонатів | 9-11% | Рельєф | переважно р івнина | Забур`яненість | середня | Основні бур`яни | малорічні дводольні | Потенційна врожайність абсолютно сухої маси: ПУ = | ΣQфар∙Кфар | d∙102∙102 | ПУ – потенційна врожайність абсолютно сухої біомаси та побічної продукції, ц/га; ΣQфар – сумарне надходження ФАР за період активної вегетації культури, ккал/га, кДж/га; Кфар – проектований коефіцієнт засвоєння ФАР посівом, %; d – калорійність абсолютно сухої біомаси культури, ккал/га, кДж/га; 102 – коефіцієнт для перерахунку в ц/га; 102 – коефіцієнт для перерахунку Кфар в абсолютні величини; ПУ = | 38,7·1%·108 | =87,5 ц/га | 4420∙104 |
ПУ.О.= | ПУ·100 | , ПУп =ПУо·а, | (100-Со)·а | де: ПУ.О, Пуп – відповідно потенціальна врожайність основної та побічної продукції за стандартної вологості, ц/га; а – сума частин основної та побічної продукції в урожаї. ПУ.О.= | 87,5∙100 | =46,2 ц/га | (100-14)∙2,2 | - основної продукції; ПУп = 46,2·1,1=50,82 ц/га- побічної продукції. Планована біологічна врожайність абсолютно сухої біомаси. У – проектована (планова) урожайність основної продукції стандартної вологості, ц/га; С0 – стандартна вологість основної продукції, %; а – сума частин основної і побічної продукції в урожаї. ПБУ = | 4,5∙(100-14)∙2,2 | = 8,5 т/га (85 ц/га) | | Коефіцієнт корисної дії ФАР (К фар) визначається за формулою: Кфар = | ПБУ∙102∙102∙d | ΣQфар | Кфар = | 85∙104∙4420 | =1,0 % | 38,7∙108 | Отже, Кфар = 1,0 %. Згідно градації Ничипоровича посіви заходяться в гарному стані. Далі визначаємо дійсно можливу врожайність (ДМУ) за ресурсами вологи, для цього використовуємо формулу: ДМУ=100·W/ТК, де ДМУ - врожайність абсолютно сухої біомаси, ц/га; W - ресурси доступної рослинам вологи, мм; ТК – транспіраційний коефіцієнт. Звідки, W = Wр·Кр, де Wр - річна сума опадів; Кр - коефіцієнт використання річної кількості опадів, становить 0,7. W = 536 · 0,7 = 375,2мм , ДМУ = 100 · 375,2 = 98,7 ц/га. 9 Таблиця - 3. Баланс водоспоживання Показник | Місяці та декади | | | | | І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ | І | І | Подекадна транспірація води в мм | 4,2 | 12,5 | | 37,6 | 54,3 | 62,7 | | | 58,5 | 16,7 | 4,2 | Випаровування з поверхні ґрунту | | | | | | | | | | | | Надійде з ґрунтових вод | | | | | | | | | | | | Опади | | | | | | | | | | | | Ресурси доступної вологи, початковий запас води 190мм | | 196,8 | 181,3 | 173,3 | 158,7 | 114,4 | 86,7 | 61,7 | 37,7 | 27,2 | 50,5 | Надлишок і нестача | +181,8 | +164,3 | +156,3 | +140,7 | +114,4 | +86,7 | +61,7 | +37,7 | +27,2 | +50,5 | +75,3 | Визначаємо загальну потребу культури у волозі для одержання запланованої врожайності (Е, мм ), за формулою:
Розрахувавши баланс сумарного водоспоживання ярого ячменю протягом вегетації ми бачимо, що в зоні вирощування достатня кількість вологи для отримання запланованої врожайності 45,0 ц/га. Висновок: кліматичні умови КИЇВСЬКОЇобласті – цілком задовольняють вимоги щодо вирощування ячменю, сорт Галактик з отриманням запланованої врожайності. 10 Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. |