МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Алгебраїчне виведення кривої грошового ринку. 8 страница





Записати функцію товарного ринку як функцію доходу від відсоткової ставки.

Розв'язок. Підставляємо у перше рівняння функції споживання, інвестицій значення податків та державних витрат:

7=80 + 0,8(7-40)+ 160-20 г+ 20.

Розкриваємо дужки і групуємо невідомі таким чином: дохід 7 переносимо ліворуч, значення відсоткової ставки г залишаємо праворуч:

7- 0,87 = 228 - 20 г, 0,27 = 228 - 20 г.

Поділимо обидві частини на 0,2. Одержимо рівняння товарного ринку:

7= 1140-100 г. Відповідь. Функція товарного ринку має вигляд 7 = 1140 - 100 г.

2. Економіка країни характеризується показниками:

МІР = 0,757- 1800 г,М= 1350, Р = 1,25. 120


Записати рівняння кривої LM як функцію доходу від відсоткової ставки.

Розв'язок. Підставляємо у перше рівняння значення пропозиції грошей та рівня цін. Одержимо 1350/1,25 = 0,757- 1800 г. Далі змінну 7 переносимо ліворуч зі знаком плюс, а змінну г залишаємо праворуч, змінюючи знак на протилежний:

0,757= 1800 г + 1080.

Поділимо обидві частини на 0,75. Одержимо 7= 2400 г + 1440. Відповідь. Функція грошового ринку має вигляд 7 = 2400 г + 1440.

3. Функція попиту на гроші в країні має вигляд МІ Р = 0,757 -- 1200 г. Функція товарного ринку 7 = 1100 - 3200 г. Пропозиція грошей 720, рівень цін 1,2. Визначити рівноважні відсоткову ставку (%) та рівень доходу (млрд гр. од.).

Розв 'язок. Виведемо рівняння грошового ринку як функцію доходу від відсоткової ставки, підставивши значення пропозиції грошей та рівня цін:

720 /1,2 = 0,757- 1200 г, 0,757 = 1200 г + 600.

Функція грошового ринку має вигляд 7 = 1600 г + 800. Прирівняємо рівняння товарного та грошового ринків:

1100 -3200 г = 1600 г+ 800.

Знаходимо значення рівноважної відсоткової ставки: 4800 г = 300, г = 0,0625.

Підставляємо значення відсоткової ставки у рівняння товарного або грошового ринку. Одержимо 7 = 1100 - 3200 г = 1100 - 3200 • 0,0625 = = 900.

Відповідь. Рівноважна відсоткова ставка дорівнює 6,25 %, рівноважний рівень доходу становить 900 млрд гр. од.


Задачі для самостійної роботи

1. Економіка країни описується рівняннями:

7 = С + I+G; С = 77,5 + 0,75(7- Т);І= 180-20 r; G = 25; Г =30.

Записати функцію товарного ринку як функцію доходу від відсоткової ставки.

2. Економіка країни характеризується показниками: МІР = 0,75 7-

- 1500 г; М = 1320; Р = 1,1. Записати рівняння кривої LM.

3. Функція попиту на гроші в країні має вигляд М І Р = 0,97 -

- 990 г. Функція товарного ринку 7 = 695 - 800 г. Пропозиція грошей
648, рівень цін 1,2. Визначити рівноважні відсоткову ставку та рівень
доходу.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под
общ. ред. А. В. Сидоровича. — М.: Дело и сервис, 2000. — Гл. 9.

2. Вечканов Г. С, Вечканова Г. Р. Макроэкономика: Пособие для
подготовки к экзамену. — СПб.: Питер, 2000. — Вопр. 22.

3. Курс экономической теории: Учебник / Под общ. ред. М. Н. Чепу-
рина. — Киров: АСА, 1999. — Приложение к гл. 22.

4. Макроэкономика I В. М. Гальперин, П. И. Гребенников, А. И. Леус-
ский, Л. С. Тарасевич. — СПб., 1994. — Гл. 6.

5. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.:
Основи, 2000. — Розд. 10, 11.


Розділ 10

РИНОК ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

10.1. Теорії ринку праці

На ринку праці, як і на інших ринках, мають місце попит, пропозиція та ціна у вигляді заробітної плати. Попит на робочу силу визначається потребою підприємців у кількості та якості робочої сили. Пропозиція визначається рівнями освіти, податкової системи, заробітної плати. Ринкова ціна на ринку праці визначається співвідношенням між попитом та пропозицією робочої сили. Відміна ринку праці від інших ринків полягає у тому, що роботодавець і найманий працівник виступають як юридично рівноправні особи.

Обсяг ринку праці визначається попитом на робочу силу, який прямо залежить від фази економічного циклу в країні. Якщо економіка перебуває у стані пожвавлення, попит на робочу силу зростає і ринок праці розширюється. Якщо економіка у фазі спаду, то попит на робочу силу зменшується, а ринок праці звужується.

За класичною теорією ринку праціточка перетину попиту та пропозиції показує рівновагу на ринку праці, за якої встановлюється рівноважна заробітна плата We при рівноважній кількості робочої сили LЈ (рис. 10.1). Зростання пропозиції робочої сили при незмінному попиті викличе зниження заробітної плати. Збільшення попиту на робочу силу при незмінній пропозиції зумовить зростання заробітної


Заробітна


0 Le Кількість робочої сили

Рис. 10.1. Класична теорія ринку праці



плати. За класичною теорією проблеми безробіття та встановлення рівноваги досягаються через механізми ринкового саморегулювання. Держава у цей процес не втручається.

За кейнсіанською теорією ринку працізростання зайнятості здійснюється зменшенням заробітної плати (рис. 10.2). За Кейнсом у ринковій економіці відсутні механізми, які гарантують повну зайнятість населення.

Заробітна

Рис. 10.2. Кейнсіанська теорія ринку праці

Для досягнення рівноваги на ринку праці потрібно, щоб держава систематично втручалась в економіку. Держава повинна підвищувати сукупний попит, збільшуючи державні витрати або зменшуючи податки. Кейнсіанське трактування рівноваги на ринку праці характеризує тільки короткостроковий період. Дослідження та економічна практика свідчать, що втручання держави у ринок праці призводить до інфляції.

За сучасної економіки заробітна плата більшості працівників набагато перевищує встановлений законом мінімум. Отже, не мінімальна заробітна плата є основною причиною, яка викликає безробіття. Прийняття законів про мінімальний рівень оплати праці захищає передусім інтереси недосвідчених, малокваліфікованих працівників, підлітків.

Причиною існування безробіття є здійснення теорії ефективної (стимулюючої) заробітної плати.

Ефективна заробітна плата— це заробітна плата, яка перевищує рівноважний рівень і стимулює працівників до більш продуктивної праці. Фірмам вигідно підтримувати завищену заробітну плату навіть за наявності надлишку пропозиції робочої сили.


Встановлення мінімальної заробітної плати і діяльність профспілок не дозволяють фірмам знижувати доходи працівників навіть за наявності надлишку робочої сили. За теорією ефективної заробітної плати немає потреби впливати на фірму подібним чином, оскільки для неї може бути вигідним встановлення заробітної плати, яка перевищує рівноважний рівень.

Існує кілька варіантів теорії ефективної заробітної плати.

1. Вплив доходів працівника на його здоров'я. Чим більше грошей
одержує працівник, тим повноцінніше його харчування, міцніше здо
ров'я і вища продуктивність праці.

2. Вплив ефективної заробітної плати на плинність робочої сили.
Чим більше фірма платить працівникам, тим рідше вони її зали
шають.

3. Вплив заробітної плати на старанність працівників.

4. Від величини заробітної плати залежить якість праці персоналу
фірми.

Монетарна теорія ринку праці(грошова, теорія гнучкого ринку праці). З погляду монетаристів (М. Фрідмен, Ф. Хайєк), макро-економічна нестабільність та довгострокова рівновага досягаються тільки в умовах повністю вільних конкурентних ринків з гнучкими цінами і заробітною платою. Держава не повинна втручатися у ринок праці, якщо безробіття не перевищує природний рівень. Інакше починає розвиватися стагфляція — одночасне зростання безробіття та інфляції. Макроекономічне регулювання ринку праці повинне здійснюватися за допомогою бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики.

10.2. Крива Філіпса

Залежність між інфляцією та безробіттям у короткостроковому періоді називають кривою Філіпса (рис. 10.3).

За кривою Філіпса рівень інфляції залежить від трьох чинників:

1) очікуваної інфляції (передбачуваної);

2) циклічного безробіття;

3) шокових змін пропозиції.

Рівняння залежності має такий вигляд:

п = пе - Р (uj— и^ + є.


Темп інфляції, °/о на рік

0 12 3 4 Рівень безробіття, % Рис. 10.3. Крива Філіпса у короткостроковому періоді

Інфляція = передбачувана інфляція - (3 х циклічне безробіття + + шоки пропозиції, де (З — параметр, який показує, наскільки сильно інфляція реагує на динаміку циклічного безробіття: /3 > 0.

Причини існування кривої Філіпса такі.

1. Незбалансованість ринку праці. Ринки праці відрізняються один
від одного структурою зайнятості та географічно. Отже, із зростан
ням економіки не можна досягти одночасно повної зайнятості на
кожному окремому ринку праці:

1) для перекваліфікації працівників потрібен час і кошти, тобто
структурні зміни здійснюються повільно;

2) існують штучні обмеження на можливість вільного переміщення
працівників;

3) існує дискримінація за расовими та етнічними ознаками, за стат
тю та віковими групами;

4) існують квоти на одержання ліцензій та профспілкові обмеження.

2. Панування на ринку. Профспілки та великий бізнес володіють
значною монопольною або ринковою владою для підвищення цін та
заробітної плати.

Статистичні дані і досвід багатьох країн світу дедалі більше свідчать про відсутність явного зв'язку між темпами інфляції та рівнем безробіття. Спостерігається одночасне зростання інфляції та безробіття, тобто стагфляція. За стагфляції крива Філіпса зміщується праворуч у бік збільшення безробіття.

Мілтон Фрідмен та Едмунд Фелпс у своїх працях стверджують, що знаряддя грошово-кредитної політики дають змогу домогтися


комбінації рівнів інфляції та безробіття тільки на короткостроковий проміжок часу. У довгостроковому періоді зв'язок між темпами інфляції та рівнем безробіття відсутній.

Незалежно від темпів зростання цін рівень безробіття прямує до свого природного рівня. У результаті довгострокова крива Філіпса має вигляд вертикальної прямої (рис. 10.4).

Темп ж інфляції

Рівень безробіття Природний рівень безробіття

Рис. 10.4. Довгострокова крива Філіпса

Кейнсіанці пояснюють зміщення кривої Філіпса серією шоків пропозиції, або цінових шоків. Класики говорять про альтернативне зростання інфляції та безробіття і про те, що зміщення кривої є тимчасовим. М. Фрідмен пояснював криву Філіпса, виходячи з гіпотези природного рівня безробіття. Наслідком цього трактування стали дві теорії: адаптивних очікувань та раціональних очікувань.

10.3. Економічна нерівність і перерозподіл доходів

Будь-яке суспільство прагне створити якнайкращі умови для життєдіяльності людей і досягти соціальної справедливості. Існує два підходи до проблем розподілу доходів у суспільстві: 1) рівність доходів; 2) нерівність доходів.

Чинники існування нерівності: 1) диференціація зарплати залежно від здібностей, освіти, професійного досвіду; 2) нерівномірний розподіл власності на цінні папери і нерухоме майно; 3) везіння, удача, ризик, особисті зв'язки.


Для визначення нерівності доходів у макроекономіці використовують криву Лоренца— графік, який ілюструє ступінь нерівності (рис. 10.5). Автор — Макс Лоренц, американський економіст, статистик.


Відсоток доходу

Лінія абсолютної, рівності

100%

0 100% Відсоток родин

Рис. 10.5. Крива Лоренца

Вертикальна вісь — частка доходів (від 0 до 100 %), горизонтальна вісь — частка тих, хто отримує ці доходи (від 0 до 100 %). Бісектриса ОС — лінія абсолютної нерівності, означає, що будь-який відсоток родин (наприклад, 10 %) одержуватиме таку саму частку доходів (10 %).

За фактичного нерівного розподілу доходів крива Лоренца відхиляється праворуч і донизу від бісектриси або є увігнутою. Увігнута крива показує, що однакові частки найбідніших і заможних громадян отримують різні частки від сукупного доходу суспільства. Реально найбідніша частина населення одержує 5-6 %, найбагатша — 40^5 %. Як правило, родини поділяються на п'ять квінтилів, у кожен з яких входить 20 % населення. Групи населення розташовують на осі від найбідніших до найбагатших. Якщо всі групи мають рівні доходи, то на 20 % родин припадає 20 % доходу. При рівному фактичному розподілі доходу крива Лоренца і лінія бісектриси збігаються. У результаті політики перерозподілу доходів крива Лоренца зсувається ліворуч, наближаючись до лінії абсолютної рівності.

Ще один показник нерівності доходів — коефіцієнт Джині— відношення площ фігур 5*], що утворюються між кривою Лоренца та лінією абсолютної рівності, та площі S, яка утворюється лінією абсолютної рівності ОС та координатною віссю (рис. 10.6).


Відсоток доходу А 100%

0 100% Відсоток родин

Рис. 10.6. Коефіцієнт Джині

Коефіцієнт Джині = Sx I (Sx + S2) = SXI S.

Чим більший коефіцієнт Джині, тим більша нерівність. Ще один показник вимірювання нерівності — децильний коефіцієнт.Усе населення країни поділяється на 10 груп по 10 % кожна і порівнюються доходи 10 % вищої групи з доходом 10 % населення нижчої групи. Зменшення нерівності у розподілі доходів, або перерозподіл доходів, здійснює державна влада за допомогою податкової системи та трансфертів. Цьому сприяє прогресивна система оподаткування, коли найбільш забезпечена частина населення обкладається більшим у відсотковому відношенні податком, ніж бідніша. Майже в усіх країнах існують програми соціального страхування і державної допомоги бідним, які передбачають страхування за віком, у разі непрацездатності, втрати роботи, програми додаткової допомоги: медичне страхування, допомога багатодітним родинам, надання різних пільг. Політика перерозподілу доходів виправдана у довгостроковій перспективі, оскільки дає можливість бідним одержати освіту та досягти певних успіхів. Для розвинутих країн належність до бідних, середніх та багатих верств не є зафіксованою. Причинами нерівності доходів є: розбіжності в оплаті праці; різний склад родин; різні доходи від приросту капіталу та володіння власністю (акції, облігації, нерухомість); відмінності у фізичних та розумових здібностях людей; відмінності в освіті й професійній підготовці.

Існують проблеми кількісного визначення ступеня нерівності.

1. Показники розподілу доходів та рівень бідності грунтуються на грошовому доході родини. Однак різні урядові програми допомоги бідним надають товари та послуги в натуральній формі: талони на


харчування, проживання та медичне обслуговування. Державні допомоги найбіднішим родинам, які надаються у формі товарів та послуг, називають трансфертами в натуральній формі. Стандартні показники не враховують трансферти в натуральній формі.

2. Економічний життєвий цикл. Протягом життя доходи людини
змінюються досить передбачено. Молодий працівник має низький
дохід. Із віком, з набуттям досвіду доходи зростають і досягають
максимуму у віці 50 років, а потім різко спадають, коли працівник іде
на пенсію. Таку стереотипну зміну доходів особи називають життє
вим циклом. Оскільки індивіди мають можливість компенсувати змі
ни життєвого циклу доходу за допомогою займів або заощаджень,
рівень життя у будь-якому віці суттєво залежить від доходів, одержа
них протягом усього життя, а не одного року. Найвищий рівень зао
щаджень у людей середнього віку. Економічний життєвий цикл ут
руднює оцінку дійсної нерівності в рівні життя.

3. Тимчасовий і постійний доходи. Доходи протягом життя людей
змінюються також під впливом випадкових або тимчасових подій.
Постійний дохід — звичайний дохід індивіда. Об'єктивна оцінка рів
ня життя передбачає аналіз розподілу постійного, а не річного доходу.

Економіка США характеризується високою економічною мобільністю, коли індивіди переходять з групи з одним рівнем доходів в групу з іншим. Високий рівень мобільності означає, що більшість із тих, хто перебуває нижче межі бідності, потрапили туди тимчасово. Інший спосіб оцінки економічної мобільності — стійкий економічний успіх. Одним із наслідків високої економічної мобільності є велика кількість мільйонерів, які накопичили багатство виключно завдяки особистим старанням (не менша кількість спадкоємців "пустила за вітром" своє багатство).

Концепції розподілу доходів [2]:

1. Егалітаристська концепція грунтується на рівному розподілі
благ між людьми.

2. В основі утилітаристської концепції (друга половина XIX ст.,
англійський економіст і правознавець Ієремія Бентам) покладений
справедливий розподіл доходів, за яким максимізується суспільний
добробут, одержаний від суми індивідуальних корисностей усіх чле
нів суспільства. Функція суспільного добробуту має вигляд:

Щщ, и2,..., ип) = £>-, де щ — індивідуальні функції корисності. 130


Крива байдужості відображує множину комбінацій корисностей різних членів суспільства (рис. 10.7).

Корисність для суб'єкта 2


0


Корисність для суб'єкта 1


Рис. 10.7. Крива байдужості функції суспільного добробуту для двох суб'єктів

3. Згідно з роулсіанською концепцією (Джон Роулс, американський філософ) справедливим є такий розподіл, за яким максимізується добробут найменш забезпеченого члена суспільства (рис. 10.8):

W(uv и2,..., ип) = min (щ, и2,..., ип).

За концепцією максимізується добробут особи з мінімальним доходом.

Корисність для суб'єкта 2

0 Корисність для суб'єкта 1

Рис. 10.8. Крива байдужості за роулсіанською концепцією


4. Ринкова концепція грунтується на вільній грі ринкових цін, конкурентному механізмі попиту та пропозиції на чинники виробництва. Концепція грунтується на вислові Хайєка: "Еволюція не може бути справедливою".

10.4. Соціальна політика в Україні

Перехідна економіка України характеризується дуже повільним становленням ринку праці. Ринок праці повинен регулюватися державою в поєднанні з ринковим механізмом саморегулювання. Державне регулювання зайнятості населення теоретично обґрунтовується положенням кейнсіанської теорії, за якою зменшення безробіття і, відповідно, збільшення зайнятості повинно досягатися за рахунок державної стимулюючої політики. Негативними наслідками такого регулювання є підвищення цін, тобто інфляція. Отже, інфляція є ціною, яку економіка повинна сплатити за зниження безробіття.

Періоди економічних потрясінь супроводжуються посиленням диференціації доходу різних груп населення. Диференціація доходів викликає гостру соціальну проблему бідності.

Перше означення. Бідність — це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу. Це означає, що бідні верстви населення не можуть відповідно харчуватися, оплачувати житло та комунальні послуги, лікуватися та відпочивати, вчитися самі та забезпечити оплату навчання своїм дітям.

Друге означення. Бідність — це неможливість підтримувати мінімальний рівень споживання, що визначається на основі фізіологічних, соціальних та культурно обумовлених нормативів.

Різниця в означеннях полягає в такому. Згідно з першим означенням бідними вважаються ті, рівень життя яких є нижчим за певний середній стандарт суспільства, а за другим — ті, рівень життя яких є нижчим за визначений суспільством мінімальний рівень [7].

У документах ООН підкреслюються чотири основних прояви бідності: 1) коротке життя; 2) низька професійно-освітня підготовка; 3) позбавлення економічної бази нормального життя — чистої питної води, медичних послуг, якісного харчування; 4) усунення від суспільного життя.

Зміст, критерії та визначення бідності змінюються з розвитком цивілізації і залежать від політичного устрою суспільства. Люди мо-


жуть бути бідними за стандартами економічно розвинутих країн і заможними за стандартами країн, що розвиваються.

Розрізняють бідність за стандартами цивілізації в цілому (хронологічними) і бідність за стандартами кожної конкретної країни. До першого типу відносять населення "бідних" країн і майже не відносять населення "багатих" країн. А бідність за стандартами кожної конкретної країни існує в усіх державах і суттєво не залежить від загального рівня добробуту населення.

Сучасна соціально-економічна теорія тлумачить бідність як багато-аспектне явище, розрізняючи такі її форми: об'єктивну та суб'єктивну, абсолютну і відносну, тимчасову і застійну.

Об'єктивна бідність визначається за прийнятими в країні критеріями доходу та можливістю досягнення матеріальних і духовних благ. Суб'єктивна бідність визначається за самооцінкою: людина тоді є бідною, коли вона сама себе ідентифікує з бідністю.

Найсуперечливішим моментом у теорії бідності є поділ її на абсолютну та відносну. Не існує і не може існувати універсальних програм надання соціальної допомоги за єдиним у всьому світі стандартом бідності: ті, хто є бідними у США чи Швейцарії і одержують там державну підтримку, вважатимуться заможними у країнах, що розвиваються.

За тривалістю бідність може бути тимчасовою (короткочасною) або застійною (довготривалою). Застійна бідність означає неможливість для родини чи окремої особи самотужки вирішити свої проблеми і подолати матеріальні негаразди та призводить до більш тяжких наслідків. Тимчасова бідність є результатом одномоментного зниження рівня життя. Наприклад, сильний шок від політичних змін, природні катаклізми. Причинами періодичних знижень рівня життя та збідніння можуть бути сезонні коливання в цінах на харчові продукти та послуги.

До особливостей проблем бідності в Україні можна віднести такі [7]:

1. Бідність не виникла разом із становленням української держави. Вона існувала і в СРСР. Бідність взагалі є неминучою, навіть у дуже багатому суспільстві. За оцінками фахівців Інституту народонаселення і соціальних проблем АН СРСР, у 1990 р. нижче межі мало-забезпеченості жило 20-25 % населення країни. На думку міжнародних експертів, в Україні в цей час до бідних можна було віднести близько 11 % населення. Але оскільки бідність є результатом соціаль-


ної нерівності, це явище завжди камуфлювалось. Законодавство України вживає термін "малозабезпеченість", показник "бідність", почав вживатись лише наприкінці 2002 року.

2. Збідніння широких верств населення виникло одночасно з по
явою багатих прошарків, заможність яких пов'язана з неправедними
джерелами і яким не притаманне благодійництво.

3. Бідними стали люди, які чесно працювали і працюють у дер
жаві, жили за її законами.

4. Існуюче в Україні явище бідності зайнятого населення є наслід
ком порушень у системі оплати праці та формуванні ринку робочої
сили.

Основні терміни

попит на робочу силу коефіцієнт Джині

пропозиція робочої сили децильний коефіцієнт

класична теорія ринку праці економічний життєвий цикл

кейнсіанська теорія ринку праці тимчасовий і постійний доходи

монетарна теорія ринку праці концепції розподілу доходів

ефективна заробітна плата бідність

крива Філіпса об'єктивна та суб'єктивна бідність

економічна нерівність абсолютна та відносна бідність

крива Лоренца тимчасова і застійна бідність
лінія абсолютної рівності

Тести

1. Відповісти "так" чи "ні".

За кейнсіанською теорією ринку праці зростання зайнятості здійснюється зменшенням заробітної плати.

2. Відповісти "так" чи "ні".

Встановлення мінімальної заробітної плати є основною причиною, яка викликає безробіття.

3. Якщо економіка перебуває у фазі спаду, то попит на робочу силу.

а) зменшується;

б) збільшується;

в) не змінюється.


4. Проблеми безробіття та встановлення рівноваги на ринку праці че
рез механізми ринкового саморегулювання відповідають теорії:

а) класичній;

б) кейнсіанській;

в) монетарній.

5. Зазначте правильне твердження:

а) доходи працівника не впливають на його здоров'я;

б) ефективна заробітна плата впливає на плинність робочої сили;

в) встановлюючи мінімальну заробітну плату, фірма залучає до
роботи високопрофесійні кадри;

г) контроль за працівниками завжди дає ефективний результат.

6. За кривою Філіпса рівень інфляції залежить від чинників:

а) очікуваної інфляції;

б) шокових змін пропозиції;

в) циклічного безробіття;

г) природного рівня безробіття.

7. Довгострокова крива Філіпса є:

а) спадною;

б) зростаючою;

в) вертикальною;

г) горизонтальною.

8. До чинників існування нерівності у суспільстві не належить:

а) диференціація заробітної плати залежно від освіти;

б) державний устрій;

в) нерівномірний розподіл власності на нерухоме майно;

г) особистий ризик.

9. Точка (25 %, 25 %) за моделлю Лоренца означає:

а) часткову нерівність у суспільстві;

б) відносну рівність;

в) абсолютну нерівність;

г) абсолютну рівність.

10. Перерозподіл доходів у суспільстві здійснює державна влада за допомогою:

а) податкової системи;

б) зміни пропозиції грошей;


в) зміни норми банківського резервування;

г) перепідготовки робочої сили.

Приклади розв'язування задач

1. Очікуваний темп інфляції дорівнює 4 %; фактичний рівень безробіття становить 8 %; природний рівень безробіття — 6 %; шоки пропозиції — 1 %; коефіцієнт чутливості інфляції до циклічного безробіття — 25 %. Визначити фактичний рівень інфляції за кривою Філіпса.

Розв'язок. За кривою Філіпса рівень інфляції залежить від трьох чинників: очікуваної інфляції, циклічного безробіття, шокових змін пропозиції:

п = пе Р (uf- ир) + є

(рівень інфляції = передбачувана інфляція - Р х циклічне безробіття + шоки пропозиції),

0,04 - 0,25(0,08 - 0,06) + 0,01 = 0,045. Відповідь. Рівень інфляції дорівнює 4,5 %.

Задачі для самостійної роботи

1. Очікуваний темп інфляції дорівнює 2,5 %; фактичний рівень безробіття — 9 %; природний рівень безробіття — 6 %; шоки пропозиції— 1,5 %. Коефіцієнт чутливості інфляції до циклічного безробіття — 20 %. Визначити фактичний рівень інфляції за кривою Філіпса.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Долан Э. Док., Линдсей Д. Макроэкономика. — СПб.: Литера-
плюс, 1994.— Гл. 12, 13.

2. Курс экономической теории: Учебник / Под общ. ред. М. Н. Чепу-
рина. — Киров: АСА, 1999. — Гл. 11, 24.

3. Лібанова Е. Бідність: визначення, критерії та показники // Статис
тика України. — 1998. — № 1. — С. 29.


4. Луссе А. Макроэкономика: Ключевые вопросы. — СПб.: Питер,
1999.— Гл. 11.

5. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. — К.:
Основи, 2000. — Розд. 6, 13.

6. Мэнкъю Н. Г. Принципы экономике. — СПб.: Питер Ком, 1999. —
Гл. 20, 26.

7. Савченко А. Г., Пухтаевич Г. О., Тітьонко О. М. Макроекономі
ка. — К.: Либідь, 1999. — Гл. 2.


Розділ 11 ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

11.1. Сутність економічного зростання

Будь-якому суспільству притаманна властивість зростати матеріально та духовно. Життя безперервне. Прагнення до розвитку невпинне. Уповільнення та прискорення чергуються. Економічне зростання— це поступове зростання економіки в довгостроковому періоді. Рівень реального валового внутрішнього продукту служить критерієм економічного добробуту суспільства, а зміна валового внутрішнього продукту — показником економічного зростання. Одна з головних цілей макроекономіки — досягти економічного зростання. Основним у теорії економічного зростання є питання, яким чином можна збільшити обсяг валового внутрішнього продукту в довгостроковому періоді, тобто в умовах повної зайнятості.

Економічне зростання вимірюється двома взаємопов'язаними способами:





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.