ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Рослинний та тваринний світ

123 4 5

Головною цінністю і справжньою окрасою лісів Сумщини є дуб звичайний. Росте дуб повільно, особливо в перші роки життя (саме це є причиною того, що вирубки заростають швидкорослими березою та осикою), але через деякий час він починає обганяти інші дерева. У старих насадженнях дуби вирізняються і висотою, і товщиною стовбура. Взагалі це дерево живе дуже довго — до 500 років. Але такі патріархи — велика рідкість.

Дубові ліси або діброви, мають складну структуру. У першому, найвищому, ярусі ростуть дуб, ясен, у другому— липа, клен гостролистий (інколи вони зустрічаються і у першому ярусі), клени польовий і татарський, в'язи голий, гладкий, граболистий. Підлісок утворений ліщиною, свидиною, бруслинами, інколи крушиною. Характер трав'яного покриву залежить передусім від вологості фунту, а його густина — від освітленості.

Соснові ліси належать до світло хвойних, оскільки до нижніх ярусів тут проникає достатньо світла, що дає змогу зростати декоративним видам квіткових, ідо охороняються на Сумщині, — котячим лапкам дводомним, волошці сумській, гвоздиці несправжньорозчепіреній. А от у темнохвойних лісах, утворених ялиною звичайною (лише на півночі області є невеликі ділянки природних ялинників, в Інших місцях вони штучні) видів трав дуже мало. Лише квасениця звичайна та плауни добре витримують значне затінення під густими кронами дерев.

Крім соснових та дубових лісів є ліси вільхи чорної, тополі чорної та верби білої, що характерні для заплав річок. Трав'яний покрив їх утворюють переважно лучні трави, оскільки типові ліси не витримують заливання весняними водами. Найбільш поширеними є вільшняки, що зростають на зниженнях рельєфу з близькими фунтовими водами, де панують вологолюбні види: крушина ламка, інколи черемха, калина, смородина чорна, а з різнотрав'я — гадючник оголений, сідач конопляний, гравілат річковий, кропива дводомна тощо.

Березові та осикові ліси, які займають на Сумщині невелику площу, найчастіше є похідними. Виникають вони здебільшого внаслідок вирубок дубових лісів і за флористичним складом трав подібні до дібров.

Крім квіткових рослин, для наших лісів характерні і деякі папоротеподібні, наприклад щитник чоловічий, безщитник жіночий. Перший зберігає зелені листки і в зимовий період, інші належать до літньо-зелених рослин. Кореневище щитників використовують у медицині, траву іншого поширеного виду — орляка звичайного застосовують як інсектицид, а молоді листки вживають у їжу.

Степова і лучна рослинність

Крім широколистяних лісів, панівними у поза заплавних умовах колись були степи. Нині вони залишились лише на непридатних для обробки схилах. Добре збережені степові ділянки зазвичай характеризуються високою видовою насиченістю: на 10 м² можна бути понад 100 видів квіткових рослин. Багато з них потребують охорони, зокрема сон чорніючий, астрагал шерстистоквітковий, шафран сітчастий, брандушка різнокольорова, ковила пірчаста та волосиста, горицвіт весняний (усі види, крім останнього, занесено до Червоної книги). У більш вологих місцезростаннях розвиваються лучні травостої. У їх формуванні беруть участь понад 400 видів квіткових рослин. Луки традиційно поділяють на материкові та заплавні. Перші у сухих умовах представлені дрібно травними угрупованнями, де домінують злаки — мітлиця тонка, зростають віскарія звичайна, любочки шорсткі, нечуйвітер волохатенький, перстач сріблястий тощо. На багатших ґрунтах у травостої переважає різнотрав'я: конюшина гірська, бедринець ломикаменевий, підмаренники м'який і справжній, жовтець багатоквітковий тощо. На вологих луках, що приурочені до нижніх частин схилів балок, лісових галявин, поширені ценози пахучої трави звичайної, тонконога лучного та костриці лучної. Різнотравну основу їх складають королиця, дзвоники розлогі, конюшина лучна тощо. У пласких зниженнях і улоговинах з багатими дерновими ґрунтами розпинаються злаково-різнотравні луки.

Найбільшу площу лучна рослинність займає у заплавах. Видовий склад рослин їх ділянок залежить передусім від тривалості заливання весняними водами, кількості та якості відкладеного намулу. Поблизу русла на слабко сформованих шаруватих ґрунтах переважають зарості кореневищних злаків бромопсиса безостого, пирію повзучого, на пісках — куничника наземного. Характерними для таких місць є зарості кремени, листки якої нагадують листки мати-й-мачухи, проте більші за розміром.

Для рівнинних ділянок центральної заплави з багатими дерново-лучними ґрунтами характерні високопродуктивні луки з пануванням костриці лучної, тимофіївки лучної, лисохвоста лучного, з якими поєднуються численні бобові — конюшини лучна, гібридна та повзуча, чина лучна, горошок мишачий, із різнотрав'я — оман британський, любочки осінні. У більш вологих умовах зустрічаються жовтець їдкий, рутвиці проста і блискуча, плакун верболистий, чихавка звичайна.

На підвищеннях, які навесні лише зрідка і ненадовго заливаються, розвиваються остепнені луки. Найчастіше тут домінують мітлиці тонка і тонколиста, тонконіг вузьколистий, типчак. Знижені ділянки, де надовго затримується повенева вода, зайняті болотистими луками тонконога болотного, бекманії, очеретянки, мітлиці повзучої, осоки гострої. У помірно густому травостої тут інколи трапляються лучні орхідеї — зозулинець болотний.

На сьогоднішній день тваринний світ області представлений близько 70 видами ссавців, які відносяться до 6 рядів (комахоїдні, рукокрилі, хижі, парнокопитні, гризуни, зайцеподібні) і 24 зоологічних родин.

На Сумщині зареєстровано близько 250 видів птахів, що становить більшу частину різноманітності птахів України.

У водоймах області виявлено 41 вид риб – представників 10 зоологічних родин та один представник класу круглоротих – українська мінога.

Земноводні тварини представлені 11 видами, які належать до 6 родин. Серед них жаби, ропухи, інші.

Плазунів всього 7 видів, вони відносяться до 5 родин. Це болотяна та річкова черепахи, прудка та живородяща ящірка, звичайний вуж, мідянка, гадюка чорна.

Для посилення державного контролю під керівництвом держуправління екоресурсів в кожному районі області створені оперативні групи по боротьбі з браконьєрством. При держуправлінні обласна опергрупа діє з 1993 р. Ці структури прийшли на зміну добровільним народним дружинам і довели свою доцільність ефективною роботою.

Щороку по охороні рибних запасів в області проводяться широкомасштабні операції “Нерест”, “Північ”, “Шторм”, інші. В цих акціях приймають участь десятки інспекторів, єгерів, лісників, громадських інспекторів.

Охорону рибних запасів здійснює обласна інспекція рибоохорони. Робота інспекторського складу виконується на високому професійному рівні, що дозволяє щороку виявляти більше 1000 порушень правил рибальства та браконьєрства.

Охорона тваринного світу області проводиться у взаємодії всіх природоохоронних, правоохоронних служб, засобів масової інформації, громадськості.

Особливу увагу держуправління екології та природних ресурсів приділяє питанню охорони та вивчення рідких і зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України. Протягом року постійно здійснюється державний контроль за охороною тваринного світу на території об’єктів природно-заповідного фонду, особливо це стосується заказників, де заборонено полювання. Щороку виконуються наукові дослідницькі експедиції по річках Ворскла, Сейм, інших.

З 1994 р. проходить робота по вивченню хохулі звичайної на території Середньосеймського заказника, в районі с.Піски (Буринський р-н), с.Нові-Вирки (Білопільський р-н), сіл Манухівка, Бояро-Лежачі, Рижівка (Путивльський р-н). Значної уваги приділяється обліку та вивченню байбака, борсука, видри, горностаю.

Держуправлінням екоресурсів в 2001 р. підготовлена обласна "Програма збереження біологічного різноманіття, відтворення біологічних ресурсів та розвитку природно-заповідного фонду в Сумській області на перспективу до 2015 року". Програма затверджена рішенням Сумської обласної ради і на теперішній час втілюється в життя.

В державному мисливському господарстві “Низи” побудовано вольєру, передбачену зазначеною програмою. Зараз там проходять реакліматизацію муфлони, вперше завезені в угіддя області, та плямисті олені. Будується вольєра в мисливському господарстві “Сироватське” обласного Українського товариства мисливців та рибалок. Незабаром там з’являться тварини-новосели.

Загальна площа мисливських угідь області на 01.02.2001 р. становить 2050,6 тис. га. Веденням мисливського господарства на зазначеній території займаються: державне лісогосподарське об’єднання “Сумиліс” (далі ДЛГО “Сумиліс”), Сумське обласне товариство мисливців та рибалок (далі УТМР), та національний природний парк “Деснянсько-Старогутський” (далі НПП).

За ДЛГО “Сумиліс” закріплено 248 тис. га мисливських угідь, що становить 12% від усієї території. На цій площі створено два державних мисливських господарства (далі ДМГ) “Низи” і “Суми”, одне державне лісомисливське господарство (далі ДЛМГ) “Кролевецьке” та десять мисливських лісництв. В 2001 р. ДМГ “Конотопське”, створене в 50-х роках ХХ ст., з певних причин було реорганізоване. Мисливські угіддя, всі служби господарства передані до Конотопського держлісгоспу.

Охорону зазначених угідь покладено на 48 єгерів та 15 мисливствознавців.

На території 1756,4 тис. га, або 86%, яку займає обласне УТМР, в межах адміністративних районів створено 18 мисливських господарств. Ці структури у галузі ведення мисливського господарства не відповідають потребам часу і потребують суттєвих структурних і організаційних змін.

У штаті товариства працює 99 єгерів та 19 мисливствознавців.

Розділ ІІ

123 4 5