І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження. Лекція №5 на тему: «Геморагічні захворювання» Викладач: Азарова Л.І., спеціаліст вищої категорії М. Берислав План лекції: 1.Геморагічні захворювання: - визначення, етіологія, класифікація; (α ІІ) 2. Медсестринський процес при геморагічних захворюваннях (тромбоцитопенії, тромбоцитопатії, гемофілії, геморагічному васкуліті, ДВЗ-синдромі): -визначення; - дійсні проблеми пацієнта, медсестринські діагнози; -планування медсестринських втручань: підготовка пацієнта до проведення додаткових методів обстеження (загального аналізу крові, коагулограми, рентгенографії суглобів, МРТ, МЯР тощо); - виконання лікарських призначень; - профілактика. 3.Загальні висновки по основним розділам лекції. 4.Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції. Геморагічні захворювання Геморагічні захворювання -група хвороб різної етіології й патогенезу, для яких основ-ною клінічною ознакою є схильність до кровоточивості і повторних кровотеч, які можуть виникати як спонтанно, так і під впливом незначних травм, не здатних викликати кровотечу в здорової людини Етіологія: - інфекції вірусні та бактеріальні; - токсично - алергічні чинники. Дві форми захворювання: - імунна - руйнування тромбоцитів антитілами; - неімунна - дефіцит тромбоцитогемопоетичного фактору. Класифікації: 1. Вазопатії – системне аутоімунне запалення судин дрібного калібру (геморагічний вас-куліт – хвороба Шенлейна-Геноха). 2. Тромбоцитопатії – виникають внаслідок порушення якісного та кількісного складу тромбоцитів (тромбоцитопенічна пурпура –хвороба Верльгофа). 3. Коагулопатії – порушення зсідання крові (гемофілія А, В, С). Тромбоцитопенічна пурпура ( хвороба Верльгофа) Тромбоцитопенічна пурпура ( хвороба Верльгофа) – геморагічний діатез, зумовлений підвищеним руйнуванням тромбоцитів при нормальній продукції їх кістковим мозком. Вперше описаний німецьким лікарем Верльгофом у 1735 р. Вона є одним з найчастіших форм геморагічного діатезу. Цим терміном визначають стани, за яких кількість тромбоцитів нижче ніж 150 X 109 /л Отже йдеться про тромбоцитопенічну пурпуру, яку ми зараз і розглянемо з точки зору організації медсестринського процесу. Етіологія: Класифікація: І. Тромбоцитопенії, зумовлені порушенням продукції тромбоцитів: 1. Спадкове порушення тромбоцитопоезу 2. Набуті порушення тромбоцитопоезу: - апластична анемія; - ураження кісткового мозку (пухлини, витіснення кісткового мозку); - іонізуюча радіація, мієлосупресивні медикаменти; - вірусні інфекції; - дефіцит вітаміну В12, фолієвої кислоти; - алкоголь; - ХНН. ІІ. Тромбоцитопенії, зумовлені підвищеним руйнуванням тромбоцитів: 1. Вроджені тромбоцитопенії: - Імунні: - медикаментозні; - алоімунна у новонароджених; - у новонароджених, матері яких хворіють на імунну тромбоцитопенію. - Неімунні: - гемолітична хвороба новонароджених; - недоношеність; - внаслідок сепсису; - внаслідок тромбозу ниркових вен. 2.Набуті: - Імунні: - ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; - післятрансфузійна; - медикаментозна; - внаслідок анафілактичного шоку; - внаслідок аутоімунної гемолітичної анемії; - внаслідок лікування антилімфоцитарною сироваткою. - Неімунні: - внаслідок сепсису; - внаслідок ДВЗ -синдрому; - внаслідок гемолітично-уремічного синдрому; - медикаментозна. Медсестринський процес: І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження. Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження. Суб’єктивні методами обстеження: А.Скарги пацієнта: - крововиливи в шкірі (від петехій до великих плям) без відчутних травм; - підвищена кровоточивість зі слизових оболонок (носа, ясен); - кровотечі з внутрішніх органів (маткові, ниркові, рідше зі сторони ШКТ); - часто кровотечі спостерігаються після екстракції зубів; - загальна слабкість, головокружіння, швидка втомлюваність (ознаки анемії). В.Анамнестичні дані: - гострий або поступовий розвиток; - в анамнезі вказання на дію етіологічних чинників. С.Об’єктивні методи обстеження: - в місцях крововилив шкіра набирає різного кольору (в залежності від їх давності): синій, зелений, жовтий («шкіра леопарда»); -позитивний симптом «щипка» (особливо) та «джгута»; - температура тіла 38-39° С неправильного або хвилеподібного характеру; - кровотечі з внутрішніх органів (маткові, ниркові, рідше шлункові, кишкові) та ін.; - аналіз крові: тромбоцитопенія, анемія; - коагуляційні тести: зростання часу кровотечі (до 15-20 хв. і більше), порушення ретракції кров`яного згустка (зменшення); - час згортання крові в більшості випадках нормальний, але може бути дещо сповільнений. ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика: - Наявні проблеми: - загальна слабкість; - головокружіння; - кровоточивість зі слизових оболонок; - кровотечі (вказати конкретний орган) тощо. -Потенційні проблеми: - можливі кровотечі тощо. - Складемо медсестринський діагноз:- загальна слабкість; - головокружіння; - кровоточивість зі слизових оболонок; - кровотечі (вказати конкретний орган), що підтверджується скаргами пацієнта та об'єктивними даними. ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань: 1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. 2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження 3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем 4. Виконання лікарських призначень 5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта 6. Навчання пацієнта та оточуючих само- та взаємо-допомоги ІY етап сестринського процесу – виконання плану медсестринського догляду: - підготовка пацієнта та взяття крові з пальця для ЗАК, коагуляційних тестів; - підготовка пацієнта та інструментарію і всього необхідного до пункції кісткового мозку, асистування лікареві при ній; - створення зручних та комфортних умов для пацієнта; - постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірю-вання температури тіла, АТ, підрахунок Р, ЧДР; - контроль за дотриманням режиму (залежить від тяжкості захворювання); - контроль та допомога у дотриманні пацієнтом дієти (дієта повноцінна, кало-рійна №15); - допомога пацієнтові в дотриманні особистої гігієни, у пересуванні; - допомога пацієнтові у дотриманні чистоти тіла, натільної та постільної білизни при кровотечах; - догляд за пацієнтом при кровотечах: холод (міхур з льодом ) на ділянку крово-течі і т.д.; - при загальній слабості - перебування на повітрі, допомога в пересуванні; - при свербіжі шкіри - протирання шкіри слабим водним розчином оцту, застосування мазі за призначенням лікаря виконання лікарських призначень: - консервативне лікування: - медикаментозне - глюкокортикостероїди, імунотропні (циклофосфамід) - з гемостатичною метою: переливання тромбоцитарної маси, аскорбінову кислоту, вікасол, рутин, вітамін Р, С, амінокапронову кислоту, діцинон - при неефективному лікуванні: спленектомія -вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта - навчання пацієнта само-, а його оточення взаємо догляду, надання психологічної підтримки. Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручання. 1. Поліпшення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта. 2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень. Перебіг: - спостерігаються як гострі, так і хронічні рецидивуючі форми хвороби; - можливі випадки одужання, тривалі ремісії; - смерть може настати від масивної кровотечі і крововиливів у життєво важливі органи. Профілактика: - необхідно усунути причини, що спричиняють хворобі Тромбоцитопатії Класифікація: 1. Спадкова: набуті,зумовлені захворюванням або впливом патогенних чинників 2.Набута: (при лікуванні НПЗ: бруфен, аспірин, індометацин), бета-адреноблока-торами, сечогінними, антибіотиками, цитостатиками), після прийому алкоголю Геморагічний васкуліт Геморагічний васкуліт (хвороба Шенлейна - Геноха) – імуноалергічне захворювання, що характеризується ураженням капілярів, дрібних кровоносних судин шкіри і внутрі-шніх органів, що веде до виникнення множинних геморагій. Частіше хворіють діти у віці до 16 років. Сезонність захворювання: весна, зима, осінь. Вперше описаний німецьким терапевтом Шенлейном (1837 р.) та німецьким педіатром Генохом (1868, 1874) Етіологія: - у більшості випадків невідома; - інфекційні чинники (стрептокок та інші бактерії); - віруси (вірус грипу, гепатиту В); - неінфекційні чинники (вакцинація, охолодження, травма, сироваткова і медикаментозна алергія, укуси комах); - спадковий фактор (не виключається роль). Класифікація:За Лискіним Г.А. (2001) 1. За клінічними формами: проста шкірна, некротична шкірна, суглобова (шкірно-суглобова), абдомінальна (шкірно- абдомінальна), ниркова (шкірно- ниркова), змішана. 2. За тяжкістю: легкий, середньої тяжкості, тяжкий. 3. За перебігом: блискавичний, гострий, затяжний, рецидивуючий, хронічний. 4.За ступенями активності: мінімальний, помірно виражений, сильно виражений. За Свінціцьким А.С. (2004): 1. За формами: блискавична, гостра, хронічна рецидивуюча з тривалими ремісіями. 2. За активністю: неактивна фаза, активна фаза. 3. За клініко-морфологічними ознаками: ураження: шкіри, суглобів, нирок, травної системи, легень, ЦНС. Медсестринський процес: |