ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методика вивчення теми «Інформаційні технології у навчанні» у шкільному курсі інформатики.

1 23

Технологія — це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються людьми для реалізації конкретного складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов'язаних процедур і операцій, які виконуються більш або менш однозначно і мають на меті досягнення високої ефективності.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для пошуку, накопичення, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації (даних і знань) за допомогою засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів їх раціонального поєднання з безмашинними процесами опрацювання інформації.

Для будь-якої діяльності можуть бути виділені мета, предмет, методи і засоби, тому:

1) метою використання інформаційно-комунікаційних технологій є якісне формування і використання інформаційного продукту відповідно до потреб користувача;

2) методами інформаційно-комунікаційних технологій є методи опрацювання даних;

3) як засоби інформаційно-комунікаційних технологій виступають математичні, технічні, програмні, інформаційні й інші засоби.

Оскільки засоби і методи опрацювання даних можуть мати різні практичні застосування, то доцільно виділити глобальні, базові і конкретні інформаційні технології: 1) глобальні інформаційні технології включають моделі, методи і засоби формування і використання інформаційного ресурсу в суспільстві; 2) базові інформаційні технології орієнтуються на певну галузь застосування (виробництво, наукові дослідження, проектування, навчання); 3) конкретні інформаційні технології задають опрацювання даних у реальних задачах користувача.

Останнім часом у літературі часто використовується термін нові Інформаційно-комунікаційні технології (НІКТ). Нові інформаційно-комунікаційні технології — інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовищ роботи користувача.

Конкретизуючи сказане, сформулюємо цілі навчання нових інформаційно-комунікаційних технологій у курсі інформатики у вигляді вимог до знань і вмінь учнів:

1. Учні повинні знати:

- поняття ІКТ;

- назви і призначення основних систем програмного забезпечення ІКТ.

2. Учні повинні вміти:

- зафіксувати предметну галузь і її об'єкти, вибрати програмний засіб і дібрати (або розробити) технологію для розв'язування даної задачі з конкретної предметної галузі;

- застосовувати пакети прикладних програм навчального призначення і користуватися текстовим і графічним редакторами, електронними таблицями та базами даних для розв'язування задач з конкретних предметних галузей.

На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології використовувалися для забезпечення інформаційного обміну між людьми, відображали відповідний рівень і можливості використаних систем реєстрації, зберігання, опрацювання і передавання інформації і, по суті, були синтезом методів оперування людини з інформацією в інтересах своєї діяльності.

Мета вивчення даного розділу в шкільному курсі інформатики:

1. Ознайомити учнів з поняттям нових інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Сформувати поняття про технологію як про сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для розв'язування задач з конкретної предметної галузі.

3. Оволодіти основними навичками роботи з персональним комп'ютером.

4. Показати роль і місце ІКТ у сучасному суспільстві.

Методика навчання містить такі моменти:

1. Використати класифікацію ІКТ щодо вибору для вивчення в даному розділі програмних засобів і технологій розв'язування задач з конкретних предметних галузей.

2. Розробити систему вправ щодо використання ІКТ для розв'язування задач з різних предметних галузей.

Зазначимо, що вправи із заданої системи можуть мотивувати поглиблене вивчення учнями ІКТ з метою використання їх як засобу навчання інших шкільних предметів.

3. Необхідно виділити основні дидактичні технологічні одиниці для навчання ІКТ.

Під дидактичними технологічними одиницями розумітимемо послідовності кнопок, які треба натиснути, щоб виконати деяку елементарну дію у конкретному програмному засобі. Наприклад, вивести текст на принтер з текстового редактора; створити найпростіший малюнок у графічному редакторі тощо.

4. При навчанні розв'язування будь-яких навчальних задач необхідно неухильно дотримуватися етапів обчислювального експерименту, що дозволить реалізувати під час вивчення даного розділу навчання через задачі, що проводиться за схемою: задача — теорія — задача.

Тобто навчання ІКТ через навчання технологій розв'язування задач з предметних галузей за допомогою конкретних програмних засобів.

5. Використати під час навчання ІКТ програмні засоби єдиного інтерфейсу користувача. Одним з класів інтерфейсів користувача є графічний інтерфейс користувача {GUI від англ. Graphic User Interface), який заснований на таких характеристиках:

- загальний інтерфейс користувача;

- висока розподільна здатність;

- «що бачиш, те й отримуєш» (WYSIWYG - від англ. What You See Is What You Get);

- пряма маніпуляція.

Інструментальні засоби, які не засновані на графічному інтерфейсі користувача, мають командну структуру, в основі якої лежить ієрархічне меню, розташоване в будь-якій частині екрана. Кожною новою програмою передбачається, що користувач навчиться контролювати комп'ютер. Усі навички згодом стають некорисними, коли потрібно переходити до роботи з новою програмою. Загальний інтерфейс користувача для GUI визначає стандартний шлях подавання вказівки комп'ютеру. Більше того, звертання до програми мають однакову структуру, і після вивчення того, як правильно звертатися до послуг першої програми, користувач вже вивчив, в широкому значенні цього слова, як звертатися до послуг усіх програм.

Таким чином, наявність або відсутність GUI визначатиме методику вивчення різних програм.

Перед вивченням цього розділу учні можуть не мати ніяких навичок роботи на комп'ютері. Однак це не означає, що зміст усього курсу нових інформаційно-комунікаційних технологій повинен бути викладений на першому етапі навчання інформатики в школі.

6. Доцільно було б спочатку використати навчальні інструментальні засоби, а потім навчати професійних засобів.

7. Під час навчання мережевих технологій бажано використати комп'ютерні моделі.

8. Основним методом навчання нових інформаційних технологій є Метод доцільно дібраних задач та метод демонстраційних прикладів.

Усі програми прикладного програмного забезпечення загального призначення слід подати з позицій — об'єкти та програмні засоби сучасних інформаційних технологій, за допомогою яких користувач досліджує інформаційні об'єкти, — інформаційні моделі. Тобто доцільно на всі програмні засоби дивитись через призму діяльності людини (суб'єкта): суб'єкт — об'єкт — мета — засоби — діяльність — результати — оцінювання одержаних результатів — прийняття рішення.

Об'єктами опрацювання є різні набори даних — текстові, графічні, музичні, таблиці тощо. Засобами для опрацювання об'єктів, тобто аналізу таких інформаційних об'єктів, є прикладні програми, створені спеціально для такого опрацювання.

Під час роботи з текстовим редактором об'єкт — це відповідним чином структурований текст, текстовий редактор — засіб для дослідження такого об'єкта. За допомогою текстового редактора текст можна аналізувати, коригувати, експериментувати з ним. Під час роботи з графічним редактором об'єктом дослідження є графічні зображення, а засобом для опрацювання такого об'єкта є графічний редактор (процесор).

Можна запропонувати учням схему ознайомлення з прикладним програмним забезпеченням загального призначення, до якого належать текстовий редактор, графічний редактор, електронні таблиці, системи управління базами даних:

1. Демонстрація характеристик середовища та з'ясування його призначення.

2. Аналіз об'єкта, типів повідомлень, які опрацьовуються за допомогою середовища, способи їх подання в ньому, способи здобуття результатів опрацювання повідомлень.

3. Ознайомлення з основними складовими інтерфейсу середовища та формування вмінь аналізувати вміст основних його складових.

4. Правила роботи з вбудованою довідковою системою.

5. Ознайомлення з основними функціями та режимами роботи середовища.

6. Вивчення конкретної програми (за окремою схемою).

7. Теоретичне узагальнення основних режимів роботи та функцій середовища.

8. Теоретичне узагальнення на рівні основних вказівок.

9. Виконання аналогічних завдань в середовищі іншої програми такого самого призначення.

1 23