 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Поняття гіпертекстового документа, гіперпосилання, веб-сторінки та веб-сайту. Мови розробки електронних ресурсів мережі Інтернет.
Інформація. Сучасні теорії інформації. Класична теорія К.Шеннона. Інформація i повідомлення. Кодування інформації. Двiйковi знаки. Кількість інформації. Одиниці вимірювання інформації. Інформація — це важлива наукова категорія, інтерес до якої не послаблюється з часом. Інформація (від лат. — informatio) — ознайомлення, роз’яснення, уявлення, поняття. У науці цей термін трактується як повідомлення, освідомлення про стан справ, повідомлення про що-небудь, що переказується людьми; невизначеність, яка зменшується або знімається внаслідок одержання повідомлень; повідомлення, що нерозривно пов’язано з управлінням; сигнали в єдності синтаксичних, семантичних і прагматичних характеристик; передача, відображення різноманіття в будь-яких об’єктах і процесах живої та неживої природи. Сучасні теорії інформації: · Імовірнісна теорія інформації; · Алгоритмічна теорія інформації; · Семантична теорія інформації. Класична теорія інформації К.Шеннона Аксіоми теорії інформації: 1. Інформація є лише там, де функціонують пристрої керування. 2. Інформація зберігається і передається тільки на матеріальному носії. 3. Інформація має ідеальний характер. 4. Інформація має різні форми. Базові закони теорії інформації: Закон 1: на отримання інформації будь-яка кібернетична система витрачає не менше деякої мінімальної кількості енергії. Закон 2: кількість інформації, яку отримує кібернетична система в процесі розпізнавання після прийняття певного сигналу, дорівнює логарифму при основі m від кількості варіантів вибору, що передували розпізнаванню. Закон 3: що меншою є ймовірність завершення якогось випробування з певним результатом, то більше інформації для будь-якої кібернетичної системи несе саме цей результат, і навпаки. Закон 4: будь-які сигнали, отримані кібернетичною системою, впливають на цю систему. Будемо розрізняти поняття "інформація" і "повідомлення". Під повідомленням розуміють звичайно інформацію, виражену у визначеній формі та таку, що підлягає передачі. Повідомлення - це форма подання інформації. Прикладами повідомлень є текст телеграми, промова оратора, показання вимірювального приладу, команди керування, зображення на екрані телевізора та ін. Кодування являє собою перехід від повідомлення на вході каналу зв'язку до коду повідомлення на виході, а декодування - зворотний процес переходу від коду повідомлення на виході каналу зв'язку до повідомлення на вході, при цьому повідомлення на вході й виході з каналу зв'язку повинні збігатися. Більш суворо задачу кодування можна сформулювати в такий спосіб. Нехай є два алфавіти: алфавіт А, що складається з n символів і алфавіт B, що складається з m символів. Під алфавітним кодуванням розуміють таке відображення F, яке кожному слову з непустої підмножини слів з алфавіту A ставить у відповідність деяке слово з алфавіту B. Слова з алфавіту B називаються кодовими послідовностями або кодами. Традиційно, відображення F задається у вигляді деякого алгоритму й повинне задовольняти наступним вимогам:
Побудова ефективного алгоритму кодування – це пошук компромісу між другою і третьою вимогами, які суперечать одна одній, оскільки завадостійкість досягається за рахунок збільшення довжини кодових послідовностей. Двійкова система забезпечує ефективний спосіб представлення чисел. Двійкова система незручна для візуальної індикації та реєстрації, проте обчислювальні пристрої і дискретні перетворювачі, що працюють за двійковою системі, побудовані на більш надійних і простих елементах, що мають тільки два добре помітних стану. Двійкова система, виявляється, особливо зручна для розрахунків на електронно-обчислювальних машинах, з якими її онуки працюють. Двійкова система використовує тільки дві цифри, 0 і 1 і тому є найбільш придатною для перемикаючих схем. Правила додавання, віднімання, ділення і множення для двійкової та десяткової системи однакові. Хоча для вираження числа в двійковій системі буде потрібно більше цифр, ніж у десятковій системі, простота, з якою електронна схема може звертатися з двійковим поданням числа, призвела до майже винятковому використанню двійкової системи. Кількість інформації Ентропійний підхід В основі теорії інформації лежить запропонований Шенноном спосіб обчислення кількості інформації як випадкової величини відносно іншої випадкової величини. Для дискретних випадкових величин X і Y, заданих законами розподілу
Кількість інформації в повідомленні визначається тим, наскільки зменшиться невизначеність після одержання повідомлення. З цього погляду, кількість інформації, що міститься в отриманому повідомленні тим більше, чим більше була невизначеність до передачі повідомлення. Об'ємний підхід Під обсягом інформації в повідомленні мають на увазі кількість символів цього повідомлення. Обсяг інформації – це досить груба кількісна характеристика інформації, оскільки суттєво залежить від форми подання інформації. Алгоритмічний підхід Згідно з алгоритмічним підходом за кількість інформації приймається значення деякої функції від складності кожного з об'єктів і довжини програми (алгоритму) перетворення одного об'єкта в іншій. Інтуїтивно зрозуміло, що комп'ютерна програма, яка друкує повідомлення, що містить тільки нулі, украй проста. Усе, що потрібно робити цій програмі, – це друкувати один і той самий символ – нуль. Якщо ж повідомлення являє собою деяку послідовність, яка не підпорядковується ніяким закономірностям, то таке повідомлення не може бути реалізоване жодною «простою» програмою. У цьому випадку, довжина програми буде близька до довжини самої послідовності. Таким чином, кількість інформації в повідомленні визначається складністю програми, яка здатна відтворити це повідомлення – послідовність символів.
A – вхідний об'єкт; B – вихідний об'єкт; G – програма перетворення; L – функція отримання довжини програми (в бітах чи байтах). Одиниці виміру інформації служать для вимірювання об'єму інформації - величини, що обчислюється логарифмічно. Це означає, що коли кілька об'єктів розглядаються як один, кількість можливих станів перемножується, а кількість інформації - складається. Не важливо, йде мова про випадкових величинах в математиці, регістрах цифрової пам'яті в техніці або в квантових системах у фізиці. Найчастіше вимір інформації стосується обсягу комп'ютерної пам'яті та обсягу даних, переданих по цифрових каналах зв'язку. Цілі кількості біт відповідають кількості станів, рівному ступенями двійки. Особливу назву має 4 біта - ніббл (напів байт, тетрада, чотири двійкових розряди), які вміщують в себе кількість інформації, що міститься в одній шістнадцятковій цифрі. Наступною по порядку популярної одиницею інформації є 8 біт, або байт. Саме до байту безпосередньо наводяться всі великі обсяги інформації, які обчислюються в комп'ютерних технологіях. Такі величини як машинне слово і т. п., складові кілька байт, як одиниці вимірювання майже ніколи не використовуються. Для вимірювання великих кількостей байтів служать одиниці "кілобайт" = [1024] байт і "Кбайт" (кібібайт, kibibyte) = 1024 байт. Такий порядок величин мають, наприклад:
Обсяг інформації, що отримується при зчитуванні дискети "3,5" високої щільності "дорівнює 1440 Кбайт (рівно), інші формати також обчислюються цілим числом Кбайт. Одиниці "мегабайт" = 1024 кілобайт = [1048576] байт і "Мбайт" (мебібайт, mebibyte) = 1024 Кбайт = 1048576 байт застосовуються для вимірювання обсягів носіїв інформації. Обсяг адресного простору процесора Intel 8086 був дорівнює 1 Мбайт. Оперативну пам'ять і ємність CD-ROM міряють двійковими одиницями (мебібайтамі, хоча їх так зазвичай не називають), але для обсягу НЖМД десяткові мегабайти були більш популярні. Сучасні жорсткі диски мають обсяги, висловлені в цих одиницях мінімум шестизначними числами, тому для них застосовуються гігабайти. Одиниці "гігабайт" = 1024 мегабайт = [1048576] кілобайт = [1073741824] байт і "Гбайт" (гібібайт, gibibyte) = 1024 Мбайт = 2 30 байт вимірюють обсяг великих носіїв інформації, наприклад жорстких дисків. Різниця між двійкової та десяткової одиницями вже перевищує 7%. Розмір 32-бітного адресного простору дорівнює 4 Гбайт ≈ 4,295 Мбайт. Такий же порядок мають розмір DVD-ROM і сучасних носіїв на флеш-пам'яті. Розміри жорстких дисків вже сягають сотень і тисяч гігабайт. Для обчислення ще більших обсягів інформації є одиниці терабайт і тебібайт (10 12 і 2 40 байт відповідно), петабайт і пебібайт (10 15 і 2 50 байт відповідно) і т. д. Поняття гіпертекстового документа, гіперпосилання, веб-сторінки та веб-сайту. Мови розробки електронних ресурсів мережі Інтернет. Гіпертекстовий документ в комп'ютерному виконанні - це файл (текст, графічне зображення чи інший фрагмент інформації), що має в своїй структурі ссилки на інші файли (документи). Так, наприклад, якщо в якомусь електронному матеріалі згадуються організації, особи, події чи інші явища , про які вже є інформація в мережах, автор може зробити на них гіперссилки (слова в тексті при цьому фарбуються іншим кольором). Читач, звернувшись до цього матеріалу при бажанні може клацнути кнопкою миші на потрібному посиланні и за лічені секунди перенестись до цих данних, незалежно від того чи знаходяться вони на сервері в сусідній кімнаті чи на комп'ютері іншого континенту. Гіперпосила́ння (інколи гіперланка) — це активний (виділеним кольором) текст, зображення чи кнопка на веб-сторінці, натиснення на яку (активізація гіперпосилання) викликає перехід на іншу сторінку чи іншу частину поточної сторінки. За іншим визначенням гіперпосилання — це адреса іншого мережевого інформаційного ресурсу у форматі URL (англ. Universal Resource Locator), який тематично, логічно або будь-яким іншим способом пов'язаний з документом, у якому це посилання визначене. Веб-сторінка (англ. Web-page) — інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня павутина), який можна переглянути у веб-браузері. Зазвичай, інформація веб-сторінки записана в форматі HTML або XHTML, і обов'язково присутній гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки. Веб-сторінки можуть зберігатись на локальному комп'ютері або отримуватись із віддаленого веб-сервера. Веб-сервер може накладати обмеження на доступ до веб-сторінок, наприклад, дозволяти перегляд лише з локальної мережі (інтранет), або відкривати доступ до сторінок в мережі Інтернет. Запити на отримання та передача веб-сторінок з веб-серверів відбувається за протоколом HTTP. Веб-сторінки можуть складатись із статичних текстових файлів, що зберігаються у файловій системі веб-сервера (статичні веб-сторінки), або веб-сервер може створювати сторінки за запитом браузера (динамічні веб-сторінки). Застосування сценаріїв на стороні клієнта після завершення завантаження сторінки може прискорювати роботу користувача з нею. Сайт (від англ. website, місце, майданчик в інтернеті), (також зустрічається застаріле веб-сайт) — сукупність веб-сторінок, доступних у мережі (Інтернеті), які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах. Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо). Набір зв'язаних між собою інформаційних онлайнових ресурсів, призначених для перегляду через комп'ютерну мережу за допомогою спеціальних програм — браузерів. Веб-вузол може бути набором документів в електронному вигляді, онлайновою службою. Мови розробки електронних ресурсів мережі Інтернет: Java - мова програмування, розроблена компанією Sun Microsystems й нагадує структурою і синтаксисом мову програмування С. Вона є сьогодні в Internet у двох варіантах: JavaScript і Java. Перший варіант мови є всього лише надбудовою стандарту HTML і значно розширює можливості документа, створеного в цьому форматі. Модуль, написаний мовою JavaScript, інтегрується у файл HTML як підпрограма і викликається на виконання з відповідного рядка HTML-коду стандартною командою. Вбудований у браузер інтерпретатор мови сприймає і скрипт, і код гіпертексту як єдиний документ, обробляючи дані одночасно. Модуль Java на відміну від JavaScript не інтегрується у використовуючу його сторінку, а існує як самостійне застосування з розширенням .class у вигляді аплета. Він також викликається зhtml-файла відповідною командою, але завантажується, ініціалізо-вується і запускається для виконання у вигляді окремої програми у фоновому режимі. Технологія Common Gateway Interface (CGI) застосовує у складі ресурсу Internet інтерактивні елементи на базі застосувань, що забезпечують передачу потоку даних від об'єкта до об'єкта. У загальному випадку принцип роботи CGI виглядає так: користувач заповнює на Web-сторінці певну форму і натискає на кнопку, після чого вбудований у HTML-код рядок виклику CGI-скрипта запускає відповідну програму CGI і передає їй управління процесом обробки інформації. Введені користувачем дані відсилаються цій програмі, а вона у свою чергу вбудовує їх в іншу сторінку, відправляє поштою або трансформує іншим способом. Server Side Includes (SSI) - технологія, що дає можливість реалізувати такі можливості, як висновок у документі того чи іншого тексту залежно від певних умов або згідно з заданим алгоритмом, формувати файл HTML з фрагментів, що динамічно змінюються, або вбудовувати результат роботи CGI у певній його ділянці. Hypertext Preprocessor (PHP, препроцесор гіпертексту) - мова програмування, створена для генерації сторінок на Web-сервері і роботи з базами даних. У наш час підтримується переважною більшістю представників хостинга. Входить у LAMP - стандартний набір для створення Web-сайтів (Linux, Apache, MySQL, PHP (Python або Perl)). Active Server Pages (ASP, активні сторінки сервера) - ще одна технологія, подібна до JavaScript і PHP. Для того, щоб зробити Web-сторінку інтерактивною з застосуванням технології ASP, необхідно вбудувати в її код відповідний скрипт, написаний макромовою. Скрипт інтерпретується і виконується безпосередньо на сервері, після чого призначеному для користувача браузеру відправляється вже html-документ з результатами роботи сценарію ASP. Visual Beginners All-purpose Symbolic Instruction Code Script (VBScript, або Visual BASIC Script, візуальний символічний універсальний командний код для початківців) - мова, що інтерпретується, вбудовується в літі-документ з метою включення до складу Web-сторінки інтерактивних елементів. Visual Basic Scripting Edition є компонентом Windows Script Host. Він широко використовується при створенні скриптів в операційних системах сімейства Windows. VBScript було створено компанією Microsoft з метою заміни застарілої пакетної мови. VBScript є спрощеною версією синтаксису Visual Basic, зокрема не підтримується типізація: усі змінні мають тип Variant.
|
і спільним законом розподілу 
, кількість інформації в X відносно Y, дорівнює
