ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методика вибору цільового ринку

Цільовий ринок — це найбільш вигідна для підприємства група сегментів ринку (або один сегмент), на яку спрямовується його діяльність. Для вибору такого сегмента послідовно оцінюють доступність ринку, його потенціал і можливості освоєння.

Для оцінки доступності ринку вивчають такі питання:

1) рівень стабільності політичної ситуації в країні, наявність
принципових можливостей експорту товару до неї;

2) умови торгівлі в країні (чи проводиться політика протекціонізму, розмір податків та мита, кількісні обмеження, антидемпінгові заходи, форми контролю за імпортом);

3) можливість отримання достовірної інформації про ринок, його прозорість (нема інформації — нема продажу);

4) активність конкурентів;

5) частка ринку, яку насичує власне виробництво, перспекти­ви його розвитку.

Потенціал ринку характеризується його фактичною місткістю та перспективами розвитку. Обсяги майбутнього продажу повинні дати можливість покрити витрати, що виникають у зв'язку з не­обхідністю пристосування до ринку. Місткість національного ринку можна визначити з допомогою даних промислової та зовнішньо­економічної статистики.

Оцінка можливостей освоєння сегмента ринку, що розглядається, базується на послідовному виконанні таких процедур.

1. Аналізуються ризики. Ризик виходу на ринок визначається
підсумовуванням ваги факторів, що відповідають можливим ускладненням. Такий підрахунок роблять окремо для різних сегментів і вибирають сегмент з найменшою сумою можливих ускладнень. Факторами ризику є, наприклад, політична нестабільність, нерозвинутий інформаційний зв'язок, невизначеність правил оподаткування. Слід відзначити, що провідні фірми вважають вивчення ринку ключовим чинником успіху своєї ко­мерційної діяльності. Тому витрати на ринкові дослідження зрос­тають швидшими темпами, ніж масштаби комерційних операцій. В середньому вони становлять до 0,5% від загального обігу фірми, а у США та Японії навіть перевершують 1%.

2. Вивчаються обов'язкові норми та стандарти на продукцію, що діють на ринку, а також система та правила сертифікації ви­робів. Зрозуміло, що невідповідність товару вимогам національ­них стандартів щодо показників безпеки та екологічних застере­жень виключає можливість його реалізації.

3. Перевіряється патентна чистота товару в країні поставки. Ретельно вивчається рівень втілення у виробі технічних рішень, котрі не підпадають під дію патентів, виданих у країнах передба­чуваного експорту.

4. Визначається конкурентоспроможність товару. З цією ме­тою вивчаються товари — аналоги конкуруючих фірм. Продуцент з'ясовує точні характеристики товарів-конкурентів, порівнює ці товари між: собою, а також; із власними товарами. Порівняння здійснюється на основі вивчення асортименту товарів, що їх ви­пускають конкуренти, а також з урахуванням критеріїв оцінки товару споживачами. Крім цього, беруться до уваги ціни на това­ри конкуруючих фірм, визначається, яку додаткову користь мати­ме продукція власного виробництва.

5. Вивчаються позиції основних конкурентів, які визначають технічний рівень, збутову та цінову політику. В цьому плані оці­нюється загальна репутація фірми та її комерційний обіг, взає­мозв'язки з партнерами, науково-технічний потенціал, розміри та технічний рівень виробничих потужностей фірми, рівень техно­логії виробництва, організація збуту, рекламна діяльність, цінова політика, система розподілення та ін. Вивчення позицій конку­рентів дозволяє визначити ключові фактори успіху, що виплива­ють із потреб ринку і дають можливість виробнику здобути явні переваги над іншими фірмами.

6. Аналізуються тенденції розвитку ринку та галузі. Аналіз по­чинають з екстраполяції тенденцій минулого. Доцільно також роз­глянути деякі економічні показники галузі. Наприклад, аналізу­ється динаміка цін, що дозволяє скласти уявлення про переваги виробника над конкурентами щодо виробничих потужностей, тех­нології виробництва, оцінити галузеві тенденції змін у цінах. Оці­нюються також тенденції змін загальних витрат робочої сили, матеріальних ресурсів, коливання амортизаційних відрахувань. Беруть до уваги динаміку інвестицій, тенденції розвитку техно­логії виробництва. Останнє дозволяє виробнику прогнозувати ча­стоту з'явлення на ринку нових та модернізованих товарів конку­рентів.

7. Визначається можлива реакція конкурентів на з'явлення на ринку нового виробника. Продуцент мусить мати певність, що конкуренти не зможуть його легко витіснити з ринку. Така впев­неність базується на знаннях сильних та слабких сторін конку­рентів. Наприклад, конкурент, що не має достатніх виробничих потужностей, не в змозі буде у відповідь на з'явлення нового ви­робника різко знизити ціни. Він також буде нездатний набагато знизити витрати виробництва, якщо протягом тривалого часу не здійснював належних інвестицій на технологічне оновлення. Виробник мусить розробити таку програму маркетингу, яка буде непоборною для конкурентів.

8.Визначаються можливі обсяги продажу. Це необхідно про­дуценту для впевненості, що за умов виходу на ринок він матиме можливість компенсувати свої витрати, отримати прибуток і до­сягти визначеної мети. Для цього треба мати дані про місткість ринку та тенденції його змін, оцінити частку ринку конкурентів та її коливання. Потім обраховують ту частку ринку, якою вироб­ник може опанувати з допомогою наявних організаційно-техніч­них можливостей та маркетингових засобів. Деяка невизначеність таких розрахунків зменшується завдяки зворотному зв'язку зі споживачами, що забезпечується тестуванням покупців, а також пробним продажем товару.

9.Розробляється програма маркетингу. Вона визначає спосіб і час виходу на ринок, а також маркетингові засоби його обробки (комплекс маркетингу). До комплексу маркетингу належать такі заходи: поліпшення товару, його дизайну, забезпечення вироб­ництва необхідними технологіями і виробничими потужностями; розробка цінової політики; вибір каналів збуту, забезпечення товаропросування цими каналами та контролю за збутовою діяльністю; просування товару на ринок; організація реклами, сервісу, упакування, виставок і ярмарок, заходів для „паблік рілейшнз”.

10. Розраховуються витрати та доходи, зв'язані із реалізацією програми маркетингу. Для цього оцінюють загальні витрати на реалізацію програми маркетингу (п.9). Можливий обсяг продажу (п.8) та ціна на товар дозволяють визначити прогнозний обсяг доходу. Потім порівнюють доходи і витрати та приймають рішен­ня стосовно вибору цільового сегмента ринку, що досліджується.