ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Елементи фразеології в навчанні рідної мови

123 4 5

Відомо, що, крім слів для називання предметів, ознак і дій, існують і активно вживаються в мовленні фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів, які за семантикою дорівнюють окремому слову, наприклад: голова йде обертом, дерти ніс, ламати голову тощо. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами. Знання таких відношень допоможе учням користуватися фразеологізмами як членами синонімічних рядів.

Фразеологізми, як і слова, входять до лексичної системи мови і розглядаються лексикологією як окремі одиниці. Водночас вони мають низку специфічних ознак, а саме:

а) неможливість заміни слова у складі фразеологізму;

б) втрата словом своєї смислової самостійності;

в) відтворення фразеологізму в готовому вигляді, необхідність його попереднього запам’ятовування.

Практичне засвоєння молодшими школярами української фразеології набуває особливої актуальності у зв’язку з посиленням мовленнєвого спрямування початкового курсу рідної мови. Це допоможе їм більш точно і лаконічно, експресивно й образно висловлювати власні думки. Водночас фразеологічна робота на уроках і в позаурочний час сприятиме поглибленню інтересу до вивчення мови, до усної народної творчості українською народу.

Як і вся робота над словом, фразеологічні вправи мають на меті поповнення словникового запасу, засвоєння учнями сфери вжитку найпоширеніших фразеологізмів в усному і писемному мовленні для надання висловлюванню більшої точності й виразності. На думку відомого вітчизняного психолінгвіста І.О.Синиці, фразеологічна робота дозволяє сформувати в учнів потребу афористично оформляти свої думки, бажання самостійно застосовувати найрізноманітніші фразеологічні звороти.

Цілком зрозуміло, що молодші школярі засвоюють українську фразеологію на дотеоретичному рівні, тобто практично. Це відбувається як на уроках мови і мовлення, так і під час опрацювання на уроках читання творів художньої літератури.

Обсяг фразеологічного матеріалу, його характер, методичні прийоми роботи над ним визначає вчитель, зважаючи на вік дітей, рівень розвитку їхнього мислення й мовлення, життєвий досвід тощо.

Корисно ознайомити молодших школярів із фразеологічним словником, навчити користуватися ним. Це дозволить поставити всю фразеологічну роботу на належний науковий рівень. Користуючись словником, учні тренуватимуться у знаходженні різних фразеологізмів, дізнаватимуться про їх семантику, самостійно контролюватимуть правильність уживання певного сталого виразу в чужому і власному мовленні.

Описані в методичній літературі вправи з фразеологізмами поділяються на такі види:

а) відшукування фразеологізмів у тексті;

б) з’ясування лексичного значення фразеологізму;

в) відшукування фразеологізмів у словнику;

г) знаходження і виправлення помилок у вживанні фразеологізмів;

д) установлення синонімічних та антонімічних відношень між словами й фразеологізмами;

е) з’ясування стилістичної ролі фразеологізмів у тексті. Для прикладу наводимо кілька тренувальних вправ:

1. Знайти і записати стійкі словосполучення зі значенням (червоніти, втекти, обманювати тощо).

2.Знайти сталі словосполучення (5—7), до складу яких входять дієслова неозначеної форми.

3. Пояснити значення таких сталих зворотів: узяти себе в руки, взятися за голову.

4. Замінити вказані фразеологізми одним словом (синонімом).

5. Скласти речення з поданими фразеологізмами.

Пам’ятаючи про кінцеву мету роботи над фразеологізмами, доцільно пропонувати молодшим школярами завдання на складання словосполучень, речень і зв’язних текстів, уведення сталих зворотів у діалоги й монологи. Наприклад:

1. Скласти текст за опорними словами. Якою може бути тема цього тексту? Доберіть заголовок до нього. Сформулюйте головну думку.

Братися до діла, як мокре горить, з усіх сил, засукавши рукава.

2. Придумати ситуацію, в якій доцільно використати сталі звороти: робити з мухи слона, пекти раки.

3. Скласти діалог, використавши прислів'я: Не треба робити з мухи слона.

4. Скласти гумористичне оповідання з такими зворотами: зарубати на носі, сидіти склавши руки.

5. Дібрати до кожного вислову з колонки праворуч відповідний синонім і записати поряд:

пекти раків втекти

не чути ні рук, ні ніг червоніти від сорому

робити з мухи слона стомитися

накивати п’ятами перебільшувати

6. Якими зворотами можна передати стан людини?

7. Пояснити значення кожного з прислів’їв.

8. Якими уявляються вам малюнки до таких сталих зворотів: сидіти склавши руки, крутитися під ногами?

9. Які сполучення зайві? Чому? Бити байдики, теревені правити, намилити голову, купити книгу, темний ліс.

Особливу увагу слід приділити навчанню молодших школярів доцільно вживати сталі вирази, сполучати їх з іншими словами. Наприклад: З якими сталими виразами сполучаються дієслова бігти, їхати, летіти, мчати, рухатися?

123 4 5