ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методика лексичного розбору

12 3 4 5

Систематичне і цілеспрямоване проведення лексичного розбору на уроках рідної мови в початковій школі створює умови:

— для повторення й узагальнення основних понять з лексикології під час вивчення інших тем програми;

— роботи з розвитку мовлення учнів, формування в них уміння точно вживати слова з урахуванням їх значення, стилістичного та емоційного забарвлення, сполучуваності тощо.

У методичній літературі лексичний розбір розглядається як вид словникової роботи

(А. В. Текучов, Л. П. Федоренко та ін.), проведення якого може бути здійснене на різному мовному матеріалі і в різних варіантах. У школі практикують лексичний розбір слова і лексичний розбір тексту. Розглянемо їх особливості.

Лексичний розбір слова — це характеристика слова, яка розкриває його лексичне значення й особливості вживання. Обсяг цієї характеристики визначаємо, виходячи із тих відомостей, які вміщено в розділі «Слово» в чинному підручнику для 3 класу. А це такі поняття: лексичне значення слова, багатозначні й однозначні слова, пряме й переносне значення слова, синоніми, антоніми, омоніми. Отже, молодшим школярам слід запропонувати такий план лексичного розбору слова.

1. Яке значення слова в поданому реченні? Указати, є слово однозначним чи багатозначним.

2. У прямому чи переносному значенні вжито слово?

3. Які синоніми й антоніми має це слово?

Цілком слушною є рекомендація науковців щодо проведення лексичного розбору слова з використанням тлумачного словника. Віддаючи перевагу усній формі цього виду аналізу, слід домагатися від учнів зв’язної характеристики слова. Наприклад: У реченні «У зайця під кожушком виросло густе підшерстя» прикметник «густе» вживається у значенні: який складається з багатьох однорідних частин, предметів, розміщених близько один біля одного. Слово є багатозначним. Інші значення: з великим вмістом чого-небудь (густий кисіль); непроглядний (густий туман); який звучить грубо (густий бас). Синоніми: щільний, рясний, суцільний, тугий. Антоніми: рідкий, текучий, незвичайний, рідкісний.

Під час виконання завдань на лексичний розбір тексту молодші школярі мають змогу спостерігати під керівництвом учителя над уживанням у мовленні багатозначних слів, синонімів, антонімів, слів з переносним значенням, фразеологізмів тощо. При цьому важливо не тільки констатувати факти використання автором різних лексичних засобів, а й з’ясувати, що він ставив собі за мету, якого ефекту досягав. Як правило, в початковій школі проводимо частковий лексичний розбір зразкового (досконалого) тексту. Однак під час мовної підготовки учнів до написання творчої роботи, наприклад детального переказу, намагаємося охопити весь спектр лексичних явищ: уточнення значень окремих слів, їх семантизацію, оцінку правильності й точності добору слів, складання синонімічного ряду до певного слова, стилістичний експеримент, відповідність використаної лексики жанровим і стильовим особливостям тексту, добір споріднених слів та ін. Наприклад:

Чудовий, пишний край! Чудові, здорові там люди, їдеш селами і не надивишся на людей, гарних, привітних та поставних. Чи їдуть чоловіки возами, то сидять гордо, мов ті гетьмани. Чи йдуть хлопці селом, — всі гарні, сміливі, високі, мов козаки запорожці. І дівчата там гарні, чорняві, рівні й високі, як тополі України.

Чудовий край! Хто жив у тобі, хто дихав твоїм повітрям, хто бачив твоє небо й чув про твою козацьку славу, той тебе повік не забуде... (І. Нечуй-Левицький).

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

2. Запишіть ряди синонімів: привітних — ..., поставних — ..., рівні — ....

3. Поясніть значення слів: пишний, гетьмани.

4. Який антонім до слова стрункі вжито в тексті?

5. Які мовні засоби виражають смисловий зв’язок між реченнями в цьому тексті? (Повтор слів, займенники, прислівники).

6. Які порівняння вживає автор? Як він виражає своє захоплення Україною?

Дбаючи про ефективність лексичного розбору, його вплив на учнівське мовлення, виховання любові до рідної мови та інтересу до її вивчення, педагог має ретельно добирати тексти, продумувати

зміст і логіку лексичних завдань, уникати категоричності в оцінках відповідей школярів, терпляче й тактовно розвивати їхнє мовне чуття. Найголовнішим є те, щоб учні усвідомили роль лексичних засобів, доцільність їх добору у створенні тексту певного стилю, жанру, типу мовлення, переконалися в тому, що лексика впливає на розкриття теми й головної думки, реалізацію авторського задуму.

Порядок лексико-стилістичного аналізу тексту в початковій школі може бути таким:

а) сприймання всього тексту (краще зором);

б) виявлення аналізованих лексичних одиниць (за вказівкою вчителя);

в) з’ясування особливостей їх функціонування в тексті (значення слова; його системні зв'язки; уточнення смислу слів, ужитих у переносному значенні; з'ясування стилістичного забарвлення слів тощо);

г) висновок про стиль (без уживання терміна, у формі відповіді на запитання «Де можна зустріти такий текст?»).

Отже, загальний підхід до організації вивчення лексикології в початковій школі може бути охарактеризований як аналітико-синтетичний. Його реалізація сприятиме успішному формуванню в молодших школярів лексичних понять, удосконаленню словника їхнього мовлення, а саме умінь добирати лексичні засоби, компонувати їх з метою точного, правильного й виразного оформлення думок під час побудови зв’язних висловлювань.

12 3 4 5