ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Типи (види) переносних значень (метафора, метонімія, синекдоха)

123 4

На основі багатозначності слів виділяють три типи переносних значень: метафору, метонімію і синекдоху. Переносне значення слів особливо поширене у художньому та розмовному стилях.

Метафора (грецьк. - переміщення) - це тип переносного вживання слова, що ґрунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастішими бувають метафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істоти і навпаки.

Наприклад: Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає. Взуттяна ньому горить; у статті багато води; світло знань;морок неуцтва; цей оселнічого не розуміє; грім оплесків, обвал грому,хмара думок, зоря надії.

Метафори бувають:

а) за кольором: сріблиться річка, бронзовийзагар;

б) за формою: павутина доріг;

в) за розміром: море радості;

г) за місцем: ніс корабля;

д) за динамічністю: вибух ненависті;
є) за відчуттям дотику: шовкова трава;
є) за функцією: електролампа горить;

ж) за дією : ступає ніч ногами бурими;

з) за способом дії : навшпиньки підійшов вечір.

Метонімія(грецьк. - перейменування) - це перенесення назви одного класу предметів або назви одного предмета на інший,які межують між собою, перебувають в органічному зв'язку. Наприклад, може переноситися:

а) назва приміщення - на людей у ньому: Університет святкує своє 55-річчя.;

б) ім'я автора - на його продукцію Прочитати Шевченка;

в) назва предмета - замість його вмісту: випив чарку ("замість -
горілку з чарки) та ін.

Синекдоха(грецьк. - співпереймання) - тип перенесення
назви частини на назву цілого і навпаки.Як і метонімія, синекдоха ґрунтується на понятті суміжності, але специфічним для неї є те, що
ця суміжність кількісного характеру - загальніша і конкретніша від назви. Наприклад: Він скрізь руку має, а ми що? (Карпенко-Карий).Копійка (гроші взагалі); хліб (харчовий продукт і взагалі засоби для існування); клієнтзавжди правий; німецьнаступає; ходити на турка;людям ротане зав'яжеш; стій,хлопці!
Синекдоха використовується як мовний засіб, але не так часто, як
метафора та метонімія. і

Від переносного значення слова, що є постійним,слід відрізняти переносне вживання слова - індивідуальне, яке використовується лише в певному контексті. Так, у реченні Зимовий вечіруже ткав і ткав над селом свої полотна,і вони ніжно спадали … на прихоплену морозцем землю (М. Стельмах) відбулося переносне вживання слова полотно («сніговий покрив»),яке є є поки що тільки контекстуальне.

4. Видизміни обсягу вторинного значення (розширення,звуження, зсув значення)

Багато слів у мові з часом набувають інших лексичних значень. Ці зміни проходять у трьох напрямках : розширення,звуження і зсув (переосмислення)

1) Розширення лексичного значення. При розширенні обсягу значення кількість охоплюваних словом предметів, явищ зростає. Наприклад слово пакет вживають зі значенням:

а) конверт з листом переважно офіційного змісту;

б) паперовий мішок або обгортка для упаковки речей,
продуктів;

в) пакунок;

г) набір перев'язувального матеріалу для надання першої
медичної допомоги;

д) сукупність однорідних, переважно однорідних будівельних
матеріалів.

Останнім часом це слово набуло нових значень:

а) назва поліетиленового мішка з ручками;

б) сукупність законів, пропозицій, ідей.

Слово мешканець вживається поряд зі словом житель. Засвоєний з польської мови слово мешканець звичайно позначає особу, що займає якесь приміщення для житла: мешканці будинку, мешканці поверху, мешканці сусідньої квартири . Та впродовж 10-12 років активізувалося вживання його як синоніма до слова житель і поступово витісняє його. Звичайними стають вислови: мешканець столиці, мешканці великих міст, мешканці сільської місцевості. Вживається словомешканець і для визначення тварин, які населяють певну місцевість: мешканці океану, мешканці лісів. Отже, лексичне значення слова мешканець, сфера його функціонування розширились.

2)При звуженні обсягу значення назва стає конкретнішою. Звуження лексичного значення ілюструє слово чорнило, яким називали:

- чорну фарбу, що вживалась для фарбування тканин;

- розчин купоросу, вживаного для фарбування чобіт;

- рідину, яку використовували для писання.

Зараз це слово вживається тільки із значенням «рідина для писання». Це слово входить до сталих висловів симпатичне чорнило ( безбарвне) - назва прозорої або трохи підфарбованої рідини, що використовується в криптографії; киснути у чорнилі— бути чиновником, канцеляристом.

3) Для багатьох слів характерне зменшення кількості значень і переосмислення (зсув) одного із колись властивих йому. Наприклад, слово староста у процесі розвитку втратило значення:

- назви керівника місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування;

- назви виборної або призначеної особи, що сватає жениха нареченій або наречену женихові.

Водночас воно набуло нового значення - назви виборної або призначеної особи для ведення справ якого-небудь товариства. Раніше у цьому значенні слово староста вживалось у словосполученнях церковний староста, староста на селі вчаси фашистської окупації у роки Великої Вітчизняної війни. Зараз слово вживається для назви призначеної чи обраної особи, яка очолює клас, курс, групу в школі чи вищому навчальному закладі. Зберегло воно і назву духовного служителя - церковний староста. Переосмислення його відбулося у значенні назви осіб, які здійснюють сватання нареченої: засилати старостів, старости ідуть (вживаються лише у множені)

Слово чорнобиль позначає багаторічну трав'янисту рослину з чорно-бурим стеблом, різновид полину. Як омонім до нього є Чорнобиль - назва міста, поблизу якого розміщена ЧАЕС. Після аварії на цій станції (квітень 1986р.) слово Чорнобиль набуло нового значення - назва аварії на станції. Часто чуємо: « Чорнобиль наробив нам біди», «ці хвороби є результатами Чорнобиля». Сама назва міста Чорнобиль як населеного пункту, центру адміністративного району вживається дедалі рідше, бо місто ввійшло у тридцятикілометрову зону відчуження. Отже, відбулося переосмислення значення слова Чорнобиль.

123 4