 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ РІВНІВ МОВИ
Лекційний модуль Тема № 5: Фонетика як лінгвістична дисципліна Мета:познайомити студентів з матеріальною звуковою оболонкою мови, розглянути три аспекти вивчення мовних звуків. Завдання: навчити розрізняти звук і фонему, виробити уміння класифікації мовних звуків. План 1. Предмет фонетики. Три аспекти вивчення звуків. 2. Апарат мовлення. 3. Голосні і приголосні звуки. Класифікація їх. 4. Артикуляція: звуки, фази артикуляції. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.102 – 120; 133 – 151 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.52– 79 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985 5. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990 6. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання. – К., 1975 7. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.195 – 210 8. Жовтобрюх М.А. Слово мовлене: Українська літературна вимова. – К., 1969. – 48 с.
Тема № 6: Комбінаторні та позиційні звукові зміни Мета:познайомити студентів з позиційними і комбінаторними змінами у фонетичній системі мови. Завдання: навчити студентів визначити фонетичні зміни у звуковій структурі мови. План 1. Позиційні звукові зміни 2. Асиміляція 3. Акомодація 4. Дисиміляція Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.102 – 120; 133 – 151 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.52– 79 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985 5. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990 6. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання. – К., 1975 7. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.195 – 210 8. Жовтобрюх М.А. Слово мовлене: Українська літературна вимова. – К., 1969. – 48 с.
Тема № 7: Фонологія. Мета: познайомити студентів із фонетичним членуванням мовленнєвого потоку. Завдання: навчити транскрибувати слова, звернути увагу на орфоепічні норми. План 1. Лінгвістичний або фонологічний аспект вивчення мови. Поняття фонеми. Функції фонеми. 2. Фонетична і фонематична транскрипції. 3. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. 4. Склад. 5. Дифтонги і монофтонги. 6. Наголос. Інтонація. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.121-131, 152-162 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.79-87, 89 – 93 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 1974. – с.81-87 4. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990 5. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання. – К., 1975 6. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.195 – 210 7. Жовтобрюх М.А. Слово мовлене: Українська літературна вимова. – К.,
Тема № 8: Лексична система мови. Лексикологія як учення про лексичне значення слова та лексичну систему мови Мета:ознайомити студентів з лексичною системою мови. Завдання:навчити диференціювати поняття “слово” і “лексика”, “полісемія” і “омонімія”. План 1. Слово як предмет лексикології. Слово і лексема. 2. Значення слова. Слово і поняття. Мотивовані і немотивовані значення лексем. 3. Семантична структура слова. Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення лексем. 4. Типи перенесення значень слів. 5. Лексико-семантичні категорії: омонімія, синонімія, антонімія. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.181 – 202 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.104– 142 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 1974. – с.125 – 142 4. Лагутіна А.В. Синонімія слова і словосполучення // Мовознавство. – 1973, 5. Марценківська О.Є. Переносне значення та образне вживання // Мовознавство. – 1973, № 3 6. Лисиченко А.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків, 1993 7. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.81 – 104 8. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990 9. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання. – К., 1975
Тема № 10: Словниковий склад мови Мета:ознайомити студентів з лексико-семантичною системою мови, з різноманітністю словникового складу мови. Завдання:навчити студентів диференціювати слова відповідно до їх походження. План 1. Лексика з погляду походження. 2. Зміни в лексичному складі мови. Активна і пасивна лексика. Неологізми. Архаїзми. Історизми. 3. Стилістичні шари лексики. Термінологія. 4. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.210 – 248 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.107– 112, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.107 – 112, 5. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990
Тема № 11-12: Граматика як учення про морфологічну і синтаксичну будову мови Мета:на конкретних прикладах допомогти студентам освоїти значення понять граматичної системи мови: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Завдання:навчити студентів диференціювати поняття “граматичне значення”, “граматична форма”, “граматична категорія”. План 1. Предмет граматики. Поняття граматичної системи мови. Розділи граматики. 2. Основні поняття граматики: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. 3. Граматичне значення слів у його відношенні до лексичного. 4. Засоби вираження граматичних значень. 5. Граматична форма слова. 6. Граматична категорія. Система граматичних категорій. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.262– 274, 284 – 318 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.136 – 142, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.244 – 263, 5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – с. 99 – 101, 105 – 108 6. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995. – с.86 – 88, 93 – 96 7. Кочергина В.А. Введение в языкознание. – М., 1991. – с. 117 – 138 8. Мельничук О.С. Про два синтаксичні рівні формування й опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – № 6 9. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – 219 с. Тема № 13-14: Морфологія як розділ граматики Мета:на конкретних прикладах допомогти студентам освоїти значення понять граматичної системи мови: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Завдання:сформувати уміння і навички студентів морфологічного аналізу. План 1. Морфологія як розділ граматики. 2. Морфеміка. Морфемна структура слова. Типи морфем. 3. Частини мови і принципи виділення їх Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.262– 274, 284 – 318 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.136 – 142, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.244 – 263, 5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – с. 99 – 101, 105 – 108 6. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995. – с.86 – 88, 93 – 96 7. Кочергина В.А. Введение в языкознание. – М., 1991. – с. 117 – 138 8. Мельничук О.С. Про два синтаксичні рівні формування й опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – № 6 9. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – 219 с.
Тема № 15-16:Синтаксис Мета:поглибити знання студентів про словосполучення, їх типи, синтаксичні зв’язки слів, основні ознаки речення та його актуальне членування. Завдання:поглибити знання студентів про синтаксичний рівень мови. План 1. Поняття словосполучення. 2. Типи словосполучень. 3. Синтаксичні зв’язки слів. 4. Речення та його ознаки. 5. Актуальне членування речення. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.262– 274, 284 – 318 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.136 – 142, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.244 – 263, 5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – с. 99 – 101, 105 – 108 6. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995. – с.86 – 88, 93 – 96 7. Кочергина В.А. Введение в языкознание. – М., 1991. – с. 117 – 138 8. Мельничук О.С. Про два синтаксичні рівні формування й опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – № 6 9. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – 219 с.
Практичний модуль
Практичне заняття № 6-7 Тема: Фонетика Мета:познайомити студентів з матеріальною звуковою оболонкою мови, розглянути три аспекти вивчення мовних звуків, навчити розрізняти звук і фонему, виробити уміння класифікації мовних звуків. Теоретичні питання 1. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Предмет фонетики. Значення фонетики як науки. 2. Три аспекти вивчення звуків. 3. Визначення і характеристика звуків з фізико-акустичного аспекту. 4. Визначення і характеристика звуків з анатомо-фізіологічного аспекту. Апарат мовлення. 5. Три фази артикуляції мовного звука. 6. Голосні і приголосні звуки. Класифікація їх. 7. Фонетичні зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція, гаплологія, дієреза, редукція, протеза, епентеза, метатеза). Завдання і запитання для самоконтролю: 1. Що є об’єктом фонетики? 2. У чому практичне значення фонетики? 3. Поясніть, чим відрізняється загальна фонетика від конкретної, описова від історичної. Що є предметом вивчення зіставної фонетики? 4. Що таке експериментальна фонетика? 5. З якими нелінгвістичними дисциплінами пов’язана фонетика? 6. Охарактеризуйте звук людської мови як фізичне явище. 7. Дайте характеристику мовленнєвого апарата. 8. Що таке артикуляція? Із яких фаз вона складається? 9. Назвіть основні відмінності між голосними й приголосними звуками. 10. За якими ознаками характеризуються голосні звуки? 11. За якими ознаками характеризуються приголосні звуки? 12. Назвіть позиційні зміни звуків, поясніть їх суть. 13. Дайте визначення комбінаторних змін звуків. Назвіть їх. Ключові слова: акомодація, асиміляція (повна і часткова, прогресивна і регресивна), висота звука, вокалізм, гаплологія, голосні звуки, дисиміляція, діереза, довгота звука, екскурсія, епентеза, звук, звукове вираження, композиційні зміни, консонантизм, кульмінація, метатеза, позиційні зміни, приголосні звуки, протеза, редукція (кількісна та якісна), резонанс, рекурсія, сила звука, субституція, тембр, тон, фонетика (загальна, конкретна, описова, історична, експериментальна, зіставна) Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.102 – 120; 133 – 151 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.52– 79 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985 5. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990 6. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання. – К., 1975 7. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.195 – 210 8. Жовтобрюх М.А. Слово мовлене: Українська літературна вимова. – К., 1969. – 48 с.
Практичне заняття № 8 Тема:Фонологія Мета:навчити студентів розрізняти звук і фонему, познайомити із фонетичним членуванням мовленнєвого потоку, навчити транскрибувати слова, звернути увагу на орфоепічні норми. Теоретичні питання: 7. Лінгвістичний або фонологічний аспект вивчення мови. Поняття фонеми. Функції фонеми. 8. Фонетична і фонематична транскрипції. 9. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. 10. Склад. 11. Дифтонги і монофтонги. 12. Наголос. Інтонація. Завдання і запитання для самоконтролю: 1. Розкрийте поняття «функціональний аспект вивчення звуків». 2. Дайте визначення фонеми, назвіть її функції. 3. Чим різняться звук і фонема? 4. Де використовується транскрипція? 5. Дайте визначення складу. Які типи складів вам відомі? 6. Які типи наголосу вам відомі? 7. Дайте визначення монофтонга і дифтонга. Наведіть приклади дифтонгів у різних мовах. 8. Де використовується транскрипція? 9. Дайте визначення складу. Які типи складів вам відомі? 10. Які типи наголосів вам відомі? 11. Дайте визначення монофтонгів і дифтонгів. Наведіть приклади дифтонгів у різних мовах. Ключові слова: алофони, варіації фонем (Індивідуальні, територіальні, позиційні), диференційні ознаки, дифтонг, інтегральні ознаки, інтенсивність, інтонація, мелодика мовлення, монофтонг, наголос, опозиції (релевантні і нерелевантні),орфоепія, пауза, склад, сильні й слабкі позиції фонем, такт, транскрипція (фонетична і фонематична), транслітерація, фонема, фонологія, фраза. Література 8. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.121-131, 152-162 9. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.79-87, 89 – 93 10. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 1974. – с.81-87 11. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990 12. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання. – К., 1975 13. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.195 – 210 14. Жовтобрюх М.А. Слово мовлене: Українська літературна вимова. – К., Практичне заняття № 9 Тема:Лексикологія Мета:ознайомити студентів з лексичною системою мови, навчити диференціювати поняття “слово” і “лексика”, “полісемія” і “омонімія”. Теоретичні питання: 1. Лексикологія як учення про лексичне значення слова та лексичну систему мови. 2. Слово як предмет лексикології. Слово і лексема. Основні ознаки слова. 3. Семантична структура слова. Моносемія і полісемія. Пряме й переносне значення слова. 4. Типи переносних значень слів. 5. Лексико-семантичні категорії: омонімія, синонімія, антонімія. Завдання і запитання для самоконтролю: 1. Що вивчає лексикологія? 2. З яких наукових дисциплін складається лексикологія? Що вони вивчають? 3. Назвіть основні ознаки слова. 4. У чому полягає різниця між словом і лексемою? 5. Із яких компонентів складається лексичне значення? 6. У які типи відношень вступає слово? 7. Розкажіть про співвідношення слова і поняття. 8. Охарактеризуйте денотативне й конотативне значення слова. 9. Як виникає полісемія? 10. Зіставте явище полісемії й омонімії. 11. Які різновиди омонімів існують у мові? 12. Що таке синонімія? Наведіть п’ять прикладів синонімічних рядів з української мови і тієї іноземної мови, яку ви вивчаєте. 13. Охарактеризуйте явище антонімії. Назвіть чотири типи антонімів. 14. У чому спільність і відмінність синонімії й антонімії. Ключові слова: антитеза, антоніми (контрарні, комплементарні, контрадикторні, векторні), домінанта синонімічного ряду, епантіосемія, етимологія, конотативне значення, контекстуальне значення, концептуальне значення, лексема, лексикографія, лексикологія (загальна, конкретна, історична, зіставна, прикладна), лексико-семантичний варіант, лексичне значення, метафоричність, метонімічність, міжмовні омоніми, омографи, омоніми (повні і неповні, гетерогенні і гомогенні), омофони, омоформи, ономасіологія, ономастика, полісемія, семасіологія, сигніфікативне значення, синоніми (абсолютні і часткові; семантичні, стилістичні і семантико-стилістичні), фразеологія. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.181 – 202 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.104– 142 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 1974. – с.125 – 142 4. Лагутіна А.В. Синонімія слова і словосполучення // Мовознавство. – 1973, 5. Марценківська О.Є. Переносне значення та образне вживання // Мовознавство. – 1973, № 3 6. Лисиченко А.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків, 1993 7. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.81 – 104 8. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990 9. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання. – К., 1975
Практичне заняття № 10 Тема:Лексична система мови. Фразеологія. Мета:ознайомити студентів з лексико-семантичною системою мови, з різноманітністю словникового складу мови. Теоретичні питання: 1. Поняття лексико-семантичної системи. Семантичне поле. 2. Лексика з погляду походження. 3. Зміни в лексичному складі мови. Активна і пасивна лексика. Неологізми. Архаїзми. Історизми. 4. Словниковий склад мови: активна і пасивна лексика, професіоналізми, діалектизми, екзотизми, жаргонізми (сленг), арготизми, евфемізми, стилістично забарвлена лексика. 5. Термінологія. Термін. 6. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів. 7. Джерела фразеологізмів. Завдання і запитання для самоконтролю: 1. Обґрунтуйте системність лексичної семантики. 2. Що таке лексико-семантичне поле? 3. Як членується лексика за походженням? 4. Назвіть причини історичних змін у лексиці. 5. Яка відмінність між власне архаїзмами й історизмами. 6. Які слова називаються неологізмами? 7. Що таке авторські неологізми? Який ще існує термін для їх позначення? 8. Опишіть шляхи та способи запозичень. 9. Що таке активний запас слів? Від чого він залежить? 10. Які слова належать до активної лексики? 11. Назвіть слова, що входять до пасивної лексики. 12. Розкрийте зміст термінів “професіоналізм”, “діалектизм”, “екзотизм”, “жаргонізм”, “арготизм”. Наведіть приклади. 13. Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна. 14. Дайте визначення фразеології. Що зближує фразеологізм зі словом? 15. Які типи фразеологізмів ви знаєте? 16. Як виникають фразеологізми? Ключові слова: активна лексика, арготизми, архаїзми, архісема, діалектизми, евфемізми, екзотизми, етимологія, жаргонізми, інтернаціоналізми, історизми, історична лексикологія, калькування, лексико-семантичне поле, лексичне запозичення, неологізми (лексичні, семантичні, авторські), пасивна лексика, професіоналізми, сема, стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика, табу, термін, фразеологізм, фразеологія, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.210 – 248 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.107– 112, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.107 – 112, 5. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1990
Практичне заняття № 11-12 Тема: Граматика як учення про морфологічну та синтаксичну будову мови Мета:на конкретних прикладах допомогти студентам освоїти значення понять граматичної системи мови: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Теоретичні питання: 1. Предмет граматики. Основні одиниці граматичної будови. Розділи граматики. 2. Граматичне значення слова. Засоби вираження граматичних значень. 3. Граматичні категорії. 4. Граматична форма слова (синтетичні та аналітичні форми слів). 5. Морфеміка. Морфемна структура слова. Типи морфем. Завдання і запитання для самоконтролю: 1. Дайте визначення граматики. 2. З яких розділів складається граматика? 3. Що є предметом морфології і синтаксису? 4. Яке місце в структурі мови займає граматика? 5. Що таке граматичне значення? Чим воно відрізняється від лексичного? 6. Які типи граматичних значень ви знаєте? 7. Дайте визначення граматичної категорії. 8. Назвіть і охарактеризуйте основні граматичні категорії. 9. Що таке лексико-граматичні розряди? 10. Що ви розумієте під способом вираження граматичних значень? 11. Які способи вираження граматичних значень називають синтетичними? 12. Які аналітичні способи вираження граматичних значень вам відомі? Наведіть приклади. Ключові слова: афікс, граматика (формальна і семантична; синхронічна і діахронічна; функціональна), граматичне значення (дериваційне, реляційне, модальне), граматична категорія (відмінка, роду, числа, стану, виду, способу, часу, особи), граматична форма (аналітична і синтетична), дериватологія, інтерфікс, інфікс, корінь, морфема, морфеміка, морфологія, префікс, постфікс, синтаксис, суфікс, флексія. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.262– 274, 284 – 318 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.136 – 142, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.244 – 263, 5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – с. 99 – 101, 105 – 108 6. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995. – с.86 – 88, 93 – 96 7. Кочергина В.А. Введение в языкознание. – М., 1991. – с. 117 – 138 8. Мельничук О.С. Про два синтаксичні рівні формування й опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – № 6 9. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – 219 с.
Практичне заняття № 13 Тема:Частини мови та принципи їх виділення. Мета:ознайомити студентів з критеріями виділення частин мови та їх характеристикою. Теоретичні питання: 1. Поняття частин мови. 2. Критерії виділення частин мови. 3. З історії питання про частини мови. 4. Частини мови в різних мовах. 5. Характеристика основних частин мови. Завдання і запитання для самоконтролю: 1. Дайте визначення частин мови. 2. Назвіть основні критерії виділення частин мови. Розкрийте їх зміст. 3. У чому полягає проблема провідного критерію? 4. Де зародилося вчення про частини мови? 5. Звідки бере свій початок європейська традиція класифікації слів за частинами мови? 6. Чим різниться класифікація частин мови В.В.Виноградова від традиційної? 7. У чому полягає специфіка частин мови в різних мовах світу? 8. Охарактеризуйте частини мови, вказуючи на їх основні ознаки. Ключові слова: артикль, вербоїд, вигук, дієслово, займенник, іменник, модальні слова, предикатив, прикметник, прислівник, семантичний критерій, синтаксичний критерій, словотвірний критерій, сполучник, формально-граматичний критерій, частини мови, частка, числівник. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.262– 274, 284 – 318 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.136 – 142, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.244 – 263, 5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – с. 99 – 101, 105 – 108 6. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995. – с.86 – 88, 93 – 96 7. Кочергина В.А. Введение в языкознание. – М., 1991. – с. 117 – 138 8. Мельничук О.С. Про два синтаксичні рівні формування й опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – № 6 9. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – 219 с.
Практичне заняття №14 Тема:Синтаксис Мета:поглибити знання студентів про словосполучення, їх типи, синтаксичні зв’язки слів, основні ознаки речення та його актуальне членування. Теоретичні питання: 6. Поняття словосполучення. 7. Типи словосполучень. 8. Синтаксичні зв’язки слів. 9. Речення та його ознаки. 10. Актуальне членування речення. Завдання і запитання для самоконтролю: 1. Яку синтаксичну конструкцію називають словосполученням? 2. Поясніть, що таке валентність. Як валентність реалізується у побудові словосполучень і речень? 3. Яка різниця між актантами і сирконстантами? 4. На які групи поділяють словосполучення за структурою? Наведіть приклади. 5. Якими засобами здійснюється прилягання? 6. Назвіть основні властивості речення, які його відрізняють від інших структурних одиниць мови. 7. Яка роль інтонації в оформленні речення? Ключові слова:акант, актуальне членування речення, валентність, ізафет, інкорпорація, замикання, керування, координація, модальність, предикативність, прилягання, речення, сирконстант, словосполучення, структурна схема, тяжіння, узгодження. Література 1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2001. – с.262– 274, 284 – 318 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства .– К.: Либідь, 1991. – с.136 – 142, 3. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства .– К.: Вища школа, 4. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996. – с.244 – 263, 5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – с. 99 – 101, 105 – 108 6. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К., 1995. – с.86 – 88, 93 – 96 7. Кочергина В.А. Введение в языкознание. – М., 1991. – с. 117 – 138 8. Мельничук О.С. Про два синтаксичні рівні формування й опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. – № 6 9. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – 219 с. МОДУЛІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Тема 1:Словотвір (дериватологія) План 1. Словотвір як учення про способи і засоби творення слів. 2. Основні поняття дериватології, словотвірне значення, твірна основа і словотворчий засіб, словотворчий тип і розряд, словотворча модель. 3. Основні способи словотворення. 4. Зміни в морфологічній структурі слів: спрощення, перерозклад, декореляція, ускладнення. Завдання для контролю: Опрацювати й законспектувати теоретичний матеріал за поданим планом. Форма контролю:колоквіум.
Тема 2:Звукова мова і письмо. Основні етапи розвитку письма. План 1. Функції і призначення письма в суспільстві. 2. Основні етапи розвитку письма: предметне письмо, піктографія, ідеографія, складове письмо, буквено-звукове письмо. 3. Виникнення алфавіту. Коротка характеристика основних з них. 4. Слов’янське письмо. 5. Графіка. 6. Орфографія. Принципи орфографії. Завдання для контролю: Опрацювати й законспектувати теоретичний матеріал за поданим планом. Форма контролю:колоквіум.
Тема 3: Лексикографія План 1. Поняття лексикографії. Завдання лексикографії. 2. Типи словників. 3. Енциклопедичні словники. 4. Лінгвістичні словники. 5. Характеристика найважливіших словників. Завдання для контролю: Опрацювати й законспектувати теоретичний матеріал за поданим планом. Форма контролю:колоквіум.
Підсумкова тека (питання до екзамену): 1. Мовознавство як наука про мову. Проблеми загального і часткового мовознавства. Місце мовознавства серед інших наук та зв’язок з ними. 2. Методи дослідження мови. 3. Природа і сутність мови. Функції мови. 4. Мова і мислення. Роль мови у процесі пізнання. 5. Мова як знакова система. 6. Мова і мовлення. Взаємодія суб’єктивних і об’єктивних факторів у мові. 7. Структура мови. Системний характер мови. Розділи мовознавчих наук. 8. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення мовного звука. Апарат мовлення. 9. Комбінаторні та позиційні зміни звуків. 10. Класифікація звуків. 11. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Склад. Дифтонги. Наголос. Інтонація. Орфоепія. 12. Лінгвістичний, або фонологічний аспект у характеристиці звуків. Поняття фонеми. 13. Фонологія. Фонема та її алофони. 14. Фонетична і фонематична транскрипції. 15. Лексикологія як учення про лексичне значення слова та лексичну систему мови. Слово як предмет лексикології. Слово і лексема. Основні ознаки слова. 16. Лексичне значення слова. Слово і поняття. Мотивовані і немотивовані значення лексем. 17. Семантична структура слова. Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова. 18. Типи перенесення слів. 19. Лексико-семантичні категорії: омонімія, синонімія, антонімія. 20. Поняття лексико-семантичної системи. Лексико-семантичне поле. 21. Словниковий склад мови. Лексика з погляду походження. 22. Історичні зміни словникового складу мови. Причини історичних змін у лексиці. Архаїзми, неологізми, історизми, запозичення. 23. Стилістичні шари лексики. Книжна і розмовна лексика. Просторічна лексика. Діалектизми. Професіоналізми. Жаргонізми і вульгаризми. 24. Термінологія. Термін. Ознаки терміна. 25. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів. Джерела фразеологізмів. 26. Лексикографія як теорія і практика укладання словників. Типи словників. 27. Словотвір як учення про способи і засоби творення слів. 28. Морфеміка. Морфемна структура слова. Типи морфем. 29. Основні поняття дериватології: словотвірне значення, твірна основа і словотворчий тип і розряд, словотворча модель, словотворчий клас. 30. Основні способи словотворення. 31. Зміни в морфологічній структурі слів: спрощення, пере розклад, деко реляція і ускладнення. 32. Граматика як учення про морфологічну і синтаксичну будову мови. 33. Граматичне значення. Засоби вираження граматичних значень. 34. Граматична форма слова. Синтетичні і аналітичні форми слів. 35. Граматична категорія. Система граматичних категорій. 36. Морфологія як розділ граматики. 37. Частини мови і принципи виділення їх. 38. Міфи і легенди про походження мови. 39. Закономірності розвитку мов. Основні процеси історичного розвитку мов: диференціація та інтеграція. 40. Спорідненість мов світу. 41. Взаємодія мов і діалектів. Поняття про субстрат, суперстрат і адстрат. 42. Літературна мова як історична категорія. 43. Функції і призначення письма в суспільстві. Основні етапи розвитку письма. 44. Виникнення алфавітів. Коротка характеристика основних з них. Слов’янське письмо. 45. Графіка. Орфографія. Принципи орфографії. 46. Багатоманітність мов світу. Живі і мертві мови. Штучні мови. Міжнародні мови. Мови міжнародного спілкування. 47. Генеалогічна класифікація мов. 48. Типологічна класифікація мов. 49. Порівняльне вивчення мов. 50. Розвиток мови. Причини мовних змін.
|
