 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Проаналізувати динаміку доходів до державного бюджету податку на додану вартість за 2010-2013 рр.
Україна переживає економічну кризу. Одним з головних чинників є податкова система. З одного боку, вона не забезпечує державу достатніми і надійними доходами, що породжує фінансову кризу держави на макрорівні, а з другого - підриває фінансову базу підприємницьких структур, чим вимовлює кризу в мікроекономічному середовищі. З огляду на це, виникає потреба у глибокому аналізі способів мобілізації доходів держави, обґрунтування напрямків, форм і методів підвищення результативності її фінансової діяльності. У країнах із розвинутою ринковою економікою державні доходи становлять значну частину валового внутрішнього продукту і мають величезний вплив на його перерозподіл і розширене відтворення. У всіх постсоціалістичних економіках у період переходу до ринку частка державних доходів у ВВП стала зменшуватися. Також тенденція і спостерігалася в Україні. Питома вага доходів Зведеного бюджету у ВВП становила у 2009 році 43,5%, у 2010 році - 38,1%, у 2011 - 37,1%, у 2012 році - 29,4%, у 2013 році - 27,7%. Світовий досвід підтверджує, що існують різні фінансові способи мобілізації доходів держави. У найзагальнішому вигляді їх поділяють на податкові й неподаткові. Однак на сучасному етапі найважливішу роль відіграє податкова діяльність. Основним джерелом доходів бюджетів базового рівня є регулюючі доходи, перш за все -- прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств, з прямих податків, та ПДВ, з непрямих податків. Однак, як перелік регулюючих доходів, так і нормативи їх розподілу між державними і місцевими бюджетами постійно переглядаються. Спочатку ПДВ був одним з основним регулюючих доходів місцевих бюджетів, а пізніше він став спрямовуватися до Державного бюджету України. Державний бюджет України - це централізований фонд фінансових ресурсів держави, які використовуються для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України. В організаційному аспекті бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держави. Сукупність всіх бюджетів є Зведеним бюджетом України, який використовується для аналізу визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку. Як вже відомо, основним джерелом формування доходів Зведеного бюджету України виступають податки. В 2013 році податкові надходження склали 76% доходів Зведеного бюджету України. Із них податок на додану вартість складає 25% Зведеного бюджету України, податок на прибуток з підприємств 19%, прибутковий податок з громадян 12%, акцизний збір - 4%. Найбільшу частку займає ПДВ (1/4 частину Зведеного бюджету України). Зупинимось детальніше на аналізі ПДВ в доходній частині Зведеного бюджету. В доходній частині бюджету України податок на додану вартість за період 2010 - 2013 років мав досить помітні коливання. З точки зору формування надходжень у бюджет податок на додану вартість серед непрямих податків займає перше місце. Це пов'язано з більшим переліком товарів, та з меншою залежністю від циклу економічної кон'юнктури. Більш детальніше зміни надходжень від ПДВ можна прослідкувати по таблиці 1. Як видно з даних таблиці 1. протягом 2010 - 2013 років відбувалося постійне зростання надходжень від податку на додану вартість: у місцеві бюджети у 2010 - 2011 роках надходження склали відповідно 3004,4 млн. грн. (66,3%) і 3480,9 млн. грн. (55,7%). Таблиця 1.ПДВ у бюджетах України в 2010-2013 роках
Але, якщо враховувати індекс інфляції, реальні надходження як від податку на додану вартість, так і інших податків, постійно зменшуються. Такі дані свідчать насамперед про те, що в Україні зменшився обсяг виробництва, а також відбувається приховування податків, і не останнє місце займає той факт, що після прийняття нової редакції Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. було прийнято ще десятки законів про внесення в нього змін та доповнень. За таких умов значна кількість платників цього податку майже автоматично поповнює кількість потенційних порушників, а отже значні суми не надходять до бюджету, через неможливість своєчасно простежити усі зміни та застосувати їх на практиці. Податок на додану вартість, як і будь-який інший податок, має свої недоліки і переваги. Основним недоліком податку на додану вартість, як непрямого податку, є те, що він закладається в ціну товарів і тим самим підвищує її, що спричиняє недоступність деяких товарів, які оподатковуються податком на додану вартість малозабезпеченим верствам населення. Аналіз чинного законодавства з податку на додану вартість засвідчив ще один істотний недолік -- подвійне оподаткування. Такий факт має місце при оподаткуванні підакцизних товарів, коли в оподатковувану податком на додану вартість базу включається сума акцизного збору. Більше того, в Україні існує велика кількість місцевих податків і зборів, джерелом сплати яких є собівартість - одна із складових бази для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Очевидно, що в такий спосіб держава вирішує свої фіскальні інтереси, одночасно порушуючи задекларовані нею ж принципи податкової політики. Тобто додана вартість з метою оподаткування має бути максимально очищена від інших непрямих податків і платежів. Широке застосування податку на додану вартість зумовлене чисельними його перевагами, серед яких найголовнішими є те, що оподаткуванню підлягає переважно дохід, який спрямовується на споживання; інша його частина значною мірою використовується на нагромадження, яке опосередковано стимулює процес інвестування. Широка база оподаткування податком на додану вартість сприяє ваговому зростанню доходів держави від податків на споживання. У загальній системі податків та обов'язкових платежів податок на додану вартість посідає особливе місце і є одним з основних джерел доходної частини Зведеного бюджету України. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Єдині ставки полегшують як обчислення податку безпосередньо для платників, так і контроль державних податкових органів за дотриманням платіжної дисципліни. В Україні на даний час встановлено дві ставки: 20% та 0%. Ставка 20% є домінуючою, нею оподатковуються переважна кількість робіт, послуг, товарів. Встановлення нульових ставок на експортні товари створює позитивні передумови для збільшення його обсягу та підвищення конкурентноспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку. Використання даної ставки означає повне відшкодування податку, сплаченого експортером за товари, послуги, матеріальні ресурси, що використовуються для здійснення експортних операцій. Оподаткування власне доданої вартості, сплата податку пропорційно новоствореній вартості на відповідному етапі виробництва чи просування товарів наближають податок на додану вартість до прямих податків із точки зору прогресивності оподаткування. А широке коло платників податку на додану вартість, які належать до різних галузей і форм господарювання, значною мірою визначає його універсальність. Розглядаючи більш конкретно ставки податку на додану вартість, слід особливо звернути на два моменти. Перший - пов'язаний з розміром ставки. Спочатку її було встановлено на рівні 28%, її розмір перевищував усі допустимі межі. Тому рішення про доведення ставки податку на додану вартість до 20% є виправданим. Однак у сучасних умовах господарювання і такий розмір податкової ставки є завищеним. У період становлення ринкових відносин рівень оподаткування товарів народного споживання має бути поміркованішим. Другий момент - визначається кількістю ставок, що використовуються. Встановлення єдиної ставки податку значно спрощує систему функціонування та обслуговування податку на додану вартість. Якщо податок на додану вартість обчислюється за єдиною ставкою до всього споживання, то податок пропорційний споживанню, але регресивний стосовно річного доходу. Тому, щоб послабити таку регресивність бажано було б встановити нижчу ставку на ті товари, які споживаються низькоприбутковими групами населення і в той же час підвищити ставки на групи товарів і послуг, що споживаються переважно високодохідними групами населення. В результаті така диференціація ставок податок втрачає свою нейтральність із зменшенням регресивності. У перспективі доцільно поступово переходити до диференційованої шкали ставок, керуючись принципами: товари першої необхідності - знижена ставка, товари розкоші - підвищена ставка, усі інші товари - стандартна ставка. Розмір ставок податку на додану вартість мають визначатися не лише бюджетними потребами, а й реальними доходами споживачів. Враховуючи скрутний фінансовий стан у державі, необхідно зазначити, що запровадження диференційованих ставок сьогодні буде малоефективним, оскільки зумовить зростання адміністративних витрат щодо обслуговування податку на додану вартість та значно ускладнить механізм його дії. Діючим податковим законодавством України передбачено широку систему пільг з податку на додану вартість. Вірогідно, що перелік пільг продиктовано намірами соціальної справедливості. Звільнення того чи іншого товару, роботи, послуги від податку на додану вартість передбачає автоматичне зменшення його ціни на суму нарахованого податку. Зацікавлені в цьому і платники податку на додану вартість і його носії, оскільки у перших з'являється можливість завдяки зниженню цін збільшити обсяг реалізації продукції за кількісними параметрами, а для других істотно послаблюється податковий тиск. Отже, звільнення від податку на додану вартість має на меті два основних завдання. По-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення; по-друге, стимулювання випуску окремих видів товарів, робіт, послуг. Таблиця 2.Динаміка ПДВ і його частка у ВВП і доходах зведеного бюджету України
Тестові питання: 1. Що відноситься до видів структури національної економіки, а що - ні? 1) виділяють відтворювальну, соціальну, галузеву, територіальну структури та інфраструктуру ринкової національної економіки; 2) співвідношення між сукупним попитом та сукупною пропозицією. Ответ: 1) виділяють відтворювальну, соціальну, галузеву, територіальну структури та інфраструктуру ринкової національної економіки 2. Бюджет держави є складова ланка: 1. загальнодержавних фінансів; 2. місцевих фінансів; 3. державних фінансів; 4. міжнародних фінансів; 5. державного кредиту. Ответ: державних фінансів; 3. Джерела прогнозної інформації: 1) накопиченні знання і досвід; 2) фактична і статистична інформація; 3) економіко-математичні моделі; 4) науково обґрунтоване передбачення. 5) всі відповіді вірні. Ответ: 1) накопиченні знання і досвід; 2) фактична і статистична інформація; 3) економіко-математичні моделі;
Заключення Економіка незалежної України потребує істотних структурних змін у національному багатстві. По-перше, треба поступово зблизити темпи зростання фондів виробничого і невиробничого призначення з метою докорінного поліпшення добробуту населення. Особливо це стосується таких невиробничих галузей, як освіта, охорона здоров'я. Тут необхідне більш швидке зростання фондів порівняно з виробничою сферою і навіть промисловістю. По-друге, потрібні істотні зміни у складі виробничих фондів. Особлива увага звертається на розвиток високотехнічних, науко-містких галузей машинобудування, порошкової металургії, виробництво надтвердих матеріалів, електрозварювальної технології. Гостро не вистачає деяких видів продукції, потреба в яких в Україні дуже висока. Треба створити виробничі потужності для випуску зернових, кормо-, картоплезбиральних комбайнів, сіялок, косарок, тролейбусів, автобусів, навантажувачів, холодильників, взуття, тканин, автомобілів, теле-, відео-, аудіотехніки тощо. Україна має зайняти відповідне місце у світовій торгівлі. Тому слід зміцнювати виробничі потужності з виробництва літаків, суден, верстатів, приладів, електротехнічних виробів. Уже сьогодні на світовому ринку ця продукція має досить високу репутацію. По-третє, для збільшення валютних надходжень треба у національному багатстві України створити відповідну індустрію туризму: готелі, кемпінги, транспортні засоби і підприємства, що їх обслуговують, відповідні шляхи сполучення, засоби зв'язку, підприємства харчування і підприємства, що виробляють туристичні товари.
Список використаної літератури: 1.Закон України «Про державний бюджет України на 2011 рік».// http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2857-17 2.Закон України “Про ПДВ”. 3.Закон України “Про систему оподаткування”. 4.Базилевич В.Д. Економiчна теорiя: Полiтекономiя: — К.: Знання 2006. — 631 с. I8В№66-346-198-5 5.Василик О.Д. - Податкова система України.: Навч. посібник. - К.: ВАТ “Поліграф - книга ”, 2004. - 478с. 6.Ватуля І.Д., Ватуля М.І., Рибалко Л.В. Податки, збори, платежі. Навч. посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2006. - 352с. 7.Грабинсъкий I.М. Сучаснi економiчнi системи: Навчальний посiбник. - Львiв: Iнтереко 1997. - 176с. 8.Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. Політичні режими сучасності і перехід до демократії. – Львів, 1999. – 168с. 9.Макроекономіка: Навч. посіб./ за ред. Базілінська О.Я.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 442 с. (С. 212-214) 10.Мочерний С. В. Економічна теорія. — К.: Видавничий центр "Академія" 2005. — 640 с. 11. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М. Бессонова, О.Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій. – К.: вид-во "Ай-Бі", 2002. – 684с. 12.Основи економічної теорії: Підручник/ А.А.Чухно, П.С.Єщенко, Г.Н.Климко та ін..; За ред. А.А.Чухна.- К.: Вища шк., 2001.- 606с. 13.Податкова система: Навчальний посібник/ за ред. Довгалюк В.І., Єрмоленко Ю.Ю.- Київ: Центр учбової літератури, 2007. - 360 с. (5-6). 14.«Податкова політика у реформуванні соціально-економічної системи України», Кросоватий А., Кощут Т. - «Економіка України» №9, 2010.г
|
