ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Види демографічних прогнозів. По довжині прогнозного обрію.

123

Першим критерієм класифікації демографічних прогнозів є довжина прогнозного обрію, чи тривалість прогнозного періоду. Звичайно розрізняють короткострокові (5— 10 років), середньострокові (25—30 років) і довгострокові демографічні прогнози. Чим ширший прогнозний обрій, тим, за інших рівних умов, менш точними і надійними є прогнози. У нашій країні регулярно розроблялися коротко- і середньострокові демографічні прогнози, на підставі яких у радянські часи складалися п'ятилітні плани (короткострокові прогнози) і т.зв. основні напрямки соціально-економічного розвитку на 15—20 років (середньострокові прогнози).

Ці прогнози носили багато в чому кон'юнктурний характер і найчастіше були результатом своєрідного компромісу між інтересами різних груп. Наприклад, багато союзних республік були зацікавлені в більш високих значеннях прогнозної чисельності свого населення, оскільки від цього залежав обсяг соціальних трансфертів, що вони одержували від центру. У той же час центр, в особі Держплана СРСР, органу, що і розробляв демографічні прогнози, прагнув применшити цю чисельність, оскільки велика чисельність населення автоматично означала погіршення ряду найважливіших макроекономічних параметрів (адже населення було в їхньому знаменнику).

В даний час у нашій країні демографічні прогнози регулярно розробляє і публікує ДержкомстатРФ, а також деякі наукові організації (наприклад, Центр демографії й екології людини РАНЕЙ, Інститут соціально-політичних дослідженьРАНЕЙ і деякі інші).

По цілях прогнозування.

Другим найважливішим критерієм класифікації демографічних прогнозів єїхня мета. По цілях прогнозування всі демографічні прогнози поділяються на аналітичні, прогнози-застереження, нормативні прогнози і функціональні прогнози.

Аналітичний прогноз.

Метою аналітичного прогнозу є дослідження сучасних тенденцій відтворення населення шляхом оцінки їхнього можливого впливу на майбутню чисельність і склад населення, а також на соціально-економічний розвиток у цілому. Інакше кажучи, для аналітичного прогнозу характерно не стільки прогнозування саме по собі, скільки вивчення реальної ситуації для виявлення в ній «болючих точок», «проблемних ситуацій», збереження яких може так чи інакше вплинути на майбутню динаміку соціально-економічних, політичних і інших процесів, загострити вже існуючі чи призвести до виникнення нових проблем і проблемних ситуацій.

Аналітичний прогноз звичайно виражається у вигляді оцінки параметрів майбутньої демографічної ситуації, що робиться на основі припущення про незмінність режиму відтворення населення тієї чи іншої його зміни. Аналітичний прогноз, як правило, є довгостроковим. При цьому, будучи сам по собі мало реалістичним і малоймовірним, аналітичний прогноз ніби окреслює можливі і не вихідні за межі розумного рамки майбутніх змін чисельності і структури населення. У цьому плані аналітичний прогноз служить виробленню цілей соціально-економічної і, зокрема, демографічної, політики, покликаної попередити виникнення тих негативних наслідків і проблемних ситуацій, для виявлення можливості яких і здійснюється демографічний прогноз цього вигляду.

Прогноз-застереження.

Різновидом аналітичного прогнозу є прогноз-застереження. Метою прогнозу-застереження є показ можливих несприятливих чи небезпечних наслідків сформованої демографічної ситуації, щоб уникнути яких необхідно прийняти відповідні заходи. Одним з найвідоміших демографічних прогнозів-застережень, по суті, є сумно знаменитий закон народонаселення Т.Р. Мальтуса. Висуваючи свою тезу про те, що населення росте в геометричній прогресії (тобто експоненціально), а засоби існування в арифметичній прогресії (тобто лінійно), Мальтус описував ті жахливі наслідки (убогість, епідемії, безладдя, війни і т.п. лиха), до яких, на його думку, ведуть швидкий ріст населення і перенаселення, що виникне з цієї причини.Із сучасних прогнозів-застережень, виконаних у дусі мальтузіанських традицій, найбільш відомі прогнози т.зв. Римського клубу, повні всіляких жахів, викликуваних, на думку авторів цих прогнозів, ростом населення, а також ростом споживання мінеральних і енергетичних ресурсів.

Протилежним прикладом прогнозу-попередження є розрахунки В.Н. Архангельського й А.Б. Синельникова про те, що збереження сучасних тенденцій народжуваності через історично короткий період часу призведе до повного зникнення російського народу як такого. Їхній розрахунок заснований на простому зіставленні актуальної (поточної) величини сумарного коефіцієнта народжуваності і того його значення, якого необхідно для підтримки хоча б простого відтворення населення.

В даний час сумарний коефіцієнт народжуваності дорівнює 1,176 дитини на одну жінку репродуктивного віку (дані за 1999 р.). Для забезпечення ж хоча б простого відтворення населення Росії в умовах низької смертності (при відсутності міграції, звичайно) необхідно, щоб сумарний коефіцієнт був рівний 2,13. Це означає, що через покоління, тобто, приблизно через 25 років, населення країни, при збереженні даного співвідношення незмінним, скоротиться приблизно на 45% (1,176 /2.13 = 0.55). І буде скорочуватися в цій же пропорції і надалі. У підсумку, як показують розрахунки цих авторів (утім, їх може зробити кожний), менш ніж через 800 років останній росіянин поховає передостаннього.

Це, звичайно, крайність, притім крайність, доведена до абсурду, але стрімке зменшення чисельності населення Росії, що йде от уже майже 10 років (з осені 1992 р.), принесе із собою численні і вкрай неприємні наслідки, акцент на які і є дійсним прогнозом-застереженням.

Нормативний прогноз.

Основною метою нормативного прогнозу є вироблення конкретних рекомендацій для досягнення деякого бажаного стану демографічних процесів.

При нормативному прогнозуванні формулюється ряд висловлень про бажані характеристики демографічної ситуації і демографічних процесів: бажана чисельність населення, рівні народжуваності, смертності і т.д. Після чого намічаються заходи, які необхідно почати, щоб досягти цих бажаних, нормативних, цільових параметрів.

Функціональний прогноз.

Метою функціонального прогнозування є одержання прогнозної інформації про населення, необхідної для прийняття рішень в економічній, соціальній, політичній і іншій сферах діяльності державного і соціального управління. Функціональний прогноз — це прогноз, що служить конкретним практичним цілям і завданням тих чи інших організацій, фірм, корпорацій, державних органів, навчальних закладів і т.п. Він являє собою визначення майбутніх чисельності і складу тих груп населення, родин і домогосподарств, що забезпечують функціонування, говорячи соціологічною мовою, соціальних інститутів, організацій і інших соціальних структур.

Функціональний демографічний прогноз — це прогноз віково-статевої структури населення, трансформований чи яким-небудь іншим способом інкорпорований у рівняння, що пророкують майбутні пропозиція та попит для деяких специфічних цілей. Editor's Introduction to Functional Population rejections //Readings in Population Research Methodology. Volume 5. Population Models, Projections and Estimates. Chicago, 1993. P. 18—19.

З функціональної точки зору, усіх людей, так чи інакше пов'язаних з діяльністю зазначених вище соціальних структур, можна поділити на тих, хто робить товари, послуги, цінності і т.п., заради яких виникла й існує дана соціальна структура, і тих, хто споживає ці товари, послуги і цінності. Відповідно виділяються два класи функціональних прогнозів: «прогнози пропозиції населення», чи «прогнози демографічної пропозиції», і «прогнози попиту населення».

У першому випадку мова йде про прогнози чисельності і структури населення і його окремих віково-статевих груп, що є ніби результатом функціонування демографічної системи, тим, що вона «робить» і «пропонує» як свою «продукцію» іншим соціальним інститутам, як то діти, особи шкільного віку, особи в працездатному віці, літні і старі, родини і домогосподарства і т.п.

В другому випадку — про чисельність і склад населення, суб'єктів соціальної діяльності, виконавців соціальних ролей, необхідних для забезпечення функціонування тих чи інших соціальних інститутів, організацій, корпорацій і т.д.

І саме майбутня, прогнозна динаміка чисельності і складу тих і інших функціональних груп населення є предметом безпосереднього інтересу осіб, що приймають рішення про стратегію і тактику діяльності перерахованих соціальних структур на найближчу і більш віддалену перспективу.

Прикладами функціональних прогнозів є:

• прогноз попиту на ті чи інші види товарів і послуг. Наприклад, оцінка майбутньої динаміки споживчого попиту на товари дитячого асортименту, що враховує прогнозні тенденції народжуваності. Прогноз товарів повсякденного попиту для літніх і старих, враховуючі тенденції старіння населення;

• електоральний прогноз. Визначення чисельності і складу виборців на перспективу, оцінка перспектив перемоги на виборах тієї чи іншої партії і т.п.;

• прогнозування чисельності і складу учнів на різних ступінях системи освіти. Оцінка, на цій основі, потрібної кількості викладачів і матеріальної бази освітнього процесу. Прогноз освітньої структури населення;

• прогнозування чисельності і структури зайнятих. Оцінка їх професійно-кваліфікаційного й іншого складу. Прогноз можливого обсягу виробництва благ і послуг;

• прогнозування потреб у послугах охорони здоров'я на основі прогнозу чисельності і статево-вікової структури населення, динаміки захворюваності. Визначення потреби чисельності медичного персоналу (по спеціальностях і рівнях кваліфікації), а також необхідної матеріальної бази охорони здоров'я;

• прогноз динаміки чисельності пенсіонерів і клієнтів інших соціальних служб;

• визначення чисельності і складу осіб, що можуть бути прийняті у збройні сили.

Існують різні назви для позначення різних варіантів прогнозу: оптимістичний та песимістичний варіанти; сильний, середній та слабкий варіанти; максимальний та мінімальний варіанти тощо.

Мінімальний варіант, який також називають слабким або песимістичним, передбачає, що у майбутньому народжуваність перебуватиме на низькому, а смертність на доволі високому рівні. За таких передумов або зростання населення буде мінімальним, або відбудеться його спад. Максимальний (оптимістичний, сильний) варіант ґрунтується на засновках про високу народжуваність і низьку смертність, у результаті чого населення швидко зростатиме. Обидва ці варіанти передбачають наявність граничних ситуацій (вкрай поганої або вкрай доброї). Тому не можна вважати, що вони дають реалістичне уявлення про майбутнє. Граничні варіанти лише показують, що трапиться у кращому або гіршому випадку, але не те, що відбудеться радше за все. Реалістичну, найімовірнішу картину майбутнього дає середній або кілька середніх варіантів.

Не всі перспективні розрахунки здійснюють для того, щоб визначити дійсний стан населення та його структуру в майбутньому. Поряд з реалістичними прогнозами, які вказують на те, що буде, а не на те, що може бути, існують ще й суто теоретичні, які слугують зовсім іншим цілям. Серед них розрізняють прогнози-застереження та аналітичні прогнози. Перші мають на меті показати можливі несприятливі, а іноді небезпечні наслідки посталої демографічної ситуації, для уникнення яких необхідно вжити відповідних заходів. Другі ж слугують суто теоретичним цілям: їх використовують для аналізу впливу змін у рівні народжуваності та смертності на вікову структуру населення.

У період між першою та другою світовими війнами до прогнозів-застережень вдалися демографи тих західних країн, яким загрожувала депопуляція. А.Сові вважає, що вихід Франції 1939 року з періоду демографічної депресії є результатом дії демографічних прогнозів, які продемонстрували керівникам держави та громадській думці, до яких наслідків міг би призвести тривалий вплив несприятливої демографічної ситуації.

Перспективні розрахунки включають в себе визначення кількості людей, котрі доживуть до певного віку (з-поміж живих), та обчислення, пов'язані із оцінкою кількості людей, котрим ще тільки належить з'явитися на світ. Це два різні види розрахунків, для здійснення яких застосовують різні методи обчислення, й які характеризуються неоднаковою мірою точності.

Для визначення перспективної чисельності живих нині людей застосовують таблиці доживання, за допомогою яких можна визначити втрати, викликані смертю. Ці обчислення, звичайно, не мають значних помилок. Розрахунки ж чисельності людей, котрим належить народитися, менш точні. Вони ґрунтуються на оцінці майбутніх рівнів народжуваності та смертності, а також міграції й точність їх залежить від обґрунтованості прийнятих гіпотез про зміну перебігу демографічних процесів у майбутньому. Особлива обережність потрібна при виборі гіпотези про майбутній характер процесу народжуваності. Вибір хибної гіпотези обов'язково викривить картину майбутньої кількості дітей і в кінцевому підсумку загальну чисельність населення. Апостеріорна перевірка демографічних прогнозів показує, що найбільші розходження між даними прогнозу та фактичними даними зумовлені наймолодшими віковими групами.

При виборі теорії, на ґрунті якої будують демографічний прогноз, певну роль відіграє психологічна установка того, хто складає прогноз. Картина майбутнього як дороговказ шляху для вибору теоретичних засновків прогнозу складається по-різному у оптимістів та песимістів. Песиміст завжди знайде кілька "але". На вірогідність демографічного прогнозу впливає також точність вихідної інформації.

Одним з чинників, від яких залежить пізнавальна цінність демографічних прогнозів, є їхній масштаб, тобто їх широчінь і глибина. Для кращого розуміння справжнього й реального уявлення про майбутнє вигідніше здійснювати перспективні розрахунки якомога ширшого масштабу. Проте у цьому разі виникає вельми суперечлива проблема часових меж прогнозу. Довгостроковий прогноз не може дати того, що вимагають від короткострокового, й навпаки, останній не може дати того, чого очікують від довгострокового прогнозу. Отже, заслуговують на визнання обидва різновиди прогнозів.

Пізнавальна цінність демографічного прогнозу не звідна виключно до кількісного визначення майбутньої чисельності та структури населення. Через демографічний прогноз ми можемо побачити нові риси майбутнього процесу відтворення населення й ті зміни, які з часом відбудуться в суспільстві.

Демографічні перспективні обчислення не бувають самоціллю. У більшості випадків їх використовують як підставу для прийняття рішень у всіх сферах життєдіяльності населення. Перспективні розрахунки стали обов'язковим інструментом у роботі вчених, господарників та політичних діячів. Без них сьогодні не обходяться ні демограф, ні соціолог, ні економіст, ані плановик. Будь-який різновид господарського планування немислимий без перспективних даних про майбутню чисельність населення та його структури за статтю і віком. Необхідність погляду в майбутнє є очевидною. Картина майбутнього — це чинник, який певною мірою впливає на наш підхід до його оцінки й на ухвалювані нами рішення. Це важлива й конструктивна роль будь-якого прогнозу. Прогнозуючи майбутнє, ми тим самим справляємо вплив на його характер [Прибиткова].

123