ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тема 7. Соціально-демографічне прогнозування.

12 3

Спроби передбачення майбутньої чисельності населення мають багатовікову історію. Вони сягають часів Стародавнього Риму. Перші спроби не тільки передбачити але й обґрунтувати прогнози населення належать до кінця XVII – поч. ХVІІІ ст. Значний внесок у створення математичної теорії зростання населення зробив Л.Ейлер. На зламі XVIII та XIX ст. з'являється теорія зростання населення Т.Мальтуса. Вповільнення зростання населення у розвинених країнах наприкінці XIX ст. знайшло відображення у докорінній зміні уявлень про сам характер зростання населення. Геометричну прогресію Мальтуса змінює логістична крива Пірла-Ріда, що втілювала ідею послідовного збільшення протидії необмеженому зростанню населення. Прогнозні розрахунки населення, виконані Р.Пірлом для кількох європейських країн і США за логістичною кривою, відповідали їх реальному зростанню тільки до 1920-х років, що продемонструвало слабкість не тільки власне методу Пірла-Ріда але й формальних прийомів прогнозування взагалі.

У 20-ті роки XX ст. з'явилися спроби вдосконалення методик перспективних обчислень населення за компонентами з використанням різних гіпотез динаміки смертності та народжуваності. Цього самого часу були виконані прогнози населення Франції, Німеччини, Італії Данії. Деякі з них були використані для вкрай реакційних висновків.

Українські демографи зробили істотний внесок в обґрунтування гіпотез динаміки населення, в методику перспективних обчислень, здійснюваних способом пересування по вікових групах. Шерег перспективних обчислень населення був виконаний для України на базі даних перепису 17 грудня 1926 року Ю.О.Корчак-Чепурківським (1928 р.), М.В.Птухою (1930 і 1932 рр.), А.П.Хоменком (1931 р.). Для прогнозу зниження смертності М.В.Птуха вперше використав експертні оцінки фахівців-медиків.

Техніка демографічних прогнозів у даний час добре відпрацьована. Алгоритми, що застосовуються – становлять те, що у демографії називається методами перспективного обчислення населення.

Демографічний прогноз — це науково обґрунтоване передбачення основних параметрів руху населення і майбутньої демографічної ситуації: чисельності, віково-статевої і сімейної структур, народжуваності, смертності, міграції. Необхідність демографічного прогнозування пов'язана з завданнями прогнозування і планування соціально-економічних процесів у цілому. Без попереднього демографічного прогнозу неможливо уявити собі перспективи виробництва і споживання товарів і послуг, житлового будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, охорони здоров'я й освіти, пенсійної системи, вирішення геополітичних проблем і т.д. Саме тому діяльність по прогнозуванню динаміки чисельності і структури населення, чисельності і структури родин, окремих демографічних процесів складає найважливішу частину загальної діяльності міжнародних, державних і неурядових організацій, установ і наукових інститутів. У нашій країні перший прогноз динаміки і структури населення був виконаний ще в 1921 р. під керівництвом Е. Тарасова іС.Г. Струміліна. У його основу були покладені підсумки перепису населення 1920 р.

З суто наукових позицій особлива роль демографічного прогнозування випливає з найважливішого загальнонаукового принципу, відповідно до якого цінність і плодотворність усякої наукової теорії не тільки і не стільки визначається тим, якою мірою дана теорія пов'язує воєдино накопичені наукові факти, скільки здатністю теорії пророкувати нові, раніше не відомі властивості і явища. З цього погляду демографічний прогноз може розглядатися і як критерій оцінки покладеної в його основу теорії. Демографія. Сучасний стан і перспективи розвитку / Під ред. проф. Д.И. Валентея, М., 1997. С. 241.

З технічної точки зору, демографічний прогноз виступає звичайно у вигляді т.зв. перспективного числення населення, тобто розрахунку чисельності і віково-статевої структури, побудованої на підставі даних про зміни демографічних характеристик (чисельності населення, демографічних структур, народжуваності, смертності і т.д.) у минулому, а також з урахуванням прийнятих гіпотез щодо їхньої динаміки в майбутньому. Такого роду розрахунки робляться звичайно в декількох варіантах, задаючи границі найбільш ймовірних змін населення.

Узагалі багатоваріантність демографічного прогнозу, як і будь-якого іншого, є настійною вимогою. Звичайно прогноз робиться в трьох варіантах, що прийнято називати «нижнім», «середнім» і «верхнім», причому «середній» варіант відповідає ніби найбільш ймовірному ходу подій, а «нижній» і «верхній» задають зовнішні границі динаміки демографічних показників.

Прогнозні розрахунки не являють собою наукової проблеми, будучи суто механічним завданням, рутинне виконання якого полегшується застосуванням сучасних комп'ютерних програм, з яких частина згадується нижче.

Умовою точності прогнозу є правильні, науково обґрунтовані припущення про тенденції зміни репродуктивної, самозбережуючої і міграційної поведінки населення, дані про які можна одержати за допомогою спеціально організованих соціолого-демографічних досліджень. Саме висування і верифікація гіпотез про ці тенденції стає дійсним і надзвичайно цікавим науковим завданням, вирішення якого одночасно є своєрідним бруском, на якому перевіряються парадигмальні орієнтації дослідників і їхні теоретичні досягнення.

Демографічні прогнози лежать в основі будь-якого соціального прогнозування і планування. Справді, що б ми не планували на перспективу: розвиток виробництва конкретних товарів чи послуг, соціальної структури суспільства, включаючи її структуру по розмірах і складу родин, будь-які соціальні процеси — у всіх випадках, мабуть, нам насамперед потрібно буде довідатися число і склад майбутніх учасників цих соціальних процесів по статі і віку, оскільки ці «параметри» людей впливають на характер і інтенсивність їхньої діяльності і, відповідно, на характер і інтенсивність соціальних процесів. Борисов В.А. Демографія: Підручник для вузів.М.,1999. С. 249.

Цілі демографічного прогнозування пов'язані з потребами економічного планування (необхідністю передбачення динаміки чисельності і структури трудових ресурсів); необхідністю оцінки майбутньої динаміки споживчого попиту на ті чи інші види товарів і послуг, у т.ч. для вирішення: завдань маркетингу; потребами планування житлового будівництва; потребами планування соціальної сфери (освіта, охорона здоров'я, пенсійна система й ін.); геополітичними завданнями і багатьма іншими. Мета демографічного прогнозування є однією з найважливіших основ, по яких будується класифікація прогнозів населення.

Важливою характеристикою демографічних прогнозів є їхня вірогідність, тобто відповідність прогнозних характеристик населення і демографічних прогнозів тому, якими вони будуть у дійсності. Вірогідність демографічного прогнозу визначається точністю вихідної демографічної інформації, обґрунтованістю прийнятих гіпотез, тривалістю прогнозного періоду.

12 3