Складники фонетичної компетенції та мета навчання фонетичного матеріалу. План-конспект лекційного заняття З курсу «Методика навчання англійської мови» Тема: Навчання фонетики англійської мови. Мета – сформувати у студентів знання теоретичних основ навчання фонетики англійської мови. Освітня мета: ознайомити студентів з найвідомішими підходами і тенденціями навчання фонетики іноземної мови; озброїти майбутніх учителів, філологів методичною термінологією і навичками її доцільного вживання у процесі аналізу уроків колег і власної діяльності, у виступах на методичних конференціях. Розвиваюча мета: розвивати творче методичне мислення студентів під час розв’язання різноманітних практичних завдань; залучати студентів до прочитання і опрацювання науково-методичної літератури з метою самовдосконалення і підвищення методичної компетенції. Виховна мета: виховувати позитивне ставлення до предмету. Література: 1. Інтонація як мовний засіб вираження думки. – К.: Наукова думка, 1975. – 173 с. 2. Кулешов В.В., Мишин А.Б. Сопоставление артикуляционных баз английского и русского языков и фонетическая интерференция: Пособие для преподавателей филологических фак-тов ун-тов. – М.: МГУ, 1987. – 116 с. 3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 237с. 4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник для студентів вищих закладів освіти / Керів. авт. кол. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с. 5. Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справочное пособие / Е.А. Маслыко, П.К. Бабинская и др. – Мн: Вышэйшая школа, 1992. - 445 с. 6. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам: Базовый курс лекций : Пособие для студентов пед. вузов и учителей. – М.: Просвещение, 2002. – 239 с. План 1. Складники фонетичної компетенції та мета навчання фонетичного матеріалу. 2. Підходи до формування фонетичної компетенції. 3. Начальний етап навчання іноземної мови. 4. Робота з фонетики на середньому та старшому етапах навчання. Складники фонетичної компетенції та мета навчання фонетичного матеріалу. Для формування навичок усного мовлення, аудіювання, читання та письма необхідно не тільки вміти вимовляти відповідні звуки, але й знати, як вони поєднується у словах, а згодом слова поєднуються у реченні. У природному мовному середовищі це відбувається одночасно (пригадайте, як починають розмовляти маленькі діти, як легко і достатньо швидко відбувається цей процес). У немовному середовищі (на уроці іноземної мови) формуванню фонетичної навички слід надати значної уваги. Досить часто можна почути, що фонетична навичка не потрібна, адже практично неможливо навчитись розмовляти іноземною мовою без акценту, так навіщо ж намагатися та витрачати час. В англійській мові вимова є свого роду «візитною карткою», що дозволяє визначити походження, освіту, а отже й соціальний статус того, хто говорить. Пригадайте Елізу та професора Хіггінса («Пігмаліон»). Еліза не могла навчитись правильно вимовляти звуки доки не навчилася чути різницю між тим, що вона сама говорить, і тим, що хотів отримати від неї вчитель. З того часу, як була написана ця п’єса, минуло багато років, але ця проблема не втратила своєї актуальності, хоча, звичайно, слід визнати й те, що до варіантів розмовної англійської зараз ставляться більш толерантно і так звана правильна вимова (received pronunciation) не є єдино допустимим нормативним варіантом. Як ви думаєте, «Чи слід навчати фонетиці телефоністку, яка сама не промовлятиме жодного слова і завдання якої буде полягати лише в умінні прийняти інформацію та приєднати штекер до необхідної позиції»? (їй необхідні фонетичні навички, оскільки без них вона не зможе впізнавати знайомі слова на слух, а отже, й сприймати інформацію). Таким чином, метою навчання фонетичного матеріалу є формування слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок. Проблема формування фонетичної компетенції завжди привертала увагу методистів. Аналіз наукової літератури свідчить, що серед учених немає єдиного погляду на визначення поняття фонетичної компетенції Під фонетичною компетенцією будемо розуміти ієрархічно побудовану систему, піраміду змістових одиниць якої складають такі компоненти, як фонетичні знання та навички (слухо-вимовні та ритміко-інтонаційні) (Таблиця 1). Що ж ми розуміємо під фонетичними навичками? Ритміко-інтонаційні навички – навички інтонаційно і ритмічно правильного оформлення мовлення і відповідно розуміння мовлення інших. Саме ця група навичок, а скоріше їх відсутність відає в нас іноземців. Практика показує, що набагато легше буває навчитися правильно вимовляти звуки, аніж правильно інтонувати. Саме неправильний наголос та інтонація відрізняє нас від носіїв мови. Не слід забувати і про те, що за допомогою інтонації, наголосу та пауз можна змінювати смисл усього висловлювання. Ці знання є складовою частиною соціолінгвістичної компетенції. Пам’ятаєте, як на минулій лекції ми говорили про англійське прощання, яке промовляється з низхідною інтонацією, і про те, як його сприймають носії мови? Завдання 1. Визначте, як інтонація може змінити значення та мовленнєву функцію, наприклад, питань типу: You have already been there, haven’t you? They are nice people, aren’t they? 2. Пригадайте свій курс фонетики. Які труднощі виникали у вас у процесі оволодіння англійською інтонацією, наголосом? Хто і як допомагав вам у вирішенні цієї проблеми? Під слухо-вимовними навичками розуміють навички фонемно правильної вимови всіх звуків у потоці мовлення та розуміння всіх звуків при аудіюванні. Як випливає з цих визначень, фонетичні навички передбачають як автоматизовану рецепцію звуків (фонематичний звук) та інтонем (інтонаційний слух), так і їх репродукцію – артикуляцію та інтонування (Таблиця 2). Таким чином, як ви вже, сподіваюсь, зрозуміли, до змісту навчання фонетики включають: 1. Фонетичний матеріал: v звуки v звукосполучення v наголос v інтонаційні моделі 2. Фонетичні навички (рецептивні та репродуктивні). |