ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Підходи до формування фонетичної компетенції.

У методиці відомі три підходи: артикуляційний, акустичний та диференційований.

Розглянемо їх детальніше.

Артикуляційний підхід базується на порівняльному аналізі фонетичного складу двох мов і розробці на цій основі типології фонетичних труднощів і системи фонетичних вправ. Основа – теоретичні пояснення.

Згідно з цією теорією, виділяють три основні типологічні групи фонем:

1. Максимально наближені до звуків рідної мови (формування навичок вимови не викликає особливих труднощів).

2. Схожі на звуки рідної мови, але суттєво відрізняються від них (формування навичок вимови викликає певні труднощі і вимагає спеціального тренування).

3. Не мають артикуляційних або акустичних аналогів у рідній мові (формування навичок вимови викликає значні труднощі і передбачає формування нової артикуляційної бази).

Основні положення артикуляційного підходу:

Починати навчання слід з постановки звуків, а для цього необхідний вступний фонетичний курс.

Кожний звук має бути ретельно опрацьований окремо.

Для забезпечення чистоти вимови необхідно вивчити роботу органів мовлення.

Формування вимовних та слухових навичок відбувається окремо.

Зазначені положення визначили й основні етапи роботи зі звуком.

1. Орієнтування (учні уважно знайомляться з тим, у якому положенні повинні бути органи артикуляції під час вимови звука).

2. Планування (зрозумівши суть інструкції учні ставлять органи мовлення у необхідне положення).

3. Артикуляція (вимова звука).

4. Фіксування (на деякий час після промовляння звука слід зберегти органи мовлення у потрібному положенні, щоб запам’ятати та зафіксувати це положення).

5. Опрацювання звука у системі фонетичних вправ з урахуванням міжмовної та внутрішньомовної інтерференції. Звук промовляється у різних комбінаціях з іншими звуками, у словах та словосполученнях.

Дійсно, заслугою цього підходу можна вважати створення системи фонетичних вправ з урахуванням можливої інтерференції, а також те, що формуванню фонетичних навичок почали приділяти увагу.

Цей підхід не втратив своєї актуальності, його досить широко використовують у роботі з певною аудиторією.

Безумовно, саме вам, майбутнім учителям і філологам, він надасть неоцінну послугу.

Широкого використання набув й інший підхід, що став основою розробки багатьох методів, у тому числі й популярних інтенсивних методик.

Акустичний підхід. Головна увага приділяється не свідомому засвоєнню особливостей артикуляції, а слуховому сприйманню мовлення і його аналізу. Засвоєння звуків відбувається не ізольовано, а у мовленнєвому потоці, в мовленнєвих структурах та моделях. Основою вправ є імітація чи повторення. В умовах короткострокових курсів навчання іноземної мови такий підхід цілком виправдовує себе. Інтенсив надає перевагу формуванню аудитивних навичок, саме тому відсоток аудіювання на таких заняттях досить великий.

На думку багатьох методистів, для загальноосвітньої школи такий підхід у чистому вигляді не підходить (надто великим є процент помилок).

Широкого застосування у деяких навчальних закладах отримав підхід, побудований на грамотному поєднанні двох зазначених підходів.

Диференційований підхід передбачає опору на різні аналізатори для формування фонетичної навички. Не виключається можливість пояснення способів артикуляції звуків. Широко використовується аудіювання, не лише автентичного мовлення, а й адаптованого, дидактичного мовлення вчителя, диктора. У межах цього підходу приділяється значна увага використанню транскрипції, формуванню графемно-морфемних співвідношень.

Оскільки саме цей підхід є характерним для більшості шкіл та загальноосвітніх навчальних закладів, розглянемо особливості формування фонетичних навичок на його прикладі на різних етапах навчання.