ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Загальний огляд прози письменника.

1 23

Художня проза не займає в творчості Олександра Олеся такого важливого місця, як поезія, драматургія, проте це не означає, що її можна оминути. Бо його діалогізовані, наповнені злободенною проблематикою, пересипані іронічно-сатиричними оцінками тогочасних політичних і громадських діячів памфлети, фейлетони, оповідання, новели, поезії в прозі, шкіци, статті витворювали нове творче обличчя О.Олеся-публіциста і прозаїка.

Сам поет згадував в "Автобіографії", що протягом 1904 року писав короткі оповідання "гумористичного характеру, які з боку приятелів стрівали досить прихильну оцінку". Справді, саме в цьому році він написав чимало прозових творів, які були відомі лише близькому колу друзів, бо ж досі лишилися в рукописах. Очевидно, вільно почуваючи себе в стихії поезії, Олесь не завжди був задоволений мистецькою довершеністю своєї прози, хоч вона й відбиває певний етап пошуків молодого літератора. Скажімо, в оповіданні "Натхнення" О.Олесь, можливо, описуючи свій творчий стан, розповідає, що його муза - свавільна дівчина, вона дозволяє писати тільки початок і закінчення оповідань.

І все-таки проза О.Олеся відзначається новаторством, а саме - вдалим поєднанням сатирично-викривального завдання з тонким ліризмом. У цьому ключі написано "Острів любові", "Пеклива мати", "Поговір", "Натхнення", "Капітон Капітонович", "На панському обіді", "В цю ніч він згадав все". В них відтворюються типові епізоди, цікаві реалії тогочасного життя, зокрема факти деморалізації та національного виродження окремих прошарків українського суспільства.

Хронологічно одним з перших прозових етюдів є мініатюра "О ясна панночко!" (1903), в якій письменник намагався розкрити загадки й химери дівочого серця, порівняти його настрої з явищами природи. Близький до неї етюд "Уста її всміхались завжди" виразно реалістичним є оповідання "Пташка" (сільська дівчина найнялась доглядати панську дитину, вона сумує за селом, місто чуже дівчині, вона почуває себе як пташка в клітці).

У прозі Олесь прагне до глибокого розкриття характеру і психології героїв. Важливої функції Олесь надає художній деталі. Наприклад, у сатиричному етюді "Прощальний обід" це образ "грошей". Для героя твору Макара Макаровича, присутнього в сні на обіді у "предсідателя", за столом сидять не люди, а звичайні гроші: адже кожна людина має конкретну вартість, згідно з тим, яке становище займає і яку платню одержує. "Він помітив ще, - іронізує автор, наділяючи гроші людськими властивостями, - що кожна менша сума дивилася на більшу і не звертала ніякої уваги на меншу, ту, що дивилась на неї і уклонялась. Кожна менша говорила до більшої, а більша говорила з ще більшою, не слухаючи меншої". Неважко пересвідчитись, що творчості О.Олеся притаманна повсякчасна метафоричність. Як і в оригінальних поезіях, відчутна вона і в прозі. Однак це була для нього не самоціль, а прийом.

Не позбавлений філософських паралелей з реальним життям, віри в можливе пробудження народу етюд "Сон". І тут наявний контраст поміж приземленою дійсністю і сном, що є чудовим "днем" життя. Поет закликає повернутися обличчям до людини: "Гай, гай! - пише він, - квіти рожеві погниють, і там, де ми сиділи серед квітів, пастимуться телята... Голодний просе хліба..."

Мистецькою відповіддю на криваві наслідки революції 1905 р. була поезія в прозі "Не до пісень мені", ще перегукується з новелою М.Коцюбинського "Іntеrmеzzо".

Провідною ідеєю багатьох творів О.Олесь є гармонія людини і природи. Він не допускає дисгармонії ні в суспільному житті, ні в самій природі.

Саме в розпал першої світової війни Олесь пише свій багатопланований твір "Інтродукція", в якому в символіко-алегоричних образах світла і темряви втілено боротьбу діаметрально протилежних сил тогочасного суспільства. Будь-яка боротьба супроводжується жертвами. У картині уявного бою великі втрати понесли прогресивні сили; "мов квіти, підтяті серпом", на землю "впали народні лицарі". Та жадоба волі "не може загинути", бо на поміч "з хат повибігали діти", аби поновити сили звитяжців. Рядом патетичних закликів поет досягає ідейної виразності: "О, любо битись за ідеї, пролити кров свою гарячу"; "Ідея - дівчина вродлива, за неї згинуть - щастя пану".

Є дані, що в 1922 році О.Олесь розпочав великий автобіографічний роман (160 ст.), та не відомо, чи твір завершено. Є в його спадщині і переклади: „Вишневого саду” А.П.Чехова, „Лампи Алладіна” із „Тисяча і однієї ночі” , казок В. Гауса , "Пісні про Гайавату" Генрі Лонгфелло та інші. Він перекладав з англійської, німецької, російської, польської, болгарської, білоруської, сербської, грузинської мов.

Не всі прозові твори витримали випробування часом. Деякі з них виникли експромтом, не були належно опрацьовані. Тому в їхньому тексті наявні русизми, відчутна розтягнутість, описовість. Деякі сцени виявляються досить банальними, тому чимало оповідань залишились ненадрукованими.

Більшість дослідників схиляється до думки, що проза О.Олеся творилась в часи, коли на зміну письменникам-народникам прийшли модерністи. Перехід від однієї естетики до іншої позначився і на прозових творах Олександра Олеся.

Література

1. Бернадська Н., Задорожна С. Українська література // Олександр Олесь. – К., 1995. – С.63-68.

2. Горик Н. Журба і радість О.Олеся // Дивослово.- 1998.-№ 3.- С.38-39.

3. Дніпрова хвиля. - К.: Освіта. - 1993.

4. Дунай П. Така непроста дорога... (О.Олесь “По дорозі у казку”) // Укр. мова і література в серед. шк., гімназ., ліц., колегіумах.-2005.- № 6.-С.149-154.

5. Дуткевич Т. Поезія О.Олеся як засіб еколого-патріотичного виховання // Укр. л-ра в ЗОШ.-2001.-№ 5.- С.15-18.

6. Жулинський М Олександр Олесь/ Штрихи до портрета // Літ. Україна. – 1988 . 1 грудня.

7. Жулинський М. Із забуття в безсмертя. - К.: Дніпро. - 1990. С. 92-107.

8. Журба і радість-два крила: 125 років з дня нар. О.Олеся //Сумщина.-2003.- № 141.-С.4.

9. З епістолярію Олександра Олеся. Листи до О.Ольжича // СіЧ. – 2000. - №10. – С.51-55.

10. Зеров М. Поезія Олеся і спроби нового її по трактування // Твори: У 2-ох томах. – К..1990. – Т. 2. – С. 537-547.

11. Камінчук О. Неоромантик, символіст чи романтик? Естетичні тенденції творчості О.Олеся // Дивослово.-2004.-№12.-С.46-49.

12. Качуровський І. Метрика О.Олеся // СІЧ.-1998.-№12.- С. 40-45.

13. Лисенко Н. Для мене довгих літ нема, але пісень...пісень без краю // Київська старовина.-1999.- № 6 - С.103-107.

14. Лукіяненко А Спогад про О.Олеся // Березіль.-2004.- № 3-4.- С. 149-151.

15. Мовчун А. І генії були дітьми: О.Олесь // Поч. освіта.-2003.- № 44.- С. 2.

16. Неврлий М. О.Олесь: життя і творчість // Київ.-Дніпро.-1994.-173 с.

17. Олександр Олесь Все навколо зеленіє.- К.: Веселка.1990.

18. Письменний В. Олександр Олесь // Нові імена в програмі з української літератури. – К., 1993. – С. 90-101.

19. Поет з душею вогняною. Олександр Олесь у спогадах, листах і матеріалах. – К.: Дніпро, 1999.

20. Радишевський Р. Феномен Олександра Олеся // Літературна Україна.-2000.- 9 березня

1 23