Переваги і недоліки стратегії інтеграції Підприємство, яке приймає участь в інтеграційних процесах, забезпечує собі наступні стратегічні переваги: 1. Зменшення залежності від зовнішніх постачальників, вирішення проблеми стабільного постачання важливими ресурсами (при регресивній інтеграції). 2. Перетворення постачання із витратного у прибутковий процес (якщо воно організується дочірньою структурою). 3. Можливість диференціації продукції як результату виробничої інтеграції. 4. Створення чіткої та якісної системи розподілу продукції підприємства (при прогресивній інтеграції). Інші переваги від стратегії інтеграції зв’язані з реалізацією мотивів об’єднання і злиття підприємств (див. підрозділ 5.1.). Застосування стратегії інтеграції має і негативні наслідки для підприємства: 1. При вертикальній інтеграції збільшуються інвестиції підприємства в одну галузь, що підвищує рівень комерційного ризику. Крім того, підприємство втрачає від неспрямування ресурсів у інші, більш перспективні та прибуткові галузі. 2. Прагнення підприємства зберегти і максимально використати технології та виробничі потужності, навіть якщо вони застарівають. 3. Інтегровані компанії повільніше адаптуються до нових технологій, тому що зміна і поновлення технологій для них зв’язані із значними витратами. 4. Обмежується свобода вибору постачальників, потенційні результати обслуговування різноманітних запитів покупців і клієнтів можуть бути гіршими. 5. Вертикальна інтеграція загострює проблеми, зв’язані з балансом потужностей підприємств — членів інтегрованої компанії. 6. Прогресивна і регресивна інтеграція вимагає від вищого керівництва і фахівців компанії різноманітних знань і навичок, спроможності врахування особливостей та інтересів всіх учасників інтеграційного процесу. 7. Зменшення виробничої та комерційної гнучкості компанії, збільшення часу на розробку і виведення на ринок нових моделей продукції. 8. До інших негативних наслідків інтеграції відносяться: — ускладнення організаційної структури управління; — небезпека втрати бренду, репутації, клієнтів, виробничих секретів; — ймовірність протирічь і конфліктів між учасниками інтегрованої компанії; — загроза тимчасової зупинки виробничого процесу. Накопичення негативних процесів у діяльності інтегрованої компанії може заставити керівництво прийняти рішення про дезінтеграцію. Дезінтеграція — перехід на роботу з незалежними діловими партнерами. Дезінтеграція має сенс, якщо: — деякі виробничі та бізнес-операції можуть бути виконані більш якісно із меншими витратами незалежними фахівцями; — цей вид діяльності не є профільним, головним, критично важливим для підприємства; — підвищується адаптивність компанії, прискорюється виконання бізнес-операцій; скорочується виробничий цикл; — компанія має можливість зосередитися на основному бізнесі та більш ефективно використати власні конкурентні переваги. Контрольні питання і завдання 1. В чому полягає економічна сутність і зміст стратегії інтеграції? 2. Зробіть перелік основних мотивів інтеграції підприємств. 3. Класифікація стратегії інтеграції. 4. Характеристика картельних форм інтеграції підприємств. 5. Договірні інтеграційні об'єднання підприємств. 6. Статутні інтеграційні об'єднання підприємств. 7. Які існують переваги і недоліки стратегії інтеграції? 8. Розкрийте можливі варіанти стратегії інтеграції для підприємства (підприємство на ваш вибір). 9 Розробіть перелік заходів для підприємства в межах стратегії регресивної інтеграції (підприємство на ваш вибір). Контрольні тести Варіант 1. 1. В якому випадку використана стратегія регресивної інтеграції: 1) Підприємство взяло на себе функції розповсюдження товару, сервісного обслуговування; 2) Фірма створила власні структури, які здійснюють постачання; 3) Компанія продає свої неприбуткові підприємства; 4) Розроблюється багато варіантів відомої марочної продукції фірми. 2. Вкажіть на основні недоліки стратегії вертикальної інтеграції: 1) Неможливість знизити витрати постачання і збуту продукції; 2) Погіршується організація розподілу товарів підприємства; 3) Збільшуються капіталовкладення підприємства в його галузь замість того, щоб направити фінансові ресурси в більш перспективні сфери; 4) Збільшується залежність компанії від зовнішніх постачальників. 3. Які проблеми для організації вирішуються при використанні стратегії прогресивної інтеграції: 1) Скорочення неперспективних напрямків діяльності; 2) Посилення контролю над системою розповсюдження продукції підприємства; 3) Зменшення залежності від постачальників; 4) Об'єднання з перспективними діловими партнерами в іншій галузі. 4. В якому випадку використана стратегія горизонтальної інтеграції: 1) Створені власні структури підприємства, які здійснюють постачання; 2) Зменшені витрати на організацію постачання, виробництва, збуту; 3) Проводиться профільна диверсифікація фірми; 4) Фірма розширюється за рахунок виробництва технологічно не зв'язаних з колишніми товарів, які реалізуються на нових ринках. 5. Консорціум - це: 1) Договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності; 2) Об'єднання підприємств з повною втратою їх виробничої та комерційної самостійності; 3) Об'єднання промислового і банківського капіталу для спільної реалізації масштабних проектів, у тому числі й міжнародних; 4) Організація, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління. Варіант 2. 1. Вкажіть на основні типи стратегій інтеграції: 1) Профільна, непрофільна (конгломератна); 2) Товарна, кадрова, фінансова; 3) Прогресивна, регресивна, горизонтальна; 4) Концентрична, горизонтальна, конгломератна. 2. Вкажіть, в якому випадку застосована стратегія прогресивної інтеграції: 1) Фірма зменшує витрати на виробництво продукції в порівнянні з конкурентами; 2) Фірма продає неперспективні підприємства; 3) Підприємство підсилює контроль над постачальниками необхідних ресурсів; 4) Підприємство взяло під контроль систему розподілу власної продукції. 3. Вирішення яких проблем для організації забезпечує стратегія регресивної інтеграції: 1) Проникнення в споріднену галузь; 2) Посилення контролю над системою розподілу товарів підприємства; 3) Зменшення залежності підприємства від постачальників; 4) Розширення частки ринку підприємства. 4. Концерн - це: 1) Об'єднання підприємств з повною втратою їх виробничої та комерційної самостійності; 2) Статутне об'єднання підприємств промисловості, транспорту, торгівлі, банків на основі повної фінансової залежності від одного або груп підприємців; 3) Договірне об"єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності; 4) Тимчасове статутне об'єднання промислового й банківського капіталу для досягнення спільної мети. 5. Сучасними формами інтеграції підприємств є: 1) Акціонерне товариство, товариство з обмеженою, додатковою, змішаною, повною відповідальністю; 2) Корпорація, холдинг, консорціум, конгломерат; 3) Адаптивна, оперативна, виробнича, гнучка; 4) Бюрократична, органічна, адаптивна, механічна. |